Біологія_Навчальний експрес-довідник
.pdf
Рівні організації живих систем на Землі |
Сх.10 |
БІОЛОГІЯ |
51 |
|
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ |
|
|
Мал. Ю.Новікова.
2. НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ
Порівняльна характеристика груп нижчих форм життя (54).
2.1.Царство Віруси (55). Відділ Віруси (55). Будова, класифікація, життєвий цикл віру сів, циркуляція та роль їх у природі, використання людиною (55).
2.2.Царство Дроб'янки (56). Відділ Бактерії (56). Будова, розмноження, середовище та спосіб існування, значення бактерій (56).
2.3.Царство Гриби (58). Відділ Гриби (58). Будова, розмноження, середовище та спосіб існування, значення грибів (58).
БІОЛОГІЯ |
53 |
|
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
Порівняльна характеристика груп нижчих форм життя
Табл.35 |
Будова |
|
Основні способи |
Способи |
Представники |
|
Значення |
|
тіла |
|
живлення |
розмноження |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В і р у с и , 1 0 0 0 в и д і в
Доклі |
Г е т е р о т р о ф н и й |
Реплікація молеку |
Вірус |
тютюно вої |
Віруси спричиняють хвороби |
|
тинна |
(паразити) |
ли ДНК (РНК). |
мозаїки, |
жовтуха |
людини, тварин, рослин. Бак |
|
|
|
|
буряків, |
вірус гри |
теріофаги поглинають бак |
|
|
|
|
пу, |
поліомієліту, |
терії (дизентерійної палички, |
|
|
|
|
віспи, |
сказу, чуми |
черевного тифу тощо). |
|
|
|
|
|
|
|
|
Б а к т е р і ї , 3 0 0 0 в и д і в
Одноклі |
У більшості – гете |
В основному поді |
Сінна паличка, ди |
Збудники хвороб людини, тва |
тинна, |
ротрофний (пара |
лом клітини. |
зентерійна паличка, |
рин та рослин. Окремі види |
без’ядер |
зити, сапротрофи). |
|
стрептококи; буль |
спричиняють псування про |
на |
Автотрофний (хе |
|
бочкові бактерії. |
дуктів харчування. Мінералі |
|
мо та фототрофи). |
|
|
зація органічних речовин (ре |
|
|
|
|
дуценти), молочнокисле бро |
|
|
|
|
діння, фіксація азоту повітря. |
|
|
|
|
|
С и н ь о < з е л е н і в о д о р о с т і ( ц і а н о б а к т е р і ї ) , 1 5 0 0 в и д і в
Одноклі |
Автотрофний (фо |
Поділ клітини; ве |
Носток сливоподіб |
Пожива для нижчих тварин; |
тинна та |
тотрофи) |
гетативне (части |
ний, анабена, мік |
збагачення води киснем. По |
колоніаль |
|
нами колонії). |
роцистіс, глеотріхія. |
казник засмічення водойми |
на, без’я |
|
|
|
ща; у випадку засмічення стає |
дерна. |
|
|
|
гетеротрофом. |
|
|
|
|
|
Г р и б и , 1 0 0 т и с . в и д і в
Одноклі |
Г е т е р о т р о ф н и й |
Статеве, безстатеве |
Мукор, |
пеніцил, |
Редуценти. Їжа для людини та |
|
тинна та |
(паразити та сапро |
(спорами), вегета |
дріжджі, |
сажка, |
тварин, лікарська сировина. |
|
багато |
трофи). |
тивне |
(частинами |
ріжки, |
пурхівки, |
Мікоризні гриби збільшують |
клітинна |
|
грибниці, брунькува |
трутовик, |
білий |
поглинальну здатність ко |
|
(грибни |
|
нням, |
склероціями, |
гриб. |
|
ренів вищих рослин (боро |
ця), |
|
хламідо спорами). |
|
|
вик). Збудники хвороб люди |
|
ядерна. |
|
|
|
|
|
ни, тварин та рослин. |
|
|
|
|
|
|
|
Л и ш а й н и к и , 2 5 т и с . в и д і в
Сланева |
Симбіотичний: гриб |
Вегетативне: |
час |
Кущуваті |
(ягель), |
Відіграють головну роль у |
|||
(багато |
– гетеротрофний |
тинами |
слані |
та |
бородаті, |
листко |
ґрунтоутворенні, бо першими |
||
клітинний |
(сапротрофний), во |
особливими |
утво |
подібні, |
накипні |
поселяються там, де не мо |
|||
міцелій |
дорість – автотроф |
рами (соредіями та |
форми. |
|
жуть жити рослини. Є кор |
||||
гриба та |
ний (фототрофний). |
ізидіями), які скла |
|
|
мом для деяких тварин. |
||||
одноклі |
На ґрунті, каменях, |
даються |
з |
клітин |
|
|
Використовуються |
для одер |
|
тинні во |
стовбурах дерев і |
водорості та обплі |
|
|
жання речовин |
(глюкози, |
|||
дорості). |
навіть на склі та ме |
таючих їх гіфів гри |
|
|
харчового цукру, спирту, же |
||||
|
талі. |
ба. |
|
|
|
|
|
латинів, антибіотиків, фарб |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ників, вітамінів тощо). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
54 |
БІОЛОГІЯ |
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
|
2.1. Царство Віруси
Відділ Віруси (близько 1 тис. видів)
Характерні особливості вірусів |
Табл.36 |
|
|
Ві д м і н н і о с о б л и в о с т і
1)Вірусна частинка (віріон) складається з білкової оболонки, всередині якої міститься нуклеїнова кис лота. Білок вірусної оболонки здатен до самоформування.
2)Генетичний матеріал має різноманітну організацію (ДНК чи РНК може бути у формі подвійного або одинарного ланцюжка).
3)Генетичний матеріал вірусів поводить себе в клітині хазяїна як частина генетичного матеріалу цієї клітини.
4)Відсутня власна система синтезу білка (білок для формування оболонки утворюється в клітині ха зяїна).
Фо р м а ( в и з н а ч а є т ь с я б у д о в о ю б і л к о в о ї о б о л о н к и )
Паличкоподібна (вірус тютюнової мозаїки, вірус штрихуватої мозаїки ячменю тощо); ниткоподібна
(віруси жовтухи цукрових буряків, мозаїки квасолі, пшениці тощо); сферична (віруси грипу, кору, пароти ту тощо); кубоїдальна (віруси натуральної віспи, аденовіруси тощо); булавоподібна (бактеріофаги – віру си бактерій).
Кл а с и ф і к а ц і я з а т и п о м с и м е т р і ї
1.Спіральні. Оболонка у вигляді циліндра складається з однакових білкових субодиниць, розташова них спірально. Всередині оболонки міститься одноланцюгова РНК (вірус тютюнової мозаїки та інші віруси рослин, деякі віруси тварин і бактерій).
2.Многогранні. Найбільш біологічно доцільною формою є 20 гранник (аденовірус, віруси герпесу, саркоми Рауса тощо).
3.З комбінованим типом симетрії. Оболонка кубічної симетрії, в якій спірально розташований нук леопротеїд (віруси мозаїки люцерни, лейкозів, деякі види бактеріофагів).
Р о з м і р г е н о м у
Від декількох до сотень генів. Наприклад, геном фага ϕ Х174 має всього 4 гена, фага λ – 20 генів, віру су віспи – 30 генів тощо. Для порівняння: геном бактерій нараховує сотні генів, грибів – тисячі, а рослин і тварин – десятки і сотні тисяч генів.
Ж и т т є в и й ц и к л
Ритмічне чергування двох фаз – позаклітинної та внутрішньоклітинної. Позаклітинна фаза здійснюється у вигляді інертної інфекційної частинки – віріону. Протягом внутрішньоклітинної фази про являються особливості життєдіяльності вірусу і здійснюється його розмноження.
Ц и р к у л я ц і я в п р и р о д і
Рослинні віруси не здатні до самостійного розповсюдження і поширюються за допомогою комах, червів, насіння та пилку рослин, людини тощо. Віруси тварин і людини поширюються крапельним спо собом або за допомогою кровососних членистоногих (комарі, кліщі тощо).
Р о л ь у п р и р о д і
Віруси зумовлюють понад 75% інфекційних та інших захворювань людини, тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів. Найбільш поширеними вірусними хворобами рослин є тютюнова мозаїка, смугаста мо заїка пшениці, штрихувата мозаїка ячменю, мозаїка кукурудзи, цілий ряд мозаїк картоплі, жовтяниця цук рових буряків та багато інших. Серед вірусних захворювань тварин відомі ящур парнокопитних, чума ве ликої рогатої худоби, сказ, орнітоз, кліщовий енцефаліт тощо. До найпоширеніших вірусних хвороб люди< ни відносяться грип, кір, поліомієліт, віспа, герпес, енцефаліти, інфекційний гепатит та інші.
В и к о р и с т а н н я л ю д и н о ю
Деякі види вірусів (фаги) використовуються в генетичних дослідженнях (молекулярна генетика) та в медицині (профілактика та лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань людини і тварин, діагностика інфекційних хвороб людини, тварин та рослин).
БІОЛОГІЯ |
55 |
|
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
2.2. Царство Дроб’янки
Відділ Бактерії
Табл.37 |
Будова тіла |
Будова клітини |
Розмноження |
|
Одноклітинна. Форма: куля |
Прокаріотична: не |
|||||
ста (коки), паличкоподібна |
ма |
сформованого |
||||
(бацили), |
спіралеподібна |
ядра, |
мітохондрій, |
|||
(спірили), |
вигнута (віб |
пластид. В |
центрі |
|||
ріони). Деякі клітини мають |
цитоплазми – нук |
|||||
один чи декілька джгутиків |
леоїд, |
що містить |
||||
(рухливі бактерії). Мають |
одну |
хромосому з |
||||
місце також колоніальні |
молекулою ДНК та |
|||||
форми. |
|
невідмежований від |
||||
|
|
цитоплазми |
мемб |
|||
|
|
раною. |
Всередині |
|||
|
|
клітини є мембран |
||||
|
|
ні структури різно |
||||
|
|
манітного призна |
||||
|
|
чення: одні викону |
||||
|
|
ють функції ендо |
||||
|
|
плазматичної сітки, |
||||
|
|
інші – мітохондрій, |
||||
|
|
апарату Гольджі; є |
||||
|
|
рибосоми. Клітина |
||||
|
|
має зовнішню мем |
||||
|
|
брану |
та |
щільну |
||
|
|
клітинну |
оболонку |
|||
|
|
(основна |
речовина |
|||
|
|
– |
пектин). Деякі |
|||
|
|
види |
мають |
кліти |
||
|
|
ну, |
оточену |
напів |
||
|
|
рідкою |
колоїдною |
|||
|
|
капсулою. |
|
|||
Поділ клітини: спочатку ділиться нуклеоїд, а потім ци топлазма. Швидкість розмноження залежить від зовнішнього середовища – за сприятливих умов поділ відбувається коні 20 30 хв. Статевий процес – кон’югація (кишкова паличка).
Спори бактерій захищені досить міцною оболонкою і слугують не для розмноження, а для подолання не сприятливих умов.
56 |
БІОЛОГІЯ |
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
|
(близько 3000 видів)
|
Середовище існування |
|
|
Спосіб існування |
|
Значення |
|
||||||||
|
|
|
та представники |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
В повітрі: бактерії підій |
Бактерії |
молоч |
Позитивне: виготовлення молочнокислих продуктів |
|||||||||||
маються у верхні шари біосфе |
нокислого бро |
(сир, кисляк, масло, сметана), силосування кормів, |
|||||||||||||
ри до 30 км та більше над про |
діння (сапрот |
квашення капусти, соління огірків та помідорів. |
|||||||||||||
мисловими містами і менше у |
рофи) |
|
Негативне: псування продуктів. |
||||||||||||
сільській |
місцевості. |
Через |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Бактерії |
оцтово |
Позитивне: окислювання спирту до оцтової кислоти, |
|||||||||||||
повітря |
розповсюджуються |
||||||||||||||
кислого бродіння |
яку застосовують для маринування та консервування |
||||||||||||||
збудники |
ангіни, скарлатини, |
||||||||||||||
(сапротрофи) |
плодів та овочів. |
||||||||||||||
туберкульозу. |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Негативне: псування продуктів. |
||||||||
|
У ґрунті: найбільше бак |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Гнильні бактерії |
Позитивне: санітарна роль – мінералізація органічних |
||||||||||||||
терій зосереджено в окультуре |
|||||||||||||||
(сапротрофи) |
решток. |
||||||||||||||
ному чорноземі |
(в 1 |
г ґрунту |
|||||||||||||
|
|
|
|
Негативне: псування продуктів; для запобігання |
|||||||||||
2.5 3.0 млрд.). Відіграють ве |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
гниття застосовують сушіння, соління, маринування, |
|||||||||||
лику роль у |
ґрунтоутворенні |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
стерилізацію, пастеризацію, зацукровування. |
|||||||||||
(азотобактерії, |
нітрифікуючі |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
бактерії, гнильні бактерії). |
Хвороботворні |
Спричиняють інфекційні захворювання людини та |
|||||||||||||
|
Бактерії |
молочнокислого |
бактерії |
(пара |
тварин. Для боротьби з ними застосовують антибіоти |
||||||||||
бродіння (сапротрофи) |
|
зити) |
|
ки, бактеріофаги, щеплення, а також профілактичні |
|||||||||||
|
У воді: у верхніх шарах во |
|
|
|
|
заходи (знешкодження осередку зарази, загартування |
|||||||||
ди відкритих водоймищ, особ |
|
|
|
|
організму, дотримання правил санітарії та гігієни). |
||||||||||
ливо у межах міста, і є джере |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Б у л ь б о ч к о в і |
Бульбочкові бактерії проникають у корені бобових |
||||||||||||||
лом інфекційних хвороб (дизен |
|||||||||||||||
бактерії |
(сим |
рослин (конюшина, люпин, люцерна тощо) та вступа |
|||||||||||||
терія, холера, бруцельоз). Ко |
|||||||||||||||
біонти) |
|
ють з ними в симбіоз. Внаслідок цього на коренях ут |
|||||||||||||
рисні водні бактерії мінералізу |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
ворюються пухлини – бульбочки, заповнені бак |
|||||||||||
ють органічні рештки. |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
теріями, які з атмосферного азоту синтезують азотис |
||||||||||
|
У живих організмах: бу |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
ті сполуки, доступні не тільки рослині носію, а й |
||||||||||
вають хвороботворні та симбіо |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
іншим рослинам. |
|||||||||||
тичні. Хвороботворні |
потрап |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
ляють в організм із зовнішнього |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
середовища, але лише за спри |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ятливих для них умов спричиня |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ють захворювання. Симбіотич |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ні живуть у коренях деяких ви |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
дів покритонасінних |
рослин, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
сприяючи їх азотистому жив |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ленню, або в органах травлення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
тварин і людини, допомагаючи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
розщеплювати |
та засвоювати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
їжу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЯ |
57 |
|
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
2.3. Царство Гриби
Табл.38 |
|
Будова тіла |
|
Будова клітини |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Одноклітинна |
або багато |
Клітина |
грибниці |
||
|
клітинна. |
|
|
має досить міцну |
||
|
Тіло вищих багатоклітинних |
полісахаридну обо |
||||
|
грибів (аскоміцети, базидіо |
лонку (пектин, це |
||||
|
міцети) називається міцелі |
люлоза, |
а інколи і |
|||
|
єм або грибницею, яка скла |
хітин). Містить од |
||||
|
дається із гіфів (ниткоподіб |
не, декілька або ба |
||||
|
них багатоклітинних струк |
гато ядер. Пластид |
||||
|
тур). Нижчі гриби (ооміце |
немає, тому гриби є |
||||
|
ти, зигоміцети) мають не |
гетеротрофними |
||||
|
клітинний (одна багатоядер |
організмами. |
||||
|
на клітина) або зачатковий |
|
|
|||
|
(невелика кількість багато |
|
|
|||
|
ядерних клітин) міцелій. |
|
|
|||
|
Міцелій буває поверхневим |
|
|
|||
|
(екзогенним) та внутрішнім |
|
|
|||
|
(ендогенним), |
що розвива |
|
|
||
|
ється всередині субстрату. |
|
|
|||
|
Більше |
розповсюдження |
|
|
||
|
має останній. |
|
|
|
|
|
|
Органи |
спороутворення |
|
|
||
|
завжди розміщені на по |
|
|
|||
|
верхні субстрату. |
|
|
|||
|
Живлення |
відбувається |
|
|
||
всією поверхнею міцелію шляхом осмосу.
Розмір та форма тіла грибів надзвичайно різноманітні.
Відділ Гриби
Розмноження
Вегетативне: частинами міцелію, брунькуванням, або за допомогою хламідоспор чи склероцій. Безстатеве: за допомогою спор (спорангіоспор, конідій). Спори деяких видів мають джгутики і мо жуть рухатись.
Статеве. У нижчих грибів різноманітне: ізогамія (гамети, що зливаються, однакові за формою, розмі рами і рухливістю), гетерогамія (гамети однакові за формою, але жіноча більша і менш рухлива за чоло вічу), оогамія (жіноча гамета велика, куляста, неру хома – яйцеклітина, а чоловіча дуже мала й рухлива
– сперматозоон), зигогамія (зливаються вегетативні клітини різних особин). Зигота проростає і утворює зооспори або коротку гіфу із зооспорангієм чи спо рангієм.
У вищих грибів: гаметангіогамія (злиття двох спе ціальних багатоядерних клітин різних особин), сома тогамія (злиття двох вегетативних клітин різних осо бин), сперматизація (запліднення жіночого органу статевого розмноження нерухливими клітинами – спермаціями). В результаті цього у сумчастих грибів у сумках (асках) формуються аскоспори, а в ба зидіоміцетів на базидіях – базидіоспори. Таке споро ношення називається статевим.
Спора – це спеціальна клітина з одним або декілько ма ядрами, яка за сприятливих умов дає початок но вому організмові. Спори розповсюджуються за допо могою вітру, води чи тварин.
58 |
БІОЛОГІЯ |
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
|
(близько 100 тис. видів)
Середовище існування
Уводі: значна група водяних грибів (майже увесь клас хітри діоміцетів, окремі види ооміце тів та дейтероміцетів). Одні па разитують на водоростях, водя них рослинах та тваринах; інші є сапротрофами на рештках мертвих організмів.
Уґрунті: окремі види аскомі цетів, базидіоміцетів та дейте роміцетів мінералізують ор ганічні рештки рослин. Деякі види базидіоміцетів є мікоризо утворювачами.
На мертвих організмах, си ровині та продуктах: мінералі зують органічні речовини цих субстратів; представлені всі класи грибів.
На живих організмах: біль шість видів (крім зигоміцетів) веде паразитичний спосіб жит тя, переважно на покритона сінних рослинах, а також на тваринах, людині, комахах, ін ших грибах. Окремі види ведуть симбіотичний спосіб життя.
Зустрічаються гриби хижаки (дейтероміцети), що живляться дрібними комахами.
Спосіб існування та представники
Сапротрофи:
п р е д с т а в л е н і всіма класами грибів.
Значення
Позитивне. Мінералізація органічних решток мертвих організмів, головним чином рослин, що має велику роль у ґрунтоутворювальному процесі.
Використання окремих видів (дріжджі – аскоміцети) у спиртовій, виноробній та хлібопекарській промис ловості. Плодові тіла деяких видів (шампіньйони, бо ровик – базидіоміцети) є продуктами харчування людини та тварин. За допомогою окремих видів (дей тероміцети, зигоміцети, аскоміцети) одержують цілу низку речовин (антибіотики, ферменти, вітаміни, ор ганічні кислоти).
Негативне: псування органічної сировини, особли во деревини (трутові гриби – базидіоміцети), про дуктів харчування (мукорові – зигоміцети, чорна та зелена цвілі – аскоміцети, пеніцили – дейтероміце ти), що спричиняють великі збитки у господарстві.
Паразити: |
Позитивне. Окремі види хітридіоміцетів, очевидно, |
п р е д с т а в л е н і |
регулюють заростання водоймищ водоростями. |
усіма класами. |
Окремі види дейтероміцетів паразитують на комахах, |
|
що можна використати у розробці біологічного мето |
|
ду боротьби із шкідниками культурних рослин. |
|
Негативне. Більшість видів грибів є збудниками |
|
злісних хвороб рослин (фітофтора – ооміцети, парші |
|
яблуні та груші – аскоміцети, іржа та сажка злако |
|
вих – базидіоміцети, фузаріоз, вілт, церкоспороз – |
|
дейтероміцети та багато інших). Найбільшу кількість |
|
хвороб рослин спричиняють дейтероміцети (50%), а |
|
також базидіоміцети та аскоміцети (по 20%). Деякі |
|
види дейтероміцетів є збудниками серйозних хвороб |
|
людини: пліснявка та афтозний стоматит. |
|
|
Симбіонти: |
Деякі види базидіоміцетів із гіфів на коренях вищих |
зустрічаються |
рослин (дерев) утворюють так звану мікоризу, яка |
серед видів аско |
значно покращує мінеральне живлення цих рослин |
міцетів та бази |
(болетальні гриби класу базидіоміцети – білий гриб |
діоміцетів. |
або боровик). У свою чергу, гриб використовує вуг |
|
леводи, синтезовані рослиною. |
|
Окремі види аскоміцетів та базидіоміцетів є симбіон |
|
тами у тілі лишайників, де захищають клітини іншого |
|
симбіонта – водорості та забезпечують її водою та |
|
мінеральними солями. |
БІОЛОГІЯ |
59 |
|
НИЖЧІ ФОРМИ ЖИТТЯ |
|
|
