- •Кафедра технічного сервісу та інженерної механіки
- •1 Загальні методичні вказівки з виконання курсової роботи
- •1.1 Тематика й обсяг курсової роботи
- •1.2 Проектування заданної дільниці ремонтного підприємства
- •2 Зміст розділів курсової роботи
- •2.1 Вступ
- •2.2 Організація то і ремонтів машин у господарстві
- •2.3 Визначення кількості то і ремонтів мтп
- •2.4 Розрахунок трудомісткості то і ремонтних робіт по мтп
- •2.5 Режим роботи і фонди часу дільниці що проектується
- •2.6 Визначення чисельності працюючих.
- •2.7 Розрахунок кількості устаткування і числа робочих місць
- •2.8 Розрахунок площи дільниці.
- •2.7 Штучне освітлення, повітряобмін та електропостачання.
- •3 Розробка ТехнологічнОго процесУ відновлення деталі
- •3.1 Карти технологічного процесу відновлення деталі.
- •4 Відновлення деталей нанесенням компенсаційного шару металу
- •4.1 Наплавлення під шаром флюсу
- •4.2 Розрахунок режимів автоматичного наплавлення під шаром флюсу
- •4.3 Нормування автомотичного наплавлення під шаром флюсу
- •5 Механічна обробка покриттів
- •5.1 Основні элементи різця і процесу різання металів
- •5.2 Вибір режимів різання при точінні
- •5. 3 Розрахунок оперативного часу при точинні
- •5.4 Вибір режимів різання при шліфуванні
- •Л і т е р а т у р а
- •6 Варіанти завдань на курсову роботу
- •6.1 Технологічна частина курсової роботи.
- •6.2 Початкові дані для проектування дільниці ремонтного підприємства.
- •Додаток 1
- •I— электростанция; II— участок технического обслуживания и ремонта;
4.3 Нормування автомотичного наплавлення під шаром флюсу
Норма часу на виконання наплавочної роботи складається з наступних елементів витратчасу:
(4.14)
–основний час визначається по наступній формулі:
(4.15)
де – довжина поверхні деталі щонаплавляється, мм;
п — кількість деталей що наплавляються у партії, шт;
–допоміжний час для наплавлення під шаром флюсу, вибродуговій і наплавленню в середовищі вуглекислого газу становить хв;
–додатковий час визначається по наступній формулі:
(4.16)
де – коефіцієнт, що враховуєчастку додаткового часу від основного й допоміжного, %;
–для наплавлення під шаром флюсу;
–підготовчо-завершувальний час приймається приблизно рівним 16—20 хв для вищенаведених видів наплавлення.
5 Механічна обробка покриттів
5.1 Основні элементи різця і процесу різання металів
Різець складається з головки – різальної частини і тіла, шо служить для закріплення різця в супорті верстата.
Головка прохідного токарного різця має такі елементи: передню поверхню, головну задню поверхню і допоміжну задню поверхню, різальні кромки — головну і допоміжну, вершину різця. По передній поверхні сходить стружка. Задні (головна і допоміжна) звернені в бік оброблюваної заготовки. Головна різальна кромка утворена перетином передньої і головної задньої поверхонь, допоміжна — передньої і допоміжної задньої. Вершина різця — це місце перетину головної і допоміжної різальних кромок. Вершина може бути гострою або закругленою.
Для визначення кутів різця, що також належить до його геометрії, слід розглядати різець у робочому положенні – в процесі різання. Для визначення цих кутів умовно визначені площини: основна, різання і головна січна
(Рис 5.1)
Основна площина проходить паралельно напрямам подачі і збігається з опорною площиною різця. Площина різання є дотичною до поверхні різання, проходить через головну різальну кромку і перпендикулярна до основної площини. Головна січна площина проходить перпендикулярно площинам основній і різання. Кути різця в плані та головні угли зображено на Рис 5.2. Головний кут в плані – є кут між проекцією головної різальної кромки на основну площину і напрямом подачі.
Рис. 5.1 Елементи різця
Допоміжний кут в плані є кут між проекцією допоміжної різальної кромки на основну площину і напрямом подачі. Кут при вершиніутворений проекціями головної і допоміжної різальних кромок на основну площину,
Рис. 5.2. Кути різання в плані та головні кути
Кути заточки різця (альфа),(гамма),(бета) вимірюються у головній січній площині і звуться головними кутами різця.
Переднім кутом є кут, що утворюється між передньою поверхнею різця і площиною, що проходить через головну різальну кромку перпендикулярно до площини різання.
Заднім кутом є кут між головною задньою поверхнею різця і площиною різання.
Кут загострення є кут між передньою і задньою головною поверхнями. Кутом різанняє кут, що утворюється між переднью поверхнею різця і площиною різання.
Елементи режиму різання. Найважливішими величинами, що характеризують процес різання, є швидкість різання, подача, глибина різання, ширина і товщина зрізу. Розглянемо значення цих величин (Рис. 5.3).
Швидкістю різання називається шлях, пройдений оброблюваною поверхнею відносно вершини різця за одиницю часу. Швидкість різання при точінні вимірюється вм/хв і обчислюється за формулою:
(5.1)
де – швидкість різання в м/хв, діаметр оброблюваної заготовки в мм,
п– число обертів оброблюваної заготовки, об.хв.
Подачею називається шлях, пройдений різцем у напрямі подачі за один оберт деталі. Глибина різаннявідстань між оброблюваною і обробленою поверхнями, або товщина шару матеріалу заготовки, що знімається за один прохід. При точінні
, мм (5.2)
де діаметр заготовки,діаметр поверхні після проточки за один прохід. Товщина зрізу шару металу, що знімається, є відстань між двома послідовними положеннями площини різання після одного оберту заготовки, яка вимірюється в напрямі, перпендикулярному головній різальній кромці:
Ширина зрізу — відстань між оброблюваною і обробленою поверхнями, виміряна по поверхні різання:
Товщина поперечного перетину зрізу, або площа перетину стружки дорівнює добутку товщини зрізу на ширину, або глибини різання на подачу: .
Рис. 5.3. Елементи режиму різання при точінні.