Історики ХНУ ім В. Н. Каразіна

322

Щербина Валерій Петрович

(2.11.1958)

Народився в м. Харкові. У 1976 р. закінчив середню школу селища Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області. У 1976–1978 рр. служив у лавах Радянської Армії. 1978 р. вступив на підготовче відділення Харківського державного університету. У 1979– 1984 рр. навчався на історичному факультеті ХДУ. З 1984 р. по 1988 р. працював асистентом у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту. 1988–1991 рр. – аспірант ХДУ. У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1991–1994 рр. – старший викладач, доцент кафедри історії в Харківському інституті інженерів залізничного транспорту.Із 1995 р. по 2007 р. працював у будівельних організаціях. У 2007–2009 рр. – доцент кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Із 2009 р. по теперішній час – доцент Харківського інституту сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум».

Основнідрукованіпраці

1.Газова проблема у відносинах між Україною і Росією (1991– 2005 рр.) // ВХНУ. – 2006. – № 715. –С. 148–165.

2.Деякі аспекти ролі держави в ПЕК Росії (1991–2006 рр.) // Іст. журн. – 2006. – № 6. – С. 15–26.

3.Деякі аспекти ролі російського газового комплексу в інтеграції СНД // ВХНУ. – № 816 : Історія.– 2007. –Вип. 40. – С. 349–359.

4.Методичні вказівки до семінарських занять з історії Росії (ХІХ – початок ХХ ст.). Для студентів 2 курсу історичного факультету. – Х. : ХНУ, 2007. – 14 с.

5.Самостійна робота студентів – важлива складова в підготовці студентів-істориків / В. П. Щербіна, В.М. Духопельников // Метод. вісн. іст. ф-ту / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – 2007. – № 6. – С. 45–61.

6.Методичні вказівки до семінарських занять з історії Росії (ХІХ – початок ХХ ст.). Для студентів 2 курсу історичного факультету. – Х. : ХНУ, 2007. – 14 с.

7.Методичні вказівки до семінарських занять з історії Росії (ХІХ – початок ХХ ст.). Для студентів 2 курсу історичного факультету. – Х. : ХНУ, 2007. – 14 с.

8.Розвиток газової промисловості України у 1940–1980-х роках //КультуранародовПричерноморья.– 2008. – № 147.– С. 19–23.

323

Яворський Матвій Іванович

(15(27).11.1885 – 3.11.1937)

Народився в с. Корчмин Сокальського повіту Галичини (АвстоУгорщина) у сім’ї селянина. Навчався у Львівській гімназії, потім на юридичному факультеті Львівського університету, який успішно закінчив у 1910 р. За активну участь у західноукраїнському національному русі ув’язнювався поліцією. 1912 р. за працю «Соціальні основи підліткової злочинності» отримав ступінь доктора політичних наук.

У1915–1919 рр. відбував військову службу в австрійській армії, потім був українським січовим стрільцем та референтом в Українській галицькій армії. 1919 р. – у складі однієї з частин УГА перейшов на бік Червоної армії. Брав активну участь у створенні Червоної Української галицької армії. Обіймав посаду начальника політшколи червоних старшин у Києві. У квітні 1920 р. вступив до лав партії більшовиків. 1921–1922рр. – член організаційного комітету Комуністичної партії Східної Галичини та уповноважений цієї партії при ЦК КП(б)У.

Із березня 1925 р. – голова правління Харківського клубу політемігрантів Західної України.Із серпня 1920 р. постійно мешкав у столиці УСРР – м. Харкові, де займав керівні посади у Наркоматі освіти республіки. Із 1920 р. –викладач Центральної партійної школи (Харків). З травня 1924 р. по 1929 р. – член президії Головнауки НКО УСРР, у 1926 р. тимчасово виконував обов’язки голови Укрнауки. Із грудня 1922 р. – професор Українського інституту марксизмуленінізму. Із квітня 1923 р. – дійсний член Науково-дослідної кафедри історії української культури при ХІНО.Із 1924 р. –завідуючий Укрнаукою НКО. У 1920-х рр. – Голова Харківського наукового товариства при ВУАН.

Улипні-серпні 1928 р. у складі делегації радянських істориків відвідав Німеччину та Норвегію, зокрема виступив з двома доповідями на конференції «Російський історичний тиждень» (Берлін), прочитав лекції в університетах Галле, Франкурті-на-Майні, Майнці, Кельні, Гамбурзі, взяв участь у VI Міжнародному конгресі істориків (Осло).

Обраний членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук та Білоруської академії наук у 1929 р. Член комісії для вивчення соціально-економічної історії України XVIII–XIX ст. у зв’язку з історією революційної боротьби (1928–1930).

На Першій Всесоюзній конференції істориків-марксистів (грудень 1929 р. – січень 1930 р.), а пізніше у 1929 р. у «Правді», ряді

324

часописів («Историк-марксист», «Літопис революції», «Більшовик України») його погляди були розкритиковані та засуджені як немарксистські. Був звільнений з усіх посад та виключений з більшовицької партії (січень 1930 р.). У березні 1931 р. заарештований у Ленінграді за справою «Українського національного центру» і відправлений до Харкова. У лютому 1932 р. засуджений на 6 років позбавлення волі у таборах. Відбував покарання на Соловках. За звинуваченням в організації змови 134-хв’язнів засуджений до розстрілу у жовтні 1937 р. постановою особливої трійки НКВС. Вирок виконаний у листопаді 1937 р. Реабілітований посмертно.

Основнідрукованіпраці

1.Сковорода і громадянство / Д. І. Багалій, М.І. Яворський //Український філософ Г. С. Сковорода. – Сімферополь, 1922. – C. 49–68.

2.Нарис україно-руської історії: в 2 ч.– К. : ДВУ,1923–1924. Ч. 1 : Господарствонатуральне. – 1923. – 176 с.

Ч. 2 : Станове-шляхетське суспільство. Козацька революція. – 1924. – 138 с.

3.Дещо про «критичну» критику, про «об`єктивну» історію та про бабусинуспідницю // Червоний шлях.– 1924. – № 3. – С. 167–182.

4. Емський акт 1876 року // Прапор марксизму. – 1927. – № 1. – С. 115–143.

5.Кирило-методіївці // Там само.– 1927. – № 1. – С. 212–241.

6.Проблема Української націонал-демократичної революції у 1917 р., її історичні основи та її рухові сили // Червоний шлях. – 1927. – № 2 (47). – С. 108–134.

7.Передові думки в розвитку історичної науки // Прапор марксизму. – 1929. – № 1. – С. 89–116.

8.Сучасні течії серед української історіографії // Криза сучасної буржуазноїнауки тамарксизм : збірник. – Х.,1929. – С. 18–38.

325

Література про нього

1. Касьянов Г.В. Академік М. І. Яворський: доля вченого / Г. В. Касьянов // УІЖ. – 1990. – № 8. – С. 75–86.

2.Абдулін О. Останнє слово / О. Абдулін, Е. Логвин // Репресоване

«відродження» / упоряд. О. І. Сидоренко, Д. В. Табачник. – К., 1993. – С. 181–197.

3. Санцевич А. В. М. І. Яворський: нарис житті і творчості /А. В. Санцевич. – К. : Ін-т історії України, 1995. – 61 с.

4.Рубльов О. С. Матвій Іванович Яворський / О. С. Рубльов // Зневажена Кліо : [збірник] / НАН України, Ін-т історії України. – К., 2005. – С. 565–592.

326

Загальні праці про історичний факультет

1.Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2. Історики / [укл. Б. П. Зайцев, С. І. Посохов, В. Д. Прокопова та ін.]. – Х. : Бізнес Інформ, 2001. – 350 с. : іл.

2.Викладачі, співробітники та студенти історичного факультету Харківського національного університету – учасники Великої Вітчизняної війни / [укл. Б. П. Зайцев, В. Ю. Іващенко, Б. К. Мигаль,

О. Г. Павлова]. – Х.: Консум, 2006. – 120 с.

3. Історичний факультет: від покоління до покоління / [укл. В. М. Духопельников, С. М. Куделко] ; ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Х. : [Вид-во ХНАДУ], 2004. – 180 с., 4 с. фото нацв. уклейці.

4.Кафедра древнего мира и средних веков Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина: К 25-летию основания / [авт.-сост. В. И.Кадеев].– Х. : МД, 2003. – 136 с. : ил.

5.Кафедра истории древнего мира и средних веков Харьковского госуниверситета : К 20-летию / [сост. В. И.Кадеев]. – Х. : [Б.и.], 1998. – 96 с. : ил.

6.Кафедра истории древнего мира и средних веков Харьковского национального университета имени В. Н.Каразина. 30 лет / [авт.- сост. В. И.Кадеев, С. Б. Сорочан]. – X.: НТМТ, 2008. – 160 с. : ил.

7.Кафедре историографии, источниковедения и археологии Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина – 35 лет : биобиблиогр. указ. / [сост. Б. П.Зайцев, С. М. Куделко, С. И. Посохов, В. Д. Прокопова]. – Х. : [Бизнес Информ], 1999. – 104 c. : ил.

8.Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна – 40 років : довід. вид. / [уклад. Б. П. Зайцев, О. Г. Павлова, О. Є. Шабельська]. – Х.: [Б. в.], 2004. – 72 с.

9.Материалы к биобиблиографическому словарю преподавателей исторического факультета Харьковского госуниверситета (1933– 1992гг.) / Ю.И.Журавский, Б.П.Зайцев, С.М.Куделко, С.И.Посохов //ВХУ.–1993.–№374:История.–Вып.27.–С.104–123.

10.Материалы к биобиблиографическому словарю преподавателей

11. Преподаватели...– Х. : ХГУ, 1992. – 49 с.

327

Список скорочень

АЛЛУ –Археологічний літопис Лівобережної України АО … года– Археологические открытия АП УРСР – Археологічні пам’ятки УРСР АРУ – АрхівиРадянської України АС – Архівна справа АУ – Архіви України

Біобібліографічний словник… – Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2. Історики (1905–1920, 1933–2000) : у 2 ч. / [укл. Б. П. Зайцев, С. І. Посохов, В. Д. Прокопова та ін.]. – Х. : Бізнес Інформ, 2001. – 350 с. : іл.

БСЭ – Большая Советская Энциклопедия ВВр – Византийский временник ВДИ – Вестник древней истории ВИ – Вопросы истории, Москва

ВИ СССР – Вопросы истории СССР, Харьков ВНИИ– Вопросы новой и новейшей истории ВУАН – Всеукраїнська Академія наук

ВУАМЛІН – Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських інститутів ВХИФО – Вестник Харьковского историко-филологического общества

ВХНУ – Вісник Харківського національного університету ВХУ –Вестник Харьковского университета, Вісник Харківського університету ЕІУ – Енциклопедія історії України

ЕСУ –Енциклопедія сучасної України ЖМНП – Журнал Министерства народного просвещения

Зап. ХІНО – Записки Харківського інституту народної освіти ім. О. О. Потебні Зб. ХІФТ – Збірник Харківського історико-філологічного товариства

ЗХУ – Записки Харьковского университета ИО – Историческое обозрение

Историко-филологический факультет…– Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905): 1. История факультета. 2. Биографический словарь профессоров и преподавателей / под ред. М. Г. Халанского, Д. И. Багалея. – X. : Изд. ун-та, 1908. – 168, 390, XII с., 15 л. портр.

ІА НАН України – Інститут археології НАН України