Гаврилюк ТТ15 Реферат ОГІС частина1(Деркачева)

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально–науковий інститут Морського бізнесу

Кафедра «Експлуатації флоту і технологія морських перевезень»

РОЗРАХУНКОВО–ГРАФІЧНА РОБОТА

(частина 1)

Основи геоінформаційних систем в судноплавстві

(назва дисципліни)

Характеристика світових вантажопотоків, основних портів їх перевалки і морського шляху ( частина 1)

(назва блоку)

Перевезення нафти із Росії до Європи

(тема)

Студентки 1 курсу 5 групи

Галузь знань: 27 – Транспорт

Спеціальності: 275 – Транспортні технології (на морському та річковому транспорті)

Гаврилюк О. Д.

(прізвище та ініціали)

Керівник: Деркачева І. В.

(поасада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Кількість балів:

(підпис) (прізвище ініціали)

(дата)

Захист прийнято:

Зміст:

1. Характеристика вантажу

2. Аналіз вантажопотоку

3. Порти країн відправлення та призначення

4. Описання шляхів доставки вантажів

5. Графічна частина

6. Висновок

Характеристика вантажу:

Нафта – горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що, як правило, являє собою густу оліїсту рідину. Класифікують нафту на класи, типи, групи і види (за складом, вмістом сірки, вмістом фракцій, вмістом базових мастил, вмістом твердих парафінів, вмістом смол і асфальтенів). Забарвлення червоно-коричневе, буває жовто-зелене і чорне, іноді зустрічається безбарвна нафта. Нафтопродукти поділяються на світлі (бензин, бензол, гас, нафта, легкі сорти моторних і дизельних палив), темні (мазут, нафтобітуми, важкі сорти моторних палив), рідкі мастила, одержувані шляхом перегонки нафти. Даний вантаж має характерний запах, легший за воду, у воді нерозчинний. За хімічною природою і походженням близька до природних горючих газів, озокериту, асфальту. Природну нафту переганяють по нафтопроводу, перевозять наземним і морським транспортом. Порядок перевезення нафтопродуктів залежить від фізико-хімічних характеристик кінцевих товарів.

Нафта – наливний вантаж, є вогненебезпечним. Ця небезпека характеризується температурою спалаху і самозаймання. Нафту перевозять нафтоналивними або газовими танкерами, в спеціальних танкер-контейнерах, а також в універсальних при наявності транспортної упаковки. Під час наливу і зливу заземляють всі металеві частини корпуса судна і перевантажувальних пристроїв. При підвищенні температури об'єм нафтопродукту збільшується, а щільність зменшується, і навпаки. Це властивість нафтопродуктів необхідно враховувати при замірах і перекачуванні.

Аналіз вантажопотоку:

Нафтова промисловість Росії – провідна галузь російської промисловості, що включає в себе видобуток, переробку, виробництво, транспортування і збут нафтопродуктів.

У 2019 році Росії була на третьому місті в світі після США і Саудівської Аравії по видобуванню нафти.

Нафта видобувається у таких регіонах як: Ханти–Мансійський (Пріобське, Лянторське, Федоровське родовища), Ямало–Німецький (Урегонське родовище), Республіка Татарстан, Якутія, Волго–Уральск (Ромашкінське родовище), тощо.

Порти країн відправлення/призначення:

Росія – пункт відправлення.

Російські морські порти в яких експортують нафту: Приморськ, Новоросійськ.

1. Приморськ – найбільший російський нафтоналивний порт на Балтиці, кінцева точка Балтійської трубопровідної системи. Порт розташований на материковій частині протоки Бьoркезунд Фінської затоки Балтійського моря, у 5 кілометрах на південний схід від міста Приморська. Порт призначений для обслуговування танкерів дедвейтом до 150 000 тон, тобто судів з близькою до максимальної осаді кораблів здатних заходити з океану в Балтійське море. Зважаючи на обмежені глибин в Датських протоках супертанкери не можуть заходити в Балтику. Максимальна глибина біля причалу 18,2 м.

2. Новоросійськ – один з найбільших портів Чорного моря, найбільший порт Росії. Рекордсмен портів Росії за протяжністю причальної лінії, що досягає в довжину 8,3 км. Морський порт розташований на північно-східному узбережжі Чорного моря в незамерзаючої і зручною для судноплавства Новоросійської бухті. Навігація в порту триває цілий рік, хоча і може перериватися в зимовий період, коли з північного сходу дує вітер бора, що представляє небезпеку для судів. Новоросійська бухта доступна для суден з осадкою до 19,0 м, а внутрішня акваторія порту - до 12,5 м.

Європа – Ірландія (пункт призначення).

Морські порти Ірландії в які імпортують нафту: Дублін, Корк.

1. Дублін – морський порт, що має як історичне, так і сучасне економічне значення. У гирлі річки веде канал, що допускає прохід суден з осадкою до 10 м в повну воду. У порту Дублін є причал для танкерів і 5 причалів для розвантаження контейнерів. Довжина причального фронту близько 8 км з глибинами до 11 м. Приблизно дві третини портового трафіку Ірландії проходить через порт, який на сьогоднішній день є найбільш завантаженим на острові Ірландія. Останнім часом, порт і його землі, в основному в східній частині Дубліна

2. Корк – маленький порт, розмір гавані середній. У центрі порта Корк можуть пришвартуватися судна довжиною менше 152 м. Всі інші швартуються біля терміналу в місті Ков, в 20 км від Корка. Туристичний порт.

Описання шляхів доставки вантажів:

1. Новоросійськ Корк:

Судно починає шлях з заданого порту (Новоросійськ) через Чорне море до Туреччини, далі Мармурове море, Егейське море. Середземне море, через яке судно здійснює значну відстань до моря Альборан та проходить Гібралтарську протоку, виходячи в Атлантичний океан. Товар опиняється у Кельтському море і долає прямий рейс до заданого порту (Корк)

2. Балтійськ (приморськ) Дублін:

Судно починає шлях з заданого порту (Приморськ) через Фінську затоку заходячи у Балтійське море. Далі прямує через протоки Зунд, Каттеґат та Скаґеррак виходячи у Північне море. Судно проходить протоку Па–де–Кале та Ла–Манш, опиняється в Кельтському морі. Далі через протоку Святого Ґеорга опиняємось в Ірландському морі і прямуємо до заданого порту (Дублін).

м. Альборан

Мармурове м.

Ірландське м.

Кельтське м.

Каттеґат

Зунд

Скаґеррак

Північне м.

Фінська пр.

Балтійське м.

Гібралтарська пр.

Середземне м.

Егейське м.

Чорне м.

Г рафічна частина:

Висновок:

Я везу вантаж з Росії до Європи. Мною були задані два маршрути, де я обрала два різних порта Росії і два різних порта Ірландії. В результаті розгляду заданих мною шляхів, я обрала шлях з порту Приморська (Ленінградська область) до Дубліна. Тому що він простіше, коротше і з меншими затратами, ніж шлях з порту Новоросійська (Краснодарський край) до порту Корк. Все здійснювалося з урахуванням габаритів і осадки суден, використаної кількості палива, природних умов, тощо.

Список літератури:

1. Компактний атлас світу ДНВП «Картографія»

2. Сайт «Вільна енциклопедія «Вікіпедія» http://ru.wikipedia.org/

3. Сайт журналу «Форбс» http://www.forbes.com

4. Методичні вказівки до виконання РГР І. В. Деркачева

Одеса – 2021