- •Тема 1. Теоретичні основи інвестування регіонального розвитку План
- •1. Економічна природа інвестування
- •2. Класифікація інвестицій
- •3. Сутність управління інвестиційною діяльністю в регіоні
- •4. Інвестиційний процес та його стадії
- •Тема 2. Інвестиційна політика регіону План
- •1. Сутність та завдання регіональної інвестиційної політики
- •2. Етапи прийняття та реалізації інвестиційної політики регіону
- •3. Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні
- •Тема 3. Регулювання інвестиційної діяльності регіону
- •2. Особливості регулювання інвестиційної діяльності обласними державними адміністраціями
- •3. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні органами місцевого самоврядування
- •4. Практика регулювання інвестиційної діяльності в Україні на рівні регіонів спеціально створеними для цього органами
- •Тема 4. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів План
- •1. Сутність інвестиційного клімату.
- •2. Інвестиційна привабливість регіону
- •3. Методика розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості регіону
- •Тема 5. Управління фінансовим джерелами інвестування в регіоні План
- •1. Форми та принципи формування інвестиційних ресурсів
- •2. Джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів
- •3. Аналіз джерел формування інвестицій в Україні та її регіонах
- •Тема 6: Основи управління регіональними інвестиційними проектами План
- •1. Зміст управління реальними інвестиціями
- •2. Сутність та принципи оцінки інвестиційних проектів
- •3. Класифікація інвестиційних проектів
- •4. Життєвий цикл проекту та його основні стадії
- •Тема 7: Методи оцінювання регіональних інвестиційних проектів План
- •1. Загальні підходи до оцінки регіональних інвестиційних проектів
- •2. Методи оцінки доцільності капіталовкладень без ризику
- •3. Memoдu оцінки доцільності капіталовкладень з ризиком
- •Тема 8. Управління фінансовими інвестиціями План
- •1. Суть та завдання управління фінансовими інвестиціями
- •2. Визначення вартості облігацій
- •3. Здійснення оцінки вартості акцій
- •4. Управління портфельними інвестиціями
- •Тема 9: управління інвестиційними ризиками в регіоні План
- •1. Сутність та класифікація інвестиційних ризиків
- •2. Методи аналізу ризиків інвестиційних проектів
- •3. Визначення ризику за моделлю оцінки капітальних активів (мока)
- •4. Системи оцінювання інвестиційного ризику регіонів
- •5. Зміст управління інвестиційними ризиками
- •6. Механізми мінімізації інвестиційних ризиків
- •Тема 10. Інституційні інвестори та їх вплив на інвестиційні процеси в регіоні План
- •1. Економічна сутність діяльності інституційних інвесторів
- •2. Класифікація інституційних інвесторів
- •3. Механізм діяльності інститутів спільного інвестування
- •4. Недержавні пенсійні та донорські фонди як інституційні інвестори
3. Сутність управління інвестиційною діяльністю в регіоні
З огляду на вагому роль інвестицій у функціонуванні й розвитку економічних процесів особливе значення в регіональному управлінні належить управлінню інвестиційною діяльністю.
Регіональне управління інвестиціями – це процес цілеспрямованого впливу на об'єкти управління (господарський комплекс регіону, соціальну інфраструктуру, населення й трудові ресурси, природні ресурси та ін.), а також на адміністративно-територіальні одиниці, що перебувають на території регіону.
Обсяг регіональних інвестицій обчислюється як загальна сума коштів всіх суб’єктів підприємницької діяльності, населення регіону, управлінських структур, іноземних інвесторів, спрямованих на довгострокові вкладення в певні галузі економічної діяльності у даному регіоні.
Управління інвестиційною діяльністю в регіоні в сучасних умовах має дуже важливе значення. Розширення економічної самостійності регіонів підсилює роль місцевих органів державної влади й самоврядування у вирішенні питань, пов'язаних з розвитком інвестиційних процесів, формуванням, перерозподілом і використанням існуючих і потенційно можливих інвестиційних ресурсів, створенням сприятливого інвестиційного клімату для залучення вітчизняних і закордонних інвесторів.
Управління інвестиційною діяльністю в регіоні являє собою цілеспрямований прямий і непрямий вплив регулюючих суб'єктів на інвестиційні процеси.
Основна мета управління інвестиційною діяльністю в регіоні — це активізація інвестиційної діяльності й формування сприятливого інвестиційного клімату на території регіону. Для досягнення цієї мети передбачається вирішити ряд завдань стратегічного й тактичного плану.
Стратегічні завдання управління інвестиційною діяльністю — це завдання, вирішення яких спрямовано на стабілізацію й прогресивний розвиток економіки регіону; реструктуризацію господарського комплексу регіону; створення привабливих умов інвестиційної діяльності.
До тактичних завдань регіонального управління інвестиційною діяльністю належать розробка функцій та організаційної структури державних органів управління інвестиційною діяльністю в регіоні; сприяння реалізації в регіоні державної інвестиційної політики; розробка на її основі й реалізація регіональної інвестиційної політики; вибір та обґрунтування пріоритетних об'єктів інвестування; підвищення ефективності інвестиційних процесів; зниження ризиків інвестиційної діяльності.
Об'єктами управління інвестиційною діяльністю в регіоні є умови формування й використання інвестиційних ресурсів з різних джерел фінансування, інвестиційний комплекс регіону.
Управління інвестиційною діяльністю в регіоні здійснюється за допомогою двох форм впливу — прямого і непрямого.
Прямий вплив регіону на інвестиційну діяльність полягає в управлінні інвестиціями з регіональних джерел фінансування. Рішення про фінансування проектів за рахунок регіональних інвестиційних ресурсів приймають органи місцевого самоврядування регіону за умови, що даний проект одержав підтримку місцевих органів влади і увійшов до складу регіональної інвестиційної програми.
Цілі використання регіональних ресурсів на фінансування інвестицій такі:
— поповнення доходної бази регіонального бюджету (може здійснюватися за рахунок поліпшення фінансового стану підприємств, стабілізації податкових платежів, а також неподаткових форм доходів); створення надійної і стійкої фінансової бази регіону;
— підвищення рівня господарської та економічної самостійності регіону;
— ліквідація існуючої диспропорції в розвитку певних галузей господарської діяльності, поліпшення існуючої структури господарства відповідно до цілей соціально-економічного розвитку регіону;
— інвестування нових комунальних технологій, що призводить, з одного боку, до підвищення якості послуг для підприємств і населення регіону, з іншого боку — до зменшення вартості одиниці цих послуг;
— підвищення інвестиційної привабливості регіону (розвиток ринкової, інвестиційної, транспортної, інформаційної інфраструктури в регіоні);
— поліпшення екологічної ситуації в регіоні (інвестиції в проекти, спрямовані на екологічну реструктуризацію регіону, раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, переробку вторинних відходів);
— поліпшення соціальної ситуації в регіоні (збереження й створення нових робочих місць, зростання рівня доходів, поліпшення якості життя населення).
Таким чином, через регіональні інвестиції місцеві органи державної влади можуть впливати на характер інвестиційного клімату на території регіону й підтримувати системний розвиток інвестиційного процесу.
Непряме управління інвестиційною діяльністю в регіоні полягає в регулюванні умов здійснення інвестиційної діяльності в регіоні. Дане регулювання в Україні може здійснюватися шляхом:
— визначення пріоритетів інвестиційної діяльності;
— системи податків з диференціацією суб'єктів й об'єктів оподатковування, податкових ставок і податкових пільг;
— проведення кредитної й амортизаційної політики, у тому числі шляхом прискореної амортизації основних фондів, диференційовано для окремих галузей і сфер економіки;
— надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;
— державних норм і стандартів;
— антимонопольних заходів;
— роздержавлення й приватизації власності;
— визначення умов користування землею, водою й іншими природними ресурсами; — політики ціноутворення;
— проведення державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва; — здійснення інших заходів.
Регіональні інвестиції мають важливе значення не тільки в рамках певної території, а й усієї держави. Тому інвестиції в регіоні з точки зору державного управління сприяють:
· вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку всіх регіонів;
· рішення ряду проблем управлінського і економічного характеру, які мають явну прив’язку до певного регіону;
· усунення існуючих деформацій між сусідніми регіонами;
· поліпшення економічного та соціального становища держави в цілому.
Особливістю регіонального інвестування є здійснення вкладень за рахунок таких джерел:
а) місцевих джерел. Такими джерелами є місцеві бюджети, кошти населення регіону, а також кошти приватних підприємств і організацій;
б) коштів держбюджету. Регіональні інвестиції є невід’ємною частиною інвестиційної політики, тому поряд з інвестуванням із муніципальних джерел, проводиться інвестування регіону за допомогою надання централізованих (загальнодержавних) капіталовкладень;
в) спільного інвестування засобів і цінностей громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.
г) залучення іноземних інвесторів.
На сьогоднішній день регіональні інвестиції представляють підвищений інтерес не тільки для держави в цілому та органів влади як спосіб досягнення економіко-соціальних результатів, але і для приватних інвесторів, як можливість отримувати прибуток з потенційно вигідної, з точки зору економічної діяльності, території. Великі і розвинені регіони часто недоступні для інвесторів з меншим досвідом і фінансовими засобами внаслідок величезної конкуренції та поділу існуючих ринків. Інші ж регіони є привабливими для багатьох інвесторів, створюючи можливість вигідно вкладати кошти в різні сфери господарської діяльності, починаючи від дрібної і середньої бізнес-діяльності, і закінчуючи фондовими ринками і розвитком рекреаційної та житлової інфраструктури.
На жаль, в нашій країні інвестування в регіони розвинене слабо. Прикладом тому можуть послужити статистичні показники різниці в рівні життя і доходів населення великих територіальних одиниць і дрібніших, віддалених від центрів бізнес-діяльності. Причин тому безліч – недосконалість політики, створення непереборних бюрократичних бар’єрів як для іноземних інвесторів, так і для вітчизняних. Необхідно відзначити і наявність недобросовісної конкуренції серед компаній, що займають монопольне становище в регіоні, а також відсутність належного контролю за такою конкуренцією з боку влади.