4. Підготовка і проведення лекційних занять з психологічних дисциплін.

Мета - доведення до свідомості аудиторії наукового змісту основних понять теми. Для методики лекції має важливе значення інформативність змісту,

відсутність в ньому банальних тверджень, побитих виразів, примітивних

прикладів, загальних міркувань, що не вимагають роздуму, повторення

відомих істин на одному і тому ж пізнавальному рівні. І, нарешті, не можна не зупинитися на такому методичному питанні, як проблемність викладення.

Теми лекцій визначаються відповідно до робочої програми й тематичним планом занять, хоча вони можуть трохи змінюватися по ходу курсу. При цьому необхідно, щоб чітко простежувався зв’язок між темами окремих лекцій. Тому на початку кожної лекції викладач зв’язує її тему з темою попередньої лекції, а також зі змістом усього курсу. Завершення лекції повинне містити «місток» до наступної лекції. При цьому важливо, щоб у студентів сформувалося системне подання про досліджувану предметну область.

Кожний з основних пунктів плану доцільно розділити на кілька

підпунктів, зв’язавши їх у логічну послідовність. Це вдосконалює структуру

лекції й сприяє системному сприйняттю, осмисленню й запам’ятовуванню

матеріалу студентами.

Прагнення викладача наситити заняття більшою кількістю інформації не

завжди виправдано. Звичайно, можна дати студентам більше, якщо: 1)

говорити швидше, 2) швидко проходити навчальний матеріал, 3) не задавати

їм ніяких питань й 4) не приймати їхніх питань. Але з якою метою? Ціль

викладача - допомогти студентам вивчити той матеріал, що він їм викладає.

А це означає пред’явлення матеріалу в такому темпі, щоб вони могли його

зрозуміти, щоб можна було переконатися, що «матеріал іде», щоб можна

було дозволити студентам задати принаймні кілька питань, відповіді на які

допоможуть їм краще засвоїти зміст лекції. Особливо важливо заздалегідь підготувати й відбити в конспекті приклади, які будуть приводитися на лекції. Викладач також повинен підготувати ілюстративний, демонстраційний і роздавальний матеріал, що він збирається використати.

Рівень уваги студентів змінюється протягом лекції й залежить від ряду

факторів. Періодично (кожні 20-30 хвилин) у них виникають коливання

(кризи) уваги, які проявляються в зниженні його рівня. Тому викладач

повинен будувати план заняття таким чином, щоб давати студентам

можливість перемикання уваги (на цікавий приклад, нове питання й т.п.).

5. Особливості проведення семінарських та лабораторних занять з

психології.

Семінарське заняття з психології є діалогічною формою навчання, його основні функції включають розширення та поглиблення знань, розвиток умінь самостійної роботи, стимулювання інтелектуальної діяльності, репродуктивна активність, продуктивна активність.

Вивчення теоретичних аспектів навчальної дисципліни “Психологія” передбачає підготовку студентів до семінарських занять, метою яких є реалізація знань, здобутих на лекціях і під час самостійної роботи з підручниками та фаховою літературою. На семінарських заняттях здійснюється усне опитування і тестування студентів.

У процесі підготовки до семінарських занять студент має чітко усвідомити зміст питань з історії психологічних знань, методики психологічних досліджень, онтогенезу, основ знань з прикладних галузей психології, які згідно з планом семінару виносяться на обговорення. Студент повинен уміти розкрити ці питання, висловивши власну думку з порушеної проблематики, а також виконати тестові завдання. Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання реферату або змістовної доповіді.

Непідготовленість студента до семінару чи його відсутність на занятті розцінюється як академічна заборгованість, наявність якої є підставою недопущення до складання заліку.

Основними вимогами, які ставляться до організації і проведення семінарських занять, є наступні.

1. Відповідність змісту семінарських занять типовій і робочій навчальним програмам, відображення у них розділів дисципліни.

2. Підготовленість викладача до проведення семінарських і практичних занять.

3. Зміст заняття, який включає: мету і спрямованість семінарського заняття, його місце в темі курсу; професійна спрямованість семінарських і практичних занять, яка забезпечує відображення особливостей відповідній спеціальності; використання наукових методів пізнання суті явищ, що вивчаються, і положень науки; розкриття на конкретних прикладах органічної єдності теорії і практики; наявність понятійного апарату, висновків з кожного питання та зв'язку з матеріалом, що вивчається.

4. Структура: раціональне використання дидактичних доцільних форм і методів навчання, спрямованих на найбільш ефективне здійснення навчальної мети семінарських і практичних занять і забезпечуючих логічну послідовність їх побудови, використання проблемного та інших методів навчання, які формують у студентів самостійний творчий підхід.

5. Стиль: вміння точно і обгрунтовано висловлювати свої думки мовою конкретної науки. Розвиток продуктивного мислення студентів у перебігу обговорення проблем, що розглядаються, залучення їх у колективну пізнавальну діяльність. Створення безпосереднього контакту викладача зі студентами, вміння залучити студентів до дискусії.

6. Забезпеченість семінарських занять методичними розробками, пакетами візуального супроводження, використання технічних засобів навчання.

ЛАБОРАТОРНІ І ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Різні форми практичної діяльності підвищують активність студентів, міцність засвоєння і закріплення ними досліджуваних знань і умінь. Цій меті служать лабораторні роботи і практичні заняття. Їх кількість і тематика фіксуються в робочій програмі дисципліни, що розробляється викладачем.

Лабораторні роботи та практичні заняття з психології можуть бути спрямовані на вирішення наступних навчальних завдань:

• 1) узагальнення, систематизація, поглиблення, закріплення отриманих теоретичних знань з конкретних тем курсу;

• 2) формування умінь застосовувати отримані психологічні знання на практиці;

• 3) розвиток інтелектуальних умінь у студентів, які потребують порівняння з наявною інформацією, планування дослідження, статистичного аналізу даних;

• 4) вироблення таких професійно значущих якостей, як самостійність, відповідальність, точність, творча ініціатива.

Лабораторні роботи та практичні заняття з психології виконують такі основні функції:

• 1) закріплення теоретичних знань на практиці;

• 2) засвоєння умінь дослідницької роботи;

• 3) засвоєння умінь практичної психологічної роботи;

• 4) застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань;

• 5) самопізнання учня або студента;

• 6) саморозвиток учня або студента.

Відповідні завдання ставляться викладачем при плануванні кожної роботи. В рамках певних освітніх програм і окремих занять вони можуть поєднуватися один з одним або ж окремі завдання висуваються на перший план.

Лабораторні роботи та практичні заняття мають різні дидактичні цілі. Провідна дидактична мета лабораторних робіт - експериментальне підтвердження і перевірка певних теоретичних положень, закономірностей, залежностей. Провідною дидактичною метою практичних занять є формування практичних умінь: 1) професійних умінь виконувати певні дії, операції, необхідні в професійній діяльності або 2) навчальних умінь вирішувати навчальні завдання, необхідні в подальшій навчальній діяльності. Звичайно, у багатьох випадках дидактичні цілі тісно переплітаються, тому деякі види навчальних занять називають лабораторно-практичними. В процесі проведення лабораторних і практичних занять з психології студенти, з одного боку, знаходять підтвердження теоретичних положень, переконуються в наявності певних закономірностей і залежностей; з іншого боку, у них формуються практичні вміння та навички організації та проведення психологічного дослідження, вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, обробляти дані емпіричного дослідження, встановлювати залежності, робити висновки і узагальнення, оформляти результати дослідження.

При виборі змісту і обсягу лабораторно-практичних занять слід виходити:

• 1) з складності навчального матеріалу для засвоєння;

• 2) внутріпредметних і міжпредметних зв'язків;

• 3) значущості досліджуваних теоретичних положень для майбутньої професійної діяльності;

• 4) того, яке місце займає конкретна робота в сукупності навчальних робіт;

• 5) значущості лабораторно-практичних занять для формування цілісного уявлення про зміст навчальної дисципліни.

Типовими завданнями для лабораторних і практичних занять з психології є:

• 1) демонстраційний експеримент;

• 2) індивідуальні завдання;

• 3) групові завдання;

• 4) експеримент в парах (підгрупах);

• 5) вирішення психологічних завдань;

• 6) групова дискусія;

• 7) ділова гра, що моделює професійні завдання.

Організація і проведення лабораторних робіт і практичних занять. При проведенні лабораторних робіт і практичних занять навчальна група ділиться на підгрупи, що дає ряд переваг в організації заняття. Викладач має більше можливостей для ефективного керівництва діяльністю малих груп та окремих студентів та надання їм своєчасної допомоги в навчально-виховної роботи. Багато лабораторні роботи проводяться в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях.

Склад завдань для заняття повинен плануватися з таким розрахунком, щоб за відведений час вони могли бути якісно виконані більшістю студентів. Для ефективного використання часу, відведеного на лабораторні роботи і практичні заняття, корисно підібрати додаткові завдання для студентів, які працюють в більш швидкому темпі.

Тривалість заняття складає не менше двох академічних годин. План заняття включає в себе, як правило, такі пункти:

• а) позааудиторна самостійна підготовка студентів до заняття;

• б) перевірка викладачем теоретичної підготовленості студентів до заняття;

• в) інструктування студентів по проведенню ними лабораторно-практичної роботи;

• г) виконання практичних завдань;

• д) обговорення підсумків виконання роботи;

• ж) оформлення звіту про виконану роботу;

• з) оцінка викладачем виконаних завдань і ступеня оволодіння відповідними вміннями.

Організація і проведення занять, зокрема підготовка студентів до заняття, інструктаж, виконання студентами завдань, оформлення роботи значно спрощуються з методичної точки зору, коли існують письмові методичні вказівки щодо їх проведення.

Лабораторні роботи та практичні заняття можуть носити репродуктивний , частково пошуковий і пошуковий характер. Роботи, що носять репродуктивний характер, відрізняються тим, що при їх проведенні студенти користуються докладними інструкціями, в яких вказані:

• - мета роботи;

• - пояснення у вигляді теоретичних положень і понять;

• - обладнання та матеріали;

• - порядок виконання роботи;

• - тип висновків (без формулювань);

• - Контрольні питання;

• - література.

Роботи, що носять частково пошуковий характер, відрізняються тим, що при їх проведенні студенти не користуються докладними інструкціями, їм не дається порядок виконання необхідних дій; такі роботи вимагають від студентів самостійного підбору матеріалу і методики, вибору способів виконання роботи.

У роботах, що носять пошуковий характер, студенти повинні вирішити нову для них проблему, спираючись на наявні у них теоретичні знання.

При плануванні лабораторних робіт і практичних занять можливе поєднання репродуктивних, частково пошукових і пошукових завдань.

Існують наступні форми організації роботи студентів на заняттях: 1) фронтальна; 2) групова; 3) індивідуальна. При фронтальній формі організації занять всі студенти виконують одночасно одне й те саме завдання; виконання студентами психологічних тестів з метою самопізнання - типовий приклад такої форми проведення практичних занять. При груповій формі організації занять одна і та ж робота виконується в малих навчальних групах, що складаються з кількох людей; проведення психологічних експериментів в парах (експериментатор - випробуваний) або трійках (експериментатор - протоколіст - випробуваний) - типова схема проведення багатьох лабораторних робіт по психології. При індивідуальній формі організації занять кожен зі студентів виконує індивідуальне завдання, потім вони обмінюються досвідом виконання роботи.

Структура оформлення звіту про виконану роботу визначається типом завдання і провідною дидактичною метою. Оцінки за виконання роботи можуть виставлятися в формі заліку або диференційовано.

Для підвищення ефективності проведення лабораторних робіт і практичних занять рекомендується розробка збірників завдань, завдань, вправ, що супроводжуються методичними вказівками. Підвищує ефективність проведення занять також розробка завдань для експрес-контролю рівня підготовки студентів до занять. Для цього можуть використовуватися, наприклад, програмований або навіть автоматизований тестовий контроль, постановка коротких і лаконічних питань для усній чи письмовій перевірки.