проектування практикум

Визначені засоби утилізації гною повинні забезпечити економічну доцільність та безпечне з ветеринарно-санітарного погляду використання всієї кількості гною, що надійшов від тварин.

На птахівницьких підприємствах слід застосовувати технології видалення та обробки пташиного посліду, в тому числі з системою підсушування, які забезпечують екологічну безпеку, виключаючи підвищення вмісту аміаку в повітрі та появу мух.

При виникненні епізоотії з тієї чи іншої хвороби птиці, рішення про подальше використання посліду та технологічного обладнання належить державній службі ветеринарної медицини на місцях.

Рівень забруднення атмосферного повітря на території скотарських підприємств та зони, що до них прилягає, а також визначення меж очікуваного поширення забруднення атмосферного повітря повинні визначатися спеціальним розрахунком. Критерієм оцінки впливу викидів підприємств на атмосферне повітря є порівняння фактичних концентрацій в атмосфері (з урахуванням фонових концентрацій) з граничне допустимими (ГДК) в атмосферному повітрі населених пунктів.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну скотарських підприємств і житлової зони, що до них прилягає, є вентиляційні викиди з приміщень для утримання тварин, викиди від теплових установок (котельні, варочні котли), споруд для накопичення та обробки гною, вигульних майданчиків.

Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від скотарських підприємств рекомендується визначати на основі ПОКАЗНИКІВ емісії (питомих викидів), наведених у Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовий в атмосферне повітря різними виробництвами (том 3, розділ XII), погодженому з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист від 8.11.04 № 10990/20/1 -10).

Охорона повітряного басейну забезпечується комплексом заходів, в тому числі за рахунок впровадження сучасних технологій виробництва,

281

підвищення екологічної чистоти процесів, очищення та розсіювання шкідливих викидів в атмосфері до безпечних концентрацій, а також недопущення неорганізованих викидів.

Очищення та знешкодження вентиляційних та технологічних викидів слід передбачати у випадках, коли наявне перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, а також у разі вимог місцевих органів санепіднагляду, ветеринарної інспекції та охорони природи.

Організовані викиди слід здійснювати над покрівлею будівель, як правило, зосереджено (центральні вентиляційні чи аераційні викиди).

Не допускається застосування високих та факельних викидів, оскільки вони сприяють розширенню зони забруднення.

Розміщення будівель і споруд повинно відповідати наскрізному провітрюванню території підприємства та виключати можливість попадання шкідливих речовин в атмосфері із зони з більшою інтенсивністю викидів у зону меншого забруднення.

Рівень забруднення атмосферного повітря на території свинарських підприємств та зони, що до них прилягає, повинен визначатися спеціальними розрахунками. Критерієм оцінки впливу викидів підприємств на атмосферне повітря є порівняння фактичних концентрацій шкідливостей в атмосфері (з

урахуванням фонових концентрацій) з гранично допустимими (ГДК) в

атмосферному повітрі населених пунктів.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну свинарських підприємств і житлової зони, що до них прилягає, с вентиляційні викиди з приміщень для утримання тварин, викиди від паливних теплових установок

(котельні, варочні котли), споруд для накопичення та обробки гною,

вигульних майданчиків.

Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від свинарських підприємств рекомендується визначати на основі показників емісії (питомих викидів), наведених у Збірнику показників емісії (питомих викидів)

282

забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том З, розділ XII), погодженому з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист від 8.11.04 №10990/20/1-10).

Охорона повітряного басейну забезпечується комплексом заходів, у тому числі за рахунок підвищення екологічної чистоти технологічних процесів, очищення та розсіювання шкідливих викидів в атмосфері до безпечних концентрацій.

Очищення та знешкодження вентиляційних та технологічних викидів слід передбачати у випадках, коли наявне перевищення граничне допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, а також в разі вимог місцевих органів санепіднагляду, ветеринарної інспекції та охорони природи.

Організовані викиди слід здійснювати над покрівлею будівель, як правило, зосереджено (центральні вентиляційні чи аераційні викиди).

Не допускається застосування високих та факельних викидів, оскільки вони сприяють розширенню зони забруднення.

Розміщення будівель і споруд повинно відповідати наскрізному провітрюванню території підприємства та виключати можливість попадання шкідливих речовин з атмосфери із зони з більшою інтенсивністю викидів в зону меншого забруднення.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є викиди через системи вентиляції із будівель при регулюванні в них мікроклімату, неорганізовані викиди з відкритих майданчиків розміщення тварин, газодимові викиди від котельних, від гноєсховищ та буртів. У викидах витяжних систем містяться шкідливі та з неприємним запахом гази /аміак, сірководень/, пил, мікрофлора, а також водяна пара та вуглекислий газ. В димових газах котельних склад і концентрація викидів залежить від типу палива.

Джерелами викидів шкідливих речовин на підприємствах вівчарства та козівництва є:

- вівчарня (кошара) для ягнят (підстилка з соломи);

283

-вівчарня (кошара) для ягнят (поли з решітки);

-вівчарня (кошара) для холостих та суягних маток (підстилка з

соломи);

-вівчарня (кошара) для ремонтного молодняку (підлога з решітки);

-вівчарня (кошара) для холостих та суягних маток (підлога з решітки);

-приміщення для штучного вирощування і дорощування ягнят (козенят) (підстилка з соломи);

Критерієм оцінки впливу шкідливих сполук є перевищення їх допустимих рівнів (ГДК) в об‘єктах довкілля, зокрема в атмосферному повітрі.

Для зниження концентрації аміаку, пилу та загальної мікробної контамінації, а також для дезодорації повітря потрібно застосовувати:

-ультрафіолетові лампи та інші прилади залежно від рекомендацій щодо їх застосування;

-солому, торф, деревну тирсу, гранульовані цеолітні породи, які використовують для підстилки і які є адсорбентами;

-вапно-пушонку, яку наносять на поверхню проходів.

Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від скотарських підприємств рекомендується визначити на основі показників емісії (питомих викидів), наведених в Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том З, розділ XII), погодженому з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист від 8.11.04 №10990/20/1-10).

Скидання в атмосферу повітря, вилученого загальнообмінною вентиляцією, яке вміщує шкідливі або з неприємним запахом речовини через зосереджені пристрої /ліхтарі, які відкриваються, фрамуги віконні та ін./ і розрахунки розсіювання цих речовин повинні передбачатися так, щоб гранично допустимі концентрації /ГДК / їх не перебільшували допустимих нормативів на межі житлової зони.

Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у повітрі робочої зони не повинні перевищувати значень, передбачених ГОСТ

284

32.1.005-88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"

Охорона повітряного басейну забезпечується комплексом заходів, У

тому числі за рахунок підвищення екологічної чистоти технологічних процесів, очищення викидів та розсіювання їх в атмосфері до безпечних концентрацій.

Очищення та знешкодження вентиляційних та технологічних викидів слід передбачити у випадках, коли наявне перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин й атмосферному повітрі, а

також у разі обґрунтованих вимог місцевих органів санепіднагляду,

ветеринарної інспекції та охорони природи.

Рівень забруднення атмосферного повітря на території птахівницьких підприємств та зони, що до них прилягає, а також визначення межі забруднення атмосферного повітря, що очікується, повинні визначатися розрахунком, який виконується в розділі проекту "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" у відповідності з ДБН А.2.2-1-

2003. Критерієм оцінки впливу викидів підприємств на атмосферне повітря є порівняння фактичних концентрацій в атмосфері (з урахуванням фонових концентрацій) з гранично допустимими концентраціями (ГДК максимальна разова та середньодобова) в атмосферному повітрі.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну підприємств птахівництва і житлової зони, що до них прилягає, є вентиляційні викиди з приміщень для утримання птиці, викиди від теплових установок (котельні),

будівель для накопичення та обробки пташиного посліду, вигульних майданчиків.

Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від підприємств птахівництва рекомендується визначати на основі показників емісії (питомих викидів), наведених у "Збірнику показників емісії (питомих викидів)

забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами",

285

(том 3, розділ XII), погодженому Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Охорона повітряного басейну забезпечується комплексом заходів, в

тому числі за рахунок впровадження в практику сучасних технологій вирощування птиці прогресивних ветеринарних препаратів та дезінфекційних засобів, кормових добавок, безпечної сировини, а також вдосконалення технологій дезінфекції приміщень птахівницьких підприємств, очищення шкідливих викидів, недопущення неорганізованих шкідливих викидів.

Очищення та знешкодження вентиляційних та технологічних викидів слід передбачати на вимогу місцевих органів санепіднагляду, ветеринарної інспекції та охорони природи у випадках, коли є наявне перевищення гранично допустимих шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

Вентиляційні викиди слід здійснювати над покрівлею будівель, як правило, зосереджено (центральні вентиляторні чи аераційні викиди). Не допускається застосування високих та факельних викидів, оскільки вони сприяють розширенню зони забруднення.

Розміщення будівель і споруд на площадці повинно відповідати наскрізному провітрюванню території підприємства та виключати можливість попадання шкідливих речовин з атмосфери із зони з більшою інтенсивністю викидів у зону меншого забруднення. При цьому концентрації забруднюючих речовин в місцях забору повітря не повинні перевищувати разом з фоновими концентраціями значень рівних 0,1 ГДК, встановлених для робочої зони птахівницької будівлі. При неможливості забезпечити нормативні значення концентрації запорошення в місцях забору повітря,

необхідно викиди із птахівницьких приміщень піддавати очищенню або розсіянню в атмосферу через висотні труби і факельні викиди (висота яких визначається розрахунком з урахуванням рельєфу, вітрового, кліматичного та інших режимів місцевості) з тим, щоб концентрація шкідливих речовин в

286

приземному шарі атмосфери не перевищувала максимальну разову концентрацію.

Птахівницькі підприємства повинні розташовуватися таким чином,

щоб основні напрямки вітрів були в протилежну сторону від житла. При цьому в усіх випадках і у всі пори року концентрація забруднюючих речовин,

які виділяються птахівницьким підприємством, на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати разом з фоновими концентраціями значень,

рівних ГДК, установлених для атмосферного повітря населених місць.

Під час накопичення тварин на обмежених територіях скотарських комплексів при впровадженні водоємних технологій виробництва і значній кількості біогенних елементів, патогенної мікрофлори та інших шкідливих хімічних речовин, які містяться в гноєвих стоках цих підприємств, слід розробляти та здійснювати заходи щодо попередження забруднення водних джерел, в тому числі і підземних, як під час їх накопичена, так і використання.

З метою охорони та раціонального використання водних ресурсів при проектуванні скотарських підприємств необхідно передбачити:

- використання маловодної технології прибирання гною (механічна,

самопливна система безперервної дії);

-скорочення витрат питної води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання та використання очищеної, знезараженої та дезодорованої рідкої фракції на видалення гною;

-розробку та впровадження прогресивних і економічно-ефективних методів очищення стоків;

-забезпечення водоохоронних споруд підприємств реагентами,

сировиною та необхідними матеріалами.

З метою охорони та раціонального використання водних ресурсів при проектуванні свинарських підприємств необхідно :

- застосовувати безводні технології виробництва (підстилкове утримання тварин);

287

- використання маловодної технології прибирання гною (механічна,

самопливна система безперервної дії);

-скорочення витрат питної води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання та використання очищеної, знезараженої та дезодорованої рідкої фракції на видалення гною тощо;

-розробка та впроваджений прогресивних і економічно-ефективних методів очищення стоків, які забезпечують нормативні показники їх очищення;

-передбачення забезпечення водоохоронних споруд підприємств реагентами, сировиною та необхідними матеріалами;

У відповідності з чинним "Водним кодексом України" зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навколишнього природного середовища за погодженням з державними органами санітарного та ветеринарного нагляду і агрономічною службою господарства.

Скидання стічних вод у водні об‘єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь - яке будівництво забороняється.

Підприємства птахівництва зобов‘язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод, якщо вони:

-можуть бути використані в системах оборотного або повторного водопостачання;

-містять токсичні речовини та збудники інфекційних захворювань.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки,

пониззя, кар‘єри тощо ), забороняється.

На території водоохоронних зон забороняється влаштування

скотомогильників, звалищ, полів фільтрації.

288

При накопиченні птиці на обмежених територіях птахівницьких підприємств промислового типу, при впровадженні водоємних технологій виробництва і значній кількості біогенних елементів, патогенної мікрофлори та інших шкідливих хімічних речовин, які містяться у виробничих стоках цих підприємств, і при недостатній ефективності сучасних очисних споруд слід розробляти та здійснювати заходи з попередження забруднення водних джерел, в тому числі і підземних.

3 метою охорони та раціонального використання водних ресурсів при проектуванні підприємств птахівництва необхідно передбачити:

-використання маловодної технології прибирання пташиного посліду;

-скорочення витрат питної води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання;

-розробку та впровадження прогресивних і економічно-ефективних методів очистки стоків, які забезпечать нормативні показники їх очищення;

-забезпечення водоохоронних споруд підприємств реагентами,

сировиною та необхідними матеріалами.

Методи і ступені очищення стічних вод повинні визначатися в залежності від конкретних місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб та повинні забезпечувати екологічну безпеку.

У разі надходження у водні джерела декількох речовин з однаковими ознаками шкідливості, що лімітуються і відносяться до і та 2 класу небезпеки та з урахуванням добавок, сума відношення концентрації /С1 + Сз + ...Сn/

кожної речовини в одному об‘єкті до відповідної гранично допустимої концентрації /ГДК/ не повинна перевищувати одиницю:

С1/ГДК1+С2/ГДК2+Сn/ГДКn

Проектування систем водопостачання, споруд і будинків слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети й сооружения", ВБН 46/33-2.5-5-96 "Сільськогосподарське

289

водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Норки проектування", СНиП 2.04.6і-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий.‘‘

При розробці заходів по охороні навколишнього середовища слід забезпечувати скорочення виділення шкідливих речовин в атмосферу, у водні джерела та в ґрунт шляхом застосування найдосконаліших технологій, а також дотримання санітарно-гігієнічних відстаней від джерел виділення до селищних поселень, які визначені нормами технологічного проектування та санітарними нормами і правилами. Для охорони водоймищ слід передбачати влаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень у відповідності з діючим законодавством. Ступінь очищення стічних вод, які випускаються в водні об‘єкти, повинна відповідати вимогам "Санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення" і "Правил санітарної охорони прибережних вод морів", з урахуванням забезпечення повного знезараження стоків згідно з СНиП 2.04,03-85 "Канализация. Наружные сети й сооружения".

Шумові, електромагнітні та радіаційні навантаження від різних джерел їх виникнення не повинні перевищувати нормативно-допустимі рівні, згідно з СН № 3077-84, ДБН 360-92.

При організації будівельного виробництва необхідно запроваджувати заходи по охороні природного середовища, які повинні передбачати рекультивацію земель, запобігання втрат природних ресурсів, запобігання або очистку скидів і викидів, які потрапляють в ґрунт, водоймища або атмосферу, від шкідливих речовин. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації.

На території, де зводяться будинки і споруди, не дозволяється непередбачена проектною документацією ліквідація дерев та чагарників, засипка ґрунтом кореневих шийок та стовбурів дерев чагарників, що ростуть.

У розробці в проекті заходів по охороні навколишнього середовища при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд слід керуватися законами України та санітарними нормативами, які

290