- •2. Господарство як підсистема сус-ва та обєкт економічної науки.
- •3. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.
- •4. Економічне зростання і його детермінанти.
- •5. Економічний розвиток його критерії та детермінанти.
- •6. Предмет історії ек. Та ек. Думки.
- •7. Метод істор. Ек. Та ек. Думки.
- •8. Завдання курсу істор. Ек. Та ек. Думки.
- •9. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
- •10.Етапи розвитку історії екогомічної думки.
- •11. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
- •12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського роз-ку: етапи його ро-ку, моделі та представники.
- •13. Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
- •14. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •15. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
- •16. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •18. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
- •19. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •20. Сис-ма „влада-власність” та її роль у роз-ку гос-ва Давнього Сходу.
- •21. Осьовий час та його роль у формуванні Зх. Та Сх. Цивілізацій.
- •22. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
- •23. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”
- •24. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
- •25. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26. Ек.Погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
- •27. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •28. Вілли та латифундії. Характерис-ка аграрного гос-ва Стародавнього Риму у працях Каттона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29. Криза рабовласницької сис-ми гос-ва та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30. Загальна характеристиеа Сх. Та Зх.Цвілізації доби Середньовіччя.
- •31. Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.
- •32. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.
- •33. Формування великої земельної власності та її форми в Зх.Європі(аллод, бенефіцій, феод).”Салінічна правда”.
- •34. Феодальні форми гос-ва та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •35. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.
- •36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин в Західній Європі.
- •37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті(ремісничі
- •38. Економічні погляди Хоми Аквінського
- •39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •40. Розвиток Феодального землеволодіння та його форми в Україні.Категорії залежного населення за «Руською правдою»
- •41. Місто та міське господарство в Київській Русі. «Руська Правда»
- •42. Утворення Галицько – Волинської держави як результат феодальної роздробленості. «Галицько – Волинський літопис»
- •43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документах («Литовські статути», «Устава на волоки»)
- •44. Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)
- •45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.
- •46. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в
- •47. Передумови та суть Великих географічних відкриттів
- •48. Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •49. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки
- •50. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях
- •52. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •53. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •54. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм
- •55. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
- •56. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.
- •57. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.
- •58. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
- •59. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •60. Роль і місце національної держави в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації ( середина XVII – середина xiXст.)
- •61. Промисловий переворот, його суть і значення для ринкового господарства.
- •62. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д.Рікардо і к.Маркс про промисловий переворот та його наслідки.
- •63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.
- •64. Розвиток форм господарства в Англії (середина XVII – середина XIX ст.). А.Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.
- •66. Розвиток ринкового господарства в Англії(середина XVII – середина XIX ст.).Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •67. Особливості розвитку ринкового господарства в Франції (середина XVII - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •68. Парцелярна система у Франції. Її суть і роль розвитку ринкової економіки країни.
- •69. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині(середина XVI - середина XIX ст.).
- •70. Історичні та соціально – економічні умови виникнення сша.
- •71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч.Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •72. Теорії відносних (а.Сміт) та абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •73. Господарський розвиток Німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.
- •74. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.
- •76. Маржинальний напрям економічної думки
- •77. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )
- •78. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.
- •79.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.
- •80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •81. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.
- •83. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.
- •84. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
- •85. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.
- •86. Синтетична теорія цінності м.І.Тугана – Барановського.
- •87. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.
- •88. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.
- •89. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •90. Причини виникнення виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.
- •91. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.
- •92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.
- •94. Особливості економічної кризи 1929 – 1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.
- •95. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •96. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.
- •97. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.
- •99. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.
- •100. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.
- •101. Плив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..
- •103. Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині XX ст..
- •104. Роз-к корпоративної форми господарства та їх відображення у економічній думці у другій половині хх ст.
- •105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
- •106. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.
- •107. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
- •108. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •110. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •111. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.
- •112. Особливості роз-ку гос-ва Великобританії та сша та їх відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.
- •113. Проблеми функціонування господарської сис-ми та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.
- •114. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.
- •115. Роз-к світової економіки в останній третині хх-ххі ст. „Рейганоміка” та „Тетчеризм”.
- •116.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.
- •117. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.
- •118. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.
- •119. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.
- •121. Трансакційний сектор ек-ки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
- •122. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
- •123. Становлення господарської сис-ми радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.Економістів.
- •125. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х рр хх ст.
- •126. Становлення адміністративно-командної сис-ми та її теоритичне обгрунтування в укр. Економіч. Літературі 20-30хрр
- •127. Радянська індустріалізація, її джерела і соц-економіч.Наслідки.
- •128. Форми господарювання в аграрному секторі Украіни в 20-30 роки хХст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •129. Вибір економічної стратегії роз-ку в повоєнний період. Джерела відбудови та роз-ку гос-ва.
- •130. Спроби лібералізації адміністративно-командної сис-ит гос-ва в період „хрущовської відлиги”.
- •131. Обгрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х рр.”Косигінська” реформа(1965р), її суть та реалізація в Укр.
- •132. Застійні явища в радянській економіці 70-х –перш.Половини 80-х рр та проблеми вдосконалення гос-го механізму в радянській економічній літературі.
- •133. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформції радянської сис-ми.
- •134. Реформи 60-90-х рр хх ст спроба вдосконалення радянської господарської сис-ми.
- •135. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
- •136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової ек-ки та способи його обгрунтування в екоомічній літературі.
- •137. Основні напрямки ринкових перетворень в ек-ці Незалежної Укр. На першому етапі незалеж-го роз-ку(1991-1994рр)
- •138. Становлення та роз-к засад ринкової ек-ної сис-ми в Укр.(друга половина 90-х рр)
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •140. Реформування аграрного сектора Укр. У 90-х рр хх ст.
23. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”
Історію економіки Індії в осьовий час слід розпочати від встановлення буддизму — першої на землі монорелігії, що безумовно позитивно вплинуло на її господарський розвиток. У цей період тут значного поширення набули залізні знаряддя праці, які значно полегшили не лише емлеробство, а й спорудження іригаційних споруд. Посилюється спеціалізація ремесла, шо, у свою чергу, підштовхує внутрішню торгівлю.коні та деякі інші товари. Досить ґрунтовні відомості про економічну реальність в Індії цього періоду нам дає «Артхашастра» (IV ст. до Р.Х.), економічний трактат, який приписують радникові царя Чандрагупти І Ка-утильї, або Віншнагупті. Пам'ятка являє собою зведення правил, більшість із яких є зверненням до царя. Так, у трактаті підіймається питання про економічну роль держави, активізацію її втручання у господарське життя, зміцнення державного апарату. Серед функцій держави згадується: колонізація нових земель та створення нових поселень, переселення надлишкового населення, будівництво колодязів та іригаційних споруд, усіляке заохочення рільництва, скотарства та садівництва. Обґрунтовувалася ідея державного землеволодіння. Цареві давалися поради надавати землю у користування, якщо землероби зобов'язувалися сумлінно платити податки. Стосовно іригаційних споруд, то в трактаті зазначалося, що їх дозволялося передавати в оренду, зберігаючи за державою права власності. Торгівля також була важливого статтею доходів скарбниці, а тому у трактаті велику увагу приділено організації нагляду за торгівлею, розвиткові міжнародної торгівлі, заохоченню купців, які імпортують іноземні товари та експортують царські. У трактаті також дістало розвиток й учення про касти, за яким усе населення ділилося на чотири касти аріїв — брахмани, кшатрії, вайшьї та шудри. За ними закріплювалася станова нерівність, визначалися обов'язки. З розвитком товарного обміну зростає й спеціалізація окремих громад, або родин, та чи інша форма господарської діяльності (землеробство, скотарство, різні види ремесла, будівництво, торгівля) закріплюється за родинами, з покоління в покоління передаються секрети майстерності. Виникають групи купців, лихварів, суддів, чиновників, філософів та ін. Майнові та професійні відмінності окремих груп населення нерідко (зокрема в даному випадку) закріплювалися у закрито-станових кастах. Велика частина трактату належить аналізу різних форм рабоволодіння, визначається неможливість рабства для аріїв. Знайдемо тут і рекомендації щодо обмеження рабства, зокрема заборону продажу дітей до 8 років; звільнення від рабства дітей вільного, який продав себе у рабство; визнання вільними дітей, народжених рабинею від господаря, а також її самої і т.д.
24. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
Осьовий час для Китаю пов'язуємо з іменами Копфуція, Лао-Дзи, Мо-Дзи та ін., які жили у VI—IV от. до Р.Х. Економічний розвиток Китаю цього періоду мав свої особливості. Ще у II тисячолітті до Р.Х. тут сформувалася жорстка ієрархічна система поділу на соціальні верстви, які залежали від верховного властителя. Представники кожної з верств отримували матеріальні блага суворо відповідно до рангу: розміри житла та якість його оздоблення, одяг, харчування, навіть умови поховання -все було різним, чітко регламентованим залежно від соціального стану. Надходження до державної скарбниці у вигляді результатів праці селян, ремісників і торговців перерозподілялися між представниками соціальних станів, що істотно гальмувало розвиток товарно-грошових відносин.Конфуцій (551—-479 рр. до Р.Х.), зокрема у збірнику «Шицзии», що був ним відредагований. Будучи засновником вчення про етику, Коифуцій висунув таку концепцію: вдосконалення окремої людини веде до вдосконалення суспільства, що, у свою чергу, веде до вдосконалення держави. Ці ідеї були спрямовані на посилення держави; дбаючи про її благо, Конфуцій закликав скоротити розміри податків, налагодити облік і контроль землеробських робіт, залучити трудове населення до виконання своїх обов'язків. Він вважав, що освічений правитель, будучи «батьком народу», є здатним реально вплинути на рівномірний розподіл багатства суспільства; що у народу буде добробут тоді, коли господарювання буде вмілим, а праця стане однаково вигідною як за умов «великої спільноти» (селянської громади), так і приватного володіння спадкової аристократії та не спадкових рабовласників.Застосування металевих, особливо залізних знарядь праці істотно підвищує рівень виробництва, посилює суспільний поділ праці, веде до індивідуалізації ремісничого виробництва. Зростає спеціалізація та професіоналізм ремісників.У III ст. до Р.Х. відбувається об'єднання семи царств у єдину імперію, що означало не лише політичне об'єднання. Перший імператор Цинь Ши-хуанді, або Цинь Шихуан (259—210 рр. до Р.Х.), провів низку реформ, зокрема відмовився від передачі землі в умовну власність, як це було раніше, і ліквідував привілеї аристократії , чим досяг торжества в Китаї державної форми власності. Адміністративна реформа дала йому можливість стати повновладним володарем країни.Соціальною реформою стало запровадження «Табелю про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а починаючи з восьмого ранги надавали чиновникам за службу. Найвищими були 19-—20 ранги.Напевно, можна вважати, що реформи Цинь Шихуаиа в основі мали погляди авторів колективного трактату «Гуань-цзи» (IV—III ст. до Р.Х.), які як головне завдання, подібно до Кон-фуція, висували проблему «як зробити державу багатою, а народ задоволеним» через рівномірний розподіл багатства, не допускаючи збагачення торговців та лихварів. Вони також виступали за непорушність станового поділу суспільства, стверджуючи, що без Богом обраних «шанованих» та вищих станів країна не мала б доходів, а також, що так бути не може, щоб «усі були шановані», адже тоді не було б кому працювати. Серед заходів, спрямованих на стабілізацію натурально-господарських відносин, найважливішими вони вважали регулювання державою цін на хліб, а також створення державних запасів хліба, реформування податкової системи .Ще одним реформатором цього періоду був Ван Май, який захопив трон у 9 р. після Р.Х. Він закріпив у Китаї лише два види земельних володінь— державні та селянські, за відсутності великої феодальної власності. Він також проголосив заборону рабства, але вона протрималася недовго; а рабство залишалося як патріархальне.На початку І тисячоліття Китай вступає у затяжний період криз і політичної нестабільності. Набіги кочівників погіршували становище. Але була збережена життєспроможність китайської цивілізації та її державність, продовжувала свій розвиток економіка.