Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sergienko_uchebnik.docx
Скачиваний:
79
Добавлен:
11.02.2015
Размер:
296.17 Кб
Скачать

Тема 3. Принципи міжнародного економічного права

3.1. Поняття та система принципів міжнародного економічного права.

3.2. Місце загальних міжнародно – правових принципів в нормативній системі міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин.

3.3. Значення спеціальних принципів міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин.

3.1 Поняття та система принципів міжнародного економічного права

Принцип— це основне, загальновизнане, визначальне положення певної теорії, вчення, а також керівна ідея, основне правило поведінки.

До принципів міжнародного економічного права відносяться дві великі групи:

1. Загальні принципи міжнародного права;

2. Спеціальні принципи притаманні міжнародному економічному праву.

До загальних принципів міжнародного права належать наступні принципи:

1) мирного співіснування;

2) суверенної рівності держав;

3) співробітництва держав;

4) невтручання;

5) сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;

6) взаємної вигоди;

7) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози силою та застосування сили;

8) принцип нерушимості кордонів.

До спеціальних принципів міжнародного економічного права відносяться:

1) розвитку економічних і науково-технічних відносин між державами;

2) юридичної рівності та неприпустимості економічної дискримінації держав;

3) свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;

4) невід'ємного суверенітету держав над власними природними та іншими ресурсами, а також економічною діяльністю;

5) режиму найбільшого сприяння;

6) національного режиму.

Принципи міжнародного економічного права складають основу для всіх міжнародних економічних відносин.

У розд. І "Основи міжнародних економічних відносин" Хартії економічних прав і обов'язків держав (далі — Хартія) від 12 грудня 1974 р. зазначається, що економічні, а також політичні й інші відносини між державами регулюватимуться, зокрема, такими принципами:

• суверенітет, територіальна цілісність та політична незалежність держав;

• суверенна рівність усіх держав;

• ненапад;

• невтручання;

• взаємна і рівна вигода;

• мирне співіснування;

• рівноправність і самовизначення народів;

• мирне регулювання спорів;

• усунення несправедливостей, що виникають через застосування сили, які позбавляють націю природних засобів, необхідних для її нормального розвитку;

• сумлінне виконання міжнародних зобов'язань;

• повага прав людини та основних свобод;

• відсутність потягу до гегемонії та сфер впливу;

• сприяння міжнародній соціальній справедливості;

• міжнародне співробітництво з метою розвитку;

• вільний доступ до моря та з нього для країн, що не мають виходу до моря, у межах зазначених принципів.19

3.2. Місце загальних міжнародно – правових принципів в нормативній системі міжнародно – правового регулювання міжнародних економічних відносин.

В попередньому питанні було розглянуто основлі загальні принципи міжнародного права. Нагадаємо, які саме принципи відносяться до загальних.

  1. принцип рівноправ’я і самовизначення народу

  2. принцип юридичної рівності держав;

  3. принцип державного суверенітету;

  4. принцип територіальної цілісності і політичної незалежності;

  5. принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань;

  6. принцип мирного співіснування;

  7. принцип співробітництва держав;

  8. принцип невтручання;

  9. принцип взаємної вигоди;

  10. принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози силою та застосування сили;

Принцип рівноправ’я і самовизначення народу – означає, що всі народи мають право вільно обирати та утворювати без втручання ззовні свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток, а кожна держава в свою чергу зобов’язана поважати це право.

Принцип юридичної рівності держав - полягає в тому, що всі країни в незалежності від ступіню їх розвитку та масштабів мають рівні юридичні права та обов’язки в міжнародних відносинах та міжнародному співробітництві та несуть однакову відповідальність на порушення міжнародних норм.

Принцип державного суверенітету – випливає зсуверенної рівності держав. Обов’язковою ознакою держави завжди є наявність в неї державного суверенітету, тобто свободи держави в межах своєї території. Ніхто не має права посягати на суверенітет держави в незалежності від її розмірів, рівню соціального та економічного розвитку, становища на світовій арені та інших факторів.

Принцип співробітництва держав –означає, що держави співробітничають одна з одною, незалежно від різниці їхніх політичних, економічних і соціальних систем, у різних галузях міжнародних відносин для підтримання міжнародного миру, безпеки і сприяння міжнародній економічній стабільності та прогресу, загальному добробуту народів.

Принципневтручанняв своєму визначенні співпадає з визначенням принципу державного суверенітету та полягає в недопустимості втручання во внутрішні справи держави, до її законодавства, державного та політичного устрою.

Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань – означає, що держави мають сумлінно та в повному обсязі виконувати всі свої зобов’язання, що виникають з міжнародних угод та інших підстав. Значення цього принципу полягає в тому, що в міжнародних відносинах відсутній апарат, якиймає право застосовувати заходи щодо примусового виконання міжнародних зобов’язань. Також значну проблему складає процедура притягнення до відповідальності держави, що відмовляється виконувати міжнародні зобов’язання, що випливає з її імунітету, однак, про це мова піде дещо нижче.

Принцип взаємної вигоди – один із загальновизнаних принципів міжнародного права, яким найчастіше керуються у міжнародних економічних відносинах. Цей принцип тісно пов’язаний з таким принципом, як суверенна рівність держав. Адже лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Тому в Хартії 1974 року ці принципи розглядаються, як такі, що взаємно доповнюють один одного. Недодержання цього принципу у міжнародних економічних відносинах спричиняє неоколоніалізм, дискримінацію, нерівноправність і нееквівалентність обміну, врешті – решт призводить до політичної й економічної залежності, особливо ще недостатньо розвинутих країн.20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]