6. Основні види перевірки знань студентів.

Види оцінювання (контролю) навчальних досягнень студентів

Діагностичний (попередній). Напередодні вивчення теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, викладач з´ясовує рівень розуміння опорних знань, актуалізує їх.

Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам´яті.

Тематичний контроль пов´язаний з перевіркою рівня знань, умінь та навичок в обсязі розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни.

Періодичний контроль передбачає за мету встановити, яким обсягом знань студенти володіють з тих або тих проблем стосовно вимог програми.

Підсумковий контроль має своїм завданням з´ясувати рівень засвоєння студентами навчального матеріалу в кінці семестру або після завершення вивчення дисципліни, у формі заліків, екзаменів.

В історії розвитку вищої школи виокремилися такі основні методи аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок: усна, письмова, графічна, практична, тестова перевірка. Дещо умовно до методів перевірки можна віднести спостереження.

Основними методами контролю знань, умінь та навичок студентів є: спостереження за навчальною діяльністю студентів, усне опитування, письмовий контроль, графічна перевірка, практичний контроль, тестовий контроль 

7. Організація планування та розробка курсу з психології.

Технологія розробки навчального курсу являє собою стрункий алгоритм створення науково-методичного комплексу з будь-якої психологічної дисципліни.

У процесі підготовки до проведення навчального курсу викладач може орієнтуватися на наступні основні етапи:

1. Вибір навчальних посібників

2. Добір змісту курсу

3. Постановка навчальних цілей

4. Розробка робочої програми курсу

5. Підготовка тематичного плану занять

6. Розробка формату курсу

7. Розробка критеріїв оцінки знань і вмінь

8. Планування окремих навчальних занять

9. Розробка опитувальника для оцінки курсу студентами

У межах виконання цього професійно-орієнтованого завдання необхідно ретельно опрацювати перші 5 етапів.

8. Дистанційні технології навчання.

Дистанційне навчання - це універсальна форма навчання, що використовує традиційні педагогічні, нові інформаційні та телекомунікаційні технології, технічні засоби, що створюють умови для вибору студентами вільних освітніх дисциплін, які відповідають стандартам. Навчання відбувається завдяки спілкуванню з викладачем дистанційно та синхронно.

Основну роль у здійсненні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології. Внаслідок стрімкого науково – технічного прогресу вони швидко змінюються. Це стосується як можливостей технологій так і їх вартості. Звичайно, у дистанційному навчанні слід використовувати найкращі зразки технологій, якщо є така можливість.

Сучасні технології дистанційного навчання можуть класифікуватись як: презентаційні; доставки; взаємодії.

Презентаційні технології включають: книги та друковані матеріали; електронні тексти та публікації; комп'ютерні навчальні програми; мультимедіа; телебачення; радіо; віртуальну реальність та моделювання; електронні підтримуючі системи.

Технології доставки (синхронні та асинхронні) включають: радіотрансляція; аудіокасети; телетрансляція; відеокасети; CD-ROM; DVD (цифрові відеодиски); інтранет, інтернет.

Технології взаємодії включають: телеконференції; електронну пошту; групову мережу.