Український варіант
Відповіді на тести: 1 – б, г, 2 – г, д, 3 – в, д, 4 – в, д, 5 – б, 6 – б, г, 7 – б, г, 8 – б, 9 – б, в, 10 – а, б. 11 – б, г, 12 – б, д, 13 – а, б, 14 – а, г, 15 – а, в.
Відповіді на завдання.
1. Застосування препаратів на гідрофобній основі (лінімент бальзамічний за О.В.Вишневським), недоцільно, тому що жирова основа мазі не поглинає рановий ексудат, що не дозволяє ліквідувати набряк тканин, не змішується з рановим ексудатом, що блокує вивільнення антимікробних препаратів з основи мазі та не володіє здатністю пенетрувати в тканини рани, де гніздяться патогенні мікроорганізми.
2. Вказаними ознаками характеризується гнійно-некротична фаза перебігу ранового процесу, в яку для місцевого лікування ран застосовують багатокомпонентні препарати комбінованої дії: протимікробної, знеболюючої, дегідратуючої та протизапальної.
3. В гнійно-некротичну фазу ранового процесу доцільно використовувати антисептичні розчини (Декасан), мазеві препарати на сучасній гідрофільній гіперосмолярній основі (Палісепт, Офлокаїн-Дарниця, Нітацид-Дарниця), порошкові композиції на основі сорбентів (Флотоксан, Метроксан). Застосування препаратів односпрямованої дії (Декасан) необхідне для промивання ран під час перев'язки і проведення проточно-промивного дренування.
4. Системна антибактеріальна терапія хворому не показана через відсутність ознак розповсюдження інфекційного процесу за межі первинного вогнища та її недоцільність через набряк тканин та порушення мікроциркуляції. Хворому доцільно антибактеріальні препарати вводити місцево у вигляді багатокомпонентних мазей, гелю, композицій на основі сорбентів.
5. Вказаними ознаками характеризується ІІ фаза ранового процесу – фаза грануляцій, для місцевого лікування гнійних ран в якій застосовують багатокомпонентні препарати комбінованої дії, які забезпечують надійний захист грануляційної тканини від механічного ушкодження, профілактику вторинного інфікування рани, помірну підсушувальну дію та направлену стимуляцію репаративних процесів.
6. Препарат Нітацид-Дарниця на гіперосмолярній основі для місцевого лікування гнійних ран у фазі грануляцій застосовувати не можна, тому що надмірна дегідратація тканин сприятиме загибелі здорових клітин та утворенню вторинних некрозів, що буде гальмувати перебіг ранового процесу.
7. У хворої алергічна реакція на препарат Нітацид-Дарниця, яка виникла внаслідок непереносності одного з її компонентів: нітазолу чи стрептоциду. Для попередження виникнення подібних реакцій слід перед застосуванням цієї мазі проводити внутрішньошкірну пробу на переносність до цих препаратів.
8. Хірургічна обробка гнійної рани, протиправцева вакцинація
9. У хворого слід припустити нагноєння післяопераційної рани. Необхідно провести зондування рани між швів жолобуватим або гудзикуватим зондом. При появі гною шви повинні бути негайно зняті, краї рани розведені. Після цього проводять ретельний туалет рани і дренування її турундами з маззю на гідрофільній гіперосмолярній основі.
10. У потерпілого інфікована різана рана правої кисті з перетином сухожилків поверхневих і глибоких згиначів ІІ-V пальців. Необхідно шкіру навколо рани обробити йодвмісним антисептиком, промити рану антисептичним розчином (декасан), поставити в рану пов'язку з маззю на гідрофільній основі. Накладати первинний шов на сухожилки не можна, їх можна дещо зближувати. Обов'язкова гіпсова імобілізація у функціонально вигідному положенні, при якому м'язи-антагоністи знаходяться в рівновазі.
11. Помилка полягає в тому, що рана туго тампонована, що, поза сумнівом, перешкоджає відтоку ранового вмісту.
12. Запальний процес знаходиться в фазі інфільтрації. Оперативне лікування не показано. Слід призначити системну антибактеріальну терапію, теплові, фізіотерапевтичні процедури. Якщо інфільтрат не регресує, відбудеться гнійне розплавлення, слід припинити консервативне лікування і виконати оперативне втручання – розкриття та дренування гнояка.
13. За наявності рани, що гранулює, без клінічних ознак інфекції, на 8-15 добу після операції показана операція накладання вторинного раннього шва.
14. За наявності рани, що рубцюється, на 20-30 добу після операції, без клінічних ознак інфекції показана операція накладання вторинного пізнього шва, з висіченням рубців, грануляцій і мобілізацією країв рани.
15. Хворому показано оперативне лікування, яке полягає у висіченні країв і дна рани з метою зниження рівня мікробного забруднення. Ушивати рану не можна. Місцево слід застосувати препарати на гідрофільній гіперосмолярній основі (Палісепт, Офлокаїн-Дарниця). Обов'язкова імобілізація гіпсовою лонгетою, за показами – специфічна профілактика правця.