
- •Політика фінансування охорони здоров'я спрямована на:
- •Перевагами є:
- •Методи фінансування медицини в інших країнах
- •7.3. Сутність , форми і принципи медичного страхування. Інфраструктурні учасники системи медичного страхування.
- •Інфраструктурними учасниками системи медичного страхування є:
- •7 .4. Перспективи розвитку медичного страхування в Україні
Інфраструктурними учасниками системи медичного страхування є:
Національна служба здоров'я України:
Фонд медичного страхування України ( створення планується після набуття чинності відповідним законом) – забезпечуватиме загальнообов`язкове державне соціальне медичне страхування ( солідарна система);
Страхові компанії, що надають послуги медичного страхування та мають відповідну ліцензію;
Інституції обслуговуючої інфраструктури, що забезпечують діяльність страховиків на фінансовому ринку. ( рис. 7.1.)
7 .4. Перспективи розвитку медичного страхування в Україні
В Україні з бюджету на охорону здоров’я виділяється щороку до 3,5-4,5% ВВП. Якщо додати до них гроші від населення, які воно дає лікарям, то за рік набігає близько 7,5% ВВП, що дорівнює витратам провідних країн світу. Але такі суми, на жаль, неефективно використовуються.
Основними проблемами, що постають у сфері медичного обслуговування є
1) невідповідність обсягів коштів, що спрямовуються на фінансування медицини з офіційних джерел, існуючим потребам.
2) Це сприяє розвитку корупції та тіньової економіки.
3) нерівномірний розподіл ресурсів у системі фінансування медицини,
4) низький рівень надання первинної медичної допомоги.
Нагальною стає проблема диференціації джерел фінансування медицини в Україні.
В Україні запроваджується багатоканальна бюджетно-страхова модель фінансування охорони здоров’я, що включає:
1. державне медичне забезпечення – базовий, життєзберігаючий – за рахунок бюджетних коштів;
2. обов’язкове медичне страхування – основний, здоров`язберігаючий – за рахунок або Фонду загальнообов`язкового медичного страхування, або за кошти страхових компаній, що матимуть відповідну ліцензію. Варіанти вибору в процесі обговорення.
3. добровільне медичне страхування.
Основними перевагами запровадження загальнодержавного обов`язкового медичного страхування є:
- Цільовий характер коштів та диференціація джерел фінансування;
- Захист прав пацієнтів;
- Забезпечення належного контролю за якістю медичних послуг;
- Збільшення надходжень у галузь охорони здоров`я;
- Формування соціально-справедливої системи охорони здоров`я;
- Заміна тіньових механізмів взаємовідносин між лікарем та пацієнтом на прозорі та законні;
- Доступність медичної допомоги.
Недоліками слід вважати:
- Збільшення нарахувань на фонд оплати праці, що стимулюватиме роботодавців ухилятися від відрахувань;
- Залежність системи від темпів економічного розвитку ( як і з накопичувальними системами пенсійного забезпечення);
- Необхідність створення додаткових контролюючих органів;
- Неузгодженість поглядів чиновників, страховиків та медиків щодо моделі, на основі якої діятиме ОМС в Україні.
Добровільне медичне страхування в Україні розвивається недостатньо, оскільки:
1) для більшості страхових компаній воно не забезпечує значного прибутку через високі страхові виплати;
2) через низький рівень купівельної спроможності населення воно доступне лише для багатих людей або суб'єктів господарювання, які включають медичне страхування у "соціальний" пакет для своїх працівників.
3) відсутність системи підготовки спеціалістів медичного страхування;
4) низький рівень зарплат та надходжень премій страховиків;
5) безвідповідальність страховиків перед страхувальниками;
6) відсутність повноцінного законодавства, яке б регулювало медичне страхування;
7) відсутність відповідної нормативної бази, медичних стандартів;
8) недостатня інформованість населення щодо переваг і недоліків медичного страхування.
Заходи по модернізації фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я:
- визначення базового пакета безоплатних медичних послуг, гарантованого державою, та забезпечення адекватного його фінансування;
- введення права участі населення в оплаті медичних послуг (послуги підвищеної комфортності, витрати на госпіталізацію понад установлений нормативами термін лікування);
- перетворення закладів охорони здоров'я на некомерційні підприємства та надання їм управлінської та фінансової автономії;
- розширення переліку платних медичних послуг, та розробка методики визначення їх вартості;
- відмова від принципу фінансового утримання закладів охорони здоров'я та перехід до контрольних закупівель медичних послуг;
- відмова від кошторисного методу фінансування закладів охорони здоров'я та запровадження: подушного фінансування - для оплати медичних послуг амбулаторно-поліклінічних закладів та фінансування за методом загального (глобального) бюджету - для лікарняних закладів;
- формування багатоканальної моделі фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я із залученням бюджетних коштів як основного джерела фінансових ресурсів, коштів від медичного страхування, надання платних медичних і немедичних послуг, благодійних внесків, кредиту, лізингу та інших джерел, не заборонених законодавством;
- перенесення пріоритету на фінансування закладів охорони здоров'я, які забезпечують надання первинної медико-санітарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги;
Слід також зазначити, що у більшості країн світу заклади охорони здоров'я, особи, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері охорони здоров'я, а також суб'єкти господарювання, що виробляють продукцію, потрібну для забезпечення діяльності закладів охорони здоров'я, користуються податковими та іншими пільгами, передбаченими законодавством.
Кошти страхових резервів повинні розміщуватись в державних банках України та мають бути представлені активами таких категорій:
Грошові кошти на поточному рахунку
Банківські вклади ( депозити)
Валютні вкладення згідно закону
У 2019 році продовжився розвиток екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та місті Києві. На зміни в цих областях з держбюджету було виділено додатково 1 млрд грн.
Трансформація екстреної медичної допомоги передбачає: підвищення кваліфікації бригад до рівня світових стандартів надання екстреної медичної допомоги; підвищення зарплати для фахівців, які пройшли навчання сучасним методикам порятунку життя; новий, сучасний транспорт, оснащений необхідним обладнанням; сучасні диспетчерські служби по всій Україні, об'єднані єдиною електронною системою.
Також було продовжено програму "Доступні ліки" , на фінансування якої було виділено 1 млрд. грн. Безоплатно або з незначною доплатою виділялися ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми . З 1 квітня 2020 року програма передана на фінансування Національній службі здоров'я України.