Конспект_Розселення населення
.docРозселення населення
Розселення - розміщення населення по території і форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць та їх взаємовідносин.
Населений пункт - концентрація у конкретному місці людей, житлових будинків, виробничих споруд, об'єктів сфери обслуговування та територія з антропогенними та природними ландшафтами.
Форми розселення:
• Дисперсне сільське розселення окремими дворами-садибами (хутори, ферми)
• Дисперсно-групове сільське розселення (село, аул, па)
• Місто – населений пункт з розвиненою інфраструктурою та комунікаціями, віднесене законодавством держави до категорії міст.
• Промислові поселення (селище шахтарів, золотошукачів, нафтовиків, робітників лісообробної промисловості тощо)
• Поселення службового характеру (невеликі вузькоспеціалізовані, наприклад військові гарнізони або поселення геологів у СРСР)
• Розселення кочових народів (тимчасові стоянки – табори)
Урбанізація – соціально-економічний процес, що проявляється у зростанні міських поселень, концентрації в них населення, у поширенні міського способу життя
Агломерація – (варіанти визначення поняття):
1). складне динамічне утворення, що характеризується високим рівнем освоєння території і концентрації господарства, значними показниками економічної ефективності виробництва, динамізмом соціально-демографічних та економіко-політичних процесів та системи природокористування
2). група найбільш територіально наближених населених місць, що характеризуються функціональною цілісністю, щодо розвиненими міжселичними зв'язками інтегрованого характеру.
Мегаполіс - найбільша форма розселення, що утворилася внаслідок зростання сусідніх агломерацій.
Конурбація - міська агломерація поліцентричного типу, ядром якої є кілька подібних за розміром та значенням міст.
Закономірності міського розселення:
Глобальність
Динамічність
Полілінійність
Сенергетичний ефект агломераційної економіки
Диверсифікація і спеціалізація міст
Комунікативний ефект
Критерії виділення міст:
• Чисельність населення
• Щільність (густота) населення
• Щільність забудови
• Переважний тип занять населення (несільськогосподарських)
• Наявність історичного статусу (багато європейських міст зберегли цей статус з часів Магдебурзького права, хоча зараз не численні)
• Функції (наприклад, в Уганді населений пункт має бути торговим чи адміністративним центром, щоб отримати статус міста)
• Благоустрій
• Міський стиль життя
Функції міст: промислова, транспортна, розподільча, позаекономічна (адміністративна, наукова, культурна тощо).
За функціями, що виконуються, міста діляться на полефункціональні (більшість міст, які виконують кілька функцій, наприклад, Стамбул виконує адміністративну, культурну, транспортну і так далі функції) і монофункціональні (міста які виконують тільки одну функцію: Кембридж – освітню, Вашингтон – адміністративну, Гібралтар – військову, Суец – транспортну).
Стадії урбанізації за Дж. Джіббсу (1963 р.)
Сільське розселення – форма територіальної організації життя населення на заміській території у вигляді скупчення сіл, населених місць різних типів, призначених для постійного чи тимчасового проживання. Від міського розселення відрізняється меншою чисельністю населення у поселенні, переважанням малоповерхової забудови та поширеністю односімейних присадибних житлових будинків.
Форми сільських поселень: