13. Прикорм: визначення та мета введення. Наслідки пізнього введення прикорму. Ознаки необхідності введення прикорму.

Прикорм – продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока і штучних сумішей.

Мета:

- грудне молоко і штучні суміші містять недостатню кількість харчових інгрідієнтів для розвитку дитини ІІ-ого півріччя життя

- сприяє згасанню смоктального рефлексу і формування жувального

- для нормального функціонування ШКТ потрібна клітковина, яка є у прикормах

- введення нової їжі полегшуєвідняття дитини від грудей і переведення на харчування дорослого типу

- розширення харчового раціону дає можливість отримати інгрідієнти, які маля не отримує

Ознаки, які вказують на необхідність введення прикорму

- погано набирає в масі при відсутності захворювання

- швидко виникає відчуття голоду

Наслідки пізнього введення прикорму

• гіпотрофія

• дефіцит нутрієнтів

• затримка розвитку навиків жування і ковтання

• несвоєчасне знайомство з їжею

14. Продукти прикорму (порядок, терміни і особливості їх введення (окрім соків).

Продукти прикорму

- молочно-крупяні каші

* вводити з 6ти місяців

* крупи, збагачені залізом (рис, гречка, кукурудза)

* готують кашу з мішаних круп, якщо вони всі вже були

* 1 р/д

* каші готують на адаптованих сумішах або дитячому молоці

* в кашу можна додавати грудне молоко

* в І тиж дають 5% кашу

* в ІІ тиж – 10% кашу

* обєм каші: 6м – 50-100мл, 7м – 150мл, 8м – 170мл, 9м – 180мл, 10-12 – 200мл

- овочеві страви

* вводять – 6-6,5 міс

* спочатку дають овочевий суп

* з 7-7,5м на мясному бульйоні

* овочеве пюре

* починають вводити з монокомпонентних продуктів

* починають з овочів без грубої клітковини (картопля, морква, капуста)

* овочеві страви, як низькобілкову їжу самостіно дають 2 тижні, а потім вводять м'ясо

* обєм такий як і у каш

- м'ясо

* вводять з 6-6,5м

* м'ясо кроля, індика (гіпоалеогенне)

* починають з мясного фаршу, 7,5м – фрикадельки, 9м – парові котлети

* дають м'ясо 2-3 р/тиж, потім 6-7 р/тиж

* обєм 6,5м – 5-30г, 7-8м – 30-50г, 8-9м – 50г, 10-12м – 50-60г

* до 3ох років сосиски та ковбаси забоонені, печінка заборонена

- творог

* вводять з 7 міс

* на штучному вигодовуванні вводять з 7,5 місяців

* творого готувати вдома з кипяченого молока

* 5-50г

- жовток

* вводять з 7-7,5 міс

* в круто звареному вигляді

* 1/8 жовтка

* з 9м по0,5 жовтка через день

- фруктові пюре

* вводять з 6ти місяців

* спочатку пюре – потім соки

* обєм: п*10, п – кількість місяців, але не більше 100мл/добу до 1 року

- олія

* з 6 міс

* з 0,5 до 1 чайно ложки

- вершкове масло

* з 6,5 міс

* з 0,5 до 1 чайної ложки

- пшеничний хліб

* з 8-9 міс

* з 5 до 10г

- кисломолочні продукти

* Нутрілак, кисломолочний НАН

- риба

* з 9-10 міс

* 5-50г

* 1 раз в 7-10 діб

15. Правила введення прикорму.

Правила введення прикорму

1.прикорм вводиться з 6ого місяця

2.перший прикорм вводиться на 2е годування

3.при відсутності надлишкової маси тіла перший прикорм – молочно-крупяні каші

4.частота: 6 міс – 2 вигодовування

7-8 – 3 вигодовування

9 – 4 вигодовування

5. прикорм не вводиться в спеку, при захворюваннях, при прорізуванні зубів

6. прикорм вводиться з ложечки

7. вводиться до вигодовування груддю

8. кожний продукт прикорму починають вводити з малих доз (столова ложка) і на протязі 5-7 днів доводять до вікової норми

9. до 10 міс після введення прикорму дитину догодовують груддю

10. після 10 міс 1 год годування груддю заміняють прикормом

11. новий вид їжі вводять з монокомпонентних продуктів

12. другий прикормв водиться через 2 тижні після першого

13. прикорм має бути свіжоприготовлений, гомогенний, Т – 36-37о

14. для полегшення засвоєння нової їжі до неї можна додавати грудне молоко

15. при введенні нової їжі матір повинна показувати процес харчування

16. при відмові дитини від прикорму, силувати її не можна, прикорм потрібно замінити

17. при категоричні відмові від прикорму, у дитини може бути алергія

18. в продукти прикорму не додають сіль і спеції

19. до 2ох років кава і чай забоонені

20. при введенні прикорму стежать за станом дитини, шкірою, випорожненнями

16. Штучне вигодовування: визначення, показання, правила та техніка.

Штучне вигодовування – коли на І півріччі дитине не отримує грудного молока або отримує менше 1/5 добового раціону

Покази до штучного вигодовування в матері

- агалактія;

- декомпенсовані захворювання;

- злоякісні пухлини;

- прийом цитостатиків та радіоактивних речовин;

- відкрита форма туберкульозу;

- психічні захворювання;

- гострі інфекційні небезпечні захворювання (натуральна віспа, правець);

- сифіліс, СНІД;

- соціально-побутові умови;

в дитини:

- ензимопатії

Правила та техніка штучного вигодовування:

1. добовий обєм – як при природному вигодовуванню;

2. режим харчування – до введення прикорму на 1 год менше;

3. потреба в вуглеводах, жирах – як при природному вигодовуванню;

4. потреба в білках: до 3м – 3 г/кг/добу, 3-12 – 3,5 г/кг/добу

5. прикорм вводиться з 6 місяців

6. суміш підбирають враховуючи індивідуальні особливості

7. суміш має бути стерильна, Т 36-37оС

8. при швидкому переведенні на штучне вигодовування кілька днів дають 2/3 добового обєму їжі

9. при використанні суміші треба слідкувати за терміном придатності

10. приготована суміш може зберігатись за кімнатної температури 2 год, в холодильнику – 12 год

11. в сосці має бути кілька отворів

12. пляшечку потріьбно тримати так, щоб шийка була повністю з сумішшю

17. Змішане вигодовування: визначення, види, показання; правила, техніка та способи введення докорму.

Змішане вигодовування – коли дитина протягом доби отримує і грудне молоко, і суміші.

Покази до змішаного вигодовування:

- гіпогалактія;

- субкомпенсовані хронічні захворювання матері;

- неповноцінне грудне молоко;

- ідіосинкразія до грудного молока;

- соціально-побутові умови;

Способи проведення змішаного вигодовування:

- після кожного годування груддю догодовувати сумішшю;

- чергування годувань грудним молоком та сумішшю.

Правила та техніка змішаного вигодовування:

1. обємдокорму визначають шляхом контрольного зважування

2. потреби в вуглеводах, жирах ткі як і при природному вигодовуванню

3. потреба в білках залежить від типу вигодовування

4. добовий обєм їжі так як приприродному вигодовуванні

5. прикорм вводять з 6 міс

6. використовують ті ж суміші, що і при штучному вигодовуванню

7. докорм вводиться після годування груддю і з ложечки

18. Потреби в харчових інгредієнтах та режим харчування дітей при всіх видах вигодовування.

Природне вигодовування

Режим харчування:

до 2 міс – 7 разів з інтервалом в 3 год

2-6 міс – 6 разів з інтервалом в 3,5 год

6 міс - 1 рік 5 разів з інтервалом в 4 год

Потреба в харчових інгрідієнтах при природному вигодовуванні

білок:

до 6 міс – 2-2,5 г/кг/добу

від 6 міс до 1 рік – 3-3,5 г/кг/добу

вуглеводи:

12-14 г/кг/добу – протягом року

жири:

І кв – 6,5 г/кг/добу

ІІ кв – 6 г/кг/добу

ІІІ кв – 5,5 г/кг/добу

IV кв – 5 г/кг/добу

кілокалорії:

І кв - 120 ккал

ІІ кв – 115 ккал

ІІІ кв – 110 ккал

IV кв – 100 ккал

Штучне вигодовування

Режим такий як і при природному вигодовуванні,аледо введення прикорму інтервали на 1год менше

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Білки:

до 3міс - 3г/кг/добу

від 3міс до 12міс - 3,5г/кг/добу

Змішане вигодовування

Режим вигодовування такий як і при природному вигодовуванні

Потреба в вуглеводах та жирах така ж як і при природному вигодовуванні

Потреба в білках залежить від того доякого типу вигодовування наближається змішане годування

19. Правила введення соків.

соки

* з 6,5 міс

* з однокомпонентних соків

* перед введенням соків виясняють характер випорожнень

* не починають з високоалергенних соків

* не починають з виноградного соку

* соки дають після їжі

* обєм: п*10, але не більше 100мл/добу

* якщо обєм соку більше 30мл, то його треба ділити

* сік не входить в добовий раціон

* не треба змішувати й підсолоджувати соки

20. Види адаптованих молочних сумішей. Переваги кисломолочних сумішей.

Адаптовані суміші

- солодкі;

- кисломолочні;

Переваги кисломолочних сумішей

- білок у згрудженому стані;

- стимулюють функцію слинних залоз;

- стимулюють секрецію ШКТ;

- легше перетравлюються;

- сприяють перетравленню і всмоктуванню їжі;

- сприяють нормалізації біоценозу кишківника;

- володіють мінімальними алергенними властивостями;

- посилюють жовчовиділення;

- спряюьтгемопоезу;

- позитивно впливають на неспецифічний імунітет;

21. Способи визначення добового об’єму їжі для дітей перших 7-10 днів життя.

Формула Тура:

V=n*70 (маса тіла новонродженого до 3200г)

V=n*80 (маса тіла новонродженого більше 3200г)

V-добовий обєм їжі

n-вік дитини в днях

Формула Зайцевої

V=0,02*маса тіла при народженні*n

V-добовий обєм їжі

n-вік дитини в днях

22. Способи визначення добового об’єму їжі для дітей після 7-10 днів життя.

Метод Гейбнера та Чейні

7-10 днів - 2 міс 1/5 маси тіла

2 - 4 міс 1/6 маси тіла

4 - 6 міс 1/7 маси тіла

6 - 12 міс 1/8 маси тіла

Але загальний обєм не повинен первищувати 1л/добу

Метод Малова

V=A*B*1000/C

A-вікові потреби в ккал/кг

В-фактична маса тіла дитини (кг)

С-калорійність 1л жіночого молока (700ккал)

23. Сучасні принципи адаптації замінників грудного молока.

Сучасні принципи адаптації замінників жіночого молока:

І. адаптація білкового компоненту

1. зниження вмісту білка в сумішах до 1,2-1,4 г/100 мл

2. зміна співвідношення альбуміно-глобулінового показника в сторону останнього

3. зміна амінокислотного складу сумішей (триптофан, таурин)

ІІ. адаптація жирового компоненту - введення ПНЖК (А-ліноленова, арахідонова, декозагексоєнова);

ІІІ. адаптація вуглеводного компоненту – введення лактози для зниження рН і подавлення росту патогенної флори;

ІV. адаптація мінеральнонго компоненту – Са/Р-1/1, Р у коровячому молоці у 6,5 раз більше, ніж у жіночому;

V. в суміші вводять незамінні мікроелементи (Fe,Zn,I,Cu,Mn)

VІ. в суміші вводять біоактивні мікронутрієнти

VІІ. вводять пребіотики

- галактоолігосахариди (ГОС);

- фруктоолігосахариди (ФОС);

- ГОС/ФОС = 90/10;

VІІІ. вводять пробіотики

- Bifidumlongum

- Bifidumlactis

- Lactobacilusreiteri

- Lactobacilusramnosus

- Сприяють росту біфідум флори

- Пригнічують ріст патогенної флори

- Посилюють синтез імуноглобуліну А

- Сприяють становленню імунітету

ІХ. вводять вітаміни

Х. знижують осмолярність

24. Основні принципи харчування дітей від 1-го до 4-х років.

Після першого року життя здійснюється поступовий перехід від виго¬довування дитини до харчування — так називається годування дітей після грудного періоду.

Режим харчування. До 1,5 років більшість дітей знаходяться на 5-разовому харчуванні.

Після 1,5 років дитина переходить на 4-разове харчування. Інтерва¬ли між прийомами їжі стають неоднаковими, проте потрібно чітко дотримуватися годин годування. Приклад: сніданок — 8.00, обід — 13.00, підвечірок —16. 00, вечеря — 19.00. Останній прийом їжі повинен бути за 1,5-2 години до сну. Дотримання режиму харчування сприяє випорожнен¬ню (аигл. еуасиаїе) шлунка, повноцінному перетравлюванню їжі, що підви¬щує апетит і нормалізує роботу залоз травлення.

Немаловажним є тривалість прийому їжі: сніданок і вечеря — 15-20 хвилин, обід — 20-25 хвилин, підвечірок — 5 хвилин. Не рекомендується давати дітям у проміжках між часами харчування солодкі продукти, так як це зменшує апетит і виробітку соків травлення.

Добовий об'єм їжі для дітей 1-1,5 років — 1100-1200 мл, а потім збільшується до 1500-1600 мл.

Крім того, протягом дня відрізняється кількість прийнятої їжі при різних прийомах. Наприклад, у дитини 3 років при сніданку вона складає приблизно 400 мл, обіді — 550 мл, підвечірку — 200 мл, вечері — 350 мл.

Одночасно відрізняється калорійність продуктів в різні години прийому: на сніданок і вечерю припадає по 25% усієї добової калорійності їжі, на обід — 35% і на підвечірок — 15%.

Особливості складу харчових продуктів у дітей переддошкільного віку:

—у зв'язку зі значною витратою енергії на фоні рухливої діяльності дити¬ни і посиленими метаболічними процесами, в організмі потреба в основних харчових речовинах вище, ніж у дитини грудного віку. Кількість їх протягом доби складає: білків — 50 г, жиру — 50 г і вуглеводів — 210 г. Таким чином, співвідношення між основними харчовими інгредієнтами при¬близно 1:1:4;

— калорійність їжі протягом доби — 1500 ккал;

— для забезпечення пластичної функції організму, що росте, і формуван¬ня центральної нервової системи 70% білка, що надходить, повинен бути тваринного походження; повноцінними білковими продуктами є м'ясо, печінка (85 г/добу), нежирна риба (25 г/добу), яйце (1/2 на день), у яких, крім того, є калій, натрій, магній, кальцій, залізо, вітаміни А, Б, Е і групи В;

— для забезпечення надходження з їжею необхідної для росту кількості поліненасичених жирних кислот жири рослинного походження повинні складати 10% від загальної їх кількості; вершкова олія і рослинні жири не повинні піддаватися термічній обробці;

— молоко і кисломолочні суміші в цьому віці залишаються головними і складають до 600 мл на добу; необхідними є сир і твердий сир (50 г/добу), з якими поступають кальцій, калій і фосфор; часто застосовується сметана;

— щодня дитина повинна отримувати багатий вуглеводами і рослинни¬ми білками хліб (60-90 г);

— щодня застосовуються різноманітні круп'яні каші (рисова, греча¬на, вівсяна, манна); в раціон входять макаронні вироби;

— необхідним продуктом харчування є цукор (50 г/добу), проте для організму є шкідливим перегодовування вуглеводами; така помилка часто припускається батьками;

— овочі і фрукти (до 350 г/добу), асортимент яких у дітей значно розширюється, мають багато переваг: підвищують апетит, покращують всмоктування білків, моторику кишечника, збуджують секрецію залоз, є джерелом вітамінів і мінеральних речовин, мають фітонцидні властивості.