dvz_metod / tehnol

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Первомайський політехнічний коледж Первомайського політехнічного інституту

Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Бельський Ф.В., Мудрак Г.О.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ З

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.05050306 «ВИРОБНИЦТВО ДВИГУНІВ»

Первомайськ 2012

1

ББК 31.365

Б – 44

Автор: Бельський Ф.В., Мудрак Г.О.

Рецензент: Іодловський В.І, к.т.н., доцент Первомайського політехнічного інституту НУК імені адмірала Макарова

Розглянуто та ухвалено цикловою комісією «Обслуговування автомобілів та виробництва двигунів».

Протокол від 19 березня 2012 р. № 8

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою ППК ППІ НУК імені адмірала Макарова

Протокол від 9 квітня 2012 р. № 9

Методичні вказівки містять матеріали для надання допомоги при виконанні технологічного розділу дипломного проекту.

Бельський Ф.В., Мудрак Г.О.

Методичні вказівки до виконання технологічного розділу дипломного проекту з спеціальності 5.05050306 «Виробництво двигунів» – Первомайськ: ППІ

- с. 32

Первомайськ ППК ППІ НУК, 2012

2

3

ВСТУП

Усучасному виробництві двигунів внутрішнього згоряння велика увага приділяється безперервному вдосконаленню технології виробництва машин з метою поліпшення якості їх роботи, підвищення ефективності продукції що виробляється.

Узв'язку з цим, працюючи над технологічним розділом дипломного проекту, необхідно:

1.Глибоко проаналізувати вихідні дані для проектування з метою поліпшення якісних показників проектованого технологічного процесу.

2.Вміти вирішити самостійно технологічні питання.

3.Використовувати в проекті нові досягнення вітчизняного і зарубіжного виробництва ДВЗ.

Тема дипломного проекту повинна відповідати практичним завданням машинобудівного підприємства, де проводиться практика.

Проектування повинно виключати просте копіювання наявних технологічних процесів і конструкцій технологічної оснастки. Проекти повинні містити критичний аналіз діючої технології та пояснення, що технологічний варіант, якому надається перевага, забезпечить в реальних виробничих умовах найбільший ефект при найменших затратах як трудових, так і матеріальних.

1.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ І ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Коледж виділяє керівника дипломного проектування та консультанта з економіки та організації виробництва.

У завданні для дипломного проектування керівник призначає тему технологічного розділу дипломного проекту.

Учень працює над конструкторським і технологічним розділами відповідно до вказівок керівника дипломного проектування і отримує консультації по економічній частині.

1.1 Зміст технологічного розділу дипломного проекту

При виконанні дипломного проекту питання технології висвітлюються в пояснювальній записці, графічній частини, комплекті документації технологічного збирання складальної одиниці.

4

Пояснювальна записка повинна містити:

-вибір типу виробництва;

-опис конструкції складальної одиниці і аналіз її технологічності;

-(аналіз заводського технологічного процесу та відмінні риси розробленого технологічного процесу);

-обґрунтування вибору устаткування, пристосування та інструментів;

-норми часу операцій технологічного процесу;

Комплект технологічної документації складання повинен містити:

-титульний аркуш комплекту технологічної документації;

-маршрутний технологічний процес складання, карти по ГОСТ 3.1118-82;

-операційний технологічний процес складання, карти по ГОСТ 3.1407-86;

-карти комплектувальні (ГОСТ 3.1105-84);

-карти ескізів (ГОСТ 3. 1105-84).

Графічна частина технологічного розділу складається з креслення складальної одиниці (формат А1, А2), а також за вказівкою керівника дипломного проекту може містити схему збирання складальної одиниці.

1.2 Вказівки з розробки технологічного процесу складання

Розробка технологічного процесу входить в комплекс взаємопов'язаних робіт, передбачених Єдиною системою технологічного підготовки виробництва (ЕСТПВ) і повинна виконуватися в повній відповідності до вимог ГОСТ 1119-83 «Загальні правила к комплектності та оформленню комплектів документів на одиничні технологічні процеси».

При розробці технологічного процесу складання необхідно враховувати раціональну послідовність і прогресивні методи складання, застосування високопродуктивного обладнання, механізації та автоматизації окремих операцій, а також забезпечувати мінімальну трудомісткість слюсарно-складальних робіт, високої якості зібраних машин та досягнення максимального обсягу продукції з

1м2 складальної площі.

Узв'язку з цим передбачається розчленування виробу на складальні елементи. Це дозволяє паралельно виконувати збирання комплектуючих одиниць та загальну складання, здійснювати спеціалізацію складальників, одночасне виконання кількох технологічних переходів в одній операції, механізацію складальних робіт.

Вибір і визначення послідовності складання залежить в основному від конструкції виробу, що збирається і ступеня диференціації складальних робіт.

5

Розробка технологічного процесу складання починається з вивчення призначення та конструкції виробу, умов роботи і технічних умов прийомки. При цьому необхідно провести аналіз конструкції складальних одиниць і визначити їх технологічність. Проводиться аналіз заводського технологічного процесу.

Для наочного уявлення, зручності планування та розробки процесу складання складають технологічні схеми складання, де умовно зображують послідовність складання елементів (деталей, складальних одиниць).

На підставі зробленого аналізу і складеної технологічної схеми збирання розробляється новий технологічний процес складання, який оформляється на картах відповідно до ГОСТ 3.1122-84 і 3.1407-86.

2. ВКАЗІВКИ ДО СКЛАДУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка повинна містити не більше 10 аркушів рукописного тексту формату А4 (297 × 210). Виклад має бути конкретним, чітким. Вона повинна бути написана як і інші розділи дипломного проекту чорним чорнилом (тушшю), або за допомогою комп'ютера з одного боку аркуша через півтора міжрядкових інтервалів шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14.

Всі умовні позначення, наведені в формулах, слід пояснити і вказати розмірність. Пояснення значення символів и числових коефіцієнтів, що входять до формули не надаються, якщо вони зустрічалися раніше.

Посилання на використану літературу необхідно укладати в квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела, наприклад, [3].

2.1 Вибір типу виробництва

Визначення типу виробництва для збирання заданої складальної одиниці дозволяє правильно вирішити технологічне забезпечення та організацію робіт на спроектованій дільниці.

Тип виробництва залежить від розміру програмного завдання і орієнтовною трудомісткістю. Він визначається за таблицею I [3].

6

Таблиця I Визначення типу виробництва

Обсяг випуску виробів

На закінчення цього розділу необхідно дати коротку технічну характеристику встановленого типу виробництва. Особливу увагу звернути на показники, що впливають на характер проектованого технологічного процесу (примічаємо обладнання та оснащення).

2.2 Опис конструкції складальної одиниці і аналіз її технологічності

При описі складальної одиниці необхідно вказати її призначення, умови роботи, конструктивні особливості, способи з'єднання деталей, вимоги, зазори й точності виконання розмірів.

Технологічність конструкції складальних одиниць повинна відповідати основним вимогам збирання:

7

-повне усунення або найменше застосування слюсарно-підгоночних робіт при складанні шляхом виготовлення взаємно замінних деталей, застосування деталей-компенсаторів, методів повної і групової взаємозамінності;

-спрощення складання і можливість виконання паралельної в часі і просторі складання окремих складальних одиниць і виробів в цілому;

-наявність зручних складальних баз;

-виключення необхідності розбирань при регулюванні.

При виконанні даних вимог складальна одиниця вважається технологічною.

2.3 Встановлення організаційної форми складання

Вивчивши службове призначення машини, складальні креслення і встановивши тип виробництва, вибирають організаційну форму складання.

При масовому і багатосерійному виробництві, якщо конструкція виробу володіє достатньою жорсткістю деталі що є базовою і порівняно невеликою масою, доцільно обрати потокове складання з безперервним переміщенням виробу що збирається. В іншому випадку слід зупинитися на рухомому складанні з переривчастим переміщенням виробу - рухливе потокове складання. Для складання виробів великої маси використовують не пересувне поточне складання.

При невеликому випуску виробів, коли використання потокових методів складання економічно недоцільно, слід застосувати не поточне стаціонарне складання.

Збирання складальних одиниць невеликої трудомісткості передбачають на одному робочому місці.

2.4 Аналіз заводського технологічного процесу та відмінні риси розробленого технологічного процесу.

Аналіз чинного на підприємстві технологічного процесу збирання складальної одиниці повинен включати: вказівки щодо складу технологічного процесу, операцій, переходів, норм часу, яке використовується обладнання, пристосування, інструменти. Дипломник повинен вказати позитивні і негативні сторони існуючого технологічного процесу, внести пропозиції щодо його удосконалення і врахувати їх при проектуванні нового технологічного процесу. При виконанні цього розділу необхідно використовувати звіт з переддипломної практики і дані, отримані в цехах і відділах заводу, що виготовляє аналогічну продукцію.

8

2.5 Вибір обладнання, пристроїв та інструментів

При розробці технологічного процесу збирання вибір обладнання, пристроїв

та інструменту визначається типом виробництва, конструкцією і розмірами складальної одиниці, вимогами простоти обслуговування. Застосовується

стандартний інструмент, а також високопродуктивний механізований інструмент,

який вибирається по відповідним стандартам та довідкової літератури. Необхідно

вказати всі дані, що характеризують обладнання, пристосування, інструмент;

найменування; тип; основні розміри [3].

3. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗДІЛУ

Графічна частина розділу виконується відповідно до чинних стандартів ЕСКД на аркуші формату А1, А2, А3, А4 встановлених ГОСТ 2.301-68, основний напис на кресленні виконують відповідно до вимог ГОСТ 2.104-68.

Складальне креслення складальної одиниці повинне задовольнятися вимогами ГОСТ 2.109-73. Воно повинно містити:

-зображення складальної одиниці, що дає повне уявлення про розташування та взаємний зв'язок складових частин, що з'єднуються по даному кресленню;

-номери позицій складових частин, що входять в складальну одиницю;

-габаритні розміри складальної одиниці, а також установочні, приєднувальні та інші необхідні довідкові та виконавчі розміри;

-технічну характеристику та технічні вимоги.

Технологічну схему збирання зазвичай складають відповідно зі складальним кресленням виробу і специфікацією його складових частин.

Кожна складова зображена у вигляді прямокутника, всередині якого (або поруч з ним) пишеться найменування та номер складальної одиниці (СК-1 - складальна одиниця 1-го порядку, СК-2 і СК-3 - відповідно 2-го і 3-го порядку ).

У технологічних схемах надписують назви методів з'єднань там, де вони не визначені типом з'єднувальних деталей. Так вказують «приварити», «запресувати».

4. ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ

Технологічний процес складання оформляється у вигляді комплекту карт на типовий (груповий) технологічний процес по ГОСТ 24.025-05-86:

9

-титульний лист - ТЛ (ф. 2) - ГОСТ 3.1105-84;

-маршрутна карта - МК (ф. 1, 1б) - ГОСТ 3.1118-82;

-комплектувальна карта КК (ф. 7, 7а) - ГОСТ 3.1123-84;

-карта ескізів - КЕ (ф.7) - ГОСТ 3.1105-84;

-операційна карта - ОК (ф. 1, 1а) - ГОСТ 3.1407-86.

Деталі

Машина

Рисунок 1. Технологічна схема збирання

4.1 Технологічний процес в цілому і карти що входять до нього кодуються згідно ГОСТ і класифікатору технологічних операцій ОКТО

Загальний код технологічного процесу складається з таких позначень:

10