2. Види підприємств залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

унітарні - створюються одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні підприємства, комунальні підприємства, підприємства засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

корпоративні - утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

3. Види підприємств залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції протягом року:

малі (середньооблікова кількість працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тисячам євро);

великі (середньооблікова кількість працівників перевищує 1 000 осіб, а обсяг валового доходу на рік перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро);

середні (усі інші підприємства).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво та захист інтересів юридичної особи.

Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

11.2. Поняття приватного підприємства

Згідно зі ст. 113 ГК України, приватним підприємством визнається підприємство, що дії на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Приватне підприємство може бути унітарним або корпоративним. У разі створенні підприємства за рахунок внесків власник коштів засновників формується статутний фонд підприємства, який становить сукупність грошових коштів та майна, необхідну для початку та ведення господарської діяльності. Мінімальний розмір статутного фонду для приватного підприємства законодавчо не встановлено. Крім того, приватне підприємство може здійснювати емісію облігацій та векселів, граничний розмір яких законодавством також не встановлено.

Господарський кодекс визнає селянське (фермерське) господарство як різновид приватних підприємств, відповідно до якого вони є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (ст. 114 ГК України).

Правове становище фермерських господарств, у тому числі їх господарсько-правовий статус, закріплено в Законі України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року, відповідно до якого фермерські господарства здійснюють господарську діяльність, маючи на меті отримання прибутку, на земельний ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.