
- •Кафедра технічного сервісу та інженерної механіки
- •1 Загальні методичні вказівки з виконання курсової роботи
- •1.1 Тематика й обсяг курсової роботи
- •1.2 Проектування заданної дільниці ремонтного підприємства
- •2 Зміст розділів курсової роботи
- •2.1 Вступ
- •2.2 Організація то і ремонтів машин у господарстві
- •2.3 Визначення кількості то і ремонтів мтп
- •2.4 Розрахунок трудомісткості то і ремонтних робіт по мтп
- •2.5 Режим роботи і фонди часу дільниці що проектується
- •2.6 Визначення чисельності працюючих.
- •2.7 Розрахунок кількості устаткування і числа робочих місць
- •2.8 Розрахунок площи дільниці.
- •2.7 Штучне освітлення, повітряобмін та електропостачання.
- •3 Розробка ТехнологічнОго процесУ відновлення деталі
- •3.1 Карти технологічного процесу відновлення деталі.
- •4 Відновлення деталей нанесенням компенсаційного шару металу
- •4.1 Наплавлення під шаром флюсу
- •4.2 Розрахунок режимів автоматичного наплавлення під шаром флюсу
- •4.3 Нормування автомотичного наплавлення під шаром флюсу
- •5 Механічна обробка покриттів
- •5.1 Основні элементи різця і процесу різання металів
- •5.2 Вибір режимів різання при точінні
- •5. 3 Розрахунок оперативного часу при точинні
- •5.4 Вибір режимів різання при шліфуванні
- •Л і т е р а т у р а
- •6 Варіанти завдань на курсову роботу
- •6.1 Технологічна частина курсової роботи.
- •6.2 Початкові дані для проектування дільниці ремонтного підприємства.
- •Додаток 1
- •I— электростанция; II— участок технического обслуживания и ремонта;
5. 3 Розрахунок оперативного часу при точинні
,
хв. (5.5)
де
–основний
(технологічний)
час при точинні.
,
хв, (5.6)
де
–
розрахункова длінна обробки у напрямку
подачи;
-
число проходів;
чостота
обертання, об/хв;
–
подача, мм/об.
мм.
(5.7)
де
– довжина поверхні що обробляється,
мм;
–довжина
врізування інструменту в мм (залежить
від геометрії інструменту та
глибині різання;
Таблиця 5.7 Допоміжний час при точінні, хв
Спосіб встановлення заготовки |
Маса заготовки, кг | |||||
до 1 |
до 3 |
до 5 |
до 8 |
до 12 |
до 20 | |
В центрах: з хомутиком з люнетом На гладкій оправці На оправці з гайкою В патроні: без вивірки з вивіркою з люнетом |
0,35 0,44
0,42
0,53
0,2 0,4 0,4 |
0,44 0,5
0,53
0,61
0,22 0,47 0,41 |
0,64 0,64
0,67
0,70
0,27 0,56 0,53 |
0,64 0,78
0,79
0,75
0,33 0,63 0,60 |
0,72 0,91
0,91
0,80
0,38 0,70 0,67 |
0,87 1,12
1,10
0,86
0,39 0,84 0,78 |
При
точинні
,(5.8)
де
головний кут у плані. (При
,
)
–дліна
підхіду та перебігу інструмента (2–5
мм);
–
дліна пробних проходів (5–8 мм);
–допоміжний
час на встановлення та знімання деталі
з верстата, на пуск та зупинку верстата,
підведення та відведення ріжучого
інструменту, вимірювання розмірів
деталі, та інше.
5.4 Вибір режимів різання при шліфуванні
Глибина шліфування:
,
мм за прохід при круглому
чистовому
шліфуванні;
,
мм за прохід
при чорновому
шліфуванні.
Число
проходів:
,(5.12)
де z - припуск на шліфування (на сторону), мм.
Поздовжня подача S, мм/об:
(5.13)
–поздовжня
подача в частках
ширини шліфувального круга на один
оберт
деталі.
–ширина
шліфувального круга в мм (
мм).
При круглому шліфуванні S залежить від виду шліфування:
1. S = (0,3 . . . 0,5) Вк — при чорновому шліфуванні деталей, виготовлених з будь-яких матеріалів, діаметром менше 20 мм:
Таблиця 5.8 Допоміжний час при роботі на круглошліфувальних верстатах, хв
Спосіб встановлення заготовки |
Маса заготовки з оправкою, кг | |||
3 |
8 |
12 |
16 | |
Надіти на деталь хомутик, встановити в центрах, пустити верстат, зупинити верстат, зняти деталь з центрів, зняти хомутик, покласти деталь на місце |
0,43 |
0,62 |
0,70 |
0,72 |
2. S = (0,6 . . . 0,7) Вк - при чорновому шліфуванні деталей з будь-яких матеріалів діаметром більше 20 мм;
3. S = (0,75 . . . 0,85) Вк – для деталей із чавуну;
4. S=(0,2 . . . 0,3) Вк – при чистовому шліфуванні незалежно від матеріалу й діаметра деталі.
Окружна швидкість деталі VД:
Vд = 20—80 м/хв (для чорнового шліфування); Vд = 2—5 м/хв (для чистового шліфування).
Число обертів деталі (частота обертання):
,
(5.15)
де D — діаметр деталі в мм.
Швидкість
поздовжнього
переміщення стола
,
м/хв (5.16)
Основний час при шліфуванні
(6.17)
L– довжина поздовжнього ходу стола.
Довжина поздовжнього ходу стола визначається по формулах:
– при шліфуванні на прохід,
,
мм;
(5.18)
– при шліфуванні в упор,
,
мм
(5.19)
l — довжина поверхні, що шліфують, мм;
К - коефіцієнт точності (при чорновому шліфуванні - 1,1; при чистовому - 1,4).
Таблиця 5.9. Мінімальний припуск на механічну обробку при відновленні
деталей різними способами
Спосіб відновлення |
Мінімальний односторонній припуск на механічну обробку
|
Ручне електродугове наплавлення Наплавлення під шарам флюсу Вібродугове наплавлення Наплавлення у середовищі вуглецевого газу Плазменне наплавлення Аргоно-дугове наплавлення Електроконтактне наплавлення Газотермічне наплавлення Осталювання Хромування |
1.4...1,7 0,8...1,1 0,6...0,8 0,6...0,8 0,4...0,6 0,4...0,6 0,2...0,5 0,2...0,6 0,1...0,2 0,05...0,1 |