Нервова-система Органи чуття

Змістовий модуль 13. Анатомія спинного мозку

1.

Нервова система: функції, класифікація.

19.

Центральний канал: розвиток, топографія, будо-

2.

Нейрон: визначення, частини нейрона, морфоло-

ва, вміст.

гічна класифікація нейронів, їх будова, топогра-

20.

Сіра речовина спинного мозку: задні роги, типи

фія, функції.

нейронів, що їх утворюють; ядра і функціональна

3.

Нейрон: функціональна класифікація, топографія,

характеристика.

взаємовідносини між функціональними типами

21.

Сіра речовина спинного мозку: бічні роги, типи

нейронів.

нейронів, що їх утворюють; ядра і функціональна

4.

Рецептори: функціональне значення; класифікація

характеристика в різних сегментах.

за топографією і за функціями.

22.

Сіра речовина спинного мозку: передні роги,

5.

Сіра речовина центральної нервової системи: бу-

типи нейронів, що їх утворюють; ядра і функціо-

дова, функції.

нальна характеристика.

6.

Біла речовина центральної нервової системи: бу-

23.

Біла речовина спинного мозку: класифікація,

дова, функції.

короткі волокна, їх утворення, топографія і функ-

7.

Нервові волокна, пучки, корінці, нерви: іх будова.

ції.

8.

Нервові вузли: класифікація, топографія, функції.

24.

Біла речовина спинного мозку: довгі волокна,

9.

Будова простої і складної рефлекторної дуги.

класифікація, їх утворення, топографія і функції.

10. Розвиток центральної нервової системи в ембрі-

25.

Біла речовина спинного мозку: передні канати-

огенезі. Основні етапи формування нервової си-

ки, їх межі, провідні шліхи, що їх утворюють.

стеми у філогенезі.

26.

Біла речовина спинного мозку: бічні канатики, їх

11. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі. Вади

межі, провідні шліхи, що їх утворюють.

розвитку.

27.

Біла речовина спинного мозку: задні канатики, їх

12. Спинний мозок: топографія, верхня і нижня ме-

межі, провідні шліхи, що їх утворюють.

жі, зовнішня будова. Описати і продемонструва-

28.

Спинномозковий вузол: топографія, будова, фун-

ти на препараті.

кції.

13. Де проводять пункцію для взяття спинномозкової

29. Задні корінці спинномозкових нервів: утворення,

рідини? Анатомічне обгрунтування.

топографія, функціональне значення.

14. Кінський хвіст: топографія, утворення. Описати і

30.

Передні корінці спинномозкових нервів: утво-

продемонструвати на препараті.

рення, топографія, функціональне значення.

15. Сегменти спинного мозку: визначення, топогра-

31.

Спинномозковий нерв: утворення, топографія,

фія.

гілки; відповідність сегментам спинного мозку.

16. Частини спинного мозку та їх сегменти.

32.

Оболони спинного мозку, простори між ними, їх

17. Будова спинного мозку на поздовжньому розти-

вміст.

ні.

33.

Фіксуючий апарат спинного мозку: утворення,

18. Будова спинного мозку на поперечному розтині:

топографія.

роги, їх відношення до сегментів.

Змістовий модуль 14. Анатомія головного мозку

1.

Розвиток головного мозку: джерела; стадія трьох

продемонструвати на препаратах.

мозкових пухирців.

11.

Міст: сіра і біла речовини, будова, топографія,

2.

Розвиток головного мозку: стадія п’яти мозкових

функціональне значення.

пухирців та їх похідні.

12.

Присередня петля: утворення, склад, топографія,

3.

Аномалії розвитку головного мозку.

функціональне значення.

4.

Головний мозок: ембріологічна класифікація –

13.

Ретикулярна формація: топографія, будова, ос-

ромбоподібний, задній, середній, передній мо-

новні ядра, зв’зки, функціональне значення.

зок та їх похідні.

14.

Ромбоподібна ямка: утворення, межі, рельєф.

5.

Ромбоподібний (задній) мозок: його похідні,

Проекція ядер черепних нервів.

продемонструвати на препараті.

15.

Ядра черепних нервів, які розміщені в дорзаль-

6.

Головний мозок: частини, анатомічна класифі-

ній частині довгастого мозку; їх функціональна

кація.

характеристика.

7.

Стовбур головного мозку: розвиток, частини.

16.

Ядра черепних нервів, які розміщені в дорзаль-

8.

Довгастий мозок: розвиток, межі, зовнішня бу-

ній частині моста; їх функціональна характерис-

дова. Описати і продемонструвати на препара-

тика.

тах.

17.

Четвертий шлуночок: розвиток, топографія,

9.

Довгастий мозок: сіра і біла речовини, будова,

стінки, сполучення.

топографія, функціональне значення.

18.

Перешийок ромбоподібного мозку, його части-

10. Міст: розвиток, межі, зовнішня будова. Описати і

ни.

81

19.

Середній мозок: розвиток, межі, зовнішня будо-

47.

Нюховий мозок, частини, їх компоненти, функці-

ва, частини. Описати і продемонструвати на

ональне значення. Описати і продемонструвати

препаратах.

на препаратах.

20.

Середній мозок: покрівля, зовнішня будова, сіра

48.

Базальні ядра, топографія, частини, функціона-

речовина, її функціональне значення, провідні

льне значення. Описати і продемонструвати на

шляхи.

препаратах.

21.

Середній мозок: ніжки мозку, їх частини, межі,

49.

Смугасте тіло: топографія, частини, функціональ-

будова сірої і білої речовин; топографія провід-

не значення. Описати і продемонструвати на

них шляхів.

препаратах.

22.

Стовбур головного мозку, характеристика ядер

50.

Лімбічна система: компоненти, функціональне

черепних нервів.

значення.

23.

Мозочок: розвиток, зовнішня будова. Описати і

51.

Бічні шлуночки: розвиток, частини, топографія,

продемонструвати на препаратах.

стінки, сполучення. Описати і продемонструвати

24.

Мозочок: сіра речовина, її функціональне зна-

на препаратах.

чення. Описати і продемонструвати на препара-

52.

Передній ріг бічного шлуночка: топографія, стін-

тах.

ки, сполучення. Описати і продемонструвати на

25.

Мозочок: класифікація частин мозочка за філо-

препаратах.

генетичним принципом. Сіра речовина кожної

53.

Задній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки,

частини. Функціональне значення в регуляції ру-

сполучення. Описати і продемонструвати на

хів.

препаратах.

26.

Мозочок, класифікація білої речовини. Описати і

54.

Нижній ріг бічного шлуночка: топографія, стінки,

продемонструвати на препаратах.

сполучення. Описати і продемонструвати на

27.

Мозочок, склад верхніх мозочкових ніжок.

препаратах.

28.

Мозочок, склад середніх мозочкових ніжок.

55.

Центральна частина бічного шлуночка: топогра-

29.

Мозочок, склад нижніх мозочкових ніжок.

фія, стінки, сполучення. Описати і продемонстру-

30.

Передній мозок, його похідні. Продемонструвати

вати на препаратах.

на препараті.

56.

Біла речовина півкуль великого мозку: класифі-

31.

Проміжний мозок, частини (за Міжнародною

кація, функціональне значення.

анатомічною номенклатурою – Український ста-

57.

Біла речовина півкуль великого мозку: класифі-

ндарт). Описати і продемонструвати на препара-

кація асоціативних волокон, функціональне зна-

тах.

чення.

32.

Проміжний мозок: частини ( за філогенетичним

58.

Біла речовина півкуль великого мозку: довгі

розвитком) описати і продемонструвати на пре-

асоціативні волокна, їх пучки, топографія, функ-

паратах.

ціональне значення.

33.

Таламічний мозок: частини, описати і продемо-

59.

Біла речовина півкуль великого мозку: комісура-

нструвати на препаратах.

льні волокна, їх функціональне значення.

34.

Таламус: зовнішнія будова, описати і продемон-

60.

Біла речовина півкуль великого мозку: проек-

струвати на препаратах. Ядра таламуса, їх функ-

ційні волокна, класифікація, функціональне зна-

ціональне значення.

чення.

35.

Метаталамус: частини, їх функціональне зна-

61.

Біла речовина півкуль великого мозку: внутріш-

чення. Описати і продемонструвати на препара-

ня капсула, її топографія, частини, провідні шля-

тах.

хи, що проходять в кожній частині.

36.

Епіталамус: частини, їх функціональне значення.

62.

Будова кори півкуль великого мозку. Роботи

Описати і продемонструвати на препаратах.

В.О.Беца.

37.

Шишкоподібна залоза: топографія, функціїї. Опи-

63.

Півкулі великого мозку: поверхні, частки, їх межі.

сати і продемонструвати на препаратах.

Описати і продемонструвати на препаратах.

38.

Субталамус: частини, їх функціональне значення.

64.

Рельєф (борозни та звивини) верхньобічної по-

39.

Гіпоталамус: частини, зовнішня будова; описати і

верхні півкуль головного мозку. Описати і про-

продемонструвати на препаратах.

демонструвати на препараті.

40.

Гіпофіз: топографія, частини, функції.

65.

Рельєф (борозни та звивини) присередньої по-

41.

Гіпоталамус: ядра, їх топогрфія, функціональне

верхні півкуль головного мозку. Описати і про-

значення. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

демонструвати на препараті.

42.

Третій шлуночок: розвиток, стінки, сполучення.

66.

Рельєф (борозни та звивини) нижньої поверхні

Описати і продемонструвати на препаратах.

півкуль головного мозку. Описати і продемонст-

43.

Кінцевий (великий) мозок, частини. Описати і

рувати на препараті.

продемонструвати на препаратах.

67.

Рельєф лобової частки. Описати і продемонстру-

44.

Півкулі великого мозку, частини. Описати і про-

вати на препаратах. Локалізація кіркових кінців

демонструвати на препаратах.

аналізаторів у корі лобової частки.

45.

Мозолисте

тіло, його

топографія,

части-

68.

Рельєф тім’яної частки. Описати і продемонстру-

ни,функціональне значення. Описати і продемо-

вати на препаратах. Локалізація кіркових кінців

нструвати на препаратах.

аналізаторів у корі тім’яної частки.

46.

Склепіння,

його

топографія,

части-

69.

Рельєф скроневої частки. Описати і продемонст-

ни,функціональне значення. Описати і продемо-

рувати на препаратах. Локалізація кіркових кін-

нструвати на препаратах.

ців аналізаторів у корі скроневої частки.

82

70.

Рельєф потиличної частки. Описати і продемонс-

12.

III пара черепних нервів: розвиток, загальна ха-

трувати на препаратах. Локалізація кіркових кін-

рактеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із чере-

ців аналізаторів у корі потиличної частки.

па, гілки, ділянки іннервації.

71.

Оболони головного мозку: назвати, описати і

13.

Загальна будова вегетативного вузла голови:

продемонструвати на препаратах.

корінці, їх утворення; гілки, їх склад і об’єкти ін-

72.

Відмінності між твердою оболоною головного і

нервації.

спинного мозку.

14.

Війковий вузол: топографія, корінці, гілки, ділян-

73.

Тверда оболона головного мозку та її відростки.

ки іннервації.

Описати і продемонструвати на препаратах.

15.

IV пара черепних нервів: розвиток, загальна

74.

Тверда оболона головного мозку: синуси, їх то-

характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із че-

пографія. Описати і продемонструвати на пре-

репа, ділянки іннервації.

паратах.

16.

V пара черепних нервів: розвиток, загальна ха-

75.

Шляхи відтоку венозної крові в синуси твердої

рактеристика; внутрішньочерепна частина V па-

оболони головного мозку.

ри.

76.

Шляхи відтоку венозної крові із синусів твердої

17.

V пара черепних нервів: чутливий вузол V пари,

оболони головного мозку.

його топографія, хід центральних і периферійних

77.

Оболони головного мозку: міжоболонні просто-

волокон.

ри, їх вміст.

18.

V пара черепних нервів: 1-ша гілка V пари –

78.

Утворення і відтік спинномозкової рідини. Ано-

утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннер-

малії розвитку оболон головного мозку.

вації.

79.

Підпавутинний простір: утворення, цистерни,

19.

V пара черепних нервів: 2-га гілка V пари –

сполучення.

утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннер-

80.

Провідні шляхи ЦНС: визначення, класифікація.

вації.

81.

Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості. Шлях

20.

Крило-піднебінний вузол: топографія, корінці,

свідомої пропріоцептивної чутливості.

гілки, ділянки іннервації.

82.

Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості. Шлях

21.

V пара черепних нервів: 3-тя гілка V пари –

больової і температурної чутливості.

утворення, вихід з черепа, гілки, ділянки іннер-

83.

Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості. Шлях

вації.

тактильної чутливості.

22.

Піднижньощелепний вузол: топографія, корінці,

84.

Соматосенсорні шляхи свідомої чутливості: шлях

гілки, ділянки іннервації.

больової, температурної, тактильної та свідомої

23.

Під’язиковий вузол: топографія, корінці, гілки,

пропріоцептивної чутливості від голови та шиї.

ділянки іннервації.

85.

Соматосенсорні шляхи несвідомої пропріоцеп-

24.

Вушний вузол: топографія, корінці, гілки, ділянки

тивної чутливості мозочкового спрямування.

іннервації.

86.

Низхідні провідні шляхи: класифікація.

25.

VI пара черепних нервів: розвиток, загальна

87.

Пірамідні шляхи: кірково-спинномозковий шлях.

характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із че-

88.

Пірамідні шляхи: кірково-ядерний шлях.

репа, ділянки іннервації.

89.

Екстрапірамідна рухова система: центри, функ-

26.

VII пара черепних нервів – лицевий і проміжний

ції.

нерви: розвиток, загальна характеристика, ядра,

90.

Провідні шляхи екстрапірамідної рухової систе-

топографія, гілки, ділянки іннервації.

ми.

27.

Вегетативні вузли голови, зв’язані із проміжним

нервом: їх корінці, гілки, ділянки іннервації.

Змістовий модуль 15. Черепні нерви

28.

VIII пара черепних нервів: розвиток, частини, їх

1.

Назвати дванадцять пар черепних нервів.

загальна характеристика, ядра, утворення, топо-

2.

Класифікація черепних нервів за складом воло-

графія.

кон.

29.

IX пара черепних нервів: розвиток, загальна

3.

Класифікація черепних нервів за походженням.

характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із че-

4.

Анатомічні ознаки черепних і спинномозкових

репа, гілки, ділянки іннервації.

нервів.

30.

X пара черепних нервів: розвиток, загальна ха-

5.

Загальний план будови рухових черепних нервів.

рактеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із чере-

Намалювати схему.

па, частини, їх топографія.

6.

Загальний план будови чутливих ( справжніх)

31.

X пара черепних нервів: гілки головної і шийної

черепних нервів. Намалювати схему.

частин – їх топографія, склад волокон, ділянки

7.

Загальний план будови змішаних черепних нер-

іннервації.

вів. Намалювати схему.

32.

X пара черепних нервів: гілки грудної і черевної

8.

Загальний план будови чутливих черепних нер-

частин – їх топографія, склад волокон, ділянки

вів, похідних головного мозку.

іннервації.

9.

Анатомічні відмінності будови чутливих черепних

33.

XI пара черепних нервів: розвиток, загальна

нервів, похідних головного мозку, від справжніх

характеристика, ядра, вихід із мозку, вихід із че-

чутливих черепних нервів.

репа, ділянки іннервації.

10.

I пара черепних нервів: розвиток, загальна ха-

34.

XII пара черепних нервів: розвиток, загальна

рактеристика, утворення, топографія.

характеристика, ядро, вихід із мозку, вихід із че-

11.

II пара черепних нервів: розвиток, загальна ха-

репа, топографія, ділянки іннервації.

рактеристика, утворення, топографія.

83

системи ( вегетативна нервова система): час-

патичної частини вегетативної нервової систе-

тини, функції, об’єкти іннервації.

ми.

2.

Відмінності між соматичною нервовою систе-

25.

Іннервація стінок грудної клітки.

мою і вегетативною нервовою системою.

26.

Іннервація діафрагми.

3.

Морфологічні відмінності рефлекторної дуги

27.

Іннервація трахеї.

автономної частини периферичної нервової

28.

Іннервація бронхів.

системи (вегетативної нервової системи).

29.

Іннервація легень.

4.

Морфологічні відмінності між симпатичною і

30.

Іннервація плеври.

парасимпатичною частинами автономної час-

31.

Іннервація стравоходу.

тини периферичної нервової системи (вегета-

32.

Іннервація серця.

тивної нервової системи).

33.

Іннервація осердя.

5.

Вегетативна нервова система: центральний

34.

Іннервація стінок черевної порожнини.

відділ, його класифікація, топографія, утворен-

35.

Іннервація печінки.

ня.

36.

Іннервація жовчного міхура.

6.

Вегетативна нервова система: периферійний

37.

Іннервація шлунка.

відділ, його компоненти.

38.

Іннервація тонкої кишки.

7.

Вегетативні вузли: класифікація, будова, топо-

39.

Іннервація дванадцятипалої кишки.

графія, відмінності від чутливих вузлів.

40.

Іннервація порожньої кишки.

8.

Симпатичний стовбур: топографія, відділи, вуз-

41.

Іннервація клубової кишки.

ли, їх з’єднення.

42.

Іннервація товстої кишки.

9.

Сполучні білі гілки: утворення, топографія.

43.

Іннервація сліпої кишки.

10.

Сполучні сірі гілки: утворення, топографія.

44.

Іннервація висхідної ободової кишки.

11.

Шийний відділ симпатичного стовбура: вузли,

45.

Іннервація поперечної ободової кишки.

що його утворюють, їх топографія, джерела пе-

46.

Іннервація низхідної ободової кишки

редвузлових волокон.

47.

Іннервація сигмоподібної ободової кишки.

12.

Шийний відділ симпатичного стовбура: верхній

48.

Іннервація прямої кишки.

шийний вузол, його топографія, джерела пе-

49.

Іннервація підшлункової залози.

редвузлових волокон, гілки, ділянки іннервації..

50.

Іннервація селезінки.

13.

Шийний відділ симпатичного стовбура: серед-

51.

Іннервація нирок.

ній шийний вузол, його топографія, джерела

52.

Іннервація сечоводів.

передвузлових волокон, гілки, ділянки іннерва-

53.

Іннервація сечового міхура.

ції.

54.

Іннервація сечівника.

14.

Шийний відділ симпатичного стовбура: нижній

55.

Іннервація надниркових залоз.

шийний вузол, його топографія, джерела пе-

56.

Іннервація яєчників.

редвузлових волокон, гілки, ділянки іннервації.

57.

Іннервація матки.

15.

Грудний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх

58.

Іннервація маткових труб.

топографія, джерела передвузлових волокон,

59.

Іннервація піхви.

гілки, ділянки іннервації.

60.

Іннервація зовнішніх жіночих статевих органів.

16.

Великий, малий і найнижчий нутрощеві нерви:

61.

Іннервація яєчка.

їх утворення, склад волокон, топографія.

62.

Іннервація сім’явиносної протоки.

17.

Поперековий віддій симпатичного стовбура:

63.

Іннервація сім’яних пухирців.

вузли, їх топографія, джерела передвузлових

64.

Іннервація передміхурової залози.

волокон, гілки, ділянки іннервації.

65.

Іннервація зовнішніх чоловічих статевих орга-

18.

Крижовий віддій симпатичного стовбура: вузли,

нів.

їх топографія, джерела передвузлових волокон,

66.

Іннервація промежини.

гілки, ділянки іннервації.

67.

Периферична нервова система: компоненти, їх

19.

Вегетативні сплетення черевної порожнини:

загальна характеристика.

утворення, топоргафія, склад волокон, ділянки

68.

Спинномозковий нерв: утворення, топографія,

іннервації.

гілки; відповідність сегментам спинного мозку.

20.

Черевне аортальне сплетення: вторинні спле-

69.

Задні гілки спинномозкових нервів: склад во-

тення, їх топоргафія, склад волокон, вузли, ді-

локон, топографія, ділянки іннервації.

лянки іннервації.

70.

Задня гілка I шийного спинномозкового нерва:

21.

Вегетативні сплетення малого таза: утворення,

склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

топографія, склад волокон, ділянки іннервації.

71.

Задня гілка II шийного спинномозкового нерва:

22.

Нижнє підчеревне сплетення: вторинні спле-

склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

тення, їх топографія, склад волокон, ділянки ін-

72.

Передні гілки спинномозкових нервів: склад

нервації.

волокон; загальні закономірності будови та то-

23.

Об’єкти іннервації головного центру парасим-

пографії передніх гілок різних спинномозкових

патичної частини вегетативної нервової систе-

нервів.

ми.

73.

Грудні нерви: утворення, гілки, топографія, ді-

84

у корі лобової і скроневої часток.

52.

Іннервація очного яблука і додаткових структур

22.

Рельєф присередньої та нижньої поверхонь

ока.

півкуль великого мозку.

53.

Іннервація зовнішнього, середнього та внутрі-

23.

Провідні шляхи. Класифікація .Екстероцептивні

шнього вуха.

провідні шляхи: провідний шлях температурної

54.

Загальна схема будови та функції вегетативної

і больової чутливості; провідний шлях тактиль-

нервової системи. Центральні та периферійні

ної чутливості.

відділи: вузли, передта післягангліонарні воло-

24.

Провідні шляхи. Класифікація. Пропріоцептивні

кна.

шляхи кіркового напрямку та мозочкового

55.

Шийний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх

напрямку.

топографія, гілки, ділянки.

25.

Низхідні провідні шляхи. Класифікація. Пірамідні

56.

Грудний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх

шляхи. Кірково-спинномозковий та кірково-

топографія, гілки, ділянки іннервації.

ядерний шляхи.

57.

Поперековий та крижовий відділи симпатично-

26.

Оболони головного мозку, простори між ними, їх

го стовбура: вузли, їх топографія, гілки, ділянки

вміст. Утворення і відтік спинномозкової ріди-

іннервації.

ни. Аномалії розвитку оболон головного мозку.

58.

Вегетативні нервові сплетення черевної по-

27.

Класифікація черепних нервів за походжен-

рожнини: утворення, топографія, склад воло-

ням, за складом волокон; анатомічні відмінно-

кон, ділянки іннервації.

сті черепних і спинномозкових нервів. Загаль-

59.

Вегетативні нервові сплетення малого таза:

ний план будови чутливих, рухових та змішаних

утворення, топографія, склад волокон, ділянки

черепних нервів.

іннервації.

28.

Черепні нерви, класифікація. III, IV, VІ пари.

60.

Іннервація трахеї та бронхів.

Ядра, топографія, ділянка іннервації.

61.

Іннервація легень та плеври.

29.

Черепні нерви, класифікація. V пара. Внутріш-

62.

Іннервація серця та осердя.

ньочерепна частина. 1 гілка: топографія, гілки,

63.

Іннервація стінок грудної порожнини. Кровопо-

ділянки іннервації. Війковий вузол: корінці,

стачання та іннервація діафрагми.

гілки, ділянки іннервації.

64.

Іннервація стравоходу.

30.

Черепні нерви, класифікація. V пара - 2 гілка:

65.

Іннервація шлунка.

топографія, гілки, ділянки іннервації. Крилопід-

66.

Іннервація тонкої кишки.

небінний вузол: корінці, гілки, ділянки іннерва-

67.

Іннервація товстої кишки.

ції.

68.

Іннервація печінки та підшлункової залози.

31.

Черепні нерви, класифікація. V пара - 3 гілка:

69.

Іннервація нирок.

топографія, гілки, ділянки іннервації. Вегетати-

70.

Іннервація органів сечової системи: сечоводів,

вні вузли, зв’язані з 3-ю гілкою, їх корінці і гіл-

сечового міхура, сечівника.

ки, ділянки іннервації.

71.

Іннервація стінок черевної порожнини.

32.

Черепні нерви, класифікація.VII пара: ядра,

72.

Іннервація внутрішніх жіночих статевих орга-

топографія, гілки, ділянки іннервації.

нів.

33.

Черепні нерви, класифікація. VІІІ пара череп-

73.

Іннервація чоловічих статевих органів.

них нервів. Провідні шляхи і центри слухового

74.

Іннервація промежини.

аналізатора. Провідний шлях рівноваги.

75.

Пахвова та плечова артерії: топографія, гілки,

34.

Черепні нерви, класифікація. IX, XI пари: ядра,

ділянки кровопостачання.

топографія, гілки, ділянки іннервації.

76.

Артерії передпліччя і кисті: топографія, гілки,

35.

Черепні нерви, класифікація. Х пара: ядра, час-

ділянки кровопостачання.

тини, топографія, гілки, ділянки іннервації.

77.

Артеріальні сітки ліктьового та променево-

36.

Черепні нерви, класифікація. XII пара: ядра,

зап’ясткового суглобів. Артеріальні дуги кисті:

топографія, гілки, ділянки іннервації.

топографія, утворення, гілки.

37.

Вегетативні вузли голови: топографія, корінці,

78.

Загальна і зовнішня клубові артерії: топогра-

гілки, ділянки іннервації.

фія, гілки ділянки кровопостачання.

38.

Іннервація стінок ротової порожнини.

79.

Стегнова та підколінна артерії: топографія,

39.

Іннервація язика.

гілки, ділянки кровопостачання.

40.

Іннервація піднебіння.

80.

Артерії гомілки і стопи: топографія, гілки, ділян-

41.

Іннервація слинних залоз.

ки кровопостачання.

42.

Іннервація зубів.

81.

Вени верхньої кінцівки: класифікація, їх харак-

43.

Іннервація глотки.

теристика.

44.

Іннервація гортані.

82.

Вени нижньої кінцівки:класифікація, їх харак-

45.

Іннервація щитоподібної та прищитоподібних

теристика.

залоз.

83.

Спинномозковий нерв, його утворення, гілки.

46.

Іннервація слизової оболонки носової порож-

Задні гілки спинномозкових нервів, склад їх

нини.

волокон, топографія та ділянки іннервації.

47.

Іннервація жувальних м’язів.

84.

Грудний спинномозковий нерв: топографія,

48.

Іннервація м’язів та шкіри лиця.

гілки.

49.

Іннервація м’язів шиї.

85.

Шийне сплетення: утворення, топографія, гілки,

50.

Іннервація скронево-нижньощелепного сугло-

ділянки іннервації.

ба.

86.

Плечове сплетення: утворення, топографія. Ко-

51.

Іннервація твердої оболони головного мозку.

роткі та довгі гілки, ділянки їх іннервації.

87

87.

Поперекове сплетення: утворення, топографія,

100.

Іннервація гомілково-надп’яткового суглоба

гілки, ділянки іннервації.

101.

Іннервація м’язів стегна.

88.

Крижове сплетення: утворення, топографія.

102.

Іннервація м’язів гомілки.

Короткі та довгі гілки, ділянки їх іннервації.

103.

Іннервація м’язів стопи.

89.

Іннервація м’язів спини.

104.

Око. Очне яблуко: оболонки, заломлюючі сере-

90.

Іннервація м’язів грудної клітки.

довища. Камери очного яблука. Утворення і

91.

Іннервація м’язів живота.

шляхи циркуляції водянистої вологи.

92.

Іннервація плечового суглоба.

105.

Око: додаткові структури ока.

93.

Іннервація ліктьового суглоба.

106.

Зоровий аналізатор. ІІ пара черепних нервів.

94.

Іннервація променево-зап’ясткового суглоба.

107.

Зовнішнє і середнє вухо: частини, будова.

95.

Іннервація м’язів плечового пояса та плеча.

108.

Внутрішнє вухо: частини, будова, місце ло-

96.

Іннервація м’язів передпліччя.

калізації рецепторів слуху і рівноваги.

97.

Іннервація м’язів кисті.

109.

Орган нюху: будова, функції.

98.

Іннервація кульшового суглоба.

110.

Орган смаку: будова, функції.

99.

Іннервація колінного суглоба.

Заняття № 1

1 Структурно-функцiональною одиницею нервової

вих) корiнцiв є.

системi є.

27 Мiсцем проникнення в спинний мозок заднього

2 Нейрони з одним вiдростком мають назву.

чутливого корiнця є.

3 Нейрони з багатьма вiдростками мають назву.

28

Яка кiлькiсть корiнцiв, що виходять iз спинного

4 Чутливi (аферентнi) нейрони розміщені.

мозку?

5 Руховi (еферентнi) нейрони розміщені.

29

Яка кiлькiсть спинномозкових нервiв?

6 Асоцiативнi нейрони мiстяться.

30

Яка кiлькiсть сегментiв спинного мозку?

7 Найменша кiлькiсть вiдросткiв нейрона може бу-

31

Кiлькiсть шийних сегментiв становить.

ти.

32

Кiлькiсть грудних сегментiв становить.

8 Найпростiша рефлекторна дуга становитьться.

33

Кiлькiсть поперекових сегментiв становить.

9 Нервом називається.

34

Верхнi шийнi сегменти спинного мозку роз-

10

Каудальний кiнець спинного мозку мiститься.

міщені.

11 Передача нервового iмпульсу вiд одного нейро-

35 Нижнi шийнi та верхнi груднi сегменти спинного

на до другого вiдбувається.

мозку розміщені.

12

Рецептори, що сприймають подразнення iз

36

Середнi груднi сегменти спинного мозку роз-

зовнiшнього середовища, називаються.

міщені.

13

Де знаходяться екстероцептори?

37

Нижнi груднi сегменти спинного мозку роз-

14

Рецептори, що отримують подразнення при

міщені.

змiнах хiмiчного складу внутрiшнього середови-

38

Поперековi сегменти спинного мозку розміщені.

ща, називаються.

39 Крижовi та куприковий сегменти спинного мозку

15

Де розміщені пропрiоцептори?

розміщені.

16

Рецептори, що сприймають подразнення в

40

Епiдуральний простiр (cavitas epiduralis) роз-

м’язах, суглобах, зв’язках, фасцiях, називаються.

міщений.

17

До центральної нервової системи належить.

41

Субдуральний простiр мiститься мiж.

18 Чим утворена сiра речовина головного та спин-

42 Пiдпавутинний простiр (cavitas subarachnoidalis)

ного мозку?

мiститься мiж.

19

Периферичну нервову систему утворюють.

43

Пiдпавутинний простiр мiстить у собi.

20

Що iннервує соматична нервова система?

44

Епiдуральний простiр мiстить у собi.

21

Вегетативна (автономна) нервова система iн-

45 Зубчаста зв’язка (lig. denticulatum) розміщена в

нервує.

мiжоболонковому просторi спинного мозку.

22

Де закiнчуєть внутрiшня термiнальна нитка?

46

Кінський хвiст (cauda equina) утворений.

23

Зовнiшня кінцева нитка закiнчується на рiвнi.

47

Груднi сегменти позначаються.

24

Внутрiшня кінцева нитка – це.

48

Крижовi сегменти позначаються.

25

Нижче рiвня S II хребця кінцева нитка – це.

49

Поперековi сегменти позначаються.

26 Мiсцем виходу iз спинного мозку переднiх (рухо-

50

Шийнi сегменти позначаються.

Заняття № 2

1 Переднi стовпи сiрої речовини спинного мозку

5 Руховi (еферентнi) нейрони розміщені.

вираженi.

6 Яка кiлькiсть ядер, що розміщені в переднiх рогах

2 Заднi стовпи сiрої речовини спинного мозку ви-

сiрої речовини?

раженi.

7 Якi за функцiєю ядра розміщені в переднiх рогах

3 Боковi стовпи сiрої речовини спинного мозку ви-

сiрої речовини?

раженi.

8 У бічних рогах сiрої речовини розміщені ядра.

4 Центральний канал спинного мозку розміщений.

9 Яке за функцiєю ядро розміщене в бічних рогах

88

Заняття № 4

1 Заднiй мозок має назву.

28

Дорзальна поверхня довгастого мозку прилягає

2

З яких частин становитьться заднiй мозок?

до.

3

IV шлуночок є порожниною.

29

До neocerebellum вiдносять.

4

Мiст є частиною.

30

Фiлогенетично стара частина мозочка

5

Мозочок – це частина.

(paleocerebellum) це.

6

Зверху (попереду) мiст межує з.

31

Найбiльш древньою частиною мозочка

7

Знизу (позаду) мiст межує з.

(archicerebellum) вважають.

8 У латеральному напрямку мiст звужується i пере-

32

До вентральної поверхнi середньої мозочкової

ходить.

нiжки прилягає.

9

Середнi мозочковi нiжки вiд мосту прямують.

33 За допомогою довгої нiжки жмуток з’єднується з

10

Мiст та мозочок з’єднуються за допомогою.

часточкою черв’яка.

11

У борознi мiж мостом та пiрамiдами виходять

34

Вузлик черв’яка мозочка за допомогою довгої

корiнцi.

нiжки з’єднується.

12

Корiнцi VI пари черепних нервiв виходять.

35

Нижнi мозочковi нiжки з’єднують мозочок з.

13 V пара черепних нервiв з’є.

36 Довгастий мозок за допомогою нижнiх мозочко-

14

Межею мiж середньою мозочковою нiжкою та

вих нiжок з’єднується з.

мостом є мiсце виходу.

37

Верхнi мозочковi нiжки з’єднують мозочок з.

15

З мосто-мозочкового кута виходять корiнцi

38 Середнiй мозок за допомогою верхнiх мозочко-

нервiв.

вих нiжок з’єднується з.

16

Корiнцi

VII та VIII

пар

черепних

нервiв

39 Картина розрiзу через черв’як мозочка отрима-

з’являються.

ла назву.

17

Основна борозна помiтна.

40

Яку назву має наймедiальнiше ядро мозочка?

18

На вентральнiй поверхнi мосту посерединi

41

Найбiльше та латерально розміщене ядро мо-

помiчається?

зочка – це.

19

Поперечний пучок волокон у центрi зрiзу моста –

42 Мiж верхнiми мозочковими нiжками та мозоч-

це.

ком знаходиться.

20

Трапецiєподiбне тiло моста – це.

43

По боках вiд вуздечки верхнього мозкового па-

21

Мiст подiляється на покришку та основну частину

руса з’являються корiнцi.

за допомогою.

44

Попереду трикутник петлi обмежований.

22

Трапецiєподiбне тiло має ядра.

45

Ручка нижнього горбика обмежовує трикутник

23

Кiрково-мостовi волокна закiнчуються на ядрах

петлi.

моста.

46

Позаду i зверху трикутник петлi обмежований.

24 Поперечнi волокна моста прямують вiд ядер мо-

47

Верхня мозочкова нiжка обмежовує трикутник

ста до.

петлi.

25 Яке мiсцеположення мозочка в порожнинi чере-

48 Верхнi мозочковi нiжки розміщені мiж мозочком

па?

та.

26

Горизонтальна щiлина подiляє мозочок.

49

Вiд середнього мозку до мозочка простягаються.

27

Яка поверхня мозочка має долинку мозочка?

50

У глибинi трикутника петлi залягають.

Заняття № 5

1

Ромбоподiбна ямка обмежована з бокiв у верх-

отвiр.

ньому вiддiлi.

16

На задньонижнiй стiнцi IV шлуночка в бокових

2

З бокiв у нижньому вiддiлi

ромбоподiбна ямка

вiддiлах є парний отвiр.

обмежована.

17

Отвiр Лушки розміщений.

3

Задньонижнiй кут ромбоподiбної ямки продовжу-

18 Отвори Мажендi та Лушки сполучають порожнину

ється.

IV шлуночка з.

4

Передньоверхнiй кут ромбоподiбної ямки продо-

19

Верхнiй мозковий парус натягнутий мiж.

вжується.

20

Нижнiй мозковий парус натягнутий мiж.

5

Боковi кути ромбоподiбної ямки утворюють.

21

У сiрiй речовинi ромбоподiбної ямки залягають

6 У верхнiх вiддiлах медiального пiдвищення ромбо-

ядра черепних нервiв.

подiбної ямки є.

22

У дiлянцi верхнього трикутника ромбоподiбної

7

Серединне

пiдвищення

ромбоподiбної

ямки в

ямки залягають ядра черепних нервiв.

нижнiх вiддiлах утворює.

23

У дiлянцi нижнього трикутника ромбоподiбної

8

Межею мiж довгастим мозком та мостом з боку

ямки залягають ядра черепних нервiв.

ромбоподiбної ямки є.

24

Яку кiлькiсть ядер має трiйчастий нерв?

9

Засувка IV шлуночка знаходиться.

25

Яку назву має рухове ядро трiйчастого нерва?

10

Переднi вiддiли ромбоподiбної ямки утворенi.

26

Мостове ядро V пари черепних нервiв за

11

Заднi вiддiли ромбоподiбної ямки утворенi.

функцiєю.

12

Покрiвля IV шлуночка утворена.

27 Ядро спинномозкового шляху трiйчастого нерва

13

Судинне сплетення IV шлуночка розміщене в

за функцiєю.

дiлянцi.

28 Ядро середньомозкового шляху V пари черепних

14

Отвiр Мажендi знаходиться.

нервiв за функцiєю.

15 На задньонижнiй стiнцi IV шлуночка є непарний

29 VI пара черепних нервiв має такi ядра.

90