3. Шляхи використання біоетанолу в якості моторного палива.

Біоетанол можна змішувати з бензином у різних пропорціях задля використання в якості моторного палива для автомобілів.

Існують наступні види палива з вмістом біоетанолу:

Е-5, Е-10 – це бензин з вмістом біоетанолу 5 та 10 % відповідно. Таке паливо реалізує більшість автозаправних станцій у США та країнах ЄС. Автомобілі, що випущені після 2000 року можуть працювати на сумішах біоетанолу з бензином (з вмістом біоетанолу до 10%) без шкоди для двигуна та будь-яких змін до конструкції.

E85 – суміш біетанолу з бензином, що містить від 51% до 83% етанолу, залежно від географічного розташування країни та пори року. Проте використання такого палива у автомобілях із звичайним бензиновим двигуном незаконне та може призвести до його поломки. На такому паливі можуть їздити автомобілі, що мають назву FFV (flexible-fuel vehicles) – автомобілів з “гнучким двигуном”, які здатні використовувати паливо з будь-яким вмістом біоетанолу. Дані автомобілі можуть їздити на паливі Е-15, Е-20, Е-30 та інших сумішах з вмістом біоетанолу до 85%.

Найбільшого поширення FFV зазнали у Бразилії. У 2010 році до виробників автомобілів з гнучким двигуном входили Chevrolet, Fiat, Ford, Peugeot, Renault, Volkswagen, Honda, Mitsubishi, Toyota, Citroen, Nissan і KiaMotors.

Кількість автомобілів із “гнучким двигуном” у 2004 році становила 22% від загального продажу автомобілів, 73% – у 2005 р. 87,6% – у липні 2008 року і досягли рекордної кількості 94% у серпні 2009 року. У березні 2009 року кількість FFV досягла позначки у 10 млн. Нині у Бразилії немає жодного легкового автомобіля, який би їздив на чистому бензині.З 2007 року у Бразилії діє вимога щодо обов’язкового вмісту не менше 25% біоетанолу.

У країнах ЄС з 2003 по 2010 роки обов’язковий вміст біоетанолу у складі палива становив 5,75%. До 2020 року цей показник поступово має бути доведений до 10%.

4. Світовий досвід виробництва біоетанолу.

У 1903 році Генрі Форд сконструював автомобіль ModelT , що працював виключно на рослинному спирті, отриманому шляхом конверсії насіння конопель. Форд вважав, що “Етиловий спирт – паливо майбутнього”. Однак на той час значної популярності вже здобули нафтові палива, які були значно дешевшими, і про використання біопалив “забули” до часів ІІ Світової Війни (під час війни у Німеччині виробляли спиртове паливо з картоплі, після війни інтерес до розвитку біопаливної галузі знову зменшився).

Проте постійна нестача палив, виникнення проблем, пов’язаних з енергетичною залежністю, усвідомлення можливості швидкого вичерпання традиційних видів палив, змусила науковців та Уряди багатьох країн активізувати дослідження у сфері виробництва та використання біопалив.

У 2005 році Конгрес США видав Закон “Про Енергетичну політику” (EnergyPolicyAct 2005), який вимагав використання 4 млрд. галонів біопалива, починаючи з 2006 року. До 2012 року обсяг біопалива у складі звичайного палива згідно із Законом, мав зрости до 7,5 млрд. гал.

У 2005 році США стали найбільшим виробником біоетанолу у світі. Частка біоетанолу на ринку бензину в США зросла за обсягом з 1 % у 2000 році до більше ніж 3 % у 2006 році та до 10 % у 2011 році. Внутрішні виробничі потужності з 2000 року до 2012 збільшилися більше ніж у дев’ять разів, з 1,63 млрд. гал до 14,9 млрд. гал.

Що стосується Бразилії, у 1975 році указом Президента було прийнято Програму виробництва етанолу (Programa Nacional do Álcool). Ця Програма зобов’язувала виробити 3,5 млрд. л біоетанолу з цукрової тростини до 1980 року. З 1976 року уряд Бразилії зобов’язав додавати біоетанол до бензину у межах від 10 до 22 %. У 1993 році обов’язковий вміст біоетанолу становив 22 %. У 2003 році було встановлено мінімальний та максимальний вміст: 20 % та 25 % відповідно. Загалом виробництво біоетанолу у Бразилії з 1975 року зросло у 49 разів. Бразилія є другим за величиною світовим виробником біоетанолу та найбільшим експортером цього палива у світі.

Світове виробництво паливного етанолу збільшилось втричі протягом 2000-2007 років з 17107 млн. л до 49550 млн. л. З 2000 року виробництво біоетанолу мало чітку тенденцію до збільшення, і лише у 2011 році зафіксовано слабке зниження обсягів виробництва. З 2007 по 2012 виробництво біоетанолу зросло ще на 71 % і становило 85088 млн. л.

У 2011 році США та Бразилія виробили 87,1% сукупного виробництва біоетанолу, яке склало 22,36 млн. гал. Причому США вдалося досягти абсолютного лідерства, виробивши 13,9 млн. гал. У Бразилії виробництво біоетанолу того ж року становило 5,6 млн. гал.

Згідно прогнозу Міжнародного Енергетичного Агентства прогнозований обсяг виробництва біоетанолу у світі у 2020 р. за оптимістичним прогнозом буде складати 281,5 млрд. л, за песимістичним – 187,5 млрд. літрів.