Токсикология

10.Індивідуальні заняття – не передбачено

11. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – лекція, розповідь, пояснення, інструктаж; наочні – демонстрація приладів вимірювання рівня іонізуючого випромінення, демонстрація діагностично-лікувалних маніпуляцій, які виконуються при наданні допомоги постраждалим в зоні застосування хімічної або ядерної зброї; ілюстрація; практичні – виконання маніпуляцій на манекенах(«фантом»), ситуаційні задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

12

12. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання маніпуляцій на манекені(«фантомі»), визначення тактики лікування та надання медичної допомоги постраждалимв зоні застосування хімічної або ядерної зброї.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – визначення тактики лікування та надання медичної допомоги постраждалимв зоні застосування хімічної або ядерної зброї.

13

13. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

13.1 Оцінювання поточної навчальної діяльності

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів.

13.2 Модульний підсумковий контроль

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з невідкладної та екстреної медичної допомоги визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50

балів.

14

13.3Оцінювання дисципліни

Оцінка з військової токсикології і радіології виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

13.4 Конвертація кількості балів з з військової токсикології і радіології у оцінки за шкалою ЕCTS та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

15

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання

Шкала оцінювання

16

Рівень знань студентів оцінюється за параметрами: „зараховано”, „не зараховано”.

«Зараховано»– знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускають деякі неточності.

«Не зараховано» – виставляється, якщо відповідь студента не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни

14.Методичне забезпечення

1.Матеріали підготовки до практичних занять

2.Методичні вказівки до практичних занять.

3.Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

4.Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

5.Тестові завдання для щоденного контролю.

6.Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

15. Рекомендована література

Основна:

1.Указания по военной токсикологии. –М.Воениздат. 1975.

2.Саватеев Н.В. Военная токсикология, радиология и медицинская защита. –

Л.: 1987.

3.Каракчеев Н.И. Токсикология отравляющих веществ и защита от ядерного и химического оружия. –Т.: 1988.

4.Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления. –М.: Медицина, 1989.

5.Отравляющие вещества// Под ред. Александрова В.Н., Емельянова В.И. – М.: Воениздат, 1990.

6.Руководство по токсикологии отравляющих веществ // Под ред. Голикова С.Н. –М.: Медицина, 1978.

7.Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической патологией. –М.: Воениздат, 1983.

8.Керівництво з токсикології отруйних речовин // Під ред. Голікова С.М. –М.:

1987.

17

9. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист // За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули –Т.:Укрмедкнига, 2003.

10.Медичні аспекти хімічної зброї // Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. –К.: 2003.

Додаткова:

1.Норми радіаційної безпеки України НРБУ – 97. – К.:1997.- 121 с.

2.Критерії для прийняття рішень про заходи захисту населення у випадку аварії ядерного реактора // МОЗ СССР від 16.05.1990 р. М., 1990. – 16с.

3.Всебічна оцінка ризиків внаслідок аварії на ЧАЕС // Під ред. Бар’яхтаря В.Г.

–К.: УРУЦ МНС України, 1998. – 197 с.

4.Военно-полевая терапия // Под ред. Молчанова Н.С., Гембицкого Е.В. – Л.: Медицина, 1978.

5.Оксенгендлер Г.И. Яды и противоядия. – Л., Наука, 1982.

6.Губский Ю.И., Долго-Сабуров В.Б., Храпак В.В. Химические катастрофы и экология. К.: «Здоров’я», 1993.

7.Бадюгин И.С. Токсикология ядохимикатов. – Казань, 1976.

8.Лазарев Н.В. Вредные вещества и промышленность. Химия, 1977.

9.Первая помощь при отравлениях СДЯВ. – М.: Медицина, 1975.

10.Лужников Е.А. Клиническая токсикология. – М.: Медицина, 1982.

11.Профилактика, диагностика и лечение острых отравлений в войсках. – Воениздат, 1988.

12.Имангулов Р.Г. Медицинская служба и защита от ОМП в подразделениях. – М.: Воениздат,1988.

13.Аникеев А.А., Иванов А.М. Медицинская защита. Ч.1 –М.: 1989.

14.Медицинские указания по организации медицинской помощи пораженным ионизирующим излучения на территории следа радиоактивного облака – М.: Воениздат, 1988.

15.Защита от оружия массового поражения // Справочник под ред. Мясникова В.В. – М.: Воениздат,1994.

16.Военная радиология // Под ред. Гембицкого Е.В. и Владимирова В.Г. – Л.:

ВМА, 1985.

17.Мащенко Н.П., Мурашко В.А. Радиационное воздействие и радиационная защита населения при ядерных авариях на атомных электростанциях. – Киев: Вища школа, 1992.

18.Руководство по оказанию медицинской помощи при радиационных авариях // Под ред. Гуськова А.К. и др. –М.: Энергоатомиздат, 1989.

18

19.Радіаційна медицина // За ред. Лазаря А.П. – К.: Здоров’я, 1993.

20.Чорнобильська катастрофа // За ред. Акад. НАН України Бар’яхтяр В.Г. – К.: Наукова думка, 1996. – 575 с.

21.Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях // Под. ред. Профессора Мешкова В.В. –М.: 1991.

22.Медицинская защита от ядерного и химического оружия // Под ред. СеменоваИ.А. – К, 1987.

23.Руководство по эксплуатации средств индивидуальной защиты. Част 2. – М.: Воениздат, 1988.

24.Руководство по специальной обработке в подразделениях. – М.: Воениздат,

1998.

25.Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы. Киев.: Урожай, 1990.

26.Сильнодіючі отруйні речовинию. ВМІ УВМА, 1996.

16. Інформаційні ресурси