3.2. Моделювання технологічного процесу тварин при прив’язному утриманні

При прив’язному утриманні розміри будівлі становлять 21 х 78 м. Приміщення складаються з чотирьох рядів. В ній знаходяться такі допоміжні приміщення: для обслуговуючого персоналу (8-12 ), для реманенту (4-6), для кормів (10-15), для підстилки (8-12).

Під час утримання на прив’язі в приміщені створюють відповідний мікроклімат і обладнують вигульні майданчики для виходу тварин на свіже повітря.

В приміщені де утримується молодняк стіни із цегли товщиною 0,5 м. Перекриття - горищне, залізобетонне, покрите шифером. Підлоги: у проходах - бетонні, у стійлах – дерев’яний та торцевої дерев’яної шашки. Годівниці - індивідуальні, цегляні положення їх повно бути таким, щоб при споживанні кормів телята опускали голову вниз, а не задирали її вгору. Для зменшення затрат часу на відв'язування і прив'язування тварин застосовують стійлове обладнання ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне самоприв'язування і групове відв'язування тварин.

Розрахунок довжини фронту годівлі:

• до 6 міс. – 0,6176 = 106 м

• до 12 міс. – 0,7200 = 140 м

• до 19 міс. – 0,8200 = 160 м

Розрахунок необхідної площі на загальні скотомісця:

• до 6 міс. – 1,5176 = 264

• до 12 міс. – 2,5200 = 500

• до 18 міс. – 3,0200 = 600

Стійла розміщують паралельно одне одному в декілька рядів. При цьому кожні два ряди стійл об'єднують загальним кормовим чи гнойовим проходом. В одному безперервному ряду розміщують не більше 50 стійл.

При застосуванні мобільних кормороздавачів ширина кормових проходів приймаємо не меншою 2,3м.

Внутрішня висота приміщень повинна бути не нижче 2,4м.

План приміщення для прив’язного утримання тварин зображений в додатку Л.

3.2.1. Підбір перспективної моделі годівлі та напування тварин

Годування телят до 6-місячного віку. Схеми годування і раціони повинні забезпечити нормальне зростання і розвиток молодняка відповідно до прийнятих планів зростання і норм годування. При цьому необхідно економно витрачати дорогі корми, особливе молоко і концентрати. У перші 10-15 днів після народження єдиним кормом для теляти є молоко, норма згодовування якого залежить від живої маси тваринного і планованого середньодобового приросту. Добова доза молока в цей період - 5-7 кг

Зняте молоко слід вводити в раціон з 3-4-тижневого віку телят залежно від їх здоров'я, стану травлення і вживаної схеми годування.

Норми випойки молока визначаються племінною цінністю і призначенням теляти. У зв'язку з цим за існуючими схемами витрата незбираного молока при вирощуванні телиць коливається до 180 до 350 кг, знятого, - від 200 до 600 кг Залежно від норми випойки тривалість молочного періоду може бути різною - від 2 до 4-5 міс.

Нині усе більш широке застосування в годуванні телят знаходять замінники незбираного молока(ЗЦМ) При вирощуванні телят на повноцінних замінниках витрата молока може бути обмежена до 50-60 кг, його згодовують тільки в перші 10 днів життя теляти. Незбиране молоко в раціонах телят з 11-го дня їх життя можна замінити повноцінним ЗЦМ з розрахунку 1,1 кг сухого замінника за 10 кг молока. Перед згодовуванням ЗЦМ розводять в теплій кип'яченій воді з розрахунку 1,1-1,2 кг на 8,8-8,9 л води.

При вирощуванні телиць важливо організувати годування з розрахунком на раннє привчання їх до рослинних кормів, оскільки це сприяє кращому розвитку травної системи.

Привчати теля до поїдання сіна потрібно з 10-денного віку. Дачу концентрованих кормів до 3-місячного віку доводять до 1,2-1,6 кг. Соковиті корми(коренеплоди, високоякісний силос) згодовують телятам з місячного віку. Силос можна замінювати еквівалентною по поживності кількістю сінажу.

В якості джерел мінеральних речовин телятам дають кухонну сіль, кісткове борошно, мів, трикальційфосфат і інші мінеральні добавки.

Для вирощування телиць до 6-місячного віку рекомендовані різні схеми годування залежно від планів зростання, витрати молочних кормів і конкретних господарських умов. Схема годівлі теличок наведена у додатку З.

На фермі застосовується сінажно-концентратний тип годівлі. Особливостями цього типу годівлі є те, що соковиті корми у структурі раціону займають близько 45-60 %, із них 10-15% коренеплодів,10-20% грубих і 30-35% концентрованих кормів. Улітку, за використанням зелених кормів, концентрованих вводять до раціону не більше 10-15%.

Для теличок віком 6-12 місяців структура раціону на зимовий період буде такою: грубі – 15 %, соковиті – 55 %, концентровані – 35 %. У літній період структура раціону буде: соковиті-85%, концентровані-15%. Раціони наведені у додатках. Раціони розміщені в додатках О, П, Р, С.

Таблиця 1

Річні норми заготівлі кормів і їх структура для молодняку великої рогатої худоби

Показник	Ремонтні телиці				Надремонтний молодняк на відгодівлі
	Всього			на 1 голову в натурі, ц	Всього			на 1 голову в натурі, ц
	в % за пожив.	у корм. од., ц	у натурі, ц		в % за пожив.	у корм. од., ц	у натурі, ц
Потреба в кормах на 1 голову	X	24	X	X	X	28	X	X
Всього	100	9864	X	Х	100	29400	X	X
Структура кормів: концентрати	23	2269	1891	4,6	35	80290	8575	8,2
соковиті, всього	28,8	2841	14221	34,6	30	8820	39200	37,3
в т.ч. силос	23	2269	9454	23	28	8232	34300	32,7
Коренеплоди	5,8	572	4766	11,6	2	588	4900	4,7
грубі; всього	24	2367	6696	16,3	18,4	5410	15325	14,6
в т.ч. сіно	12	1184	2467	6	10	2940	6125	5,8
Сінаж	8	789	2254	5,5	5	1470	4200	4
Солома	4	395	1975	4,8	3,4	1000	5000	4,8
Зелені	20	1973	11606	28,2	13	3822	22482	21,4
Молоко незбиране	2,5	247	823	2	1,8	529	1763	1,7
Молоко збиране	1,7	168	1292	3,1	1,8	529	4069	3,9
Середньорічне поголів'я	411					1050

На фермі використовуємо кормозмішувач-роздавач DeLaval-12 напівпричіпний, складається з одновісної ходової частини, бункера об’ємом 12 м3, горизонтальних робочих органів (подавальних і змішувально-подрібнювальних шнеків), автономної гідравлічної станції, вагових датчиків, дисплея, на який виводиться інформація про кількість корму, навантаженого в бункер. Система робочих органів працює від власної автономної станції, якій надає руху ВВП трактора. У цьому разі машину агрегатували з трактором МТЗ-82, а компоненти кормосуміші навантажували в бункер самохідним навантажувачем “Борекс-3106”. Усі компоненти кормосуміші (крім силосу) заздалегідь підвозили до силосної траншеї, де і відбувалося завантаження кормозмішувача. У бункері компоненти подрібнювалися та змішувалися в однорідну гомогенну кормову масу. Ця система змішування й подрібнення дає змогу ретельніше перемішувати кормосуміші й запобігати утворенню пробок під час змішування завдяки подавальним шнекам, які переміщують корм до задньої частини бункера, а в нижній одночасно змішує, подрібнює та переміщує масу в передню частину бункера. Така система змішування й подрібнення дає можливість використовувати в раціоні довгостеблові грубі корми, заготовлені в пресованому вигляді (в даному разі сіно). Слід зазначити, що змішування компонентів кормосуміші відбувається під час переїзду кормозмішувача до тваринницького приміщення, завдяки чому скорочується загальний час на приготування й роздавання корму тварина.

Габаритні розміри кормозмішувача дають змогу використовувати його як у тваринницьких приміщеннях, виконаних за сучасними технологіями, так і в тваринницьких приміщеннях, виконаних за застарілими проектно-технологічними рішеннями.

Напування тварин здійснюється автонапувалками ПА- 1 в розрахунку на дві голови.

Своєчасне забезпечення тваринницьких об’єктів водою – одна з головних умов ефективного розвитку галузі. Автоматизація напування на фермах з великою рогатою худобою сприяє збільшенню на 10-15% надоїв молока.

Для напування тварин залежно від віку рекомендується вода, яка має температуру в межах 8-25°С, без сторонніх запаху, смаку та кольору.

На моїй фермі централізоване водопостачання, при цьому ферма користується від загальної мережі забезпечення водою. Така система є найбільш економічною. На фермі використовуються автонапувалки групові – АГК - 4Б, мають пристрої для електропідігрівання води і використовуються на вигульних майданчиках. Напувалка складається з корпусу, утопленого скловолокнистою ізоляцією, напувальної чаші на чотири місця місткістю 40 л, клапанного механізму з поплавковим приводом і системи електропідігрівання води.