Встановлення рівнів ризику.

З метою виявлення й оцінки потенційного впливу ГМО на навколишнє середовище з врахуванням ризиків для здоров’я людини при здійсненні генетично-інженеpної діяльності встановлюються чотири рівні ризику.

До 1 рівня ризику відноситься генетично-інженеpна діяльність, при якій, про що свідчить стан науки і техніки, не виникає ризику для здоров’я людей та навколишнього середовища.

До 2 рівня ризику відноситься генетично-інженеpна діяльність, при якій, про що свідчить стан науки і техніки, виникає незначний ризик для здоров’я людей та навколишнього середовища.

До 3 рівня ризику відноситься генетично-інженеpна діяльність, при якій, про що свідчить стан науки і техніки, виникає помірний ризик для здоров’я людей та навколишнього середовища.

До 4 рівня ризику відноситься генетично-інженеpна діяльність, при якій, про що свідчить стан науки і техніки, виникає високий ризик для здоров’я людей та навколишнього середовища, або підозра його виникнення.

Заходи фізичного захисту, порядок та умови оцінки рівня ризику визначаються Правилами безпеки в галузі генетично-інженеpної діяльності, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рівні ризику та процедура оцінки ризику, відповідно до розвитку наукових знань, переглядаються і затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки.

Регулювання генетично-інженерної діяльності в установах, організаціях та на підприємствах.

Установи, організації та підприємства, що здійснюють генетично-інженерну діяльність, створюють комісії з біобезпеки проведення генетично-інженерних робіт при установі, до завдань яких входить проведення попередньої оцінки ризику при плануванні і підготовці генетично-інженерних робіт.

Роботи, що відповідають 1 та 2 рівням ризику, реєструються у комісії з біобезпеки проведення генетично-інженерних робіт при установі.

Роботи, що відповідають 3 та 4 рівням ризику, підлягають реєстрації у Міжвідомчій комісії з питань біобезпеки.

У випадках, коли генетично-інженерна діяльність здійснюється фізичними особами, або чисельний склад установи, організації чи підприємства не дозволяє сформувати комісію з біобезпеки проведення генетично-інженерних робіт при установі, то такі особи або установи, організації чи підприємства прикріплюються до однієї з існуючих комісій за узгодженням з Міжвідомчою комісією з питань біобезпеки.

Типове Положення про Комісію з проведення генетично-інженерних робіт при установі затверджується Міжвідомчою комісією з питань біобезпеки.

ГМО, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати таким вимогам:

• відсутність небезпеки для здоров’я людини та навколишнього середовища (за умови дотримання технології їх використання);

• придатність до ідентифікації.

Для здійснення вивільнення ГМО у навколишнє середовище з метою випробувань суб’єкт генетично-інженерної діяльності, що має намір розпочати вивільнення, звертається до Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки з клопотанням щодо проведення оцінки біологічної безпеки та надання висновку про безпеку вивільнення ГМО у навколишнє середовище.

Порядок подання та розгляду клопотання, його форма, перелік необхідних документів, даних та іншої інформації, які має містити клопотання визначається центральним органом виконавчої влади з питань освіти та науки за поданням Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Міжвідомча комісія з питань біобезпеки здійснює експертизу заявки та робить один з трьох видів висновків щодо можливості вивільнення ГМО:

Вивільнення ГМО у навколишнє середовище безпечне для навколишнього середовища і не матиме негативного впливу на стан та розвиток екосистеми.

Вивільнення ГМО у навколишнє середовище безпечне для навколишнього середовища за умови виконання додаткових вимог, вказаних у висновку.

Вивільнення ГМО у навколишнє середовище потенційно небезпечне для навколишнього середовища і матиме негативний вплив на стан та розвиток екосистеми.

ГМО, про які йдеться у клопотаннях, отримали 1-й або 2-й висновки вносяться до реєстру ГМО. ГМО, про які йдеться у клопотаннях, отримали 3-й висновок, вважаються такими, що не пройшли реєстрацію, і не вносяться до реєстру ГМО.

Рішення про внесення ГМО у реєстр може включати громадські консультації. Коментарі, що надані громадськістю, можуть бути взяті до уваги у ході прийняття рішення

Витяг з реєстру ГМО щодо біобезпеки ГМО надсилається заявнику і, в разі необхідності в спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, що будуть забезпечувати подальше випробування, реєстрацію та використання ГМО згідно чинного законодавства.

38