10. Порушення лактації: галакторея, лактаційна та голодна криза.

Галакторея — самовільне (англ. зропіапеоиз) виділення молока з молочних залоз матері. Існує 2 варіанти:

— молоко витікає з однієї молочної залози при годуванні другою;

— крім описаного першого варіанту молоко витікає з обох залоз, в тому числі між годуваннями.

На фоні галактореї часто відбувається згасання лактації.

Агалактія — відсутність материнського молока.

Лактаційний криз. Приблизно у 2/3 матерів, діти яких знаходяться на природному вигодовуванні, на 2-му місяці малюка виникає тимчасове зменшення кількості молока. Матір'ю-годувальницею при цьому не відчувається в грудях «приплив» молока (вони не тугі, а м'які). Це фізіологічне (!) явище називається лактаційним кризом. Він обумовлений фізіологічними післяпологовими гормональними змінами у матері в цей період або ЇЇ значною втомою. У деяких матерів-годувальниць такий лактаційний криз може виникати декілька разів.

Лактація необхідної кількості молока відновлюється (тобто наступає релактація) при своєчасній вірній тактиці, основними моментами якої є: — збільшити частоту годувань;

— під час кожного одного годування прикласти малюка до обох грудей;

— для стимуляції секреції пролактину обов'язково годувати дитину в нічний час;

— не давати дитині пустушку і не давати смоктати через соску;

— надати матері фізичний і психологічний спокій, зробити масаж, і рекомендувати їй більш різноманітне харчування.

Голодний криз — це короткочасне зменшення кількості молока у матері-годувальниці на 3,7 і 12 місяцях лактації. Обумовлений годувальний криз збільшенням «вимоги» дитини щодо молока у зв'язку зі значним її ростом в період вказаних місяців життя. Голодний криз — явище теж фізіологічне.

Тактика стимуляції лактації аналогічна описаним вище заходам при лактаційному кризі.

11. Правила та техніка вигодовування груддю.

1. Перед кожним годуванням необхідно помити молочну залозу.

2. Ви¬годовування проводиться в її спокійному, впевненому стані, в зручно¬му, розслабленому сидячому (можна лежачому) положенні.

3. При кожному годуванні дитина прикладається тільки до однієї молочної залози, чередуючи їх.

4. Малюк повинен добре захопити ротом не тільки сосок, але і велику частину ареоли, щільно доторкнувшись до грудей підборіддям. Рот при цьому повинен бути добре відкритий, а ниж¬ня губа вивернута назовні.

5. Після годування на 1-2 місяці життя необхідно зціджувати з гру¬дей молоко, яке залишилося.

6. З метою додаткової профілактики утворення на соску тріщин необхідно після годування витерти молочну залозу чистою тонкою пелюшкою

7. Тривалість годування залежить від потреб дитини

8. Якщо з якоїсь причини дитина не смокче груди, необхідно зцідити грудне молоко для того, щоб продовжувалась його секреція надалі.

10. При необхідності, для з'ясування ступеня лактації, дитині призначається контрольне зважування. З цією метою на терезах визначається фактична маса тіла дитини до годування і після нього. .

12. Харчування жінки-годувальниці.

Потреби в інгредієнтах і режим харчування матері-годувальниці

Вже в другій половині вагітності у жінки повинен утворитися певний жировий запас, як джерело енергії не тільки на пологи, але і на період вигодовування дитини. Тому потреби майбутньої матері в харчових інгред¬ієнтах збільшаться як під час вагітності, так і під час лактації (у зв'язку з необхідністю постійного утворення молока).

Порушення харчування матері-годувальниці можуть призвести до:

— зменшення лактації;

— порушення складу грудного молока;

— розвитку анемії у матері і дитини;

— затримки фізичного та інших видів розвитку малюка.

Потреби жінки дещо залежать від того, чи займається вона фізичною працею або вона зниженої вгодованості (тут потреби значно вищі), або, навпаки, жінка важкою працею не займається, фізично здорова, нормальної вгодованості (тут потреби незначно збільшені). В середньому матір, яка годує дитину, протягом доби повинна отримати (відповідає показникам Європейської території):

— з метою забезпечення білками і незамінними амінокислотами: м'ясо і риба — відповідно по 120 г і 100 г, яйце — 1 шт., кисломолочні вироби — 200мл,мшшш — 600 мл, сир і твердий сир— 120 г (4:1), бобові — квасоля, соя, горох;

— як джерело поліненасичених жирних кислот і вітаміну А — олія соняшникова, кукурудзяна, соєва — 30 г;

— як поповнення жирів — масло вершкове — 15 г, сметана — 30 г;

— як джерела інших вітамінів, мінеральних речовин і мікроеле¬ментів: овочі — 700 г (картопля і різноманітні овочі відповідно 200 г і 500 г), зелень (петрушка /англ. рагзіеу/, кріп /англ. Геппеї/, салат /англ. іеїшсе/) — добавка до страв, фрукти — 300 г, хліб — 250 г, здоба — 100 г, різноманітні крупи і макаронні вироби — 60 г, цукор, мед, варення — 60 г, горіхи — 20 г.

Необхідно обмежити кількість солі — не більше 6-8 г за добу. Варто готувати страви у відвареному або тушкованому вигляді (не

рекомендується продукти обсмажувати).

Загальна добова кількість рідини (вода, молоко, чай, сік, суп тощо) — не більше 2 л (сік фруктовий, ягідний — 200 мл).

Нераціональними в харчуванні матері, яка годує дитину, є: кава, міцний чай, у великій кількості шоколад. З обережністю, не забуваючи про можливу алергічну дію у жителів європейської території, цитрусові фрукти.

Забороненим (!!!) є прийом спиртних напоїв.

Загальна добова калорійність їжі матері, яка годує малюка — 3000-3500 ккал.

Режим харчування — частіше звичайного — 5-6 разів на добу, не¬великими порціями.