Клінічна симптоматика

залежать вiд величини деструктивного вогнища, iнтенсивностi розпаду, реактивностi органiзму, стадiї захворювання та ускладнень.

У розвитку гострих абсцесів легень розрізняють дві фази:

1) гострого інфекційного запалення та гнійно- некротичної деструкції, яка закінчується формуванням легеневого гнійника до прориву в бронх;

2) відкритого легеневого гнійника, що настає після прориву в бронх.

Симптоматика

виражена гнійна інтоксикація, кашель з виділенням великої кількості (500 мл і більше) смердючого харкотиння, гектична температура тіла з перепадами 2,5-3оС.

Виражена задишка в стані спокою

болі в грудях

Обстеження

При пальпації зауважують послаблене голосове тремтіння лише при периферичній локалізації процесу, в інших випадках зміни виявити важко.

При перкусії - укорочення перкуторного звуку в проекції гнійно-деструктивного вогнища та перифокальної інфільтрації (при субплевральному розміщенні гнійника).

При аускультації - послаблене дихання в зоні гнійно-деструктивного вогнища з бронхіальним відтінком та вологі різнокаліберні хрипи

Інструментальне

обстеження

1. Оглядова рентгенографiя органiв грудної клiтки пряма та бокова .

2.Томограми легень у динамiцi.

3.Бакпосiв харкотиння та антибiотикограма.

4.Загальний аналiз кровi, сечi.

5.Бiохiмiчний аналiз кровi ( бiлок та його фракцiї).

Рентгенологічна

симптоматика

наявність однієї або декількох порожнин деструкції правильної округлої форми з товстою піогенною капсулою без перифокальної інфільтрації.

При загостренні процесу можна визначити порожнину з горизонтальним рівнем рідини (гною) та газовим міхурем над нею.

Навколо абсцесу спостерігають перифокальну інфільтрацію легеневої тканини.

Рентгенограми абсцесу легень в

стадії інфільтрації та після розкриття в бронх

Порожниста форма раку легень

Порожниста форма раку легень

Туберкульозна каверна

Лікувальна тактика та вибір методу лікування

Лiкувальна тактика гострих нагнiйних процесiв легень спрямована на консервативну терапію.

1. Активна санацiя трахеобронхiального дерева з введенням через мiкроiригатор розчинiв антисептикiв, антибiотикiв та протеолiтичних ферментiв.

2. Адекватна антибактерiальна, протизапальна терапiя. При цьому абсолютно необхідною є максимальна концентрацiя препаратiв у малому колi кроовообігу. Для цього використовують катетеризацiю пiдключичної вени.

3. Терапiя, яка спрямована на пiдвищення iмунорезистентності: активна - стафiлококовий анатоксин за схемою та пасивна - антистафiлококовий глобулiн, плазма крові, iмунiзацiя, а також ендолiмфатичне введення iмуностимуляторiв (Т-активiн, тималiн, iносиплекс).