- •Кафедра технічного сервісу та інженерної механіки
- •1 Загальні методичні вказівки з виконання курсової роботи
- •1.1 Тематика й обсяг курсової роботи
- •1.2 Проектування заданної дільниці ремонтного підприємства
- •2 Зміст розділів курсової роботи
- •2.1 Вступ
- •2.2 Організація то і ремонтів машин у господарстві
- •2.3 Визначення кількості то і ремонтів мтп
- •2.4 Розрахунок трудомісткості то і ремонтних робіт по мтп
- •2.5 Режим роботи і фонди часу дільниці що проектується
- •2.6 Визначення чисельності працюючих.
- •2.7 Розрахунок кількості устаткування і числа робочих місць
- •2.8 Розрахунок площи дільниці.
- •2.7 Штучне освітлення, повітряобмін та електропостачання.
- •3 Розробка ТехнологічнОго процесУ відновлення деталі
- •3.1 Карти технологічного процесу відновлення деталі.
- •4 Відновлення деталей нанесенням компенсаційного шару металу
- •4.1 Наплавлення під шаром флюсу
- •4.2 Розрахунок режимів автоматичного наплавлення під шаром флюсу
- •4.3 Нормування автомотичного наплавлення під шаром флюсу
- •5 Механічна обробка покриттів
- •5.1 Основні элементи різця і процесу різання металів
- •5.2 Вибір режимів різання при точінні
- •5. 3 Розрахунок оперативного часу при точинні
- •5.4 Вибір режимів різання при шліфуванні
- •Л і т е р а т у р а
- •6 Варіанти завдань на курсову роботу
- •6.1 Технологічна частина курсової роботи.
- •6.2 Початкові дані для проектування дільниці ремонтного підприємства.
- •Додаток 1
- •I— электростанция; II— участок технического обслуживания и ремонта;
4.3 Нормування автомотичного наплавлення під шаром флюсу
Норма
часу на виконання наплавочної роботи
складається з наступних елементів
витратчасу:
(4.14)
–основний
час визначається
по наступній формулі:
(4.15)
де
–
довжина поверхні деталі щонаплавляється,
мм;
п — кількість деталей що наплавляються у партії, шт;
–допоміжний
час для наплавлення під шаром
флюсу, вибродуговій
і наплавленню
в середовищі
вуглекислого газу становить
хв;
–додатковий
час визначається
по наступній формулі:
(4.16)
де
–
коефіцієнт, що враховуєчастку
додаткового часу від основного й
допоміжного,
%;
–для
наплавлення під шаром
флюсу;
–підготовчо-завершувальний
час приймається приблизно рівним
16—20 хв для вищенаведених видів
наплавлення.
5 Механічна обробка покриттів
5.1 Основні элементи різця і процесу різання металів
Різець складається з головки – різальної частини і тіла, шо служить для закріплення різця в супорті верстата.
Головка прохідного токарного різця має такі елементи: передню поверхню, головну задню поверхню і допоміжну задню поверхню, різальні кромки — головну і допоміжну, вершину різця. По передній поверхні сходить стружка. Задні (головна і допоміжна) звернені в бік оброблюваної заготовки. Головна різальна кромка утворена перетином передньої і головної задньої поверхонь, допоміжна — передньої і допоміжної задньої. Вершина різця — це місце перетину головної і допоміжної різальних кромок. Вершина може бути гострою або закругленою.
Для визначення кутів різця, що також належить до його геометрії, слід розглядати різець у робочому положенні – в процесі різання. Для визначення цих кутів умовно визначені площини: основна, різання і головна січна
(Рис 5.1)
Основна
площина проходить паралельно напрямам
подачі і збігається з опорною площиною
різця. Площина різання є дотичною до
поверхні різання, проходить через
головну різальну кромку і перпендикулярна
до основної площини. Головна січна
площина проходить перпендикулярно
площинам основній і різання. Кути
різця в плані та головні угли зображено
на Рис 5.2. Головний кут в плані
– є кут між проекцією головної різальної
кромки на основну площину і напрямом
подачі.

Рис. 5.1 Елементи різця
Допоміжний
кут в плані
є
кут між проекцією допоміжної різальної
кромки на основну площину і напрямом
подачі. Кут при вершині
утворений проекціями головної і
допоміжної різальних кромок на основну
площину,![]()

Рис. 5.2. Кути різання в плані та головні кути
Кути
заточки різця
(альфа),
(гамма),
(бета) вимірюються у головній січній
площині і звуться головними кутами
різця.
Переднім
кутом
є
кут, що утворюється між передньою
поверхнею різця і площиною, що
проходить через головну різальну
кромку перпендикулярно до площини
різання.
Заднім
кутом
є
кут між головною задньою поверхнею
різця і площиною різання.
Кут
загострення
є кут між передньою і задньою головною
поверхнями. Кутом різання
є кут, що утворюється між переднью
поверхнею різця і площиною різання.
Елементи режиму різання. Найважливішими величинами, що характеризують процес різання, є швидкість різання, подача, глибина різання, ширина і товщина зрізу. Розглянемо значення цих величин (Рис. 5.3).
Швидкістю
різання
називається шлях, пройдений оброблюваною
поверхнею відносно вершини різця за
одиницю часу. Швидкість різання при
точінні вимірюється вм/хв
і
обчислюється за формулою:
(5.1)
де
–
швидкість різання в м/хв,
діаметр оброблюваної заготовки в
мм,
п– число обертів оброблюваної заготовки, об.хв.
Подачею
називається шлях, пройдений різцем у
напрямі подачі за один оберт деталі.
Глибина різання
відстань
між оброблюваною і обробленою поверхнями,
або товщина шару матеріалу заготовки,
що знімається за один прохід. При точінні
,
мм
(5.2)
де
діаметр заготовки,
діаметр
поверхні після проточки за один прохід.
Товщина зрізу шару металу, що
знімається, є відстань між двома
послідовними положеннями площини
різання після одного оберту заготовки,
яка вимірюється в напрямі,
перпендикулярному головній різальній
кромці:![]()
Ширина
зрізу — відстань між оброблюваною і
обробленою поверхнями, виміряна по
поверхні різання:
![]()
Товщина
поперечного перетину зрізу, або площа
перетину стружки дорівнює добутку
товщини зрізу на ширину, або глибини
різання на подачу:
.

Рис. 5.3. Елементи режиму різання при точінні.
