- •Методика виконання самостійної роботи
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр—дозИметр
- •Ситуаційні задачі
- •1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
- •2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
- •3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
- •1. Назвіть джерела природної радіації:
- •6. Перерахуйте методи захисту персоналу від іонізуючого випромінювання:
- •7. Вкажіть основні групи індивідуальних засобів захисту від іонізуючого опромінення:
- •8. Назвіть заходи захисту від внутрішнього опромінення:
- •9. Укажіть основні правила техніки безпеки та особистої гігієни при роботі з радіоактивними речовинами:
- •10. Який вид випромінювання є найбільш небезпечним при внутрішньому опроміненні?
- •6. Вкажіть довжину пробігу в повітрі окремих видів іонізуючого випромінювання:
- •8. Поясніть суть радіаційного контролю:
- •9. Назвіть види доз, які утворюються іонізуючим випромінюванням, та одиниці їх вимірювання:
- •4. Студент має прилади: лічильник Гейгера, лічильник Ебера, апарат Кротова, прилад Міщука, прилад Ебера. Який прилад він має використати для визначення радіоактивності?
- •6. Індивідуальна ефективна доза лікаря-рентгенолога складає 30 мЗв/рік (3 Бер/рік). Для гігієнічної оцінки оберіть ліміт річної дози індивідуального опромінення, встановлений для даної категорії осіб.
Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
Перелік органів та систем |
Wr |
Перелік органів та систем |
Wr |
Статеві залози |
0,25 |
Печінка |
0,05 |
Червоний кістковий мозок |
0,12 |
Щитовидна залоза |
0,03 |
Кишечник |
0,12 |
Кісткова тканина |
0,01 |
Легені |
0,12 |
Шкіра |
0,01 |
Існує також класифікація органів за чутливістю до опромінення іншого змісту, що виділяє 4 групи критичних органів:
I гр. – гонади, червоний кістковий мозок, лімфоїдна тканина, легені;
II гр. – кришталик, кишки, печінка, нирки, м’язи;
III гр. – шкіра, щитоподібна залоза, кісткова тканина, інші внутрішні органи.
IV гр. – шкіра рук та стоп.
Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають якісні та кількісні характеристики.
Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:
вид ядерного перетворення (–розпад, електронний –розпад, позитронний –розпад, К-захват, самовільне ділення ядер, термоядерна реакція)
період напіврозпаду – тобто час, за який розпадається половина всіх радіонуклідів певного типу. (Приклад: Уран-238 – 4,47 млрд. років, Радій-226 – 1600 років, Свинець-214 – 26,8 хв.).
Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:
активність, що характеризується числом ядерних перетворень за одиницю часу. Одиницями активності є Бекерель (Бк) та Кюрі (Кі). Проте, більш зручним кількісним критерієм радіонукліда для –випромінювання слід вважати так званий –еквівалент, який вимірюється в міліграм–еквівалент радію.
До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:
енергія випромінювання, що вимірюється у Джоулях (Дж) та електрон–вольтах (еВ);
проникаюча здатність, яка характеризується довжиною пробігу частинок або –квантів у речовині і виражається в одиницях довжини (м, см, мм);
іонізуюча здатність, що характеризується повною іонізацією (загальна кількість пар іонів, утворених частинками або -квантами в речовині) та лінійною щільністю іонізації (кількість пар іонів, що припадає на одиницю довжини пробігу).
До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять:
поглинута доза, одиницями вимірювання якої є Грей (Гр) та Рад;
еквівалентна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
ефективна доза, одиницями вимірювання якої є Зіверт (Зв) та Бер.;
експозиційна доза (для – та –випромінювання), одиницями якої є кількість кулон/кг (Кл/кг) та Рентген (Р);
щільність потоку частинок (для корпускулярних випромінювань), одиницями вимірювання якої є кількість частинок / 1 см2.
Протирадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, організаційних, санітарно-гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання.
До основних принципів протирадіаційного захисту відносять:
гігієнічне нормування;
попереджувальний та поточний санітарний нагляд;
виробниче навчання;
санітарну освіту;
радіаційний контроль;
медичний контроль.
Радіаційний контроль — це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення.
Розрізняють 4 види радіаційного контролю:
дозиметричний;
радіометричний;
індивідуально-дозиметричний;
спектрометричний.
Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи:
1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації).
2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів.
3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу.
4. Спектрометричні установки, які — встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті.