Вчимося читати разом
Важливо не лише навчати читати, а й розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки; не тільки навчати писати, а й сприяти розвитку тонко координованих рухів руки і пальців; розвивати здібності дитини слухати, розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати. Важливий не обсяг знань дитини, а якість її мислення.
Усі знають, як важко навчитися читати. Потрібно вчити літери, навчитися разом вимовляти склади, потім - слова, а згодом читати речення, тексти. До того ж прочитане треба зрозуміти, запам'ятати, зуміти відтворити.
Дитині все це дається дуже складно. Тим паче, що шестирічки приходять до школи з мінімальним багажем знань, загальнонавчальних умінь і навичок. Про читання не може бути й мови: у кращому разі діти знають половину алфавіту.
Як допомогти дітям? Адже читання - основа всього подальшого навчання. Безперечний факт, що діти мають бажання вчитися, але зацікавленість поступово згасає, якщо зникає елемент новизни, якщо дітям не цікаво. А оскільки сам процес оволодіння навичками читання не з легких, то в дитини взагалі можуть «руки опуститися».
Отже, допомогти дитині вивчити звуки і літери повинні батьки. Вчіть зі своїми малюками спочатку всі голосні звуки і літери, якими їх позначають; потім приголосні. Це дає позитивний результат. Використовуйте «Веселу абетку» - короткі образні вірші, які допомагають дітям швидше запам'ятати літери та відрізняти їх за зовнішніми знаками. Проте тут виникає нова проблема - дітям важко утворювати склади, слова. Щоб полегшити цей процес, зробити його цікавим, варто батькам бавитися з дітьми в ігри. Ось наприклад: «Мама - літера велика - малу доню загубила», «Стань звуком, відгукнись».
У школі вчать складовому читанню. Беремо букву М, додаємо голосну А – виходить - МА, потім підставляємо на місце А інші голосні, отримуємо МО, МУ, МИ, МІ і т. д. Пізніше, навпаки, до однієї голосної підставляємо різні приголосні: А- МА, ША, НА, ЛА, РА і т. д.
Батьки, не знаючи цієї методики, часто навчають неправильно, замість звуків називають букви: ем, ел, ер.. Для запам'ятовування щоденно складайте з дітьми склади.
Якщо дитина вже запам’ятала накреслення букв, можна друкувати. Робити це краще в зошиті у клітинку. Для занять з читання підійде і розрізна азбука, кубики, вирізані з газет великі букви. Читайте э дітьми вивіски, рекламні щити, лозунги-заклики. Не поспішайте читати «Буквар», краще знайомтесь з «Абеткою».
«Літери-чарівниці» допоможуть з'ясувати, що заміна однієї або кількох літер змінює значення слова (рак - рік). Це завдання цікаве тому, що має емоційне забарвлення. Не забувайте про скоромовки, їх рекомендують як вправи для розвитку мовного апарату, вироблення дикції; для оволодіння мовою - точною, правильною, образною.
Купуйте дітям яскраві, ілюстровані книжки і разом радійте новій книзі. Читайте разом, переказуйте - і успіх вам забезпечений. Крок за кроком, проявляючи велике терпіння, йдіть разом зі своєю дитиною далі й далі стежиною знань, і з кожним наступним кроком відчуватимете міцніше підґрунтя. Допомагайте - це основне! І вогник пізнання нового, вогник цікавості, радості й щастя світитиме в дитячих очах...
Ви скажете: ми повинні вчити дітей читати, а що вчителі будуть робити у школі? 3вичайно, вчителям вчити читати легше. Вони знають, як це робити. Раннє читання розв'язує багато проблем: по-перше, виховується любов до книги. Якщо дитина не навчиться читати в ранньому дитинстві, то ніколи не дізнається, що для неї написано сотні чудових книг Олександра Олеся, В. Нестайка, Г. Х. Андерсена, К. Чуковського, С. Маршака...
Бо, коли ваш син або донька навчаться, нарешті, читати ці книги, вони для них будуть уже нецікавими - він або вона їх переросте. В результаті дитина не отримає багатий матеріал для фантазування, для формування поглядів на життя.
Ви запитаєте, а як бути з письмом? Наша відповідь - поступово вчити писати, починаючи з елементів письма. Краще навчити вчителю, чим потім переучувати! Дуже важливо при цьому дотримуватись вимог до посадки дитини, розташування зошита, правильного тримання ручки. Не дотримування цих вимог призводить до негарного почерку, викривлення хребта. Крім того, доцільно заохочувати дітей до ліплення, конструювання, друкування і малювання. Такі види діяльності добре розвивають дрібні м'язи руки.
Багато часу проводьте з дітьми на свіжому повітрі, вчіть їх читати в русі й не забувайте про дитячі ігри. Під час прогулянок малюки мають змогу милуватися природою, помічати зміни, відчувати органічну єдність із навколишнім світом, словесно оцінювати об'єкти. А по-друге, діти не стомлюються, не сприймають процес навчання як щось важке, нецікаве, примусове.