Догляд за хворими Ковальова

Додатки

Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов’язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від ліку­ вання, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання — засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.

Д о д а т о к 2

ЗАКОН УКРАЇНИ

№ 2341-111 від 05.04.2001 р.

“Кримінальний кодекс України”

Витяг

Загальна частина

Розділ II

Зл о ч и н и проти життя та здоров’я особи

С та ття 13 0 . Зараження вірусом імунодефіциту людини чи інш ої невиліковної інф ек­

ційної хвороби

1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефі­ циту людини чи іншої невиліковної інф екційної хвороби, що є небезпечною для життя лю дини, — карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п ’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини, чи вірусом іншої не­ виліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, — карається позбавленням волі на строк від двох до п ’яти років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Умисне зараження інш ої особи вірусом імунодефіциту людини чи вірусом інш ої невиліковної інф екційної хвороби, що є небезпечною для життя лю дини, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

С та ття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження

особи вірусом імунодефіциту людини чи інш ої невиліковної інф екційної хвороби

1.Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або інш им працівником своїх професійних обов’язків унаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи вірусом іншої невиліковної інф екційної хвороби, що є небезпечною для життя лю дини, ка­ рається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той са­ мий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Те саме діяння, якщ о воно спричинило зараження двох чи більше осіб, — ка­ рається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

420

Додаток 3. Накази та інструкції МОЗ України

Наказ МОЗ СРСР “Про заходи щодо зниження захворюваності

на вірусний гепатит у державі” № 408 від 12.07.1989 р.

вірусного гепатиту не А, не В з фекально-оральним механізмом передачі збудника” , Додаток 1.

2. Методичні вказівки “ Епідеміологія і профілактика вірусного гепатиту В, де­ льта та не А, не В з парентеральним механізмом передачі збудника". Додаток 2.

Додаток І

Профілактичні та протиепідемічні заходи

О сновними профілактичними заходами при гепатитах А та не А, не В є санітар- но-гігієнічні, спрямовані на розрив фекально-орального механізму передачі збудни­ ка, забезпечення населення доброякісною водою, безпечними в епідемічному відно­ шенні продуктами харчування, створення умов, що гарантують дотримання санітар­ них правил і вимог, що їх висувають до заготівлі, транспортування, зберігання, технології приготування та реалізації продуктів харчування; забезпечення повсю д­ ного і постійного протиепідемічного режиму в дитячих закладах, навчальних закла­ дах; дотримання правил особистої гігієни, гігієнічне виховання населення.

Виходячи із цього, заклади санітарно-епідемічної служби повинні здійснювати такі заходи:

1. Контроль за станом усіх епідемічно значущих об’єктів (джерела водопоста­ чання, водопровідна і каналізаційна мережі, об’єкти громадського харчування, тор­ гівлі, дитячі навчальні та інші заклади);

2. Ш ироке використання лабораторного контролю за об’єктами навколиш ньо­ го середовища із застосуванням санітарно-бактеріологічних і санітарно-вірусологіч­ них методів визначення коліфагів, ентеровірусів, антигену вірусу ГА;

3.Оцінка епідеміологічно значущих соціально-демографічних і природних про­

цесів;

4.О цінка зв’язку між захворюваністю і санітарно-гігієнічними умовами; про­ гнозування захворюваності;

5.Оцінка якості та ефективності проведених заходів.

Основою оперативного аналізу слугує інформація, що надходить до СЕС про всі випадки захворювань, що реєструються за первинним діагнозом. Оперативний аналіз захворюваності доцільно здійснювати за тижневим чи двотижневим інтерва­ лом шляхом зіставлення поточного фактичного рівня з “нормативним” (контроль­ ним) рівнем у роки із циклічними підвищ еннями і зниж еннями захворюваності.

Виявлення хворих на вірусні гепатити здійснюється лікарями і середніми медич­ ними працівниками всіх закладів охорони здоров’я під час амбулаторного прийому,

429