Етапи м’язового скорочення
1-й етап – збудження мембрани м’язового волокна і поширення ПД вздовж мембрани.
•ПС = - 80 -90 мВ;
•тривалість ПД = 1-5 мс;
•швидкість поширення = 3-5 м/с.
2-й етап – електромеханічне спряження.
А) Проведення збудження по Т-системі. Деполяризвція мембрани
Б) Вивільнення іонів Са2+ із термінальних цистерн і поздовжніх Т- трубочок у саркоплазму. Вихід кальція із СПР у саркоплазму.
В) Дія іонів Са2+ на міофібрили. Са2+ взаємодіє із тропоніном С, і тропоміозин вивільнює активні центри актину.
3-й етап – власне скорочення.
ковзання актинових філаментів вздовж міозинових до центру саркомера з використанням АТФ
4-й етап – розслаблення.
відновлення тропоміозинового блоку активних центрів актину.
Поняття про рухову одиницю
Структурною одиницею м’язу є м’язове волокно
Рухова одиниця складається з -мотонейрона
передніх рогів спинного мозку і всіх м’язових волокон, що іннервуються цим нейроном.
Класифікація рухових одиниць:
За функцією: (швидкі) і (повільні)
Швидкі рухові одиниці |
Повільні рухові одиниці |
Містять мало міоглобіну (так звані білі |
Містять багато міоглобіну (так звані |
м’язи) |
червоні м’язи) |
Складаються з м’язових волокон довгих за |
Складаються з м’язових волокон |
розміром |
коротких за розміром |
Основне джерело енергії - анаеробний |
Основне джерело енергії-аеробне |
гліколіз і глікогеноліз |
окиснення вуглеводів і жирів |
Містять мало мітохондрій |
Містять багато мітохондрій |
Мають відносно погане кровозабезпечення |
Мають гарне кровозабезпечення |
Дуже добре розвинений СПР |
СПР розвинений гірше |
За будовою: малі й великі
До складу входить |
До складу входить |
невелика кількість |
багато м’язових |
м’язових волокон |
волокон |
Фізіологічні характеристики скорочення м’язів
•1. Навантаження
•2. Сила
•3. Тривалість
•4. Швидкість
•5. Робота
•6. Стомлення
Типи скорочення м’язів залежно від зміни їх довжини і напруження: ізометричні, ізотонічні
Залежність між довжиною м’язового волокна та його напруженням
Три фази м’язового скорочення:
•І фаза – латентний період (час від початку дії подразника до початку скорочення м’яза), який триває у середньому 15 мс;
•ІІ фаза – період скорочення (поступове зростання напруження м’яза), який триває у середньому 50 мс;
•ІІІ фаза – період розслаблення (поступове зменшення напруження м’яза), який триває у середньому 50 мс.
Максимальна сила в ізотонічному режимі
визначається максимальною масою вантажу, який піднімає м’яз при скороченні; в ізометричному режимі - напруженням, яке розвиває м’яз.
Сила м’язового скорочення залежить:
- на молекулярному рівні від вихідної довжини саркомера (2,0 – 2,25 мкм)
-на клітинному рівні від кількості міофібрил у м’язовому волокні
-на органному рівні від явищ просторової і частотної сумації (тетанізації)
Типи скорочення м’язів залежно від частоти подразнення: одиночні, тетанічні
