7.Як впливає частота скорочень серця (при незмінному ударному об’ємі) на амплітуду реограми?

8.Як зміниться реограма аорти при зміні жорсткості її стінок (на- приклад, при атеросклерозі)? Завищеними чи заниженими є ре-

зультати визначення ударного об’єму крові за методикою

А. Кедрова у цьому випадку?

9.Чи зміниться реограма судини, якщо лінійна швидкість крово- обігу зросте вдвічі?

10.Чи впливає дихання на реограму: а) легеневих судин; б) судин кінцівок; в) судин мозку?

11.Чому є необхідним гарний контакт електродів з досліджуваною ділянкою тіла?

12.Визначте, у скільки разів відрізняються між собою імпеданси електричних ланцюгів, які складаються з послідовно та пара- лельно з’єднаних активного опору R = 100 Ом і ємності С = 0.1 мкФ. Яку індуктивність необхідно підключити до першого лан-

цюга, щоб імпеданс її був 200 Ом? Частота змінного струму 103 Гц.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

РОЗДІЛ 5

1.Абакумов В.Г., Геранін В.О., Рибін O.I., Сватош Й., Сине коп Ю.С. Біомедичні сигнали та їх обробка. – К.: ТОО “Век+”, 1997.

2.Абакумов В.Г., Рибін O.I., Сватош Й., Синекоп Ю.С. Системи відображення в медицині. – К.: ТОО “Век+”, 1999.

3.Жуковский В.Д. Медицинские электронные системы. – М.: Ме- дицина, 1976.

4.Клиническая реография. / Под ред. В.Г. Шершнева. – К. : Здо- ров’я, 1977.

5.Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Электродинамика сплошных сред. – М.: Наука, 1982.

6.Ливенцев Н.М. Курс физики для медвузов. – Часть 2. – М.: Выс- шая школа, 1978.

7.Ливенцев Н.М., Ливенсон А.Р. Электромедицинская аппаратура.

– М., 1974.

8.Ливенсон А.Р. Электробезопасность медицинской техники. – М.: Медицина, 1982.

9.Ремизов О.М. Медицинская и биологическая физика. – М.: Выс- шая школа, 1996.

10.Титомир Л.И. Электрический генератор сердца. – М.: Наука, 1980.

11.Физический энциклопедический словарь. – М.: Советская энцик- лопедия, 1983.