МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Н.І. ПИРОГОВА

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

На методичній нараді кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Завідувач кафедрою ВНМУ ім. Н.І. Пирогова проф. Шувалов С.М.

« » 2011 р. Протокол №

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для викладачів та для самостійної роботи студентів 3 курсу, V семестру стоматологічного факультету

Навчальна дисципліна	Хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття №17	Ускладнення під час видалення зубів: клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Курс	III
Факультет	Стоматологічний
Підготовив	Поліщук Сергій Степанович

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів,що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 року №239 та експериментально-учбового плану,що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затверджені Наказом МОЗ України від 31.91.2005 року №52.

Вінниця-2011

1. Актуальність теми

Під час видаленні зубів часто виникають ускладнення, які потребують негайного прийняття рішень. При цьому одним із основних моментів є вірний вибір інструментарію та дотримання правил і послідовності етапів операції видалення зубів. Важливість теми підтверджується тим, що видалення кожного зуба на верхній та нижній щелепі має свої особливості та граничать з іншими органами та системами. В подальшому знання цієї теми дозволить зменшити кількість ускладнень та невдалих намагань видалення зубів.

Більшість питань, що розбираються на занятті, носять характер проблемності. Синтезуючи отримані під час обстеження хворого дані та користуючись знаннями про будову зубів, щелепи студенти вчаться диференційовано підходити до кожного хворого та кожного його зуба індивідуально. Успіх при видаленні зубів в більшості випадків залежить від уміння лікаря вірно вибрати рішення в складних не стандартних ситуаціях.

2. Конкретні цілі

Визначати ймовірність виникнення ускладнень під час видалення коренів та зубів верхньої щелепи

Визначати ймовірність виникнення ускладнень під час видалення коренів та зубів нижньої щелепи

Виявляти своєчасно ускладнення при видаленні окремих груп коренів та зубів верхньої щелепи

Вміти прогнозувати виникнення ускладнень при видаленні зубів

Аналізувати правильність підбору інструментів при видаленні коренів та зубів для профілактики виникнення ускладнень

3. Базовий рівень підготовки

Навчальна попередньої дисципліни	Отримані навики
Нормальна анатомія	Знати анатомічну будову щелеп та зубів різної групи належності
Нормальна фізіологія	Знати фізіологічні особливості функціонування щелеп та зубо-щелепної системи
Патологічна анатомія	Розібратися в патологоанатомічних процесах, що можуть виникнути після видалення зуба при невірному підборі інструментарію.
Патологічна фізіологія	Розібратися в патогенезі ускладнень.що можуть виникнути під час видалення зубів.
Пропедевтика терапевтичної стоматології	Аналізувати особливості будови різної групи зубів та необхідність підбору своєрідного інструментарію при видаленні різної групи зубів для профілактики ускладнень під час видалення зубів.

4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

№ пп	Етапи заняття	Розподіл часу	Вид контролю	— —і Засоби навчання
1.	Підготовчий етап	15 хв.
1.1.	Організаційні питання
1.2.	Формування мотивації
1.3.	Контроль початкового рівня		- письмове	- підручники 3

	підготовки		комп’ютерне тестування; - усне опитування за стандартним переліком питань	хірургічної стоматології; методичні розробки; ситуаційні задачі; тести «Крок-2»; лекції
2.	Основний етап обстеження хворого під контролем викладача - упорядкування плану обстеження хворого вибір інструментарію для видалення зуба дача рекомендацій після видалення зуба проведення видалення зубів при наявності різних ускладнень під час видалення зубів під контролем викладача проведення репозиції країв лунки в різних не стандартних ситуаціях	55 хвилин	практичні навички біля ліжка хворого (збір скарг та анамнезу хворого, зовнішній огляд хворого) практичні навички біля крісла хворого (об’єктивне обстеження пацієнта, постановка діагнозу хворому, вибір інструментарію для видалення зубів)	інструменти для видалення зубів верхньої щелепи, інструменти для видалення зубів нижньої щелепи, амбулаторна картка хворого, стаціонарна картка хворого, операційний журнал.
3.	Заключний етап	20 хвилин
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки		ситуаційні задачі - структурована письмова робота
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента
3.3.	Інформування студентів про тему наступного заняття

5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до занять

   1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
Вивих нижньої щелепи	це зміщення суглобового відростка до переду від 1 суглобового горбика.
Перфорація	це наявність з’єднання між двома порожнинами що виникло штучно.
Перелом нижньої щелепи	це порушення цілісності кісткової структури нижньої щелепи.
Аспірація кореня або зуба	це потрапляння кореня або зуба в дихальні шляхи

1. Теоретичні питання до заняття

1. Причини виникнення перелому кореня та коронки під час видалення , клініка діагностика та лікування?.

2. Причини виникнення перелому і вивих сусіднього зуба, клініка діагностика та лікування?

3. Причина проштовхування кореня зуба в м'які тканини, клініка діагностика та лікування?

4. Причина ушкодження ясен і м'яких тканин порожнини рота, клініка діагностика та лікування?

5. Причина відлому ділянки альвеолярного відростка та вивиху нижньої щелепи, клініка, діагностика та лікування ?

6. Причина перелому нижньої щелепи та перфорації дна гайморової пазухи, клініка діагностика та лікування.

7. Причина проштовхування кореня зуба у верхньощелепову пазуху, клініка діагностика та лікування?

8. Причина невриту нижнього луночкового нерва, клініка діагностика та лікування.

9. Причина аспірації зуба або кореня, клініка діагностика та лікування.

1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Детальне обстеження хворих перед видаленням зуба.

2. Постановка діагнозу для хворих перед видаленням зуба та прогнозування ускладнень під час видалення зуба..

3. Підбір інструментів для видалення зубів на верхній та нижній щелепі з метою профілактики ускладнень під час видалення зуба.

4. Проведення видалення верхівки коренів зубів верхньої шелепи.

5. Проведення видалення верхівок зубів зубів нижньої щелепи.

6. Демонстрація операції атипового видалення зубів на манекені, а також при перелому кореня атипово розташованого зуба.

7. Ревізія лунки після видалення зуба при розриві м’яких тканин навколо зуба.

8. Ревізія лунки після видалення зуба при переломі стінок лунки.

9. Обговорення питань профілактики ускладнень під час видалення зубів.

10. Дача рекомендацій після видалення зуба.

6. Зміст теми.

УСКЛАДНЕННЯ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ВИДАЛЕННЯ ЗУБА

Загальні:	Місцеві:
1 1. Непритомність Колапс Шок	Перелом коронки або кореня зуба, що видаляється Перелом і вивих сусіднього зуба Проштовхування кореня зуба в м'які тканини Ушкодження ясен і м'яких тканин порожнини рота

і

5. Відлом ділянки альвеолярного відростка

6. Вивих нижньої щелепи

7. Перелом нижньої щелепи

8. Перфорація дна гайморової пазухи

9. Проштовхування кореня зуба у верхньощелепову пазуху

10. Неврит нижнього луночкового нерва

11 .Аспірація зуба або кореня

Непритомність

Непритомність (syncope) - раптова короткочасна втрата свідомості, характеризується послабленням дихання і кровообігу, є проявом гострої гіпоксії головного мозку. Може розвинутись на будь-якому етапі проведення місцевого знеболення. Частіше виникає у осіб з нестійкою психікою (істерією). Непритомність виявляється появою запаморочення, дзвону у вухах, позіханням, нудотою, блідістю шкірних покривів особи, потемнінням в очах, втратою свідомості. Пульс слабкий, частий, артеріальний тиск низький. Дихання рідке, поверхневе, зіниці розширюються.

Призводять до непритомності наступні чинники: недосипання, перевтома, перенапруження нервової системи (хвилювання хворого), голод, інтоксикація, супутні захворювання і ін.

Лікування. Хворому слід надати положення Тренделенбурга (голова знаходиться нижче ніг), розщебнути одяг, що утрудняє дихальні рухи , забезпечити доступ свіжого повітря. Дають вдихати хворому пари нашатирного спирту. Шкіру обличчя і шиї протирають рушником, змоченим у холодній воді.

При непритомному стані (незалежно від його причини), Гаваа Лувсан (1980,1986) рекомендує використовувати подразнення активної точки - VG-26 Жень-чжун Розташування: під носовою перегородкою у верхній третині вертикальної борозни верхньої губи. Можна проколювати шкіру і м'які тканини на глибину 0,5-1,0 см звичайною ін'єкційною голкою. Критерієм служить поява болю, кінчик голки слід направляти догори.

Вкрай рідко може виникнути необхідність у внутрішньом'язевому введенні дихальних аналептиків і судинних засобів. Якщо непритомний стан продовжується більше 60 сек.. показано внутрішньовенне введення кордіаміну (див. раніше) або підшкірне введення 1-2 мл 10% розчину кофеїн - бензоат натрію.

Профілактика непритомності полягає в знятті емоційної напруги перед проведенням оперативного втручання (шляхом проведення премедикації), в створенні спокійної обстановки в приміщенні, де проводиться це втручання.

На думку П.М. Егорова (1985) певне профілактичне значення має проведення вкола голки на висоті глибокого вдиху, що відволікає увагу хворого і попереджує появу анемії мозку. Т. Г. Робустова і B.C. Стародубцев (1990) звертають увагу на необхідність послабити комір одягу для усунення подразнення каротидного синуса і виключити різкі рухи головою.

Колапс

Колапс - це судинна недостатність, що гостро розвивається, виявляється різким зниженням артеріального і венозного тиску, ознаками гіпоксії головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій організму. Свідомість у хворого збережена, якщо до клінічної картини колапсу не приєднується непритомність. Суб'єктивна симптоматика колапсу відповідає такій картині при непритомності. Тільки при колапсі спостерігається значне падіння артеріального тиску, пульс слабкого наповнення, ниткоподібний, різко прискорений, аритмічний . Тони серця глухі, аритмія. Дихання поверхневе.

^ Лікування: хворого переводять в горизонтальне положення (положення ^рнделенбурга),до ніг прикладають грілку. Необхідно підняти тонус судин і нормалізувати ,Лоту серця. Внутрішньовенно вводять від 20 до 100 мл 40% розчину глюкози з 2-5 мл розчину аскорбінової кислоти, 2 мл кордіаміну, 10 мл 10% розчину хлориду кальцію При неефективності вказаних заходів внутрішньовенно (крапельно) вводять (під контролем рівня

артеріального тиску ) 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну гидрохлорида (0.5 мл 0,2% розчину⁴ норадреналіну. 0,5 мл 1% розчину мезатона. 1 мл 1% розчину фетанола 0.5-1,0 мл 5% розчину ефедрину) на 20-40 мл 40% розчину глюкози (або ізотонічного розчину) За свідченнями можна Застосувати 60 міліграм преднізолону (250 міліграм гідрокортизону), інгаляцію кисню, серцеві глікозиди (див раніше) Слід знати, що на 1 г сухої речовини глюкози необхідно вводити 5 ЕД інсуліну.

Анафілактичний шок

Анафілактичний шок - це патологічний процес,що загрожує життю, обумовлений дією на організм, медикаментозного препарату, характеризується важким порушенням діяльності центральної нервової системи, кровообігу, дихання і обміну речовин.

Через нетривалий час після введення анестетика (може виникнути відразу після ін'єкції препарату або через 15-30 хвилин, а іноді пізніше) з'являється відчуття неспокою, страху, сслабкість посилюється. Посилюється відчуття здавлення за грудиною, біль в серці, шкірні покриви різко блідніють, покриваються холодним липким потом, з'являються болі в животі, нудота або блювота, втрата свідомості, можуть з'являтися судоми. Зіниці розширюються і не реагують на світло. Пульс частий, ниткоподібний, артеріальний тиск не визначається, тоны серця глухі, погано прослуховуються, утруднене дихання.

При легкому і середньому ступені тяжкості анафілактичного шоку можна виявити раніше перераховані клінічні симптоми. При важкій формі анафілаксії можливий смертельний випадок.

Лікування повинне бути невідкладним. Необхідно покласти хворо го у горизонтальне положення, повернути голову убік і висунути нижню щелепу для попередження западання язика і асфіксії. Якщо у хворого є знімні зубні протези, то їх необхідно вийняти. При проведенні анестезії в легко доступній ділянці щелепно- лицьової ділянці, для припинення надходження антигена в кров, зону введення анестетика слід обколювати 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлорида, який заздалегідь розводять в 10-15 мл ізотонічного розчину.

Хворому внутрішньовенно вводять 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну гидрохлорида (норадреналіну, мезатона, фетанола або ефедрину) на 20 мл 40% розчину глюкози. Вводять обов'язково антигістамінні препарати (2-4 мл 1% розчину димедролу або 2 мл 2,5% розчину піпольфену або 2-4 мл 2% розчину супрастину або 2 мл тавегілу), а також 60 міліграм преднізолону або 250-300 міліграм гідрокортизону.

Для підтримки серцевої і дихальної діяльності вводять 1-2 мл кордіаміну і серцеві глікозиди (0,5 мл 0,05% розчину строфантину, 0,5-1,0 мл 0,06% корглюкона). Призначаються діуретики - фуросемид (лазикс) по 2-4 мл 1% розчину внутрішньовенно. При бронхоспазмі показано введення 2,4% розчину эуфиллина (5-10 мл) або 10% розчин дипрофиллина (5 мл), які заздалегідь розводяться в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Медикаментозна терапія проводиться на тлі інгаляції киснем. При необхідності виконують серцево- легеневу реанімацію. Особи, які виведені з анафілактичного шоку, повинні бути госпіталізовані через побоювання розвитку пізніх ускладнень з боку серця, нирок та інших органів. Профілактика полягає в ретельному зборі алергологічного анамнезу, проведенні шкірних проб на чутливість хворого до медикаментів, правильному підборі анестетиків за наявності підвищеної чутливості до деяких з них.

Перелом коронки або кореня зуба, що видаляється.

Виникає через патологічний процес або анатомічні особливості будови кореня й навколишньої кісткової тканини або порушення техніки операції (неправильне накладення щипців, недостатньо глибокого їхнього просування, різких рухів, неправильного застосування елеватора).

Лікування: Необхідно продовжити втручання й видалити корінь.

Перелом і вивих сусіднього зуба.

Може виникнути при використанні його, як опори при роботі з елеватором.

Лікування: При переломі вирішується питання про можливості його збереження й подальшого консервативного лікування. При неповному вивиху - зміцнити зуб шиною, при повному' вивиху - провести реплантацію.

Проштовхування кореня зуба в м'які тканини.

Частіше буває при видаленні 8 нижнього зуба. Цьому сприяє розсмоктування тонкої внутрішньої стінки альвеоли або грубі маніпуляції елеватором. Корінь попадає в м'які тканини заднього відділу під’язичної або піднижньощелепної ділянки.

Лікування: Видалення кореня в умовах стаціонару.

Ушкодження ясен і м'яких тканин порожнини рота.

Виникає при грубій роботі лікаря в результаті порушення техніки операції: на етапі сепарації кругового зв'язування зуба, при виведенні з порожнини рота поодиноко стоячих зубів на нижній щелепі. На етапі накладання щипців, при накладенні їх наосліп. При зісковзування інструмента може відбутися поранення слизуватої оболонки щоки, твердого неба, під'язичної області, мови.

Лікування: Хірургічна обробка рани з накладенням швів на слизову. Розчавлені ділянки висікають, розірвані зближають швами. Профілактика - фіксація пальцями лівої руки альвеолярного відростка щелепи.

Відлом ділянки альвеолярного відростка.

При накладенні щічок щипців на краї альвеолярного відростка відбувається відлом невеликої ділянки кістки. При зрощенні кореня з кісткою - відлом різних по величині ділянок альвеолярного відростка. При видаленні 8 верхнього зуба буває відрив заднього відділу альвеолярного відростка з 8 або навіть 678 зубами й розкриттям верхньощелепної пазухи.

Лікування: відлом невеликої ділянки кістки істотно не впливає на наступне загоєння, цю ділянка кістки витягають разом із зубом, а гострі краї кістки згладжують. При відломі альвеолярного відростка із зубами й бугром верхньої щелепи його видаляють, а рану ушивають, виконуючи методи місцевої пластики або тампонують йодоформною марлею. Якщо відламана частина альвеолярного відростка зберігає зв'язок з м'якими тканинами - її репонують і фіксують дротяною шиною.

Вивих нижньої щелепи.

В осіб літнього віку при видаленні зубів на нижній щелепі виникає передній однобічний, рідше двосторонній вивих. При цьому хворий не може закрити рот. При однобічному вивиху нижня щелепа зміщена в здорову сторону, при двосторонньому - уперед.

Лікування: Вправляння вивиху.

Профілактика - фіксація нижньої щелепи лівою рукою під час видалення зубів на ній.

Перелом нижньої щелепи.

Виникає рідко (в 0,3% випадків переломів цієї кістки). Найбільше часто буває при видаленні 38 (48) і 37 (47) зуба елеватором або долотом. Перелом можливий:

• у результаті попереднього патологічного процесу (кисти, пухлини щелеп, хронічний остеомієліт й ін.);

в у людей похилого віку внаслідок атрофії щелепи;

• при порушенні техніки видалення зуба.

Лікування: Репозиція й фіксація відломків назубними шинами або шляхом остеосінтеза.

Перфорація дна гайморової пазухи.

Цьому сприяють анатомічні особливості співвідношень 5-6-7 зубів і дна верхньощелепової пазухи. При пневматичному типі будови пазухи корінь цих зубів може доходити до дна пазуху й виступати над її дном, зрідка відділені кістковою тканиною товщиною 0,2 - 1 мм. При хронічному запальному процесі тканина патологічного вогнища спаюються зі слизовою оболонкою пазухи н при видаленні зуба вона розривається й викликає з’єднання з порожниною рота. При склеротичному типі будови гайморової пазухи небезпека перфорації менша.

З вини лікаря може відбутися перфорація дна верхньощелепової пазухи при травматичному видаленні зуба: грубому роз'єднанні коріння й обстеженні лунки хірургічною ложкою.

При прориві верхньощелепової пазухи з лунки виділяється кров з пухирцями повітря; а при гнійному гаймориті - виділяється гній з пухирцями повітря. Під час видиху через ніс, затиснутий пальцями, повітря зі свистом виходить із лунки (позитивна пальценосова проба). При обережному введенні зонда спостерігається його безперешкодне занурення на більшу глибину ніж довжина кореня.

Лікування: 1) при відсутності запальних явищ у пазусі лунка запонюється кров'яним згустком, а отвір закривають йодоформною турундою, що витримують 5-7 днів за допомогою захисної Капи або шва-вісімки. При значному дефекті пазухи проводиться пластичне закриття дефекту місцевими тканинами, як з вестибулярної сторони, так і з боку піднебіння;

2) якщо в пазусі є запальний процес, то лунка залишається відкритої, призначаються сольові й антисептичні полоскання на фоні потужної антибактеріальної терапії. Оперативне закриття з’єднання проводиться в плановому порядку разом з гайморотомією по Колдвелу - Люку.

Проштовхування кореня зуба у верхньощепну пазуху.

Виникає при неправильному просуванні щипців або прямого елеватора при видаленні 5-7 зубів. При цьому буває: потрапляння корен я між слизовою оболонкою пазухи й кісткою без розкриття пазухи й потрапляння кореня безпосередньо в пазуху прориваючи слизову. Діагностиці допомагає рентгенологічне дослідження. Іноді корінь попадає в порожнину кісти верхньої щелепи й тоді клінічні ознаки прориву відсутні.

Лікування: Видалення кореня в умовах стаціонару при радикальній операції по Колдуелл - Люку з одночасною пластикою перфораційного отвору.

Неврит нижнього луночкового нерва.

Виникає при видаленні 6-8 зубів. Під час вивихувания кореня елеватором може відбутися ушкодження нерва. Клінічно проявляється болем у щелепі, онімінням нижньої губи й підборіддя, зниженням або випаданням чутливості ясен, порушенням злектрозбудливості пульпи зубів.

Лікування: При болючому синдромі призначають анальгетики, фізіотерапевтичні процедури. Показано відновну терапію.

Аспірація кореня або зуба.

Виникає порушення зовнішнього дихання аж до асфіксії.

Лікування: При асфіксії проводиться трахеотомія, сторонні предмети віддаляються за допомогою бронхоскопа.

При проковтуванні вилученого зуба він залишає шлунково-кишковий тракт природним шляхом.

7. Матеріали для самоконтролю

   1. У хворого М. 39 років під час видалення 48 зуба, виникли головокружіння, різка слабкість, загальна в’ялість. Свідомість збережена. Шкіра бліда, холодна на дотик, волога. Дихання поверхневе, тахікардія, пульс слабкого наповнювання. Температура і артеріальний тиск зменшилися. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?

1. Колапс

Б. Анафілактичний шок

2. Непритомність

Г. Травматичний шок

Д. Набряк Квінке

2. Хворому Л., 23 років для видалення 14 лікар застосував 2 мл 2 % розчину лідокаїну з адреналіном. Під час проведення анестезії різко погіршився загальний стан пацієнта: з'явилася слабість, почуття стискування за грудиною. Об’єктивно: шкірні покриви обличчя бліді, вкриті

холодним потом. Пульс слабкий, виражена тахікардія, з'явилися судороги, виникла утрата свідомості до 2 хвилин. Про яке ускладнення може бути мова?

1. Непритомність

Б. Анафілактичний шок

2. Колапс

Г. Епілептичний припадок Д. Інтоксикація адреналіном

7.3. У хворого під час видалення зуба виник колапс. Дайте характеристику пульсу?

А.	Ниткоподібний, частий
Б.	Ниткоподібний, рідкий
В.	Частий, задовільного наповнення
Г.	Рідкий, задовільного наповнення
д.	Пульс не змінюється
7.4. )	Під час видалення зуба у хворої виник колапс. Дайте характеристику покровам
А.	Бліді, вологі
Б.	Бліді, сухі
В.	Гіперемоовані, вологі
Г.	Гіперемовані, сухі
д.	Шкіра не змінюється
7.5.	Чоловік 23 лет звернувся в хирургичний кабінет с метою видалення 36 зуба з

приводу загострення хронічного періодонтита. Після проведення торусальнї анестезії розчином ультра каїна 4% 2 мл хворий відчув запаморочення, дзвін у вухах, потемніння в очах. Шкірні покриви бліді, виникла втрата свідомості до 1 хвилини. Пульс слабого наповнення, частий до 98 Уж. в хв. АД 100/65. Дихання поверхневе, рідке. Який стан розвинулося у хворого.

1. Запаморочення

Б. Коллапс

2. Анафілактичний шок

Г. Отек Квінке

Д. Травматичний шок

6. Жінці 25 років хірургом-стоматологом встановлений діагноз загострення хронічного періодонтита 46 зуба. Через кілька хвилин після проведення мандібулярної анестезії в хворої з’явилось відчуття страху, наростаюча слабкість, відчуття с давлення за грудиною. Шкіра бліда, покрита холодним липким потом. Хвора знепритомніла, з’явились судоми. Зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, ниткоподібний. АТ не визначається. Дихання забруднено. Який стан розвився в хворої?

1. Анафілактичний шок

Б. Зомління

2. Набряк Квінке

Г. Травматичний шок

6. Хвора, 43 роки, звернулась до хірурга — стоматолога з метою санації порожнини рота. З анамнезу стало відомо,що протягом останніх 5-й років хворіє бронхіальною астмою. Через 5 — 7 хв. Після введення анестетика у хворої з’явилась біль голови та живота, утруднене дихання, свербіння шкіри, загальна слабкість. Об’єктивно: хвора бліда, на чолі холодний піт, слизові оболонки синюшні, пульс ледь-ледь визначається, АТ знижений, зіниці розширені. Назвіть можливе ускладнення анестезії.

А. Анафілактичний шок.

Б. Колапс.

В. Отруєння організму анестетиком.

Г. Зомління.

Д. Інфаркт.

6. Після проведення туберальної анестезії у хворого з’явились головокружіння, головний біль, слабкість, нудота, парестезія, блідість шкірних покривів та губ, поверхневе дихання, корчі, холодний піт на шкірі обличчя. Пульс частий (тахікардія), слабо7го наповнення та напруження, гіпотонія. Яка причина виникнення такого стану у хворого?

1. Інтоксикація анестетиком.

Б. Зомління.

2. Колапс.

Г. Набряк Квінке.

6. Через 5 хвилин після проведення мандибулярної анестезії розчином новокаїну з адреналіном у хворого з’явився неспокій, страх, похолодіння шкірних покривів, задишка, головний біль, тахікардія, підвищення артеріального тиску, біль в ділянці серця. Для якого загального ускладнення місцевої анестезії характерна така клінічна картина ?

1. Інтоксикація адреналіном

Б. Зомління

2. Колапс

Г. Інтоксикація новокаїном

Д. Анафілактичний шок

6. Під час видалення 46 зуба у пацієнта Р.,34 років, з’явились короткочасне потьмарення свідомості, блідість слизових та шкіряних покривів .Пульс слабкий та частий. АТ 90/60 мм.рт.ст. Яке ускладнення під час оперативного втручання має місце?

1. непритомність.

Б. Судинний колапс.

2. Гіпертонічна криза.

Г. інфаркт міокарда.

Д. Анафілактичний шок.

6. Під час проведення місцевої анестезії у пацієнта С.,34 років, розпочались явища анафілактичного шоку по асфіктичному типу: запаморочення, спастичний кашель, прискорене дихання. Який препарат необхідно ввести у першу чергу під час надання невідкладної допомоги?

1. 0,1% адреналін.

Б. 1% димедрол.

2. Преднізолон.

Г. 2,4% еуфілін.

Д. Кордіамін.

6. Під час видалення 46 зуба у пацієнта Р.,34 років, з'явились короткочасне потьмарення свідомості, блідість слизових та шкіряних покривів. Пульс слабкий та частий, А Г 90/60 мм.рт.ст. Яка тактика найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?

Надати хворому положення Тренделенбурга.

1. Ввести 0,1% адреналін.

Б. Ввести 1% димедрол.

2. Ввести преднізолон.

Г. Ввести кордіамін.

6. При видалені 16 зубу з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту у хірурга-стоматолога виникла підозра на наявність повної перфорації дна гайморової пазухи Для уточнення діагнозу хворому була запропонована пальце-носова проба. В якому випадку при повній перфорації гайморової пазухи ця проба буде негативною?

1. Перфораційний отвір закритий поліпом слизової оболонки гайморової пазухи.

Б. Перфораційний отвір закритий згустком крові.

2. Перфораційний отвір закритий клаптем слизової з альвеолярного паростку.

Г. Перфораційний отвір закритий клаптем слизової з піднебіння.

Д. Перфораційний отвір закритий гнійною пробкою

6. До хірурга-стоматолога звернувся хворий з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту 16 зуба. На рентгенівському знімку винаходять довгі та тонкі корені 16 зуба і товсту між кореневу перегородку. При видаленні 16 зубу зростає небезпека:

1. Перелому коренів 16 зуба та перфорація дна гайморової пазухи.

Б. Ушкодження слизової оболонки порожнини рота в ділянці 16 зуба з проштовхуванням кореня в м’які тканини.

2. Пошкодження хірургічних інструментів.

Г. Перелому стінок комірки 16 зуба та відлом бугра верхньої щелепи.

Д. Перелому коронки 16 зуба.

6. Після видалення 27 зуба у хірурга-стоматолога виникла підозра на перфорацію гайморової пазухи. Для уточнення діагнозу лікар вирішив провести пряму пальце-носову пробу. Які дії потрібно виконати хворому?

1. Закрити пальцями ніс і намагатися видихнути повітря через ніс, при цьому стежити за лункою 27 зуба.

Б. Закрити пальцями ніс і видихнути повітря через рот, слідкуючи за лункою 27 зуба.

2. Вдихнути повітря через ніс, слідкуючи за лункою 27 зуба.

Г. Зробити вдих через ніс і видихнути через рот, затуливши при цьому ніс.

Д. Вдихнути повітря через рот, слідкуючи за лункою 27 зуба.

6. Під час видалення 17 зуба утворилася повна перфорація дна гайморової пазухи. Для підтвердження діагнозу була проведена пряма пальце-носова проба. Позитивною буде вважатися проба, якщо з комірки видаленого 17 зуба з’явиться:

1. Характерне шипіння та бульбашки повітря з домішками крові.

Б. Неприємний запах.

2. Клапоть слизової оболонки.

Г. Випинання слизової гайморової пазухи.

Д. Нічого не з’явиться.

7.18. Під час видалення 16 зуба з приводу хронічного гранулематозного періодонтиту утворилася повна перфорація дна гайморової пазухи. Була проведена пряма пальце-носова проба, яка виявилася негативною. У хворого в анамнезі згадка про хронічний гайморит. Хірург- стоматолог запідозрив, що перфораційний отвір перекрився поліпом слизової оболонки гайморової пазухи. Для підтвердження цього лікар провів пробу протилежну до пальце-носової. Які дії були запропоновані хворому ?

1. Надути щоки.

Б. Видихнути повітря через ніс при закритому роті.

2. Видихнути повітря через рот при закритому носі.

Г. Видихнути повітря через ніс при відкритому роті.

Д. Втягнути щоки.

19. Відразу ж після видалення 44 зубу з'явилась сильна капілярна кровотеча з лунки видаленого 44 зубу. Травми слизової оболонки не було. Який метод зупинки кровотечі необхідно обрати?

1. Тампонада гемостатичною губкою.

Б. Тампонада стерильним марлевим тампоном.

2. Тампонада йодоформним тампоном.

Г. Кюретаж лунки.

19. В хворого М.. внаслідок видалення 16, виникла випадкова перфорація дна верхньощелепової пазухи. В ділянці коренів 16. Запальний процес у верхньощелеповій пазусі відсутній, які ваші подальші дії?

1. Прикрити згусток крові в лунці слизо-кістним клаптем і накласти фіксуючі

шви.

Б. Негайна гайморотомія

2. Тампонада пазухи через лунку зуба

Г. Термінова госпіталізація хворого

Д. Зблизити краї лунки шляхом стискання пальцями

19. У хворої після видалення 27 виникла луночкова кровотеча, застосування яких методів і засобів є найбільш ефективним для зупинки кровотечі

1. Тампонада лунки місцевими гемостатіками

Б. Ретрація країв лунки

2. Тампонада лунки марлевим тампоном

Г. Тампонада лунки йодоформним тампоном

Д. Загальна гемостатична терапія

19. Хворий 20р. звернувся стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 46. При огляді - клініка альвеоліту. Післятракційна лунка наполовину виповнена сірувато-бурим кров'яним детритом, фібрином, ясна навколо лунки травмовані, виражені гіперемія та набряк, неприємний запах з рота. В амбулаторній картці при первинному відвідуванні зафіксовано, що хворий з’явився з метою санації ротової порожнини. Було видалено 46, згладжені краї лунки, видалено розчавлені клаптики слизової ясенного краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що перекисленого нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвиток альвеоліту?

1. Ушивання лунки та протизапальна терапія

Б. Тампонада лунки гемостатичною губкою

2. Тампонада лунки йодоформною марлею

Г. Проведення дом’язевої антибіотикотерапії

Д. Введення анальгетиків та полоскання гіпертонічним розчином ИаС1

19. Хворій показано видалення 48 зубу, який зруйнований на 1/3. На правій половині нижньої щелепи зуби відсутні, окрім 48. Лікар наклав на коронку 48 зубу щипці зігнуті по площині і після люксаційних рухів провів тракцію зубу. Яке ускладнення найбільш вірогідне?

1. Виник розрив слизової оболонки стрічкоподібної форми з язикової сторони.

Б. Виник розрив слизової оболонки стрічкоподібної форми з вестибулярної сторони.

2. Перелом коронки 48 зубу.

Г. Перелом нижньої щелепи.

Д. Перелом коронок 16-18 зубів.

19. Стоматолог-хірург аподактильно, за допомогою шпателя відвів щоку під контролем зору наклав Б-подібні щипці на коронку 25 зубу і після люксаційних рухів провів тракцію зубу.

При цьом}⁷ виникло ускладнення - розрив слизової оболонки щоки. Як запобігти цього ускладнення?

1. Необхідно виконати етап руйнування циркулярної зв’язки зубу.

Б. Необхідно за допомогою шпателя захищати альвеолярний паросток з піднебінної сторони.

2. Необхідно за допомогою шпателя захищати альвеолярний паросток з вестибулярної сторони.

Г. Необхідно пальцями лівої руки фіксувати альвеолярний паросток з обох сторін.

Д. Необхідно провести ротаційні рухи.

19. Стоматолог-хірург наклав щічки Б-подібних щипців на коронку 46 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. 47 зуб інтактний. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 47 зуб. 46 зуб видалений, але при цьому в 47 зубі виникла рухливість 3 ступеню. Яка подальша тактика лікаря?

1. Провести рентгенографію і ЕОД, при наявності неповного вивиху, зафіксувати 47 зуб за допомогою шини.

Б. Зафіксувати 47 зуб за допомогою шини, призначити УВЧ.

2. Провести рентгенографію і ЕОД, при наявності перелому, видалити 47 зуб.

Г. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.

Д. Видалити 47 зуб, мобілізувати клапоть та ушити наглухо лунку.

19. Хірург-стоматолог наклав щічки щипців на коронку 17 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 16 зуб. При цьому виникло відділення бугра верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Яка подальша тактика лікаря?

1. Відшарувати слизово-окісний клапоть, видалити фрагмент з 17, 18 зубами та ушити наглухо слизову.

Б. Виготовити шину-капу на верхню щелепу, призначити УВЧ.

2. Провести рентгенографію і ЕОД, зафіксувати 17, 18 зуби за допомогою шини.

Г. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.

Д. Видалити фрагмент з 17, 18 зубами, та тампонувати рану.

19. Хірург-стоматолог наклав щічки щипців на коронку 16 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 15 зуб. При цьому виник перелом бугра верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Порушення слизової оболонки навколо фрагмента з зубами немає. Яка подальша тактика лікаря?

1. Закінчити видалення 16 зубу, репонувати фрагмент з 17, 18 зубами та фіксувати його шиною.

Б. Перенести видалення 16 зубу на пізніший час, репонувати фрагмент з 17, 18 зубами та фіксувати його шиною.

2. Відшарувати слизово-окісний клапоть, видалити фрагмент з 16, 17, 18 зубами та ушити наглухо слизову.

Г. Направити хворого до стаціонару для подальшого лікування.

Д. Видалити 16 зуб і фрагмент з 17, 18 зубами, провести зондування ран, для вияву співвідношення з гайморовою пазухою та тампонувати рану йодоформною смужкою.

19. Хірург-стоматолог при видаленні 38 зубу використав елеватор Леклюза. Після того, як щічка елеватора була введена між 37 та 38 зубами та проведена спроба вивихнути 38 зуб, виникло порушення прикуса. Яке найбільш ймовірне ускладнення виникло?

А. Перелом нижньої щелепи в ділянці кута.

Б. Перелом альвеолярного відростка нижньої щелепи.

В. Неповний вивих 37 зубу.

Г. Передній вивих нижньої щелепи. Д. Задній вивих нижньої щелепи..

19. В момент тракції 16 зуба він попав в порожнину рота і зник. В цю мить хворий почервонів, затримав дихання і у нього виник ковтальний рефлекс. Після цього інциденту суттєвих змін в самопочутті пацієнта не відбулося. Який ймовірний діагноз захворювання, яке виникло? Які подальші дії стоматолога - хірурга?

1. Ковтання кореня 16 зуба, за хворим проводять динамічне спостереження.

Б. Ковтання кореня 16 зуба, показана консультація гастроентеролога.

2. Ковтання кореня 16 зуба, показана гастроскопія.

Г. Аспірація кореня 16 зуба в верхні дихальні шляхи, показана консультація ЛОР.

Д. Аспірація кореня 16 зуба в верхні дихальні шляхи, показана бронхоскопія.

19. Перерахуйте ранні ускладнення під час операції видалення зуба:

1. Перелом коронки та кореня зуба, пошкодження ясен, перелом нижньої щелепи, вивих нижньої щелепи.

Б. Відлом ділянки альвеолярного паростка, перфорація верхньощелепової пазухи, остеомієліт щелеп.

2. Проштовхування кореня в м’які тканини, ерозивна кровотеча.

Г. Альвеоліт, кровотеча з лунки, перелом нижньої щелепи.

Д. Перелом та вивих сусіднього зуба, пошкодження ясен та м’яких | тканин, одонтогенний гайморит.

19. У хворого Ч. під час видалення 27 зуба розвинулося раптове утруднення дихання ,що перейшло в асфіксію. Зовні лице симетричне шкіра синюшного кольору, тиск в нормі, пульс незначно прискорений. Видалення проводилося під аплікаційною анестезією. Вкажіть можливу причину розвитку данного ускладнення.

1. Аспірація зубом

Б. Колапс

2. Набряк Квінке

Г. Анафілактичний шок

Д. Психоемоційний стрес

19. Що відносять до місцевих ускладнень , що виникають під час видалення зуба?

1. Проштовхування кореня в м’які тканини .

Б. Кровотеча.

2. Луночковий біль.

Г. Альвеоліт.

Д. Обмежений остеомієліт лунки.

7.33 Чоловік звернувся до поліклініки з приводу видалення 17 зубу. Під час операції видалення зуба один із коренів потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

1. Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару.

Б. Не починати ніяких дій.

2. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворився

Г. Провести операцію гайморотомії.

Д. Ушити лунку видаленого зубу.

7.34. Хворий 30 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 16 зуба. У процесі операції видалення зуба відбулося розірвання слизової оболонки альвеолярного відростка, що

супроводжувалося багатою кровотечею. Зазначте найбільше оптимальний засіб припинення кровотечі в даному випадку.

1. Ушивання рани.

Б. Туга тампонада марлевим тампоном.

2. Тампонада гемостатичною губкою.

Г. Тампонада марлевим тампоном з амінокапроновою кислотою.

Д. Парентеральне введення кровоспинних засобів.

35. Чоловік 25 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 18 зуба, коронка якого зруйнована на 1/2. Зуб раніше неодноразово лі кований. Під час видалення зуба відбувся відрив бугра верхньої щелепи. Які найбільше правильні дії в даній ситуації?

1. Видалити відламок і ушити рану.

Б. Спробувати ввести відламок на місце.

2. Встановити відламок на старе місце і зафіксувати.

Г. Видалити відламок.

Д. Видалити відламок і затампонувати рану.

35. Хворому були видалені корні зруйнованого 16 зуба. З лунки з’явились бульбашки повітря. Виявлено, що є перфорація верхньощелепної пазухи. На рентгенограмі придаточних пазух носа змін немає. Яка тактика хірурга-стоматолога в даному випадку?

1. Зашити рану слизово-надкістковим лоскутом та назначити антисептичні ванночки.

Б. Заповнити лунку згустком крові, прикрити гирлі йодоформної марлі, назначити

протизапальну терапію.

2. Промити порожнину, ушити співвідношення слизисто-надкістковим лоскутом, назначити протизапальну терапію.

Г. Ушити лунку і направити хворого до ЛОР-лікаря.

Д. Промити порожнину, назначити протизапальне лікування, через кілька днів провести пластику з’єднання.

35. До лікаря-стоматолога звернулась хвора С., 40 років. При огляді порожнини роту встановлено, що 41 зуб рухливий III ступеню, вертикальна та горизонтальна перку сії безболісна. Слизова оболонка порожнини роту без патологічних змін, відмічається скученність зубів в фронтальному відділі нижньої щелепи. Під час видалення 41 зуба під місцевим знеболенням 8- подібними щипцями стався вивих 42 зуба. Вкажіть причини цього ускладнення.

1. Неправильний вибір інструментів.

Б. Недотримання техніки операції видалення зуба.

2. Неправильне накладання щипців.

Г. Груба робота інструментами.

Д. Недотримання етапів операції видалення зуба.

35. Під час видалення 47 зуба сталась фрактура коронки та проштовхування її в м'які тканини. Після об’єктивного і пальцевого обстеження виявити зуб не вдалось. Які додаткові обстеження необхідно зробити для встановлення локалізації зуба?

1. Рентгенографія нижньої щелепи в прями та бокові проекціях.

Б. Обзорна рентгенографія кісток ліцевого скелета.

2. Ортопонтомограмма.

Г. Рентгенографія дна порожнини роту.

Д. Рентгенографія нижньої щелепи в бокові проекції.

35. Під час видалення корінців 25 зуба з приводу загострення хронічного періодонтита в хворого С., 24 роки, корні попали в гайморову пазуху. Яка повинна бути тактика лікаря в даному випадку?

1. Корні необхідно видалити при проведені операції гайморотомія в умовах стаціоиара. Б. Корні не видаляти, ушити лунку.

2. Корні необхідно видалити через лунку.

Г. Лікування не проводити, хворого взяти на диспансерний облік.

Д. Корені необхідно видалити при проведені операції гайморотомії в умовах поліклініки.

35. На прийом до лікаря-стоматолога звернувся хворий С., 28 лет, з приводу хронічного періодонтіта 46 зуба. Під час проведення операції видалення 46 зуба під місцевою анестезією стався відлом коронки зуба на рівні ясен. Лікар роз’єднав корні 46 зуба використав долото, та видалив медіальний корінь. Під час видалення дистального кореня кутовим елеватором стався відлом кінчика робочої часті елеватора. Яка тактика лікаря.

1. Кінчик робочої частини елеватора видалити, лунку затампонувати турундою з антисептиками або ушити.

Б. Кінчик робочої частини елеватора не видаляти.

2. Кінчик робочої частини елеватора не видаляти, назначити УВЧ.

Г. Кінчик робочої части ни е леватора спробувати видалит и в поліклініці, в випадку неуспіху - не видаляти.

Д. Кінчик робочої частини елеватора обов’язково видалити.

Ситуаційні задачі:

1. Чоловік 40 років звернувся до лікаря з приводу болю в області 16 зубу. З анамнезу випливає, що протягом останніх 2-х років цей зуб піддавався кількаразовому лікуванню. Останнім часом до симптому болісністі приєдналося почуття ваги в області верхньої щелепи і утрудненість носового дихання. Під час видалення з лунки 16 зуба крім гною і крові виділилося повітря. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

2. Під час видалення 14 зуба у пацієнта Р.,64 років, з’явились скарги на біль у загрудниній ділянці, іррадіацію болю в спину. Відмічається блідість слизових та шкіряних покривів, асиметрія пульсу на сонних артеріях. Яка тактика найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?

3. Під час видалення 25 зуба у пацієнта Н.,47 років, з’явились занеспокоєння (неспокій), гіперемія шкіри, тахікардія. Хворий скаржиться на головний біль. АТ 200/90 мм.рт.ст. Яке ускладнення під час оперативного втручання має місце та яка допомога?

4. Під час видалення 16 зуба з приводу загострення хронічного гранульоматозного періодонтиту виникла перфорація дна гайморової пазухи. Верхівка медіального щічного коріння була проштовхнута до гайморової пазухи.. Яку тактику треба обрати в цьому випадку?

5. У хворого після видалення зуба утворились гострі виступаючі краї лунки. Що слід зробити, щоб попередити виникнення луночкового невриту?

6. Хворому С., 49 років, під плексус-анестезією за допомогою артиакаїну-форте видалено зуб на лівій верхній щелепі. По закінченні операції лунка не виповнилась кров’яним згустком. Як можна попередити виникнення альвеоліту у пацієнта?

7. Під час видалення 27 зуба з приводу загострення хронічного гранульоматозного періодонтиту виникла перфорація дна гайморової пазухи. Верхівка дистального щічного коріння була проштовхнута до гайморової пазухи.. Яку тактику треба обрати в цьому випадку?

8. Хворий 30 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 16 зуба. У процесі операції видалення зуба відбулося розірвання слизової оболонки альвеолярного відростка, що супроводжувалося багатою кровотечею. Зазначте найбільше оптимальний засіб припинення кровотечі в даному випадку.

9. У хворого Ч. під час видалення 27 зуба розвинулося раптове утруднення дихання ,що перейшло в асфіксію. Зовні лице симетричне шкіра синюшного кольору, тиск в нормі, пульс незначно прискорений. Видалення проводилося під аплікаційною анестезією. Вкажіть можливу причину розвитку даного ускладнення.

10. В момент тракції 23 зуба він попав в порожнину рота і зник. В цю мить хворий почервонів, затримав дихання і у нього виник ковтальний рефлекс. Після цього інциденту суттєвих змін в самопочутті пацієнта не відбулося. Який ймовірний діагноз стану та які подальші дії стоматолога - хірурга?

Відповіді на ситуаційні задачі.

1. Провести пальце-носову пробу та рентгенографічне обстеження і направити хворого до стаціонару для проведення пластики з’єднання чим проведення гайморотомії по Колдвелу- Люку.

2. Дати хворому аспірин 160-325 мг, нітрогліцерин сублінгвально. Поміряти тиск та визвати швидку.

3. Гіпертонічний криз виник у хворого. Необхідно знизити тиск введенням дібазолу з папаверином, магнезії, фурасемід. Контролювати тиск.

4. Провести рентгенографію придаточних пазух носу та негайно направити хворого до стаціонару для проведення гайморотомії по Колдвелу-Люку з видаленням чужорідного предмету (коріння 16 зуба).

5. За допомогою кісткових кусачок чи фрези ліквідують виступаючі краї лунки.

6. Прикласти зусилля по утворенню згустку, або виповнити рихло лунку йодоформною турундою.

7. Провести рентгенографію придаточних пазух носу та негайно направити хворого до стаціонару для проведення гайморотомії по Колдвелу-Люку з метою видаленням чужорідного предмету (коріння 27 зуба).

8. Укладання клаптя на місце та ушивання рани кетгутом.

9. Аспірації зуба та розвиток аспіраційної асфіксії. Потрібно негайно об'яснити хворому, як викашляти зуб. Якщо не то вирішувати питання про трахеотомію.

10. Ковтання кореня 23 зуба, хворому проводять рентгенографію грудної та черевної порожнини і проводять динамічне спостереження.

7. Рекомендована література.

Основна:

• Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2 т. - Х50 Т.1 / В.О. Маланчук, О.С. Воловар, І.Ю.Гарляускайте та ін. — K.: ЛОГОС, 2011. ст. 135-150.

Тимофеев A.A. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. -Киев, 2002. Ст. 48-57

Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2 томах. Т.2 // Под ред. В.М.Безрукова, Т.Г. Робустовой. - Изд. 2-е, перераб. и Дон. - М.: Медицина, 2000. СТ..98-102

• Лекції кафедри Додаткова:

• Хирургическая стоматология» . Под редакцией Т.Г.Робустовой. М . Медицина 1990 год.

Ст.22-28

9. Тема реферату для самостійної роботи студентів до Модуля МІ.. (Підкреслено в тематиці)

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
	Модуль 1: Пропедевтика хірургічної стоматології
1.	Організація кабінету хірургічної стоматології в амбулаторії.	4	Поточний контроль на практичних занятьях
2.	Асептика та антисептика в хірургічній стоматології.	3	Поточний контроль на практичних заняттях
3.	Загальні ускладнення місцевого знеболення.	4	Поточний контроль на практичних заняттях
4.	Місцеві ускладнення місцевого знеболення.	3	Поточний контроль на практичних заняттях
5.	Інтенсивна терапія, серцево-легенева реанімація в щелепно- лицевій хірургії.	4	Поточний контроль на практичних заняттях
6.	Рентгендіагностика стоматологічних захворювань.	3	Поточний контроль на практичних заняттях
7.	Патофізіологічні засади клінічного перебігу запальних процесів ЩЛД.	4	Поточний контроль на практичних заняттях
8.	Патофізіологічні засади лікування запальних процесів ТЦїїД	4	Поточний контроль на практичних заняттях
9.	Фізіотерапевтичні методи лікування стоматологічних захворювань. Деонтологія в стоматології	3	Поточний контроль на практичних заняттях