5.8. Спеціальний порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності

Спеціальний порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється згідно зі спеціальними які законами регулюють спеціальні відносини цих сферах. Такі спеціальні правила і спеціальний порядок реєстрації передбачені рядом законів України. Як правило, такий порядок установлюється щодо тих видів діяльності, які безпосередньо стосуються національної безпеки України або його виняткової компетенції: системи грошового обігу, засобів масової інформації, фондових бірж, охорони здоров'я, страхової діяльності, довірчих операцій.

Спеціальний порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності характеризується тим, що:

стосується лише тих видів діяльності або їхніх організаційно-правових форм, які прямо визначені законом;

здійснюється центральними органами виконавчої влади або загальних державних центрів (Національним банком України, Комітетом з нагляду за страховою діяльністю, Міністерством фінансів і т.д.);

реєстрація суб'єктів підприємництва здійснюється на підставі спеціальних відомчих актів;

для реєстрації встановлені спеціальні вимоги щодо розміру статутного фонду, організаційно-правової форми, кваліфікації засновників, утримування їхньої діяльності й т.п.;

спеціальний порядок державної реєстрації стосується лише юридичних осіб, створених у дозвільному порядку;

реєстрація здійснюється в більший (до 30-ти днів) строк;

збір за проведення такої реєстрації встановлюється в підвищеному розмірі.

Крім цього щодо селянських фермерських господарств законодавством установлена можливість спрощеного порядку реєстрації ‑ у сільських селищних радах народних депутатів. Інша справа, чи всі з них організаційно й кадрово готові для такої досить актуальної в умовах аграрної реформи реєстраційної діяльності.

Тема 6. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності

6.1. Поняття ліцензування та його принципи

Для здійснення підприємницької діяльності держава повинна забезпечити чіткі, прості, зрозумілі, єдині для всіх підприємців правила гри та забезпечити їх загальне дотримання, створити єдині умови для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами і гарантувати всім суб’єктам підприємницької діяльності захист їх законних прав та інтересів у взаємовідносинах з іншими підприємцями та органами державної влади.

Ліцензування як один із засобів забезпечення державного регулювання господарської діяльності має власну сферу застосування, що справляє значний вплив на ринкові правовідносини в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Ліцензування підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року; прийнятими для забезпечення виконання вимог цього закону постанов КМУ, якими встановлено: перелік органів ліцензування (14 листопада 2000р. №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування”), строк дії ліцензії, розмір та порядок зарахування платі за ії видачу, перелік документів які надаються до заяви про видачу ліцензії (4 липня 2001 №756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності ”), положення про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті України з питань регуляторної політики, а також ліцензійні умови провадження певних видів господарської діяльності та ін.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі Закон «Про ліцензування») ліцензування це ‑ видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Ліцензування як дозвіл на право здійснення певного виду господарської діяльності згідно зі ст. 3 Закону здійснюється на підставі наступних принципів:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

захисту прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право займатися певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Сам термін «ліцензія» можна розглядати в де кількох аспектах:

як спеціальний дозвіл на провадження певного виду господарської діяльності, згідно з ст.1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензія є документом державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом встановленого строку за умови виконання ліцензійних умов;

як дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, згідно з ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ліцензія це – належним чином оформлене право на імпорт в Україну, експорт з України протягом встановленого строку певного товару (товарів);

як дозвіл на використання в господарської діяльності запатентованого об’єкта промислової власності згідно з Законом України «Про охорону прав на винахід та корисні моделі».

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення деяких видів господарської діяльності, які згідно із законодавством підлягають обмеженню.

У той же час діюче законодавство поділяє ліцензії на внутрішні – які охоплюють господарську діяльність лише в межах України, зовнішні – які здійснюють ліцензування зовнішньоекономічній діяльності. У в зв’язку з цим законодавець передбачив у зовнішньоекономічної діяльності особливий правовий режим здійснення господарської діяльності. Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ліцензії при здійснені зовнішньоекономічної діяльності поділяються на такі види:

ліцензія антидемпінгова ‑ належним чином оформлене право на ім­порт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінго­вих заходів;

ліцензія компенсаційна ‑ належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

ліцензія спеціальна ‑ належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

ліцензія відкрита (індивідуальна) ‑ дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

ліцензія генеральна ‑ відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування для цього товару (товарів);

ліцензія експортна (імпортна) ‑ належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

ліцензія разова (індивідуальна) ‑ разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Суб’єкт господарювання отримавши ліцензію, набуває особливого статусу – «ліцензіата» ‑ та має можливість надалі розширити свою правосуб’єктність шляхом подальшого ліцензування певних видів своєї діяльності.