Висновок

Назва “Ферум” походить від лат. “firmus” – міцний. Залізо – один з металів, відомий людству ще з ІХ – VII ст. Першим джерелом заліза були метеорити, згодом люди навчились виплавляти його з руд. 

Ферум – другий (після Алюмінію) за поширенням метал та четвертий (після Оксигену, Силіцію та Алюмінію) у земній корі (5,2%) елемент. Зустрічається у вільному стані (метеоритне залізо) та у вигляді сполук. Найважливішими з них є: магнітний залізняк (магнетит) Fe3O4, червоний залізняк (гематит)Fe2O3, бурий залізняк (лимоніт) Fe2O3·nH2O, залізний колчедан (пірит) FeS2, шпатовий залізняк (сидерит) FeСO3, гетит FeO(OH). У водах багатьох мінеральних джерел міститься Fe(НСO3)2 і деякі інші солі.

Чисте залізо – сріблясто-білий метал, з хорошою тепло- та електропровідністю, пластичний, ковкий.

Деякі властивості Феруму і заліза

Характеристика	Ферум і залізо
Порядковий номер	26
Атомна маса	56
Конфігурація зовнішнього електронного рівня	3d64s2
Густина, г/см3	7,87
Температура плавлення, 0С	1539
Температура кипіння, 0С	2870

Залізо виявляє феромагнітні властивості (речовини, що притягуються магнітом). Механічні властивості заліза визначаються наявністю домішок, зі зростанням їх кількості якість металу погіршується.

Ферум є складовою багатьох ферментів, які забезпечують процеси тканинного дихання. Ферум — необхідний елемент для кровотворення. Але пр цьому у водопідготовці залізо є одним з головних елементів забруднення води, внаслідок хімічного вивітрювання гірських порід.

Використані джерела інформації

1. В. В. Хільчевський «Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів»: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с.

2. Й. Опейда, О. Швайка. – «Глосарій термінів з хімії» // Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.

3.  Деркач, Ф. А. «Хiмiя»: посiб. для вступн. до вузiв / Ф. А. Деркач. – Львів : Вид-во Львiвського ун-ту, 1968. – 312 с.

4. http://n-t.ru/ri/ps/pb026.htm