Конспект_з_курсу_географія культури і релігії
.docГеографія культури, її об’єктно-предметна сутність
Визначення цитовано за [5]
ГЕОГРАФІЯ КУЛЬТУРИ - галузь географічних знань, яка вивчає просторово-часові закономірності діалектичного процесу взаємодії культури з оточуючим середовищем(природним і соціально-економічним), обумовленої у кожний даний момент часу станом динамічної рівноваги між ними.
ОБ'ЄКТ вивчення географії культури - тенденції та закономірності формування, розвитку та функціонування культури в просторі та часі. При цьому географічне вивчення культури як феномена, що властивий людському суспільству, спирається на положення культурології про сутність культури як прагнення до збереження гармонії людини з природою.
ПРЕДМЕТ вивчення географії культури - територіальна диференціація культури та окремих її елементів в певних умовах середовища та механізм формування відповідної геокультурної ситуації.
КУЛЬТУРОГЕНЕЗ - процес розвитку людської культури, який можна розглядати як еволюційний, тобто процес послідовного розвитку культури від моменту її зародження до моменту зникнення або трансформації, або як трансформаційний, тобто пов'язаний із змінами одних культур іншими, культур одних народів культурами інших народів.
МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА відбиває механізм адаптації супільства до умов природного та соціального середовища його існування і є сукупністю всіх створених людською працею матеріальних предметів і зв'язаних з ними навичок для життєзабезпечення людини та людського суспільства.
ДУХОВНА КУЛЬТУРА - це система цінностей, сформованих людським суспільством, що існує в колективній живій пам'яті певного етносу, успадкується та закріплюється у відповідних формах поведінки, відтворюється в мові, традиціях, звичках, віруваннях, ідеології, мистецтві тощо.
Господарсько-культурні типи
ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА відбиває множинність засобів людської діяльності, що склались у ході етногенезу і закріпились у відповідних системах природокористування.
ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНИЙ ТИП - історично обумовлені сполучення особливостей господарства і культури, які складаються у різних народів, що знаходяться на близьких рівнях соціально-економічного розвитку в подібних природних умовах.
Соціально-економічний розвиток народів світу в пізньому палеоліті, неоліті, бронзовому і залізному століттях, освоєння нових територій, взаємодія з природним середовищем і один з одним супроводжувався зростаючою господарсько-культурною диференціацією. В результаті складалися різні господарсько-культурні типи (ГКТ) - комплекси, що відрізнялися взаємопов'язаними особливостями господарства і культури. Одні і ті ж типи формувалися у народів, які перебувають на близьких рівнях суспільного розвитку і мешкали в подібних природних умовах, навіть якщо ці народи були віддалені один від одного.
Всі ГКТ, що склалися до епохи індустріалізації можуть бути розділені на три основні групи. Кожна наступна відрізняється від попередньої більш високою продуктивністю праці.
Перший тип: збирачі, мисливці, рибалки; другий – мотичні землероби та скотарі; третій – рільництво з використання тяглової сили домашньої худоби.
До початку так званої неолітичної революції все людство належало виключно до типів першої групи; в більш пізні періоди історії аж до наших днів безперервно збільшувалося число народів, що відносяться до другої і особливо до третьої групи.
Таблицю узагальнено за [4]
Назва ГКТ |
Територія поширення |
Особливості матеріальної культури |
Група І. Мисливці, збирачі, риболови |
||
Збирачі та мисливці лісів жаркого поясу |
Малі народи Південної та Південно-Східної Азії, пігмеї Басейну р.Конго у Африці, індіанці Південної Америки |
Кочовики. Зброя: луки, стріли, інколи –духова рушниця (південний схід Азії, Південна Америка) |
Берегові збирачі і рибалки |
Острови Південно-Східної Азії |
Подібний до попереднього але осілий і напівосілий спосіб життя. Для андаманців (Андаманські о-ви) характерні риболовля за допомогою лука S подібної форми; дім— круглий, з конічним дахом (південні андаманці) , прямокутний, з двосхилим дахом з пальмового листя (північні) |
Мисливці і збирачі степів і напівпустель |
Австралійці-аборигени, бушмени Південної Африки, індіанці Бразильського плоскогір’я. У до колоніальний період – степи і напівпустелі Північної Америки, Південно-Західної, Середньої і Центральної Азії, пампа Патагонії і прерії Пн.Америки. |
Кочовики. Зброя: пращі (Середземномор’я), дротики і бумеранги (австралійці), отруйні стріли (бушмени), ласо (Європа і Азія), бола (Патагонія) |
Берегові мисливці і збирачі помірного поясу |
Айни (Північ о.Хонсю, о.Хоккайдо, Курильских о-вів, о. Сахалін та південь Камчатки) і японці, мешканці Вогняної землі на півдні Америки |
осілий і напівосілий спосіб життя. Рибальство за допомогою острог і гарпунів, сіток, збір молюсків. Використання видовбаних і зроблених із кори човнів. Каркасне житло. У харчування переважає риба. |
Риболови басейнів великих рік і морських узбереж холодних районів |
Народи Сибіру та басейну р.Об (ханти, мансі) і р.Амур (нівхи, нанайці, негідальці, ульчі), Камчатки (ітельмени), індіанці тихоокеанського узбережжя Пн.Америки. |
Осілі. Житло – каркасно-стовпове або глибока землянка. Харчування: в’ялена риба. Одяг: часто з риб’ячої шкіри. Транспорт: собачі упряжки. |
Мисливці і риболови лісів помірного поясу |
Зона тайги: Сибір (юкагіри, кети, мансі, ханти), Примор’є (удегейці, орочі). Індіанські племена (наприклад, атапаски) Пн.Америки. |
Кочові і напівкочові. Житло: конічний курінь (чум) покритий взимку шкурами, а влітку корою; землянки, напівземлянки. Транспорт: лижі і нарта, човен-берестянка. Одяг шкіряний, взуття – типу мокасини. |
Мисливці лісотундри і тундри |
Материкові ескімоси (Пн.Америка), юкагіри, догани, нганасани (п-в Таймир), саами (Скандинавський п-в) |
Схожа до попередньої. Одяг - хутровий |
Арктичні мисливці-зверобої |
Сибір (берегові чукчі і коряки), Пн.Америка (ескімоси, алеути) |
Осілі. Житло: землянки, іглу (ескімоси). Транспорт: човен каяк, байдара (дерев’яний каркас обтягнутий шкірою); собача упряжка. Одяг: нешитий, хутровий.
|
Назва ГКТ |
Територія поширення |
Особливості матеріальної і духовної культури |
Група ІІ. Мотичні землероби і скотарі |
||
Мотичні землероби жаркого поясу |
Народи Індостану, Індокитаю, Пд. Китаю, Індонезії, Філіппін, папуаси, меланезійці, мікронезійці, полінезійці, племена Тропічної Африки, басейнів Амазонки та Оріноко. |
Вирощування клубневих (ямс, таро, батат, манірка, картопля), рису, банану, цукрової тростини, хлібного дерева, пальм. Знаряддя обробітку – мотика з кам’яним чи залізним наконечником. Домашні тварини: собаки, свині, птиця. Житла: каркасно-стовпові (часто на палях), частіше прямокутні, рідше круглі. Одяг: поясний з рослинних матеріалів. Ремесла: гончарство (без використання кола), плетіння. |
Мотичні землероби гірської зони |
Тибетці і народи Центральної Азії |
Вирощування холодовитривалих культур (ячмінь, овес, пшениця, грачиха, конопля, суріпка та ін.). Велику роль відіграє пастуше тваринництво (вівці, кози, віслюки, коні, сарлики). Житло: глинобитне, зрубне, цегляне, кам’яне типу фортифікаційного типу (часто багатоповерхові). Одяг: шерстяні халати, хутряні накидки тощо. |
Мотичні землероби степів і сухих передгірь (нині не існує) |
Трипільці, майя, ацтеки, народи Середньої та Центральної Азії тощо |
Вирощування пшениці та проса. Житло: прямокутне з глини, самана, цегли тощо. Ремесла: кераміка, ткацтво. |
Мотичні землероби лісової зони помірного поясу |
Євразія і Пн.Америка |
Вирощування ячменю, овес, льон, кукурудза (Америка), коноплі, овочі. Житло: дерев’яне зрубне, каркасно-стовпове, напівземляне. Ремесла: гончарство, ткацтво, обробка дерева. |
Пасовищні скотарі і землероби |
Народи Пн. Кавказу, башкири, ісландці, норвежці, фарерці |
Вирощування крупного рогатого скота із мотичним землеробством |
Скотарі-кочовики степів і напівпустель |
Народи Сх і Пд. Африки. Монголи, киргизи, казахи, каракалпаки, туркмени (до ХХ ст.) |
Частина населення веде кочовий спосіб життя, частина-осілий. Житло: переносне (курінь, юрта, намет). Одяг: шерстяні халати, шкіряні куртки. Харчування: м’ясо-молочне. Ремесла: гончарство відсутнє, вироби зі шкіри (в тому числі і посуду)
|
Назва ГКТ |
Територія поширення |
Особливості матеріальної і духовної культури |
Високогірні скотарі |
Північний і Західний тибет |
Кочовий спосіб життя комбінується з осілим. Розведення яків. Житло: прямокутний шатер на дерев’яному каркасі вкритий шкурами або шерстяною тканиною. Одяг: шерстяний, войлочний, взуття – шкіряне. |
Мисливці-оленярі Тайги |
Евенки (від Єнисея до Охотського моря), евени та ін. народи тайги Сибіру |
Мат.культура подібна до мисливців і риболовів лісів помірного поясу. Розведення оленів та їх використання як транспорту. |
Тундрові оленярі |
Крайній Пн-Сх Сибіру (чукчі, коряки), Пх-Зх. Сибіру (нанці, селькупи, північні ханти і мансі), деякі групи саамів. |
Мат.культура подібна до мисливців лісотундри і тундри. Розведення оленів та їх використання як транспорту, у харчуванні, шкіру, як матеріалу одягу. |
Рільництво |
||
Рільництво засушливої зони |
Виник у Пд-Зх Азії, розповсюдився у Середземномор’ї, Пд-Зх і Центральній Азії, Пн. Індії, Китаї, Кореї. З 18 ст. у Сибіру, частково Америці і Австралії. |
Використання рало, боронив, серпів, молотильних дошок. Житло глинобитне, цегляне, рідше кам’яне. Одяг: нешитий (пов’язки, туніки, сарі) з льону, бавовни, рідко шерсті. Взуття – плетене. |
Рільництво вологих тропіків і субтропіків |
Південна і Пд-Сх Азія |
Вирощування рису, теплолюбних овочів і фруктів (банани, манго, цитрусові), чаю. Практикування зрошення і штучного удобрення. |
Рільництво лісостепу і лісів помірного поясу |
Європа, Сибір, Далекий Схід, Пн.Америка. |
Використання рала, двозубої сохи. Житло: зубне, каркасно-стовпове. Ремесло: обробка деревини, плетіння з берести, прядіння. Розповсюдження лісових промислів (бортництво). |
Типи харчування |
Головне джерело калорій |
Головне джерело протеїнів |
1 |
Пшениця, картопля, цукор, м'ясо, жири тваринні та рослинні |
Яловичина, свинина, баранина, молочні продукти |
2 |
Пшениця, просо, сорго, ячмінь, рис |
Горох, сочевиця та інші бобові |
3 |
Пшениця, кукурудза, ячмінь, тваринні і рослинні жири |
Яловичина, баранина, іноді свинина, різні бобові |
4 |
Пшениця, кукурудза, ячмінь, картопля |
бобові |
5 |
Пшениця, кукурудза, рис, цукор |
Яловичина, бобові |
6 |
Пшеніца, кукуруза, маніок |
Яловичина, бобові |
7 |
рис |
Горох та інші бобові |
8 |
Рис, пшениця |
Риба, соєві боби |
9 |
Рис, кукурудза, солодка картопля |
Свинина, риба, соєві боби, арахіс |
10 |
Рис, кукурудза, солодка картопля |
Рыба, соевые бобы и другие бобовые, арахис |
11 |
Рис, кукурудза, банани, ямс. маніок, цукор |
Горох та інші бобові |
12 |
Кукурудза |
бобові |
13 |
Кукурудза, пшениця, картопля |
Яловичина, бобові |
14 |
Кукурудза, просо, сорго |
Горох, сочевиця та інші бобові. |
15 |
Просо і сорго, кукурудза, рис, ямс, батат, маніок, банани |
Горох та інші бобові, арахіс |
16 |
Просо і сорго, рис, маніок, кокосові горіхи |
Риба, бобові, арахіс |
17 |
Просо і сорго, пшениця, кукурудза, картопля |
Свинина, баранина, соєві боби, арахіс |
18 |
Ячмінь |
Молочні продукти, баранина, козлятина |
19 |
Маніок, ямс, таро, банани, кокосові горіхи |
Риба, свинина |
20 |
Тваринні жири, пшениця |
Риба, м'ясо диких тварин |
ЛІТЕРАТУРА
Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация.-М.:Мысль, 1988
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли.-Л.:Гидрометиздат, 1990
у вільному доступі:
http://gumilevica.kulichki.net/EBE/
Чебоксаров Н.Н., Чебоксарова И.А. Народы, расы, культуры.-М: Наука,1971
у вільному доступі:
http://publ.lib.ru/ARCHIVES/CH/CHEBOKSAROV_Nikolay_Nikolaevich/_Cheboksarov_N.N..html#001
Страны и народы: В 20 т.-М.:Мысль, 1978-1985
у вільному доступі:
http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/%27%27Strany_i_narody%27%27_(Mysl%27)/_%27%27Strany_i_narody%27%27.html#015
Програма навчального курсу «Географія культури» для студентів географічного факультету / упоряди. О.О.Любіцева.-К.: РВЦ «Київський університет», 1997.- 12с.
Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навчальний посібник для студентів.-К, 1999. - 504 с