Dverij_-_SOPILKA_(shkola_gry)_chast-2

ЗМІСТ ЗАНЯТЬ

Нота РЕ2 (с. 2, 3)

Сопілкові аплікатури записуються цифрами та літерами.

В аплікатурних формулах ком між цифрами не ставимо; крапкою розмежовуємо пальці лівої та правої рук [ Л·П , 12345·12345 ].

Дужечками виділяємо пальці, поставлені збоку від своїх отворів (на аплікатурних малюнках ці пальці позначено стрілочками).

Рисочки праворуч аплікатурних формул вказують на пальці, які слід залишити на сопілці, підтримуючи її під час гри наступних нот.

Необхідно навчити учнів уміння підшукувати аплікатури, які б забезпечували надійну стійкість сопілці під час гри і, водночас, були б економними щодо пальцевих рухів.

Розгляньмо, наприклад, пісню № 1.

Ноту ЗО [СОЛЬ] у першому, другому та п’ятому тактах варто брати аплікатурою 123 ·1 (замість 123·15), – щоб зайвий раз не піднімати мізинець правої руки, граючи наступне РЕ.

Ноту ЛЯ у першому, другому та шостому тактах доцільно брати аплікатурою 12 ·123 ( ·123 – залишаємо від аплікатури ноти РЕ – Л·123).

Ноту ЛЯ у третьому та останньому тактах берімо аплікатурою 12·125. Ноту ЗО у передостанньому такті краще взяти

основною аплікатурою (123·15) – так називаємо аплікатуру, запропоновану Дмитром Демінчуком

– автором десятиотвірної хроматичної сопілки. З’ясуйте з учнями, яке з поєднань нот зручніше:

[ЗО ↔ РЕ] 123·15 ↔ Л·123 , чи 123·1↔ Л·123 ? [ЛЯ ↔ РЕ] 12·15 ↔ Л·123 , чи 12·1↔ Л·123 ?

1.Вивчити вправи 1, 2. Від нот ДО та ЗО навчитися грати вправу 13.

2.Прочитати (заграти на сопілці) пісні № 1-10.

3.Пояснити учневі терміни:

Монóдія – одноголосний спів без супроводу (сольний або унісонний). Гетерофóнія – спільне виконання одноголосних мелодій із епізодичним

відхиленням від унісону (в якусь іншу мелодію); одна з початкових форм багатоголосся.

Гомофóнія – вид багатоголосся, в якому один з голосів (як правило , верхній) є головним, а інші лише супроводжують його, акомпанують йому.

Поліфóнія – багатоголосся, засноване на одночасному сполученні та розвитку кількох рівноправних мелодичних голосів.

Записати в словничок учня слова: μόνος – (один, єдиний), έτερος (інший), φωνή (звук, голос, мова), ομός (рівний), πολύς (численний)

4. Придумати ритм до слів:

Який птах, таке й пір’я, який народ, таке й вбрання. Їж спіле, говори правдиве.

Хліб не пада з неба – працювати треба.

Нота ДО-дієз2, нота РЕ-бемоль2 (с.4, 6)

1. Вивчити нові пісні.

Користуючись малюнком на с.5 співати й одночасно показувати щаблеву будову пісень № 12, 14-16.

Звернути увагу учня на те, що мелодіям № 12, 15 цілком вистачає одного лівого будиночка; що мелодія пісні № 16 відхиляється на декілька нот у правий будиночок. А от пісня № 14 починається у лівім будиночку, а закінчується у правім (переходить із мажору в мінор).

Граючи початкове СІ пісні №11, підтримуймо сопілку великим, вказівним та середнім пальцями правої руки (1·123). Така аплікатура Сі наперед готує появу аплікатури ноти РЕ. Тому кажемо, що Сі тут взяте в аплікатурному зв’язку з нотою РЕ (термін М.Корчинського).

Узв’язку з РЕ візьмíмо ноту ЛЯ (12·123) у першому такті пісні №14; у другому такті пісні № 12; у третьому такті пісні № 11.

Узв’язку з ДІ візьмíмо ноту СІ у третьому та п’ятому тактах пісні №16.

Утретьому такті візьмімо Сі аплікатурою 1·1234, у п’ятому – 15·1234. Граючи хід ..ЛЯ-ЗО-ЛЯ-СІ-ЛЯ-ЗО.. (другий-четвертий такти пісні № 14),

підтримуймо сопілку великим та безіменним пальцями правої руки– тобто підтримуймо сопілку підківкою ·14.

Підківкою ·13 доцільно підтримувати сопілку, граючи хід СУ-ЛЯ-ЛЯ із шостого такту пісні № 14.

Підківкою ·12 – граючи хід ЛЯ-СІ-ЛЯ із другого такту пісні № 16.

2.Запам’ятати та вміти вгадати на слух сьомий та восьмий щаблі(№ 12, 14). Запам’ятати звучання та вміти заспівати повний мажорний тризвук(початок пісні № 15).

3.3а допомогою малюнка на с.5 навчитися грати Ре-мажорну та ре-мінорну гами. Не забудьте нагадати учням, що саме висотне положення третього щабля ладу створює відчуття мажорного чи, навпаки, мінорного нахилу мелодій.

4.Вивчити вправу 3. Від ноти РЕ грати вправи 16, 17.

5.Навчити учня контролювати свою гру за допомогою магнітофона:

а. включивши клавішу «запис», учень награє на свою учбову плівку пісні та вправи;

б. включивши клавішу «відтворення», уважно вслухається у гру; в. награє на плівку пісні та вправи ще раз, намагаючись уникнути раніше

допущених помилок.

До слова: Магнітофон уможливлює не тільки контроль за якістю виконання. Він дає змогу пограти удвох із бандуристом, скрипалем, цимбалістом і навіть із цілим оркестром (якщо попередньо записати їх гру на плівку).

Записавши один з голосів сопілкового дуету, учень може пограти і сам із собою.

Цікаво знати: нині магнітофон не тільки допомагає музикантам готуватися до концертів. Він інколи буває рівноправним партнером виконавцівконцертантів, супроводжуючи їх імпровізації шумом морського прибою, співом птахів тощо.

Нота МІ2 (с. 6-9)

1. Запитати учня, які ноти він завжди виділяє наголосом?

(– нотки, які йдуть одразу за тактовою рискою).

Сказати, що це правило має виняток. Ним є так звана синкопа – ритмічна фігура, в якій наголос перенесено із першої короткої на наступну довшу ноту. Засвоїти ритм синкоп [неспівпадінь метричного та ритмічного наголосів] допоможуть учневі малюнок та нотний приклад на с.6.

2. Вивчити нові пісні.

Ноти СІ, ЛЯ у другому такті пісні № 17 брати у зв’язку з РЕ.

Граючи ЛЯ-СІ-ЛЯ першого такту пісні №18, підтримувати сопілку місточком ·125 ; граючи наступні чотири ноти – підтримувати підківкою ·15.

Граючи два перші СІ із третього такту, підтримувати сопілку місточком

·125 ; третє СІ взяти у зв’язку з РЕ (1·123).

Ноту ЛЯ із третього тактупісні № 19 та ЛЯ з другого такту пісні № 21 доцільно взяти у зв’язку з МІ, тобто підтримати підківкою ·12.

3.Заграти перший такт пісні №20 основними аплікатурами (123·15, 12·15, 1·П, Л·П). Замінити в аплікатурі ноти ЛЯ підківку на місток ·125.

Чи стали рухи рук пластичнішими? Чи досягнуто більшої стійкості інструмента під час гри?

Якщо пропонована аплікатура для ноти СІ підходить учневі, то акуратно запишіть її олівцем над нотним текстом.

4.Запам’ятати звучання шостого щабля (№ 19).

Навчитися співати октаву (№ 17). Еталоном октави може служити знаменита пісня Марусі Чурай«Засвіт встали козаченьки». Заспівайте пісню учневі– хай підбере її мелодію на сопілці.

5.Вивчити вправу 15. Вправу 13 грати від ноти ЛЯ.

6.Вивчити вправу 4 способом від кінця. Тобто, насамперед запам’ятати останній чотиритакт вправи (від літери а), потім вчити вправу від літер б, в і т.д.

Важливо знати, що на запам’ятання мелодій (а також віршів) від кінця до початку витрачається у півтора-два рази менше часу, аніж при звичайному вивчені (від початку до кінця).

7.Заграти пісню № 22 на тон нижче (перетранспонувати її в ре-мінор). ??

За допомогою Музичного гребінця (див. с.67) проаналізувати її звукоряд. Намалювати будиночок із щаблями дорійського ладу.

Аналіз щаблевої будови мелодій за допомогою Музичного гребінця.

А). Записати на смужці паперу призначену для аналізу мелодію назвами нот. Знайти в мелодії тоніку і покласти Музичний гребінець на малюнок із нотними сходинками так (див. с.36), щоб зубчик 1 показував нам її “ім’я”.

Б). Підписати під назвами нот числові позначення зубчиків-щаблів.

Транспонування з за допомогою Музичного гребінця.

В). Пересуньте гребінець так, щоб зубчик 1 показував нам ім’я нової тоніки. Дивлячись на які ноти вказують інші зубчики, – записати їх назви під числовими позначеннями щаблів. Заграти ноти рядочку В на інструменті, щоб на слух перевірити правильність нотування мелодії у новій тональності.

Кожна мова, – як живий організм, – росте, змінюється, хворіє, виздоровлює, самовдосконалюється. Деякі слова відходять до словничка маловживаних слів, їм на зміну приходять десятки нових.

Живе, змінюється й мова музики. Спочатку був ритм, промовляння слів у ритмі. Потім з’явилася мелодія, одноголосий монодійний спів.

Тимчасові гетерофонні роздвоєння мелодії сприяли появі двоголосся, а пізніше й багатоголосся.

Нинішні музиканти володіють усіма засобами композиторської техніки, виробленими попередніми поколіннями народних і професійних авторів, та не обмежуючись ними, не припиняють пошуків і експериментувань.

Розгляньмо пісню № 23. Композитор Петро Ґерґелі додав до пісні другий голос. Однак замість характерного давній музиці благозвуччя, автор запропонував жорсткі звукові поєднання, властиві музиці наших днів.

Ще терпкіше, вуглуватіше звучить супровід, який додав до мелодії пісні № 22 композитор Богдан Котюк. Але ж і в цьому є краса! Вміймо її почути!

Літерний варіант супроводу пісні №22 (гармонізація С.Хитряка) задовільнить, надіємося, всіх, – бо може служити канвою для музичних"вишиваньвисловлювань" у стилі будь-якої епохи.

8. З’ясувати з учнем, який акорд складають три перші звуки пісні № 23 ?

(- мажорний квартсекстакорд).

Грати перший такт цієї пісні від нот ФА, ФІ, ЗО, ЛЯ, СУ, ДО2.

9. Навчитися співати та упізнавати на слух малий мажорний септакорд (- другий такт пісні № 23).

Нота ЛЯ-бемоль, нота СОЛЬ-дієз (с. 10-12)

1. Навчити учня понижувати звук ЛЯ.

Перший спосіб (основний): заграти звук ЛЯ, а потім одночасним легеньким рухом затулити отвори під безіменним і мізинцем лівої руки та всіма пальцями правої.

Другий спосіб: заграти звук ЛЯ, а тоді середнім пальцем лівої руки наполовину перекрити відповідний отвір.

2. Вивчити вправу 5.

Запам’ятати звучання другого низького щабля.

Навчитися співати малу септиму вниз. 3. Вивчити нові пісні.

Працюючи над піснею № 33, повчіть її спочатку у ФА-мажорі, а вже потім грайте її на пів тона вище.

Граючи пісню № 25, ноту ДО (після ноти ЛЯ) беріть якнайлегшим, безударним затулянням отворів пучками випростуваних пальців. Це посприяє якіснішому лігуванню згаданих нот.

Підківкою ·12 підтримуйте сопілку від першої до останньої ноти у піснях № 25-27, 31.

Підківкою ·15 підтримуйте сопілку у четвертому-шостому тактах пісні № 28.

4.Користуючись малюнком на сторінці13, проаналізувати щаблеву будову пісень № 32, 34. Знайти в їх мелодіяхвідхилення (модуляцію) у паралельну тональність.

Щаблеву будову пісень показувати спочатку на числах-поверхахЗамку паралельних тональностей, а потім на поверхах вежіОб’єднаного звукоряду.

Яка із цих споруд краще надається для аналізу мелодій? Чому?

5.Навчити учня диригентської схеми на 4.

Диригуючи нові пісні, особливо будьте уважним під час зміни розміру.

6.Навчитися співати малу та велику сексти (№ 25, 26).

7.Навчити учня знімати розумову та фізичну втому віброгімнастикою академіка Олександра Мікуліна.

Інерційні сили, утворені при виконанні віброгімнастики, активно допомагають обігу крові у всіх частинах тіла та виводять з організму шлаки. Завдяки цьому віброгімнастика О.Мікуліна стала ефективним засобом попередження та лікування ряду хвороб, у т.ч. тромбофлебіту, інфаркту.

а). Стати на пальці ніг так, щоб п’яти піднялися над підлогою на 1 см. б). Різко опуститися на підлогу.

Виконується вправа протягом однієї-двох хвилин. Темп виконання повинен бути невисоким – не частіше одного опускання-удару на секунду.

Піднімати п’яти вище одного сантиметра не варто, бо вправа від цього не стане ефективнішою, а лише викличе непотрібну втому ніг.

Нота ФА2 (с.13-15)

1.Якщо пограти перші два такти пісні № 35 запропонованою аплікатурою, то відчуємо погойдування правої руки при переході з підківки ·12 (ЛЯ)

на підківку ·15 (СУ).

Погойдування виникає під час плавного переміщення

зліва направо точки спирання на цівку сопілки “верхніх пальців” (вказівного, середнього, безіменного, мізинця).

Підтримуймо сопілку підківкою ·15 у двох останніх тактах пісні № 35. Постараймося відчувати її “каркас” навіть в аплікатурах ДО1, ДО2.

2.У пісні № 38 першу і останню ноту (ЛЯ) брати у зв’язку з МІ.

Узв’язку з МІ брати усі ЛЯ в піснях № 39, 40.

Упісні № 40 ноту СІ брати у зв’язку з РЕ аплікатурою 15·123.

3.У пісні № 41 підківкою ·14 підтримуймо сопілку, граючи в другому, четвертому, п’ятому, сьомому тактах хід ДІ-СУ-ЛЯ-ЗО.

Ноту СУ із третього такту берімо у зв’язку з РЕ (2·123). Відчуймо мить переходу "центру стійкості інструмента" із лівої руки у праву [в час зміни у третьому такті ЗО на СУ].

4.У першому такті пісні № 42 ноту ЛЯ доцільно підтримати підківкою ·12. Підківкою ·15 підтримуймо сопілку під час ходу СУ-ЛЯ-ЗО у третьому,

восьмому та одинадцятому тактах цієї пісні.

5.У першому такті пісні № 43 ноту ЗО слід взяти аплікатурою 123·1, ноту СУ

– аплікатурою 2·123.

Аплікатурою 1·15 берімо ЛЯ в другому такті пісні.

6.Запам’ятати звучання сьомого низького щабля (початок пісні № 41). Співати та впізнавати на слух8-й, 7, 7-низький, 6, 5, 4, 3, 3-низький, 2, 2-

ниький, 1-й щаблі ладу.

7.Вивчити вправу 6. Навчитися співати мажорну гаму та паралельну до неї мінорну (перший – четвертий, дев’ятий – дванадцятий такти вправи 6).

Граючи вправу на сопілці, тихенько співати в паузах (фермата над тактовою рискою) заграні перед цим інтервали, тризвуки, септакорди. Дати їм назви.

8.Навчитися супроводжувати основними тризвуками пісню № 43.

Уміти розрізняти ці акорди на слух, давати їм назву.

9.Знайти міжтактову синкопу в пісні № 37.

10.Порівняти скоромовку Варвари Гринько (с.31) із піснею № 39 та поданим нижче віршем Володимира Лучука. Що уподібнює ці три твори ?

(- Це твори-безконечники).

Гайда в ліс! Найдемо жолудь!

– А навіщо?

Щоб над ставом посадити.

– А навіщо?

Щоб там дуб високий виріс.

– А навіщо?

Щоб гніздо звила синичка.

– А навіщо?

Щоб зросли у нім пташата.

– А навіщо?

Щоб зраненька щебетали.

– А навіщо?

Щоб зі сну тебе збудили.

– А навіщо?

Щоб гайнули ми до лісу.

– А навіщо?

Щоб знайти під дубом жолудь.

– А навіщо?

Щоб над ставом посадити.

–А навіщо? (і т.д.)

11.Спробувати: чи легко читається мелодія записана нижче? Мабуть ні. Бо ні лінії нотного стану, ні штилі, ні тактові риски не є паралельними.

Ужитті ми зустрічаємося з паралельностями буквально на кожному кроці. Маємо з ними справу і на шкільних уроках: паралелі (та меридіани) – гео-

графія; паралелограми та паралелепіпеди – геометрія; паралельне (та послі-

довне) сполучення джерел струму – фізика.

На уроках української літератури говоримо про паралельне зображення картин природи та настрою героїв твору, про паралелізм у побудові віршових строф. Наприклад:

Коли зроблений плуг – він оратиме поле чи луг. Коли зведений дім – будуть мешкати люди у нім. Коли квітнуть сади – будуть спіти улітку плоди. Коли дружба прийшла – буде більше на світі тепла.

(Платон Воронько)

Є паралелізми й у музиці. Найнаочнішим взірцем є паралельні інтервали. Заграйте з учнем нотний приклада зі сторінки49 паралельними октавами, секстами, терціями:

«Найпаралельнішими паралелями» тут є октави, – бо терції та сексти, як вже знаємо, відрізняються кількістю тонів-півтонів. Хай учень навчиться відрізняти на слух гру октавами від гри терціями, секстами.