3 Ландрас

Ландрас. Виведена в Данії, наприкінці XIX століття відтворним схрещуванням місцевих довговухих свиней з тваринами великої білої породи англійської селекції.

В Україну ландраси завезені у 1960 році з Канади, а згодом також із Швеції, Англії та Росії (племзаводи "Кудинове" Калузької та "Красний Бор" Новгородської областей). Це білі тварини беконного напряму продуктивності. Жива маса дорослих кнурів — 300-320 кг, свиноматок — 220-260 кг, довжина тулуба в окремих тварин перевищує 200 см. Багатоплідність маток — 11 -12 поросят. На відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг за 170-180 днів при витраті 3,4-3,6 корм. од. на 1 кг приросту. Ландрасів використовують у промисловому схрещуванні для підвищення м'ясних якостей вітчизняних порід, а також у селекційній роботі при створенні нових генотипів.

Основні генеалогічні лінії: Брома, Елеганта, Байкала; родини: Дачі, Піти, Берти та ін.

4 Українська степова біла

Отримана за рахунок спарювання свиноматок з кнурами великої білої породи.Потомство першого покоління знову спарювали,приплід другого покоління який відповідав поставленим вимогам розводили «в собі».Свині дуже схожі на велику білу породу,але голова у них вужча і довша,вуха великі ,трохи нависають на очі,кістяк міцніший,щелепа густіша і грубіша.Вони добре пристосовані до умов годівлі,кліматічних умов півдня України.Свині відповідають мясно-сальному типу.Тулуб довгий,глибокий і широкий.

Живамаса кнурів 300-350кг,свиноматок 230-250кг,багатоплодність 10-11поросят,молочність 48-55кг Свеней розводять у Запорізькій,Дніпропетровській,Миколаївській,Одеський обл.

5 Полтавська мясна

Створена новими розробленими методом складного відворюваногосхрещення семи порід вітчізняних і зарубіжних селекцій з широким випровадженям у виробництво свеней нового генотипу.

У племених господарст середня плідність матки 10,5-11,5% поросят,маса гнізда поросят у двомісячному віці 185-240кг,збереженість плоду 50-55%. Вихід мяса високий 62-63%,маса окосту 11,1-11,5кг,довжіна туші 96 см.мясо ніжне з високим вмістомпротеїну 20,1%

Кращі кнурі за власною продуктивністю та відповідальними і мясними якостями нащадків.

Нащадки муфлона 85 за оцінкою відповідальних і мясних якостей досягли 100кг у віці 182 дні при середньо добовому прирості 850г.

6. Червона білопояса

Створена методом складного відтворювального схрещування свеней полтавського заводського типу (ПМ-1), а також порід великої білої,ландраса,дюрок,з наступним розведенням помісей в собі і їх вибракуванням при приневідповідності вимогам цивільного стандарту за модельним типом тілобудови і продуктивності

ПОРОДИ КОНЕЙ

1 Українська верхова

Український верховий кінь затверджений в жовтні 1990 грама, Виведена на державних кінних заводах, конярських фермах колгоспів і радгоспів України.

Цілеспрямована племінна робота по схрещуванню місцевих коней з введеними угорськими, тракененськимі і жеребцями Ганновера почалася незабаром після закінчення Великої Вітчизняної війни. Активну участь в створенні породи брали Д. А. Вовків, А. А. Калантар, П.А. Дейнека, Ст. Ст. Сташенський, І. Е. Готліб і ін.

Спочатку селекційно-племінна робота велася у напрямі отримання верхово-упряжних коней, а з 1953 р. - верхових, що було пов'язане з розвитком на Україні кінного спорту. У зв'язку з новими завданнями в селекційний процес окрім вищеперелічених порід були залучені чистокровні верхові виробники і жеребці разних доль кровної російської верхової породи (орлово-ростопчинськой).

Коней вирощували в умовах стаєнно-пасовищного змісту. Кращий молодняк у віці півтора років проходив заїздку і тренування під сідлом; 2-річних коней випробовували в гладких скачках на Львівському іподромі, а коней трьох років і старшого віку використовували також в інших видах кінно-спортивних змагань.

В результаті тривалої цілеспрямованої селекції на Україні створена велика однорідна група спортивних коней, придатних длі класичних видів кінного спорту (виїждження, конкурів, триборства), кінного туризму, прокату і національних ігор. Коней цієї групи широко використовують також в сільському господарстві для перевезення різних грумів, роз'їздів в легкових екіпажах і під сідлом. Популярність коней зросла після XIX Олімпійських ігор (1968) в Мехіко.

Для українських верхових коней характерна нарядність екстер'єру, риси якого властиві російській верховій породі (мал. 10). По промерам українські верхові коні перевершують початкові породи. Промери жеребців-виробників, записаних в Державну книгу, наступні. см: висота в загривку - 164,3, коса довжина тулуба - 164,2, обхват грудей - 191.2, обхват пясті - 20,8. Основні масті - ворона, караковая, гніда. Коні гречність, придатні для всіх видів кінного спорту. Українських верхових коней охоче купують на міжнародних аукціонах