Ііі. Цілющі властивості води

Вода - за народними віруваннями, найвеличніший дар неба Матері-Землі, бо вона оживлює її та робить плодючою. Вода також виступає як спосіб магічного очищення. Води, за первісними уявленнями, поділяються на чоловічі та жіночі. Чоловічі — це дощові й снігові, «небесні» води, а жіночі — «земні», води криниць, колодязів, джерел. Саме небесні води здатні запліднити землю, поєднавшись із земними водами. Як і вогонь, вода нетерпима до всякої нечистої сили: вогонь спалює, а вода змиває і топить напасті злих духів. Вода у предків була святою, вона обожнювалася. У народі кажуть: «Будь багатий, як земля, а здоровий, як вода!» Вода очищає людину від гріхів. Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом морального і духовного очищення. Щоб викликати вологу з небес, їй приносили в дар найсвятіше творіння Матері-Землі — хліб. Аби задобрити водну стихію (особливо при повенях), селяни приносили їй спеціальні жертви. Ще донедавна існувала віра в те, що річка, розлившись навесні, не спаде доти, доки не прийме офіру (жертву). Отож люди кидали в річку курку чи півня або хоча б мишу. Жертвоприношення часом бували й більші — топили коней, іншу домашню худобу. Водним демонам, крім хліба, кидали грудкову сіль, варену рибу, мертвонароджених дітей, здохлих тварин. Бджолярі топили перший рій у жертву водяному. У велику посуху із землі викопували трупи потопельників (а їх часто ховали на березі річок чи озер, де вони загинули) і кидали у воду. На особливе ставлення предків до води, крім старовинних колядок, указує й українська пісня «Божок». У ній розповідається про божка, який простував собі дорогою. Зустрівши дівку з водою, він попросив напитися, але та відмовила, «бо вода єсть нечиста». Божок на це відказав: «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста». Звичайно, дівчина за таке нешанобливе ставлення до води була покарана: Стала дівка, налякалась, Перед Богом заховалась. Скоро дівка в церкву войшла — На сім сажень в землю пойшла. Особливу зцілювальну силу мають орданська, стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата вода.

ІУ. Енергія води у розумінні українських характерників

Як стверджують характерники, в час приходу людини в цей світ, світ Яви, за давньоруською традицією, формується зоряна карта людини, інакше кажучи, її доля, її майбутній життєвий шлях. Вона починає формуватися від моменту запліднення, і в момент народження вона майже сформована. В час появи дитини на світ його зірка - володарка, берегиня, вступає в свої права. За яких-небудь 20 хвилин відображається увесь життєвий шлях людини на її долонях, і кожен рік її життя надає енергію, достатню для виконання життєвих уроків людини. Характерники знайшли спосіб, як цю силу максимально зібрати, сконденсувати і зберегти та використовувати для особистих завдань. Перед днем народження та після нього протягом від 3-х до 13-ти днів біополе людини спочатку розм'якає, загублює свою чітку конфігурацію, а потім, після дня народження, починає знову набувати свій старий стан та вид. Потрібно сказати, що в цей період багато людей можуть бути вразливими, тому незнайомим людям бажано не повідомляти про свій день народження, тим більше про його час. Характерники ретельно готувалися до цього дня. Кожний мав своє особисте джерело води (криниця, джерело), де він найбільш повноцінно почував витоки свого життя, навколишнього середовища, Всесвіту. Ці місця були таємними. Найчастіше характерник сам знаходив воду та діставав її з-під землі. Вода набиралася опівдні та опівночі, за 2-3 дні до потрібної дати. За водою приходили поодинці, без зайвих думок. За один день до дня народження вода змішувалася в першу ніч до дня народження, друга – в другу ніч. На світанку після другої ночі води змішувалися. Коли вода набирається в денний час, вона має активний чоловічий заряд, уночі – жіночій. При змішуванні має місце потрібна реакція з інформаційним полем води. Властивості води запам'ятовувати інформацію підсилюються. Якщо людина була народжена уночі, то воду починають ділити за добу. Вдень ділять, ніч вона стоїть, потім переноситься в потаємне місце. Проходить ніч, коли людина народилася, знову день і в наступну ніч виставляється друга порція. Зранку вони змішуються та виставляються на зберігання. Коли людина народжується в денний час, то воду виставляють на ніч до та ніч після дня народження. Момент народження людини вранці відноситься до народження в денний час, а ввечері – до народження уночі. Ранок вважався до перших півнів, вечір – коли кури збиралися на насісти. В деяких випадках спостерігали за горобцями. Ці невеличкі птахи першими зустрічають сонце, сповіщаючи про це цвіріньканням (коли сонце ще не на видноколі). Ввечері птахи припинають свою метушню. Золота та срібна вода. Козацькі характерники вміли виготовляти золоту та срібну воду, що є своєрідними аналогами води «живої» та «мертвої». В першому випадку золоту («живу») воду застосовували для лікувань хронічних захворювань, глибоких депресій, вона підвищувала імунітет та здатність до роботи. В другому випадку вода срібна («мертва») застосовувалась для загоєння ран, при лихоманці, зниження артеріального тиску, для профілактики інфекцій та гострих отруєнь (приймати перед їжею), при виразкових хворобах шлунка та дванадцятиперстної кишки, при пухлинних та запальних процесах. Існує такий спосіб виготовлення : береться близько 10 грамів золота, бажано, щоб воно належало до родинного, спадкового. Очищають його харчовою содою, на ніч засипають сіллю. Сіль є великим акумулятором сонячної енергії. Сіль – Сонце. Уявіть собі , скільки мільйонів років сіль через води Світового Океану насичувалась енергією Сонця. Вранці золото промивають проточною водою. Далі, кладуть в емальований посуд, доводять до молочного кипіння (коли вода перед закипанням стає молочного кольору), кидають у посуд 100-150 гр. жовтого воску та витримують на невеликому вогні 20-25 хв. Коли вариво застигає, віск та золото забирають, а вода готова до застосування. Пити треба вранці та ввечері не більше 100-150 мг.

Срібна вода готується аналогічно, з тією різницею, що з солі срібло бере відображене від Місяця сонячне світло, оскільки на Світовий океан світить не тільки Сонце, але й Місяць, відбиваючи промені Ярила від себе. Вважається, що золото – сонячний метал, а срібло – місячний. При виконанні усіляких магічних та лікувальних дій з водою, застерігають характерники, треба входити в медитативний стан, або читати молитви чи мантри.

Сонячна та місячна вода (вода рівнодення). Є декілька варіантів приготування сонячної води. Для цього вода береться з трьох джерел або криниць. Відстань між джерелами повинна перевищувати довжину відлуння в гарну погоду. Воду набирають наодинці, до джерела йдуть мовчки. Відповідно для сонячної води, воду починають набирати перед світанком. Бажано з останнього джерела взяти воду коли сонце вже зійшло, а місячну воду набирають перед заходом, при цьому з останнього джерела беруть воду після заходу. Є дещо простіший спосіб: воду треба брати в три світанки, або відповідно три заходи, потім змішують окремо. В ці дні не вживають важкої їжі (м'ясо, сало, яйця) і ведуть спокійний спосіб життя. В міських умовах структуровану воду ділять на три частини, та по черзі виставляють три світанки (сонячна), або три заходи (місячна) потім змішують. Роблять це перед весіннім або осіннім рівноденням. Вода, що буде заряджатися в ці дні повинна стояти на відкритому місті у відкритому посуді. Це буде давати максимальне насичення води геомагнітним полем Землі. Зберігають ці води окремо. Застосовують для вирівнювання біоенергетичного потенціалу, допомагають при енергоінформаційних зуроченнях та навіюваннях, при родинних сварках, затяжних хворобах. Сонячну воду вживають зранку, місячну – ввечері, цім рівняючи Яву та Наву. Дні рівнодення є природним фактором рівноваги між жіночим та чоловічим началом. Належить пам’ятати, що в сучасному світі ми постійно зіштовхуємося з агресивним середовищем (телевізор, транспорт, Інтернет, тощо). Ввечері наша аура схожа на місячній ландшафт. Воду вживають за необхідністю 3-5 днів підряд. Відзначимо, що усі варіанти води, що пропонуємо не конфліктують, оскільки вони налаштовані на ваш біорезонанс, кожна виконує свою функцію. Сонячна вода заряджається в денний час, місячна – уночі. Деякі методики лікування водою. Для насичення води життєвою енергією (праною) беруть талу воду або свіжий окріп чи будь-яку структуровану воду (криниця, струмок, джерело). Цю воду переливають через сито 35-42 рази або кратну 7. Упродовж всього процесу переходять у стан споглядання та читають молитву або замовляння. Цим самим у декілька разів підвищується енергетичне насичення води праною та киснем (за рахунок низьких вібрацій голосу). Така вода застосовується при кисневому голодуванні мозку, коли виникає головний біль і мозок ніби кричить: «Дайте повітря!» Взагалі цю методику можна використовувати, коли людина веде малорухомий спосіб життя. Існує спосіб виготовлення магнітної води. Таку воду виготовляють за допомогою звичайних магнітів, бажано кільцевидних, потім її виморожують (кип’ятити не можна, бо губляться властивості намагнічування). Магніти треба покласти в посудину, залити водою і потім переливати з посудини в посудину непарну кількість разів. Ця вода покращує проникність біологічних мембран клітин, має бактерицидні властивості, нормалізує артеріальний тиск, очищує судини від холестеринових бляшок та зменшує кількість холестерину в крові та печінці, покращує обмін речовин, подрібнює та виводить з організму конкременти та сольові відкладення. Пити треба обережно, не більше 200-300 грамів на добу. Таку воду краще вживати літнім людям, аніж молодим. Треба пам’ятати, що магнітна вода дуже швидко втрачає свої властивості, за 12 годин її біологічна активність спадає вдвічі. Цю воду треба випивати впродовж дня.

Взаємодія холодної зброї та води в характерницькій практиці. З давніх часів козацькі характерники використовували холодну зброю для лікування. Вона мала ритуальне, магічне значення. Застосування зброї з магічними цілями було дуже втаємниченим, оскільки офіційна церква боялася характерників та засуджувала їх, як Богопротивних дияволопоклонників.

Відома така методика виготовлення та застосування «залізної води». Ця вода вироблялася за допомогою козацької бойової холодної зброї (шаблі, ножі). Можна використовувати замовлені ножі. Їх леза загартовували у вогні, а потім, розпеченими, опускали в воду. При цьому промовляли магічні замовляння. Такою водою лікували пропасницю, навіювання. Нею поїли знесилених, тяжкопоранених козаків, що втратили багато крові. Тією водою, з домішками іржі, лікували від болю у печінці, туги-нудьги. На ній, ще гарячій готували настої з трав, при цьому воду не варили, бо вона втрачала цілющість. Така вода повинна була зігріватися від розпеченого заліза. Вважалося, що вона відвертає нечисту силу, тамує жорстокість ворога. Жінка, що вмивалася водою, в якій козацька шабля охолоджувалася, уникала татарського полону. А коли ж ні – то ніде рабою не була. Найкращий приклад – Роксолана. Наразі відомі такі старовинні козацькі рецепти: - Рецепт для живлення застарілих ран: Взяти жменю трави безсмертника піщаного в період молодого місяця. Розпалити ватру, кинути в неї полин – чорнобильник, потім нагріти на вогні лист заліза. Розтертий безсмертник розкласти на ньому, а коли трава стане попелом, просіяти та змішати з невеликою кількістю залізної води та маслом оливи. Прикладати до рани двічі на день. - Рецепт для лікування анемії: Чотири жмені перемелених жолудів з дуба , старішого 25 років перемішати з пів літром залізної води. Вмістити в півлітрову банку і виварити до половини. Додати 3 столові ложки липового меду. Вживати 3 на день по чайній ложці перед їжею. - Рецепт від нервових зривів: Одну жменю сухої айстри ромашкової, або дикої, залити 200 мл гарячої мідної води (готують як і залізну). Настояти пів години. Вживати за необхідністю. На Січі цю воду давали визволеним з полону козакам.