1.3 Структура ринку євровалют

Євровалютою являється будь-яка грошова одиниця, яка вкладена до кредитних установ за межами країни походження, і, таким чином, знаходиться зовні юрисдикції і контролю валютних органів цієї країни. Вона створюється, коли хто-небудь переказує кошти в національних грошових одиницях до кредитних установ іншої держави для оплати товарів і послуг, здійснення валютних операцій або розміщення в депозити. Основна грошова одиниця, яку тримають і використовують таким чином, – долари, а також мазкі, фунти стерлінгів, франки і ін. Оскільки на американські долари доводиться понад 2/3 всього об'єму ринку євровалют, його часто називають євродоларовим.

Структура ринку євровалют є ланкою систем економічних та правових відно­син між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.

Основними операціями, що проводяться суб'єктами ринку з валют­ними цінностями, є обмінні (конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери, номіновані в іноземних валю­тах, інші інвестиції. Обмінні операції тісно пов'язані з іншими опе­раціями, що проводяться учасниками валютного ринку і часто ви­кликані необхідністю залучати валютні ресурси або здійснювати інве­стиції у валюті. Крім того, обмінні операції часто пов'язані з вико­нанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і по­слуг та іншими розрахунками. Іншими словами, обмінні операції пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності під­приємницьких структур та розрахунками у валюті, що здійснюють­ся фізичними особами — резидентами.

Для резидентів країн з вільно конвертованою валютою більшість операцій, що проводяться на ринку євровалют, відрізняються від звичайних операцій на кредитному чи фондовому ринках наявністю валютного ризику і потребують для проведення знання інфраструк­тури валютного ринку та механізму проведення спекулятивних опе­рацій з валютою. Такі операції здійснюються через фінансових по­середників і не пов'язані з численними законодавчими обмеження­ми. Для проведення кредитно-депозитних операцій та інвестиційної діяльності на міжнародному ринку необхідні знання та використан­ня основних законів і механізмів функціонування кредитного, фон­дового ринку, основ інвестиційної діяльності та механізму управлін­ня валютним та кредитним ризиками. [3, с.201]

Структура ринку євровалют:

Євровалютні банки

Євровалютні

депозити

Євровалютні кредити

Євровалютні облігації

Євровалютні акції

Строкові

депозити

Синдиковані позики

Глобальні облігації

Джерела поновлювального кредиту

Депозитні

сертифікати:

transh, rollover, tap.

Програми випуску євронот

Іноземні облігації

Програми

Векселі та ін.

Валютні ринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, що використовуються в обігу, поділяють на міжна­родний та національні ринки. Чим вищий ступінь конвертації на­ціональної валюти, тим більшою мірою національний валютний ринок інтегрується в міжнародний. Для країн з вільно конвертова­ною валютою визначальним є міжнародний валютний ринок, на якому резиденти даної країни можуть здійснювати будь-які операції з ва­лютою. Для нашої країни, як для країни з перехідним типом еко­номіки та неповністю конвертованою валютою, характерним є досить жорстко регульований національний валютний ринок.

Ринок євровалют є дуже конкурентним позабіржовим ринком. Ринок переважно організований як оптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, що фактично являє собою купівлю-продаж депозитів, номінованих в іноземних валютах. Юридичні та фізичні особи купують валюту у дилерів валютного ринку на роз­дрібному ринку за роздрібними цінами, які вищі від оптових. [15, с.16].

У ряді країн функціонують валютні біржі, до функцій яких вхо­дить здійснення обміну валют для суб’єктів ринку і формування ринкового валютного курсу. Встановлений на біржових торгах курс називають офіційним валютним курсом.

Угоди з валютою учасники ринку укладають як на біржовому, так і на позабіржовому валютних ринках. Основна частина угод з валю­тою укладається на позабіржовому міжбанківському ринку. Більшість валютних операцій, що проводяться на ринку, мають спекулятивний характер. Одні торговці валютою безперервно протягом дня купу­ють-продають валюту з метою отримання прибутку від незначних коливань курсів. Інші вибирають надійніші позиції і утримують їх протягом більш тривалого часу. [19, с.51]

Обсяги торгів на зовнішньому ринку кратні мільйонам доларів. Щоденні обсяги угод на міжнародному валютному ринку вимірюють­ся в трильйонах доларів. Більша частина угод укладається в дола­рах США та євро. Близько 40% — це угоди з іншими валютами, які також часто укладаються при посередництві долара чи євро. Напри­клад, у разі потреби продати німецькі марки і купити єни спочатку обмінюють марки на долари, потім за долари купують єни.

Чим більш ліквідний ринок, тим менший розрив між курсами попиту та пропозиції. Причому на початку дня розрив між курсами, як правило, менший, ліквідність ринку вища. Межі коливань курсів валют на євроринку становлять 2—6% (для більшості валют — близь­ко 2%, для нових валют — до 6%).

Суб’єктами валютного регулювання і контролю виступають усі без виключення учасники валютних операцій:уповноважені банки резиденти; юридичні особи-резиденти;фізичні особи – резиденти та нерезиденти.

Таким чином, євровалютний ринок займає значну частину світового ринку, де відбуваються грошові операції. [29, с.105]