Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Підручники з Біології / Біологія 9 клас / Шаламов Біологія 9 клас 2017

.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
14.02.2023
Размер:
39.62 Mб
Скачать
A B C D E
Рис. 37.4. Різні варіанти хромосомних мутацій
1. Інверсія. 2. Транслокація.
3. Делеція. 4. Дуплікація.
4
A B C D E
3
A B C D E
A B C D
2
A B E C D
A B C D E
1
A B E D C
A B C D E

що плач нагадує котяче нявчання. Деякі делеції можутьпозитивнопозначитисянажиттєздатно-

сті організму. Так, делеція гена білка-рецептора CCR5 зумовлює несприйнятливість до ВІЛ. Річ у тім, що ВІЛ використовує цей білок на поверхні клітини як основу для проникнення в клітину.

Можливо, втрата CCR5 має й негативні наслідки, але за наявності патогена переваги очевидні (можна помітити паралелі із серпуватоклітинною анемією, чи не так?).

Дуплікації, навпаки, можуть бути основою для розвитку подальшого генетичного різноманіття: у разі «невдалої» мутації в гені в геномі є

ще одна, «резервна», копія. Інакше кажучи, наявність кількох копій гена дає змогу «експериментувати» з однією з них без істотної шкоди для організму. І в якусь мить, можливо, «резервна» копія стане для організму кориснішою, ніж основна.

Транслокаціїтаінверсіїзазвичайнепризводятьдозмінфенотипу,алевідіграють важливу роль у процесі виникнення нових видів. Іноді в процесі транслокації відбувається злиття цілих хромосом. Так, у шимпанзе й інших людиноподібних мавп 24 пари хромосом. Доведено, що в процесі еволюції людини дві хромосоми різних пар злилися з утворенням однієї великої (в упорядкованому каріотипі людини вона у другій парі). Тому каріотип людини складається з 23 пар хромосом.

Геномні мутації змінюють кількість хромосом у геномі

E

E

Геномні мутації пов’язані зі зміною кількості хромосом у геномі. Найпоширенішим прикладом геномних мутацій є кратне збільшення гаплоїдних наборів хромосом — поліплоїдія. У результаті поліплоїдії виникають організми з три-, тетра- (4), пента- (5), гексаплоїдними (6) та ще більшими наборами хромосом. Це явище найпоширеніше в рослин (рис. 37.5). Зазвичай поліплоїдні рослини більші за диплоїдні за розміром, тому сільське господарство зацікавлене в отриманні поліплоїдних рослин (докладніше про це в § 59 ). На щастя, цього можна досягти простою хімічною обробкою, що веде до руйнування веретена поділу. У результаті цього мітоз не завершується, і збільшений удвічі (наприклад, тетраплоїдний) набір хромосом зберігається в одному ядрі. Цікаво, що особини, які містять непарну кількість набо-

рів хромосом, стерильні, бо не можуть здійснити

 

 

мейоз. Так, при схрещуванні тетраплоїдних рос-

 

 

А

Б

лин кавуна з диплоїдними матимемо триплоїдні

кавуни без насіння. Однак це не заважає розмно-

 

 

жувати такі рослини у вегетативний спосіб.

 

 

До геномних мутацій належать і зміни кіль-

 

 

кості окремих хромосом. Одна з таких найпоши-

 

 

реніших у людини геномних мутацій — трисомія

 

 

за 21-ю хромосомою, що призводить до розвит-

Рис. 37.5. Поліплоїдні організми

ку синдрому Дауна. Трисомія означає, що за-

мість двох копій 21-ї хромосоми, які є в здорової

А. Порівняння розмірів поліплоїдної

людини, у пацієнта — три копії (рис. 37.6, Б).

та диплоїдної суниці.

Така аномалія спричиняє розвиток патологічно-

Б. Триплоїдний кавун без кісточок.

го стану: у дітей спостерігається серйозне від-

 

 

 

 

ставання в розумовому та психічному розвитку.

 

 

201

Рис. 37.6. Синдром Дауна
А. Обличчя дитини із синдромом Дауна. Б. Хромосомний набір при синдромі Дауна. В. Залежність імовірності народження дитини із синдромом Дауна від віку матері.

3,5

3,0

2,5

2,0

1,5

1,0

0,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проте є чимало випадків, коли люди із

 

 

 

 

 

 

 

 

 

синдромом Дауна здобувають вищу уні-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

верситетську освіту, стають талановити-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ми акторами та музикантами. Синдром

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дауна — нерідкісне явище, у середньому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

воно буває один раз на 1000 вагітностей

 

 

А

 

Б

 

 

 

(рис. 37.6, В). Дуже важливою є залеж-

 

 

 

 

 

 

ність імовірності народження дитини із

 

 

 

 

 

 

 

 

 

синдромом Дауна від віку матері. У жінки

 

Ймовірність народження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дитини із синдромом Дауна, %

 

 

 

 

віком 25 років імовірність народження та-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кої дитини близько 1 : 1500, віком 40 ро-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ків — 1 : 100, віком 45 — 1 : 25.

 

 

 

B

 

 

 

 

 

Заслуговують уваги геномні мутації,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що призводять до зміни кількості статевих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хромосом. Як ви пам’ятаєте з § 35, жінки

 

 

 

 

Вік матері, роки

 

 

 

 

 

 

 

мають статеві хромосоми XX, а чолові-

 

 

 

 

 

 

21

30

35

40

45

 

 

ки — XY.

При моносомії за Х-хромосомою набір статевих хромосом буде Х0 (є лише одна Х-хромосома, відсутня хромосома в парі позначається нулем), і розвиваєть-

ся синдром Шерешевського-Тернера

(рис. 37.7). При цьому організм розвивається за жіночим типом — народжується дівчинка. У пацієнтки наявні численні ано-

малії розвитку, низький зріст, нездатність мати дітей. Щоправда, правильна гормональна терапія може значно полегшити прояв симптомів.

Поєднання статевих хромосом XXY призводить до розвиткусиндрому Клайнфельтера. Організм розвивається за чоловічим типом — народжується хлопчик. Патологіязазвичайневиявляєтьсядоперіодустатевогодозрівання.Здозріванням проявляється порушення функції статевих залоз, непропорційний розвиток молочних залоз, висока ймовірність ожиріння та розвитку цукрового діабету, безпліддя.

Цікавими випадками є поєднання хромосом XYY, XYYY та XYYYY, що мають назву полісомії за Y-хромосомою. У чоловіків з таким набором хромосом немає жодних істотних відхилень у розвитку, але вони більш неврівноважені та схильні до агресії. Доведено, що серед ув’язнених частка чоловіків із полісомією за Y-хро- мосомою вища, ніж загалом у популяції людей.

Синдром

Синдром

Полісомія

Шерешевського-Тернера

Клайнфельтера

за Y-хромосомою

Рис. 37.7. Хромосомні набори за різних геномних мутацій

202

Поміркуймо

Знайдіть одну правильну відповідь

1До збільшення кількості індукованих мутацій призводить А збільшення кількості помилок під час реплікації

Б зменшення кількості хімічних мутагенів, що поглинаються організмом В збільшення кількості хромосом у клітинах Г збільшення дози рентгенівського опромінення Д збільшення частоти поділу клітини

2При незасвоєнні організмом амінокислоти фенілаланіну (захворювання

має назву фенілкетонурія) у гені ферменту фенілаланін-4-гідроксилази виникають мутації. Вони належать до типу А мовчазних Б точкових В хромосомних Г геномних Д поліплоїдних

3Найчастіше з-поміж хромосомних мутацій негативні наслідки має

А

делеція

Б транслокація

В інверсія

Г

дуплікація

Д вбудовування копії ділянки хромосоми

4Пшениця однозернянка має 14 хромосом, пшениця тверда — 28 хромосом,

а пшениця м’яка — 42 хромосоми. Механізм утворення різних видів пшениці — це А транслокація Б делеція В полісомія Г поліплоїдія Д полімерія

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

5За дотримання яких умов мутація, що виникла, буде мовчазною?

6Чому багато важливих генів у нашому геномі містяться в кількох копіях?

7Спираючись на знання про властивості поліплоїдних рослин, спрогнозуйте властивості гаплоїдів, тобто сортів рослин, у яких замість нормального диплоїдного набору — гаплоїдний.

8Чому рослини з непарним набором хромосом зазвичай не можуть здійснити мейоз під час утворення статевих клітин?

9Чому організм людини за відсутності однієї хромосоми з пари, як при синдромі Шерешевського-Тернера, залишається життєздатним?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

10Чому зі збільшенням віку матері зростає ймовірність народження дитини із синдромом Дауна? Чи є така сама залежність для віку батька?

11Чому зайва хромосома в одній парі призводить до негативних наслідків, адже всі необхідні гени організм має, а деякі ще й у «запасному» варіанті?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

12Які ще є способи класифікації мутацій, окрім описаних у параграфі? У кожному способі класифікації зазнач той вид мутацій, що відбувається найчастіше.

13Чому в споріднених видів (що належать до одного роду) є подібні набори наслідків мутацій?

203

§ 38. Класичні методи генетики

Рис. 38.1. Картина «Королівська родина в 1846 році» зображує родину королеви Вікторії та принца Альберта

Метод схрещування є найдавнішим методом генетичних досліджень

Першим методом генетичних досліджень, що його запровадив сам Мендель, є метод схрещувань. Сутність цього методу, з яким ви вже ознайомились у попередніх параграфах, полягає в схрещуванні індивідів із певним фенотипом з метою отримання потомства. Після цього роблять аналіз розподілення фенотипів потомства, а на його підставі — висновок про характер успадкування ознаки. Саме в такий спосіб було встановлено основні закони генетики — закони Менделя та закони зчепленого успадкування. Однак метод схрещувань не втратив своєї актуальності, його й досі використовують учені для встановлення характеру успадкування тієї чи тієї ознаки.

Генеалогічний метод дає змогу вивчати генетику людини

 

Метод схрещування дуже зручний для

 

вивчення успадкування ознак у тварин і рос-

 

лин, але непридатний для дослідження лю-

 

дини. Проте важливість проведення таких

 

досліджень не викликає сумніву. Тому для

 

таких досліджень використовують інші мето-

 

ди. Один із них — генеалогічний метод, що

Рис. 38.2. Російська імператорська

полягає в аналізі родоводів. Розглянемо, як,

родина

аналізуючи родовід, можна дійти висновку

У шлюбі імператора Миколи II та

про характер успадкування ознаки. Найві-

доміший приклад наслідування генетичних

імператриці Олександри (онуки

королеви Вікторії) народилися чотири

захворювань — це успадкування гемофілії

здорові доньки та син — царевич

в потомків королеви Вікторії (рис. 38.1). На-

Олексій, який страждав на гемофілію.

гадаємо, що гемофілія — це спадкове захво-

 

рювання, що виявляється в порушенні згор-

 

тання крові. Шлюби дев’ятьох дітей Вікторії з

представниками європейських королівських родин дали підставу називати її «бабусею Європи». Загалом у королеви Вікторії було 42 онуки та 85 правнуків1. Із плином часу з’ясувалося, що багато нащадків королеви страждають на гемофілію. При цьому простежується дивна закономірність: хворіли лише чоловіки, навіть якщо

1Багато монархів Європи, що живуть нині, є нащадками королеви Вікторії. Серед них королева Великої Британії Єлизавета II, король Норвегії Гаральд V, король Швеції Карл XVI Густав, королева Данії Маргрете II, король Іспанії Філіп VI.

204

 

 

 

Королева Вікторія

Принц Альберт

 

 

 

 

Фрідріх ІІІ Вікторія

Король

Королева

Аліса

Людвіг IV

Леопольд,

Єлена

Беатріса

Генріх

 

 

Едуард

Олександра

 

Гессенський

герцог Олбані

 

 

Баттенбурзький

 

Софія

 

 

Цариця

Аліса

Олександр

 

 

 

Георг V

 

 

 

 

 

 

 

Принц Вікторія

Олександра

 

 

Леопольд Моріс Вікторія,

 

Вальдемар Сигізмунд

 

Ірен

Принц Луї

 

Цар

 

Альфонс XIII,

 

 

Гессенська

Фредерік

Баттенберзький

 

Микола

 

 

королева

король Іспанії

 

 

 

Вальдемар

 

 

 

 

 

Іспанії

 

 

Георг VІ

 

(дожив

Аліса

 

 

 

Руперт

 

 

 

Генріх

до 56 років)

 

 

 

(лорд Трематон)

 

Олександр

 

Царевич

Моріс (помер

Гонсало

(помер у 4 роки)

Принц Філіп

 

Альфонс

 

Єлизавета ІІ

 

 

Олексій

у ранньому

 

померли від нещасних

 

 

 

 

 

 

дитинстві)

 

випадків

Рис. 38.3. Частина родоводу королеви Вікторії та принца Альберта

Здорова жінка

Здоровий чоловік

Жінка-носій

Чоловік — можливий гемофілік

 

Чоловік-гемофілік

обоє батьків були здорові. Так, із-поміж дітей російського імператора Миколи II на гемофілію хворів єдиний син, натомість у чотирьох доньок не проявлялися ознаки захворювання (рис. 38.2). Такий тип успадкування характерний для захворювань, зчеплених із X-хромосомою. Справді, як ми вже з’ясували в § 35, мутація, відповідальна за гемофілію, розташована в Х-хромосомі. Вважається, що ця мутація сталася в самої королеви Вікторії чи в одного з її батьків (рис. 38.3). Є різні способи успадкування ознак, окрім зчеплення з X-хромосомою. Для них генеалогічні дерева (це інша назва родоводів) мають різний вигляд, описаний у таблиці 38.1.

Таблиця 38.1. Різні типи успадкування та їх прояв у генеалогічних деревах

Генетична

Прояв у

Прояв у

Особливість

Приклад

характеристика

поколіннях

різних статей

 

 

Домінантний

У кожному

Однаково

У батьків, що не мають фе-

Темний колір

алель, розташова-

поколінні

в чоловіків

нотипового прояву ознаки,

волосся

ний в аутосомі

 

і жінок

не може народитися дитина

 

 

 

 

з проявом ознаки

 

Рецесивний

Не в кожно-

Однаково

У батьків, що не мають фе-

Блакитний колір

алель, розташова-

му поколінні

в чоловіків

нотипового прояву ознаки,

очей

ний в аутосомі

 

і жінок

може народитися дитина

 

 

 

 

з проявом ознаки

 

Домінантний

У кожному

Більшою мірою

Чоловік не може успадкува-

Вітамін

алель, розташова-

поколінні

в жінок, ніж

ти ознаку від батька

D-резистентний

ний у X-хромосомі

 

у чоловіків

 

рахіт

Рецесивний

Не в кожно-

Більшою мірою

У жінки ознака може прояви-

Гемофілія

алель, розташова-

му поколінні

в чоловіків, ніж

тися лише в тому разі, якщо

 

ний у X-хромосомі

 

у жінок

вона була в її батька

 

Алель, розташо-

У кожному

Лише в чоло-

Ознака передається від

Надмірний ріст

ваний у Y-хромо-

поколінні

віків

батька синові; трапляється

волосся в ділянці

сомі

 

 

дуже рідко

вух (гіпертрихоз)

Близнюковий метод дає змогу оцінити вплив спадковості та середовища на формування ознаки

Ще одним важливим методом генетики людини є близнюковий метод. Він ґрунтується на порівнянні прояву тієї чи тієї ознаки в близнюків. Треба зазначити, що близнюки бувають двох типів: однояйцеві (монозиготні), тобто такі, що роз-

205

Сперматозоїд

 

винулися з однієї яйцеклітини, заплідне-

 

 

ної одним сперматозоїдом, і різнояйцеві

 

 

(дизиготні), тобто такі, що розвинулися

 

 

з різних яйцеклітин, запліднених різними

Яйцеклітина

 

сперматозоїдами (рис. 38.4). Однояйце-

 

 

ві близнюки народжуються, коли ембріон

 

 

людини на ранніх стадіях розвитку поділя-

 

 

ється та з його частин формуються повно-

 

 

цінні ембріони (нерідко буває в ссавців).

А

Б

Такі ембріони є генетично ідентичними

один одному, і всі відмінності між ними мо-

 

 

Рис. 38.4. Однояйцеві (А)

 

жуть бути зумовлені лише дією чинників

та різнояйцеві (Б) близнючки

 

середовища, а не відмінністю генотипів.

 

 

Якщо ознака міцно закріплена генетично,

 

 

то її прояв буде однаковим в однояйцевих

близнюків, але може різнитися в різнояйцевих. Так, групи крові збігаються в 100 % однояйцевих близню ків, натомість шизофренія проявляється в обох однояйцевих близнюків у 67 % випадків, а в різнояйцевих — лише у 12 %, що свідчить про існування генетичної схильності до шизофренії. Але навіть за наявності такої схильності цей психічний розлад розвивається не завжди. Вивчення близнюків дає змогу оцінити внесок спадковості та чинників середовища в розвиток тієї чи тієї ознаки. Багато ознак зумовлені генотипом, є випадки, коли генотип визначає лише схильність до прояву ознаки, а є ознаки, на формування яких найбільше впливає довікілля.

Поміркуймо

Знайдіть одну правильну відповідь

1У родоводі королеви Вікторії лише чоловіки хворіли на гемофілію, бо А жінки не страждають на гемофілію через відсутність Y-хромосоми Б алель гемофілії розташований у Х-хромосомі та є домінантним

В алель гемофілії розташований у Y-хромосомі та є рецесивним

Г у жінок дві Х-хромосоми, аалель гемофілії не проявляється вгетерозиготи

 

Д у жінок алель гемофілії проявляється лише в гетерозиготи

2

Альбінізм (вроджена відсутність темного пігменту шкіри) у людини спричи-

 

няє рецесивний алель, розташований в 11-ій чи 15-ій хромосомі. Правильні

 

характеристики генеалогічного дерева для цього захворювання такі:

 

А проявляється в кожному поколінні, однаково в чоловіків і жінок

 

Б проявляється не в кожному поколінні, однаково в чоловіків і жінок

 

В проявляється в кожному поколінні, частіше в чоловіків

 

Г проявляється не в кожному поколінні, частіше в жінок

 

Д проявляється в кожному поколінні, частіше в жінок

3

При поліембріонії в броненосців з однієї заплідненої яйцеклітини утворю-

 

ється від 2-х до 12-ти дитинчат. Ці нащадки будуть

 

А генетично різними

Б гермафродитами

 

В усі однієї статі

Г різнояйцевими близнюками

 

Д з різним фенотипом

 

 

 

 

 

 

 

 

206

 

4Бронхіальна астма з’являється в обох однояйцевих близнюків з імовірністю близько 90 %. Це свідчить про те, що

Авиникнення хвороби залежить від генотипу батьків

Бдо цієї хвороби немає генетичної схильності

Ву різнояйцевих близнюків імовірність появи хвороби буде вища, ніж в од-

нояйцевих Г близнюки мають послаблений імунітет

Д у світі розвивається епідемія бронхіальної астми

Сформулюйте відповідь кількома реченнями

5 Яка генетична природа алеля, що зумовлює появу ознаки, успадкування якої зображено на схемі родоводу?

6 Від кого з родичів успадкував гемофілію царевич Олексій, син Миколи ІІ?

7Яка відмінність у походженні та в генетичному наборі клітин в однояйцевих, різнояйцевих

близнюків і братів, які народилися з різницею в один рік?

8Чому ознака, зумовлена домінантним алелем, розташованим у Х-хромосо- мі, частіше проявляється в жінок, ніж у чоловіків?

9Який із класичних методів генетичних досліджень дає результати найшвидше?

Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи

10Якщо кожен із двох близнюків-шимпанзе має високі інтелектуальні здібності,чиможнастверджувати,що«розумність»шимпанзезумовлена генами? Який експеримент треба провести з близнюками, щоб довести або спростувати такий висновок?

11Чому генеалогічний метод дослідження застосовується насамперед до людини й не застосовується до рослин?

Дізнайся самостійно та розкажи іншим

12Часто ЗМІ публікують статті про те, що знайдено ген чогось важливого — алкоголізму, мудрості чи музичного таланту. Чи можуть існувати такі гени в людини та які методи генетичних досліджень треба використовувати, щоб визначити функцію того чи того гена?

13Метод схрещування вважають основним універсальним методом генетики. Чи можна за його допомогою сформулювати закономірності успадкування для всіх живих організмів? Із ким виникнуть проблеми та чому?

Проект для дружної компанії

14Самостійна робота з визначення типів успадкування ознак за генеалогічними деревами.

1)Знайдіть в Інтернеті приклади генеалогічних дерев для різних типів успадкування.

2)Оформіть по два дерева на аркуші А4.

3)Запропонуйте вчителеві провести самостійну роботу для однокласників із визначення генетичних ознак генеалогічним методом, використовуючи ваші дерева.

207

Практична робота № 3

Складання схем схрещування

Мета: навчитися складати і оформлювати за допомогою спеціальних символів схеми схрещування організмів.

Хід роботи

Оформлення схем схрещування

1.Введення умовних позначень: домінантний алель позначають великими літерами (A, B, C), рецесивний алель — малими літерами (a, b, c). Після позначення алеля вказують, який фенотип зумовлює його наявність.

2.Складання схеми схрещування:

під генотипом усюди в схемі схрещування записують фенотип;

у першому рядку записують генотипи та фенотипи батьківських організмів. Перший рядок позначають «Р», самицю позначають «♀», самця позначають «♂». Між генотипами самиці та самця ставлять знак «х», що вказує на схрещування;

у другому рядку записують гамети. Другий рядок позначають «G». Гамети відокремлюють комами, між гаметами різних організмів ставлять крапку з комою. Однотипні гамети одного організму записують один раз;

у третьому рядку записують генотипи та фенотипи нащадків, отримані

при почерговому з’єднанні гамет. Третій рядок позначають «F1». Генотипи нащадків розділяють комами.

Приклад

Скласти схему схрещування гомозиготного гороху, що має жовтий колір насіння, із горохом, що має зелений колір насіння.

1.Із § 32 вам відомо, що жовте забарвлення горошин домінує над зеленим забарвленням. Також ми знаємо, що домінування повне. Вводимо умовні позначення.

А— жовтий колір, а — зелений колір горошин.

2.Перший рядок схеми схрещування оформити легко, бо нам відомі генотипи батьківських організмів: рослини із жовтими горошинами гомозиготні за домінантним алелем, із зеленими — гомозиготні за рецесивним алелем.

Р: ♀АА аа

жовт зел

3.Гомозиготні організми утворюють один тип гамет за однією парою генів. Тому рядок гамет простий.

G:A; a

4.Третій рядок отримуємо поєднанням гамет другого рядка.

F1: Aa

жовт

Вправи на складання схем схрещування

1У кролів чорне забарвлення шерсті домінує над білим. Гетерозиготну чорну кролицю схрестили з таким самим кролем. Складіть схему цього схрещування.

2У породи собак ірландський сетер трапляється рецесивний ген, що зумовлює сліпоту. Пара собак із нормальним зором народила цуценят, серед яких деякі були сліпими. Запропонуйте схему схрещування, яка пояснила б появу сліпих цуценят.

208

3У морських свинок трапляється гладка та кучерява шерсть. Складіть схему схрещування, у якому в пари морських свинок буде 75 % нащадків із кучерявою шерстю, а 25 % — із гладкою.

4Платинове забарвлення хутра норки є рецесивною ознакою, таке хутро гарніше та коштує дорожче за руде. Запропонуйте схеми схрещувань, у результаті проведення яких можна отримати максимальну кількість платинових норок, якщо на фермі утримують лише рудих норок-самиць та одного платинового самця.

5У корів чорне забарвлення шерсті не повністю домінує над білим: гетерозиготи мають проміжний фенотип — чале (сіре) забарвлення шерсті. Запропонуйте схеми схрещування, щоб:

а) у корови з чорним забарвленням шерсті народжувалися телята лише з чалим забарвленням шерсті;

б) від бика з чалим забарвленням шерсті народжувалися телята з білим забарвленням шерсті;

в) у корови з білим забарвленням шерсті народжувалися телята з чалим забарвленням шерсті.

6Червоний півень, що не має гребеня (обидві ознаки рецесивні), схрещується з дигетерозиготною чорною куркою з гребенем. Запишіть схему такого схрещування.

7У фігурного гарбуза біле забарвлення плодів домінує над жовтим, а дископодібна форма над кулеподібною. Складіть таку схему схрещування, щоб серед нащадків було втричі більше рослин із білими дископодібними плодами, ніж рослин із жовтими кулеподібними плодами.

Проект І

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування ознак

1.Виберіть ознаку, за якою будете досліджувати свій родовід. Найзручніше досліджувати такі ознаки: колір волосся (не руде / руде або темне / світле); довжина вій (короткі / довгі); вільність мочки вуха (вільна мочка / приросла); резус-фактор (позитивний / негативний); робоча рука (правша / лівша); ластовиння (є / немає). Також ви можете дослідити успадкування й інших ознак.

2.Для складання родоводу потрібно зібрати дані про родичів: хто і як споріднений із вами, який у нього стан досліджуваної ознаки.

3.За допомогою Інтернету чи додаткової літератури ознайомтеся з умовними позначеннями й правилами, що їх використовують при складанні

родоводів.

4. Складіть і запишіть на аркуші родовід за певною ознакою. Для складання родоводу ви також може- те використати комп’ютерні програми, наприклад, «GenoPro» чи «SmartDraw».

5.Користуючись матеріалом § 38, визначте, який тип успадкування в досліджуваної вами ознаки.

209

§ 39. Сучасні методи генетики

Для діагностування генетичних захворювань потрібен аналіз каріотипу

Класичні методи генетичних досліджень, описані в попередньому параграфі, не розглядають молекулярні механізми функціонування спадкового матеріалу. Тому ціметодиможутьпередбачитилишеймовірністьпоявидеякихгенетичнихпорушень. А чи виникла нова мутація та де — з їхньою допомогою визначити неможливо. Для цього потрібні зовсім інші методи — молекулярно-біологічні та цитогенетичні.

Саме вони безпосередньо досліджують структуру й роботу генів на молекулярному та клітинному рівнях.

Із § 37 ми дізналися, що багато генетичних захворювань людини пов’язані з хромосомними аномаліями. У разі таких захворювань для з’ясування діагнозу потрібен аналіз каріотипу — каріотипування. Для цього здійснюють виділення хромосом з окремих клітин людини, їх фарбування й ідентифікацію. Під дією хімічних барвників хромосоми набувають смугастого забарвлення, при цьому кожна хромосома має свою унікальну послідовність смуг. Таке фарбування хромосом дає змогу розподілити їх за парами, а також виявити ті чи ті аномалії в їхній будові або кількості (рис. 37.6, Б; 37.7).

Дуже часто каріотипування використовують під час пренатальної діагностики. Її проводять до пологів з метою виявлення тих чи тих генетичних відхилень у зародка ще на стадії внутрішньоутробного розвитку. Для цього лікарі здійснюють забір клітин ембріона, а потім каріотипують їх. Самого ембріона під час процедури торкатися не можна, щоб не нашкодити його розвитку. Тому для аналізу беруть або клітини ембріональної частини плаценти, або навколоплідну рідину (рис. 39.1). Клітини плаценти мають каріотип ембріона, а до навколоплідної рідини потрапляє невеличка кількість клітин, що «відпали» від зародка. Перший метод складніший, але він доступний на більш ранніх стадіях вагітності порівняно з другим. А другий метод простіший у реалізації, однак вимагає додаткового часу для нарощування клітинної маси, потрібної для каріотипування.

А

Б

Рис. 39.1. Методи

 

отримання клітин

 

зародка

1

А. Забір клітин

 

плаценти.

2

Б. Забір навколоплідної

 

рідини.

3

1.

Апарат ультразвукової

 

діагностики. 2. Шприц.

4

3.

Плацента. 4. Плід.

 

5.

Навколоплідна рідина.

5

 

 

210