- •Історія України Курс лекцій
- •Лекція № 1. Історіографія історії України План лекції
- •Літописи – джерела знань з давньої історії України
- •Історіографія історії України XVIII століття
- •Історіографія історії України першої половини XIX століття
- •Історичні дослідження в другій половині XIX століття
- •Радянська історіографія історія України
- •Сучасний етап розвитку історіографії історії України
- •Історіографія історії України в Галичині в 20–30-ті роки XX століття
- •Закордонна історіографія історії України
- •Проблема схем-концепцій історії України
- •Семінар План
- •Література
- •Питання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція №2. Особливості етнополітичної історії України План лекції
- •Походження слов’ян українців
- •Походження назв "Русь", "Україна", "Малоросія"
- •Історико-етнографічне районування України
- •Етапи етнополітичної історії України
- •Семінар
- •Література до семінару
- •Завдання для семинарського контролю
- •1) XIV ст.; 2) XVII ст.; 3) XVIII ст.;
- •Категорії, які слід запам’ятати, розуміти і вміти дати ввизначення
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 3. Політичний рух в Україні. План
- •Особливості політичного руху в Україні.
- •Декабристский рух в Україні.
- •Народницький етап політичного руху.
- •Соціалістичні партії.
- •Інші політичні партії.
- •Українське питання та загальноросійський рух.
- •Політичний рух в срср.
- •Особливості українського політичного руху.
- •Культурницький етап українського руху на Східній Україні в хіх столітті.
- •Політичний рух на Наддніпрянській Україні на початку хх століття.
- •Діяльність національних партій в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. В Росії.
- •Політичний рух українців в період Першої світової війни.
- •Політичний рух в Україні в період національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •Політичний рух в Радянській Україні в 20-ті роки.
- •Політичний рух в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Спроби існування політичного руху в Україні в 1939-1941 роки.
- •Суспільно-політичний рух в період т.Зв. "Хрущовської відлиги" та в т.Зв. "Застійний період".
- •Суспільно-політичний рух за часів т.Зв. «перебудови».
- •Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні на прикінці 80-х - початку 90-х років.
- •Політичний рух в Україні в другій половині 90-х років XX століття.
- •Семінарські заняття Семінар №1 Політичний рух в Україні в XIX ст.
- •Семінар №2 Політичний рух в Україні в XX ст.
- •Література:
- •Завдання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 4. Українська діаспора План
- •Західна еміграція і діаспора
- •Південна Америка.
- •Північна Америка.
- •Другий етап еміграції.
- •Третій етап еміграції.
- •Життя українців за кордоном.
- •Східна українська діаспора.
- •Завдання для самоперевірки.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Лекція №5. Україна в системі міжнародних відносин План
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •План семінару
- •Література
- •Дайте визначення таким термінам
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки:
- •Тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 6. Релігія і церква в історії України План
- •Дохристиянські вірування в Україні
- •Православна церква в Україні
- •Розділ ііі. Греко-католицька церква в Україні.
- •Протестантські течії в Україні
- •Іудаїзм в Україні
- •Іслам в Україні
- •Висновок
- •Поняття які потрібно знати і розуміти
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки, тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 7. Економічна історія України
- •Господарство первісної доби і давніх цивілізацій (1,5 млн. Р. До р.Х. – V ст. По р.Х.)
- •Феодальне господарство на землях України (х ст. По р.Х. – 1861р.)
- •Капіталістичне господарство на землях України (1861-1917/1939 рр.)
- •Економічна політика національних українських урядів в 1917-1920 рр.
- •Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії і Україні (1918-1991 рр.)
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і пояснити
- •Теми рефератів
- •Література
- •Лекція № 8. Історія держави в Україні План
- •Неукраїнські держави на території України
- •Київська Русь і Галицько-Волинська Русь – перші українські держави (іх–хіv стст.)
- •Гетьманщина як особлива форма української держави в хvіі–хvііі стст. (1648-1781 рр.)
- •Національні українські держави в 1917-1921 рр.
- •Радянська, соціалістична Україна як особлива форма української держави
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і вміти пояснити
Політичний рух на Наддніпрянській Україні на початку хх століття.
В цей час на арену політичної боротьби виходе нова генерація українців, що поділяє радикальні погляди, шукає підтримки серед широких верств населення.
В лютому 1900р., було проголошено заснування Революційної Української Партії (РУП). Організація об’єднала студентські громади, на чолі яких стояли Д. Антонович, М. Русов, Л. Мацієвич, Б. Каменській, П. Андрієвський. Молодь розірвала з українським аполітичним культурно-просвітницьким рухом.
Програмою новоствореної партії стала брошура М. махновського "Самостійна Україна". Особливо наголошувалось на вирішенні національного питання. І першим кроком мало стати повернення Україні прав визначених Переяславською Радою, а згодом - створення єдиної самостійної держави. Було заявлено про боротьбу за демократичні права і свободи. В економічній сфері проголошувались соціалістичні гасла. Але програма РУП не набула змісту закінченої ідеологічної доктрини, являючи собою суміш ідей марксизму, народництва, націоналізму. Згодом виявилось різне розуміння стратегії і тактики партії. Це призвело до внутріпартійної кризи.
Вже в 1902р. з РУП відокремлюється Народна Українська Партія (НУП), очолювана М. Міхновським. Це була єдина організація, що на початку ХХ ст. проголосила гасло боротьби за самостійну Україну. Але такий радикалізм не знайшов відгуку ні серед національної інтелігенції, ні серед консервативного селянства. Тому вплив партії був невеликий, і наприкінці революції 1905-1907рр. вона занепадає. 1917р. НУП відроджується під назвою Української Партії Соціалістів-Самостійників. Крім М. Міхновського лідерами партії були брати - О. і П. Макаренки, М. і С. Шемет, О. Степаненко,
Діячи РУП, які не поділяли радикалізм у вирішенні національного питання, продовжили суперечки щодо можливості об’єднання в ідеологічній і практичній діяльності марксистського принципу пролетарського інтернаціоналізму, з його негативним ставленням до національних держав, та необхідності вирішення української проблеми. М. Меленевський, Скоропис-Иолтуховський, П. Канівець та деякі інші запропонували не акцентувати уваги на вирішенні окремо української проблеми, а визнати політичну і економічну платформу російської соціал-демократії і об’єднатись з нею. Саме на такій платформі, з РУП, в 1904р. відокремився новостворений Український Соціал-Демократичний Союз (Спілка). "Спілка" розгорнула активну діяльність, згодом обмеживши її соціально-економічною пропагандою. Врешті "Спілка" почала втрачати своє українське обличчя і стала звичайною організацією меншовицького напряму.
Решта діячів РУП проголосила свою прихильність до принципу самовизначення народів, а за найближчу мету - створення української автономії у складі майбутньої демократичної Росії. Таким чином, лише через кілька років РУП остаточно сформувала свою національну, соціал-демократичну програму. В 1905р. РУП прийняла назву Української Соціал-демократичної Робітничої Партії (УСДРП). Серед провідних діячів УСДРП були Д. Антонович, В. Винниченко, М. Порш, С. Петлюра та ін. Партія була єдиною політичною силою, що зберегла певну організацію за умов столипінської реакції, та Першої світової війни. Завдяки цьому українська соціал-демократія швидко відновила свою діяльність в 1927р. і очолила національну революцію.
Поряд з революційними партіями, українська інтелігенція створила помірковані ліберальні організації па зразок російських кадетів. В 1904р. заснована Українська Демократична Партія (УДП). Її програма передбачала скасування абсолютизму, заведення конституційного ладу, проголошення автономії України, впровадження української мови в школах, судах, адміністрацію. Згодом від УДП відійшла частина членів, що оформилась в Радикальну партію. Але діяльність цих течій була подібна і не мала великих розбіжностей. Саме тому, вже в 1905р. поміркована українська інтелегенції об’єдналась в Українську Демократично-Радикальну Партію. Провідними діячами партії стали Є. Чикаленко, Ф. Матушевський, С. Єфремов, І. Шраг та інші. Інтелігенція прийняла активну участь у відродженні українства в 1905-1907 рр. За умов реакції УДРП перетворилась в аморфну напівлегальну міжпартійну організацію - Товариство Українських Поступовців (ТУП, 1908р.). Саме лідери ТУП стояли у витоків Української Центральної Ради. В 1917 р. партія конкретизувала свої програмні документи і обрала назву Української Партії Соціал-Федералістів (УПСФ)
Самою масовою, але і самою молодою і за віком, і за політичним досвідом стала Українська Партія Соціалістів-Революціонерів (УПСР). Українські есери намагались виділитись з загальноросійської партії ще в 1915р. але вдалось це лише в 1917 р.
Головну увагу есери звертали на вирішення селянського питання. В національній сфері, УПСР поділяла прийнятий всіма українцями принцип автономії. Лідерами партії стали М.Грушевський, М.Ковалевський, П. Христюк, М.Залізняк та інші.
Крім цих найбільших політичних організацій були створені партія хліборобів-демократів, трудова партія, федерально-демократична. Але вони не відігравали значної ролі в політичному житті України. В умовах національно-демократичної революції 1917-1920 рр. і громадянської війни, від УСДРП та УПСР відійшли радикальні, прорадянські групи. Вони сподівались "українізувати" більшовицькі гасла, пристосувати їх до української дійсності і відірвати українське селянство від більшовизму. Це були партії боротьбистів, "незалежних" соціал-демократів, українських комуністів (УКП). Сподівання цих партій не справдились. В 1920 та в 1925рр. "боротьбисти" та УКП під тиском КП(б)У-ВКП(б) розчинились в К11(б)У або були розформовані.