Догляд за хворими Ковальова

Додатки

відвідувань хворих на дому, під час періодичних оглядів населення, спостерігання за особами, які спілкуються з хворими. При цьому важливо враховувати клінічні особ­ ливості початкового періоду, наявність стертих і безжовтячних форм, діагностика яких потребує особливої уваги. За відсутності жовтяниці та недостатньо виражених інших симптомів доцільно провести дослідження крові для визначення активності АлАТ і, якщо можливо, анти-ВГА класу І§М.

Усіх захворілих на гостру форму гепатиту А потрібно зареєструвати в СЕС.

Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення

М етоди, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення

Витяг

1. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1. Ш прици, голки, інструментарій після використання промивають від залиш ­ ків крові, сироватки та інших біологічних рідин в спеціально виділеній ємкості з дезінфекційним розчином (3 % розчин натрію гідрокарбонату, 3 % розчин хлор­ аміну).

1.2. Після цього вироби медичного призначення к и п ’ятять у 3% розчині натрію гідрокарбонату (ЗО г натрію гідрокарбонату і 970 мл води) протягом 15 хв або в дис­ тильованій воді протягом 30 хв. Після дезінфекції вироби ретельно миють під про­ точною водою.

1.3. Промивні води знезаражують ки п ’ятінням протягом 30 хв або засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 200 г на 1 л промивних вод, перемішують і залишають для знезаражування на 60 хв в ємності з кришкою.

2. ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ

2.1. Передстерилізаційне очищ ення передбачає видалення з виробів білко­ вих, жирових, механічних забруднень і залишків лікарських препаратів.

2.2. Після дезінфекції інструментарій замочують у мийному розчині, підігрітому до 50°, на 15 хв. Для приготування 1 л мийного розчину взяти: 200 г 3 % водню перокиду, 5 г мийного розчину (“ Прогрес” , “Астра” , “Лотос”), 795 г дистильованої води.

2.3.Через 15 хв у цьому ж розчині йоржами миють по черзі всі частини інстру­ ментарію, витрачаючи на кожен предмет 25—30 с.

2.4.Вимиті предмети споліскують у проточній воді, потім протягом 30—40 с у

дистильованій воді.

2.5.Перевірити якість передстерилізаційного очищення виробів на наявність крові шляхом постановки азопіранової і амідопіринової проб та фенолфталеїнової на наявність залишків лужних компонентів розчину.

2.6.Контролю підлягає 1% одночасно оброблених виробів одного найменуван­

ня, але не менше 3—5 одиниць.

430

Додаток 3. Накази та інструкціїМОЗ України

НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ “Про поліпшення медичної допомоги хворим

із гнійними хірургічними хворобами і посилення заходів боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією”

“Профілактика внутрішньолікарняної інфекції вЛПЗ (хірургія, реанімація)”

№ 720 від 3 1 .0 7 .1978 р.

Витяг

1.САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ РЕЖИМ У ПРИЙМАЛЬНОМУ ВІДДІЛЕННІ

1.1.Дерев’яні шпателі після використання знищують, а металеві — знезаражу­

ють.

Термометри повністю занурюють в ємність з дезінфекційним розчином.

1.2.Після прийому кожного хворого клейонку обов’язково протирають ганчір­ кою, змоченою в дезінфекційному розчині.

1.3.Як засіб для дезінфекції рук застосовують 80 % етиловий спирт, 0,5 % роз­ чин хлорексидину біглюконату в 70 % етиловому спирті, 0,5 % (0,125 % за активним хлором) розчин хлораміну.

1.4.Щ ітки для обробки рук миють і к и п ’ятять у 2 % розчині натрію гідрокарбо­ нату протягом 15 хв. Чисті щітки зберігають у стерильних біксах, за необхідності виймають стерильним корнцангом.

1.5.Для кожного члена чергової бригади виділяють індивідуальний рушник, який перемінюють не менше 1 разу на добу.

1.6.Хворий проходить санітарну обробку в приймальному відділенні: приймає душ (або ванну) (за вказівкою лікаря), зрізує нігті.

1.7.Після санітарної обробки хворий надягає чисту лікарняну білизну, халат (піжаму), капці.

1.8. М очаїки для миття хворих, машинки для стрижки волосся, бритви та при­ бори для гоління, кусачки і ножиці для зрізання нігтів, наконечники для клізм і ванни — усі ці предмети знезаражуються.

1.9. Інвентар для прибирання (відра, тази тощо) маркірують і використовують суворо за призначенням. Ганчір’я заготовляють і зберігають суворо на об’єктах об­ робки. Після використання інвентар знезаражують.

2.САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИЙ РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ

1.Роздають їжу хворим буфетниці і чергові медичні сестри відділення в халатах

змаркіруванням “Для роздачі їжі”.

2.Вживання їжі хворими відділення (за винятком тяжкохворих) відбувається в спеціаіьно виділеному приміщенні — їдальні.

3.Після кожного роздавання їжі проводять ретельне прибирання приміщень буфетної і їдальні з використанням розчинів дезінфікангів.

4. М очаїки для миття посуду та ганчір’я для протирання столів після закінчен­ ня прибирання к и п ’ятять або знезаражують, потім сушать і зберігають в спеціальній чистій тарі з кришкою.

431

Додатки

НАКАЗ “Про організацію та проведення заходів

по боротьбі з педикульозом”

№ 38 від 28.03.1994 р.

Витяг

З метою посилення і удосконалення заходів профілактики і боротьби з педику­ льозом:

н а к а з у ю :

Затвердити та ввести в дію Інструктивно-методичні вказівки щодо проведення протипедикульозних заходів (додається).

пр о п о н у ю :

1.1.Прийняти Інструктивно-методичні вказівки щодо проведення протипеди­ кульозних заходів до неухильного виконання.

Затверджено наказом М О З України № 38 від 28.03.94 р.

Інструктивно-методичні вказівки

щодо проведення протипедикульозних заходів

1.Епідеміологічне і санітарно-гігієнічне значення вошей.

На тілі людини паразитують три види вошей: платтяні, головні та лобкові. Ураження головними та платтяними вошами називається педикульозом, лобковими — фтиріозом.

Платтяні і головні є переносниками тифу, волинської гарячки та зворотного тифу.

Збудник епідемічного висипного тифу — рикетсії Провачека потрапляють у шлунок вошей разом з кров’ю хворого на висипний тиф, проникають в епітеліальні клітини шлунка і там розмножуються, накопичуючись у великих кількостях. У ре­ зультаті бурхливого розмноження рикетсій клітини епітелію розриваються, збудник потрапляє у просвіт кишечнику. Рикетсії виділяються назовні разом з фекальними масами. Зараження людини висипним тифом відбувається внаслідок втирання збуд­ ника у пошкоджену шкіру або кон ’юнктиву ока. Воша набуває здатності бути зараз­ ною для людини через 4—7 днів після кровосмоктання на тілі хворого. Термін жит­ тя вошей, заражених р.Провачека, скорочується внаслідок того, шо вони через 7— 12 днів після зараження гинуть від рикетсіозної інфекції.

Воші, шо насмокталися крові хворих на хворобу Бриля, можуть передавати ри ­ кетсії іншій людині, як і при епідемічному висипному тифі.

Механізм передачі збудника волинської гарячки такий самий, як і при висип­ ному тифі, але воші, заражені збудником волинської гарячки, не гинуть.

Збудник зворотного тифу — спірохета Обеймейєра потрапляє з кров’ю хворої людини в кишечник вошей, звідти вже через 15 хв переходить у гемолімфу і розмно­ жується. Заразною воша стає вже через 5—6 днів, найбільшої небезпеки набуває на 8—21-й день. Людина заражається при роздушенні воші і попадання гемолімфи, яка містить спірохети, у пошкоджену шкіру і слизові оболонки.

432

Додаток 3. Накази та інструкції МОЗ України

Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годуваль- ниць, людей з пошкодженою шкірою, тяжкохворих заборонена. У цих випадках доцільно використовувати механічний засіб звільнення від вошей.

6. Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.

При порушенні техніки безпеки роботи з інсектицидами або при нещасних ви­ падках може виникнути отруєння. При прояві ознак отруєння першу допомогу тре­ ба надавати негайно.

Ознаки отруєння інсектицидами: неприємний смак у роті, подразнення горла, запаморочення, головний біль, загальна слабкість, нудота, іноді блювання. При роботі з фосфорорганічними інсектицидами можуть з’явитися біль у животі, пронос, поси­ лення виділення слини та сліз, звуження зіниць, повільний пульс, м'язові сіпання.

При появі отруєння під час розливання інсектицидів отруєного виводять з ро­ бочого приміщення, знімають забруднений одяг, дають прополоскати рот кип'яченою водою або 2 % розчином питної соди та забезпечують спокій.

При випадковому попаданні в шлунок — штучно викликають блювання, для цього дають випити кілька склянок води (бажано теплої) або блідо-рожевого розчи­ ну марганцевокислого калію (1:5000) та подразнюють задню стінку глотки. Повто­ рюють цю процедуру 2—3 рази або промивають шлунок 1—2 % розчином питної соди, водною зависсю паленої магнезії, активованого вугілля або товченої крейди (2 столові ложки на 1 л води). Після блювання або промивання шлунка дають ви­ пити 1—2 столові ложки зависі активованого вугілля або паленої магнезії в склянці води, потім сольове проносне.

Заборонено давати касторову олію!

При попаданні недорозвеленного інсектициду або концентрованої емульсії на шкіру їх обережно знімають ватним тампоном, потім промивають шкіру водою з милом. Для знешкодження залишків фосфорорганічних інсектицидів шкіру проти­ рають нашатирним спиртом або 2—5 % розчином хлораміну та промивають водою.

При попаданні інсектицидів в очі їх ретельно промивають струменем води або 2 % розчином питної соди. При подразненні слизової очей застосовують 30 % роз­ чин атьбуциду, при болісному стані — 2 % новокаїн.

При наявності однієї з ознак отруєння фосфорорганічними інсектицидами при­ ймають препарати красавки (2—3 таблетки бесалолу, бікарбону, біладину).

У випадках посилення ознак отруєння Ф О Р негайно надають медичну допомо­ гу на місці або в поліклініці.

Медичний працівник вводить внутрішньом'язово 1—2 мл 0,1 % розчину сірча­ нокислого атропіну, а при тяжкому отруєнні — 3—5 мл. При необхідності атропін вводять повторно через 10 хв, підтримуючи легкі ознаки передозування (сухість у роті, розширення зіниць) до появи покращання стану отруєння.

8.Укладка для оглядів на педикульоз.

1.Настільна лампа

2.Лупа

3.Густий гребінець

4. Дезрозчин (для змочування гребінця)

Укладка для проведення протипедикульозних обробок

1.Клейончастий або полотняний мішок для речей хворого

2.Оцинковане відро або лоток для спалювання волосся

437

Додатки

3. Клейончаста пелерина

4.Гумові рукавиці

5.Ножиці

6.Густий гребінець

7.Машинка для стрижки волосся

8.Спиртівка

9.Косинки (2—8 шт.)

10.Вата

11.Столовий оцет або оцтова кислота (5— 10 %)

12.Інсектициди для обробки людини

13.Інсектициди для обробки білизни та приміщень

9.Перелік протипедикульозних засобів з вказівками щодо їх виготовлення і засто­

сування.

1. Карбофос — застосування у вигляді 0.15 % водної емульсії. Для виготовлення 1 л 0,15 % емульсії беруть 3 мл 50 % емульгуючого концентрату карбофосу і розво­ дять його в 1 л води кімнатної температури. Препарат діє на всіх стадіях розвитку вошей. Зостосовується виключно медичними працівниками. Норма використання на обробку 10—50 мл, експозиція — 30 хв.

2. Бензилбензоат — застосовується у вигляді 20 % водно-мильної суспензії або 20 % емульсії. Для виготовлення 100 мл 20 % водно-мильної суспензії бензилбензоату беруть 2 г мила (зеленого або господарського подрібненого), розводять в 78 мл теплої води, потім додають 20 мл бензил бензоату, ретельно змішують. Отриману суспензію наносять на волосся. Використовується медичними працівниками через аптечну мережу, реатізується за рецептами. Норма використання на 1 обробку 10— 30 мл. експозиція — 30 хв.

3.Водно-мильно-гасова емульсія — застосовується у вигляді 10 % емульсії. Для

їївиготовлення до 50 г рідкого мила (або твердого попередньо розтопленого на во­ дяній бані) при постійному перемішуванні додається невеликими порціями 450 г гасу (можна хлорованого). Отриманий концентрат у кількості 100 г розчиняється в

900 мл теплої води. Норма використання на 1 обробку — 10—50 мл, експозиція — 30 хв, 1 год.

4. Мильно-сольвентова емульсія — використовується у вигляді 50 % емульсії, яка готується з рівних частин мильно-сольвентової пасти і води (50—60 %), при змішуванні яких утворюється однорідна маса.

Необхідно проводити повторну обробку через 7— 10 днів. Норма використання на 1 обробку 30—50 мл, експозиція — 30 хв.

5. Лосьйон '‘Ниттифор” — препарат фабричного виготовлення, норма вико­ ристання на 1 обробку' 30—50 мл, експозиція — 30 хв.

Спосіб застосування усіх вищезгаданих препаратів полягає в наступному — на волосся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжи­ ни волосся), зав’язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5—10% столовий оцет або о ц ­ тову кислоту, зав’язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують ЗО хв, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребінцем загиблих вошей та їхні яйця — гниди.

438

Додаток 3. Накази та інструкції МОЗ України

НАКАЗ “Про затвердження правил зберігання

та проведення контролю якості лікарських засобів

улікувально-профілактичних закладах”

№584 від 16.12.2003 р.

Витяг

Відповідно до Закону України “ Про лікарські засоби” (123/96-ВР) з метою по­ силення державного контролю за якістю лікарських засобів та удосконалення ме­ ханізму реалізації державної політики у цій сфері

на к а з у ю :

1.Затвердити Правила зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах, що додаються.

ПРАВИЛА

зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах

І.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Правила зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах розроблені відповідно до Закону України “ Про лікарські засоби" з метою посилення державного контролю за якістю лікарських засобів та удосконалення механізму реалізації державної політики у цій сфері. Ви­ моги цих Правил поширюються на всі лікувально-профілактичні заклади (даті — ЛПЗ) незатежно від їх форм власності та підпорядкування.

цевтами лікарняних аптек), призначеними наказом керівника Л П З відповідатьними за якість лікарських засобів.

1.4. Л П З можуть закуповувати лікарські засоби лише у постачатьників, які ма­ ють діючі ліцензії на виробництво та/або оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

1.5. Забороняється медичне використання неякісних, фаіьсифікованих лі­ карських засобів, термін придатності яких минув, лікарських засобів, що не зареєс­ тровані в Україні, та без сертифікатів якості, що видаються виробниками.

II. вим оги ДО ПРИМІЩЕНЬ ЛПЗ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

2.1.Експлуатація обладнання та приміщень ЛПЗ, призначених для зберігання лікарських засобів, має забезпечувати збереження їх якості протягом усього терміну придатності.

2.2.Приміщення для зберігання лікарських засобів згідно з діючими вимогами забезпечуються охоронними та протипожежними засобами.

2.3.Приміщення для зберігання лікарських засобів мають забезпечувати захист лікарських засобів від пилу та сторонніх запахів.

439