
Уроки Хімії / Старовойтова І. Ю. Хімія. Розробки уроків для 9 класу
.pdf
І семестр |
Клас |
Дата проведення уроку |
|
|
|
Урок 62
Тема уроку. Місце хімії серед наук про природу. Роль хімічних знань у пізнанні природи
Цілі уроку: проаналізувати контрольну роботу та скоригувати знання учнів; формувати уявлення учнів про хімію як науку про природу, показати її місце серед природничих наук.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, навчальний семінар.
Обладнання: схеми«Розміриприроднихоб’єктівінауки,щоїхвивчають», «Місце хімії серед наук про природу».
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Аналіз контрольної роботи та коригування знань учнів
ІІІ. Місце хімії серед наук про природу
1. Розповідь учителя (орієнтовний зміст)
Хімія — одна з природничих наук, тобто наук, що вивчають об’єкти та явища природи. Інша назва цих наук — природознавство. До природничих наук належать фізика, хімія, біологія, фізична географія, астрономія та деякі інші науки.
Між природничими науками немає чітких меж.
Немає також чітких меж між перетвореннями фізичними й хімічними. Природа єдина, тому ми завжди повинні пам’ятати про те, що неможливо розібратися в улаштуванні навколишнього світу, заглибившись лише в одну з галузей людського знання.
Частинки менших розмірів та їх взаємодії вивчає фізика, вони називаються мікрофізичними частинками. Процеси, у яких беруть участь частинки й тіла більших розмірів, також вивчає фізика. Природні об’єкти, що утворюють поверхню Землі, вивчає фізична географія. Розміри таких об’єктів — від кількох метрів (наприклад, ширина річки) до 40 тисяч кілометрів (довжина земного екватора). Планети, зірки, галактики та явища, що на них відбуваються, вивчають астрономія й астрофізика. Будову Землі вивчає геологія. Ще одна природнича наука — біологія — вивчає живі організми, що населяють Землю. За складністю своєї будови (але не за складністю розуміння характеру взаємодій) найпростішими є мікрофізичні об’єкти. Далі розташовуються хімічні частинки й утворені з них речовини. Біологічні об’єкти (клітини, їх «деталі», живі організми) утворені з хімічних речовин, а отже, їхня будова ще більш складна. Те саме стосується й геологічних об’єктів, наприклад гірських порід, що складаються з мінералів (хімічних речовин).
Усі природничі науки у вивченні природи спираються на фізичні закони. Фізичні закони — це найбільш загальні закони природи, яким підпорядковуються всі матеріальні об’єкти, у тому числі й хімічні частинки. Отже, хімія, вивчаючи атоми, молекули, хімічні речовини та їх взаємодії, має в повному обсязі використовувати закони фізики. У свою чергу, біологія й геологія, вивчаючи «свої» об’єкти, зобов’язані використовувати не лише закони фізики, але й хімічні закони.
Отже, стає зрозуміло, яке місце серед близьких природничих наук посідає хімія. (Розгляд схеми.) Особливо тісно пов’язана хімія з фізикою, адже навіть ті самі об’єкти (атоми, молекули, кристали, гази, рідини) вивчають обидві ці науки.
Ще у XVIII ст. тісний зв’язок цих двох природничих наук помітив і використав у своїй роботі видатний російський учений Михайло Васильович
121

М. В. Ломоносов
2. Семінар з питань теми
Ломоносов (1711–1765), який писав: «Хімік без знання фізики подібний до людини, яка все повинна шукати навпомацки. І ці дві науки так з’єднані між собою, що одна без іншої досконалою бути не може».
Хімія — дуже цікава наука. У ній далеко ще не все вивчено, і залишається широкий простір для застосування талантів нових поколінь учених. А взагалі в сучасному світі не залишилося практично жодної сфери діяльності, у якій людина тією чи іншою мірою не зіштовхувалася б з хімією.
Хімія — абсолютно самостійна частина природознавства. Однак ця єдина, по суті, наука поступово розділилася на дрібніші частини, кожна з яких має свої предмети й методи дослідження.
1) Роль хімічних знань у пізнанні природи 2) Галузі хімії 3) Розвиток хімічних технологій
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, підготувати повідомлення з тем «Значення хімічних процесів у природі», «Екологічні проблеми використання хімічних процесів».
122

І семестр |
Клас |
Дата проведення уроку |
|
|
|
Урок 63–64
Тема уроку. Значення хімічних процесів у природі; роль хімії в житті суспільства
Цілі уроку: показатизначенняхімічнихпроцесівуприроді,застосування хімічних знань для вивчення біологічних процесів і природних явищ; формувати дбайливе ставлення до природи, показати необхідність збереження природних багатств як важливогоматеріалужиттєзабезпеченнялюдини;ознайомити учнів з основними екологічними питаннями сучасності; показати роль хімії в розв’язанні цих питань.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок. Форми роботи: розповідь учителя, навчальний семінар.
Обладнання: презентації учнів, таблиці, схеми.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Життя є складним ланцюгом хімічних перетворень. Усі живі організми поглинають із навколишнього середовища одні речовини й виділяють інші. Отже, серйозному біологу (ботаніку, зоологу, лікарю) не обійтися без знання хімії.
З іншого боку, до складу людського організму входить величезна кількість різних хімічних речовин. Знання хімії допомагає біологам розібратися в їхніх взаємодіях, зрозуміти причини протікання тих чи інших біологічних процесів. А це, у свою чергу, дозволяє медицині ефективніше зберігати здоров’я людей, лікувати хвороби та, зрештою, подовжувати людське життя.
ІІІ. Значення хімічних процесів у природі
1. Розповідь учителя
До появи життя на Землі протікали лише геохімічні процеси: первинні мінерали під впливом температурних перепадів і води руйнувалися, надалі продукти руйнування мігрували й відбувався синтез нових мінеральних утворень за участі первинної атмосфери. Хімічні сполуки геохімічно були пов’язані міграційними процесами, що відбуваються в літосфері, гідросфері й атмосфері, у великий геохімічний кругообіг (ВГК). До зародження життя основними його факторами були енергія Сонця й геохімічний вплив води.
2. Повідомлення учнів з теми
1) Хімічні процеси в атмосфері, хімічний склад сухого повітря 2) Хімічні процеси в гідросфері
3) Промислові викиди, що потрапляють у воду, та їх вплив на живі організми Світового океану
4) Шляхи розв’язання проблем промислового водопостачання
ІV. Роль хімії в житті суспільства
1. Розповідь учителя
2. Організація будь-якої системи залежить від кількості її компонентів та їх ієрархії. Кожна система має кілька рівнів організації. Біосфера є найбільш складною й високоорганізованою системою.
Для оптимального природокористування оцінюють екологічну якість сере довища (в умовних одиницях).
В основу стратегії розвитку біосфери покладено такі принципи: 1. Технічний прогрес не лише бажаний, але й життєво необхідний. 2. Народонаселення й ресурси не можуть зростати безмежно.
123

3. Оптимальна ємність середовища невідома.
4. Створення соціально-економічного механізму гомеостазу в системі «людина — природа».
5. Дотримання законів оптимальності.
Співвідношення ризику й вигоди в різних сферах людської діяльності, у тому числі в хімії, вивчає спеціальна наука — екологія.
3. Екологічні проблеми сучасності (повідомлення учнів)
1) Біосфера, її формування, фактори, які впливають на цей процес 2) Виникнення життя на Землі та новий тип переміщення хімічних елемен-
тів — біогенна міграція 3) Техногенне забруднення. Антропогенний вплив на природу, його наслідки
4) Види палива, шкідливі викиди в атмосферу, що супроводжують їх використання
5) Вплив антропогенної діяльності на літосферу 6) Природоперетворювальна діяльність та екологічно небезпечний перероз-
поділ речовин на Землі 7) Промислові й побутові відходи — глобальна проблема людства
V. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, підготувати повідомлення з теми «Роль хімії в житті суспільства», «Основні екологічні проблеми України».
124

І семестр |
Клас |
Дата проведення уроку |
|
|
|
Урок 65–66
Тема уроку. Роль хімії в житті суспільства; підсумковий урок з теми «Роль хімії в житті суспільства». Оцінювання навчальних досягнень учнів. Залік
Мета уроку: ознайомити учнів з роллю хімії в розв’язанні енергетичних ісировиннихпроблем,створенніновихматеріалівдлязабезпеченняжиттєдіяльностілюдини;узагальнитий скоригувати знання учнів з теми «Узагальнення знань з хімії»; визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми, розуміння основних понять, уміння використовувати їх на практиці.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок; конференція.
Форми роботи: розповідьучителя,навчальнийсемінар;презентаціяучнями підготовлених звітів, бесіда.
Обладнання: презентації учнів, таблиці й схеми; презентації, таблиці й схеми.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Майже вся практична діяльність людей пов’язана із застосуванням матерії як речовини, тому хімічне знання потрібне в усіх галузях науки й технології. Можна також говорити й про хімічний аспект багатьох наук, особливо природничих.
ІІІ. Роль хімії в розв’язанні енергетичних і сировинних проблем
1. Розповідь учителя (орієнтовний зміст)
Хімія є системоутворювальним фактором сучасного суспільства. Існування людства наразі немислиме без хімії та різноманітних продуктів і матеріалів, які можна одержати лише з допомогою хімічних технологій. При цьому штучно створений людиною навколишній світ — техносфера — усе швидше насичується продуктами хімічного виробництва. Їх грамотне використання вимагає високого рівня хімічних знань.
Без хімії неможливо зрозуміти такі науки, як біологія, геологія, екологія. Знання з хімії дуже необхідні
всільськомугосподарствідля того, щоб уміло й розумно використовувати мінеральні добрива, отрутохімікати, антибіотики. Без хімічних знань не можна працювати
вхімічній промисловості, будівництві, медицині, металургії.
Знання хімії необхідне не лише фахівцям, які працю-
ють над створенням, дослідженням і застосуванням хімічних речовин. Навіть удома в побуті не обійтися без хімічних знань, які допомагають правильно й за призначенням використовувати різні речовини. Інакше можна поплатитися своїм здоров’ям і здоров’ям оточуючих. Багато препаратів побутової хімії вогненебезпечні, діють на різні життєво важливі органи, викликають алергійні захворювання.
125

Найважливішим завданням хімії стає здійснення контролю над хімічними процесами, що протікають у природі й техносфері, виробництві й перетворенні потрібних людині речовин і матеріалів.
2. Повідомлення учнів з питань
1) Початок розвитку природничих виробництв, що ґрунтуються на наукових хімічних знаннях
2) Розвиток промисловості мінеральних добрив і засобів захисту рослин
3) Розробка та виробництво синтетичних матеріалів
4) Прогрес сучасних інформаційних технологій, пов’язаний з розробкою хімічної бази електроніки
5) Хімічні методи зберігання і реставрації пам’ятників культури 6) Роль хімії в захисті навколишнього середовища
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда.
V. Перевірка домашнього завдання
1. Заслуховування підготовлених повідомлень 2. Бесіда з тем заслуханих доповідей
VІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання навчальних досягнень учнів
VII. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, підготуватися до заліку з теми.
126

Література
1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.— К.; Ірпінь, 2004. — 176 с.
2. Хімія. 7–11 клас: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (нова програма 12-річної школи).— К.; Ірпінь: Перун, 2006.
3. Мальченко В. Г. Типи уроків // Хімія.— 2005.— № 37, 39, 41. 4. Організація навчального процесу в сучасній школі: Навчально-методичний
посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІППО / М. В. Гадецький, Т. Н. Хлєбнікова.— Х.: Веста: Ранок, 2004. — 136 с.
5. Савчин М. М. Уроки хімії у 8 класі: Методичний посібник для вчителів.— Л.: ВНТЛ, 1999.— 164 с.
6. Савчин М. М. Уроки хімії в 9 класі: Методичний посібник для вчителів та студентів педагогічних вузів.— Л.: ВНТЛ-Класика, 2002.— 220 с.
7. Савчин М. М., Ковальчук Н. І. Хімія. Вимірник навчальних досягнень. Діагностично-тренувальні завдання. 9 клас.— Л.: ВНТЛ-Класика, 2004.— 336 с.
8. Савчин М. М., Сидорович Д. П. Органічна хімія. Задачі, вправи, тести для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій. 10–11 класи / За ред. М. М. Савчин.— Л.: ВНТЛ-Класика, 2004.— 192 с.
9. Ахметов Н. С. Неорганическая химия: Учебное пособие.— М.: Высшая школа, 1998.
10.Хомченко Г. П. Пособие по химии для поступающих в ВУЗы.— 4-е изд., испр. и доп.— М.: ООО «Изд-во “Новая Волна”», 2002.— 480 с.
11.http://www.chemistry.ssu.samara.ru/
12.http://www.alhimik.ru/
13.http://www.chem.asu.ru
127

Зміст
Урок 1 |
|
3 |
Урок 32 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 57 |
Урок 2 |
|
5 |
Урок 33 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 59 |
|
|
|
Урок 34 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 61 |
Тема 1. РОЗЧИНИ (18 год) . . . . . . |
. . |
7 |
Урок 35 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 63 |
Урок 3 |
|
7 |
Урок 36 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 65 |
Урок 4 |
|
9 |
Урок 37 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 69 |
Урок 5 |
|
11 |
Урок 38 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 71 |
Урок 6 |
|
13 |
Урок 39 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 75 |
Урок 7 |
|
15 |
Урок 40 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 77 |
Урок 8 |
|
17 |
Урок 41 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 79 |
Урок 9–10 |
|
19 |
Урок 42–43 . . . . |
. . . . |
. . . . |
. . |
81 |
Урок 11 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 21 |
Урок 44 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 85 |
Урок 12 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 23 |
Урок 45 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 87 |
Урок 13 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 25 |
Урок 46 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 89 |
Урок 14 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 27 |
Урок 47 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 91 |
Урок 15–16 . . . . . . . . . . . . |
. . |
29 |
Урок 48 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 93 |
Урок 17–18 . . . . . . . . . . . . |
. . |
31 |
Урок 49 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 95 |
Урок 19 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 33 |
Урок 50 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 97 |
Урок 20 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 35 |
Урок 51 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
. 99 |
|
|
|
Урок 52 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
101 |
Тема 2. ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ |
|
37 |
Урок 53 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
103 |
Урок 21 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 37 |
Урок 54 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
105 |
Урок 22 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 39 |
Урок 55 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
107 |
Урок 23 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 41 |
Урок 56 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
109 |
Урок 24 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 43 |
Урок 57 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
111 |
Урок 25 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 45 |
Урок 58 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
113 |
Урок 26 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 47 |
Урок 59 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
115 |
Урок 27 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 49 |
Урок 60 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
117 |
Урок 28–29 . . . . . . . . . . . . |
. . |
51 |
Урок 61 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
119 |
Урок 30 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 53 |
Урок 62 . . . . . . |
. . . . |
. . . . |
. |
121 |
|
|
|
Урок 63–64 . . . . |
. . . . |
. . . . |
. . |
123 |
Тема 3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ |
|
|
Урок 65–66 . . . . |
. . . . |
. . . . |
. . |
125 |
СПОЛУКИ . . . . . . . . . . . . |
. . |
55 |
|
|
|
|
|
Урок 31 . . . . . . . . . . . . . . |
. |
. 55 |
Література . . . . |
. . . . |
. . . . |
. . |
127 |
128