Тема 5
..docxТема 5. Флористичне районування суходолу
Відповіді на питання для самоконтролю:
1.Принципи флористичного районування .
Склад флори та фауни будь-якої території формується в результаті сумісної дії трьох основних факторів – еволюції, міграції і вимирання видів.
При проведенні флористичного районування суші врахо- вується перш за все поширення покритонасінних рослин, потім голонасінних і папоротей.
2. Загальна характеристика флори Голарктичного царства: ендемічні родини, роди та види.
Голарктика – найбільше за площею царство; займає Євразію, Північну Америку й Африку. Для нього властива чітко виражена широтна зональність (арктичні пустелі, тундра, лісотундра, хвойні ліси, мішані хвойно- широколистяні ліси, широколистяні ліси, ліси лаврового типу, лісостеп, степи і прерії, напівпустелі і пустелі помір- ного і субтропічного поясів). До складу Голарктичної флори входить 40 ендемічних родин.
Царство включає три підцарства: Бореальне, Древньосередземноморське і Мадреанське.
3.Характеристика Бореального підцарства та його областей: Циркумбореальна, Японо-Китайська, Ат- лантична, Північноамериканська та область Скелястих гір.
Циркумбореальна, або Євросибірсько-Канадська область. Область охоплює Аляску, більшу частину Канади, Європу (виключенням є південні півострови й узбережжя Середземного моря), Кавказ (окрім аридного Закавказзя і Талишу), Урал, Сибір, Далекий Схід, Північний Сахалін, Курили на північ від острова Ітуруп і Алеутські острови. У флорі Циркумбореальної області відсутні ендемічні родини, проте багато ендемічних або майже ендемічних родів, які зосереджені головним чином в Піренеях, Альпах, на Кавказі. Ендемічних родів небагато.
Східно-Азіатська, або Японо-Китайська область. До її складу входять східні райони Гімалаїв, басейни р. Янцзи, Хуанхе (крім верхньої течії) і Ляохе, а також правобережжя Амура і його притока Аргуні, Корея, Південний Сахалін, Японія і острів Тайвань. Флора області неймовірно багата, це один із основних центрів еволю- ції вищих рослин Голарктики і Палеотропіків, гігантське сховище древніх форм. Флора включає близько 20 ендемічних родин: гінкгові, головчасто-тисові, сціадопитісові, тетрацентрові, евкомієві і ін. Ендемічних родів більше 300.
Атлантично-Північноамериканська область.Флора цієї області, що займає в основному басейн річки Місісіпі, схожа із флорою Східно-Азіатської, яка все ж таки є багатшою і включає більше примітивних форм. Тут лише 2 ендемічних родини – лейтнерієві і гідрастідові.
Область Скелястих гір, або Північно- Західноамериканська. До неї входять гірські системи заходу Канади та США до Сан-Франциско. На півдні Великим басейном вона розділена на два довгих язики. Флора включає одну ендемічну родину печіночників – гіроті- рові і декілька десятків ендемічних родів, у тому числі дарлінгтонію, ванкуверію, маконеллу, станлейю, літофрагму,корділантус.
4.Характеристика Древньосередземноморського під- царства та його областей: Макаронезійська, Серед- земноморська, Сахаро-Аравійська, Ірано-Туранська.
Древньосередземноморське під царство. Воно приурочене до древнього Середземномор’я – океану Тетіс. Після альпійського орогенезу територія пересихаю- чого океану стала ареною переселення і змішування бореальних та тропічних флор. Проте більшість рослин цього підцарства має східно-азіатське походження. Тут також виявляються зв’язки з африканською флорою.
Макаронезійська область. До її складу входять Азорські, Канарські острови, Мадейра та острови Зеленого мису. Флора включає близько 30 ендемічних родів і приблизно 650 ендемічних видів.
Середземноморська область. Вона розташована на узбережжі та островах Середземного моря, займає більшу частину Піренейського півострова до Піренеїв і Кантабрійських островів на півночі. Відома одна ендемічна родина – афілантові, проте кожен другий вид ендемік.
Сахаро-Аравійська область. До її складу входить нетропічна частина Сахари й Аравійського півострова. Флора не дуже багата (близько 1500 видів), ендемічні родини відсутні, родів мало, видовий ендемізм – 25%.
Ірано-Туранська область. Вона займає внутрішні райони Анатолійського плоскогір’я, верхню Месапотамію, більшу частину Іранського нагір’я, Східне Закавказзя, пів- денні схили Західних Гімалаїв, а також територію від низин Волги до пустелі Гобі, включаючи Казахстан і Середню Азію. Це область степів, напівпустель і пустель помірного поясу, також плоскогір’я і високих гірських систем. Для неї харак- терний високий родовий ендемізм, на видовий ендемізм припадає близько 25%.
5.Характеристика Сонорського підцарства.
В підцарстві лише одна область, яка займає півден- но-західну частину Північної Америки і Мексиканське нагір’я (басейни р. Колорадо і Ріо-Гранде) з жаркими пустелями від Нижньої Каліфорнії до Арізони. Мадреанське підцарство має ряд спільних з Древньосередземноморським підцарством родів, таких як церцис, суничне дерево, фісташка, ялівець, кипа- рис, платан, тополя, троянда, сосна, глід, слива, малина, крушина. Ендемічні родини: крососомові, коеберлінієві, фук’єрієві, сімондсієві. Родовий ендемізм становить близько 10%, видовий – 40%.
6.Загальна характеристика флори Палеотропічного царства: ендемічні родини та роди.
Палеотропічне царство включає тропіки Старого світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Малайзію, Полінезію, за винятком Австралії та Нової Зеландії. До його складу входять усі тропічні острови Тихого океану. Тут близько
40 ендемічних родин, найбільш відомі – Неопентесові, Бананові, Панданові.
Широко розповсюджені родини діптерокарпових, бальзамінових, молочайних, аралієвих, імбирних. Царство поділяється на 5 підцарств і 12 областей. Виділяють дві основні відокремлені флори – африканська і індомалезійська, що знаходяться на значній відстані одна від одної.
7.Загальна характеристика флори Неотропічного царства.
Неотропічне царство – займає найпівденнішу тропічну частину півострова Флорида, низовини й узбережжя тропіч- ної Мексики, всю Центральну Америку.У флорі Неотропіків нараховується близько 25 ендемічних родин, багато ендемічних родів і видів. У Неотропічному царстві поширені, проте не є ендемі- ками родини настурцієвих (декоративна рослина настур- ція), кактусових, ароїдних, бромелієвих.
Для Неотропічного царства характерні також дерев’яни- сті родини пасльонових. До них відносяться, наприклад, дурман деревовидний, томатне дерево. Поширені також представники родини миртових, які мають соковиті плоди. Неотропічне царство поділяється на п’ять облас- тей: Карибську, Амазонську, Бразильську, Андійську та Гвіанського нагір’я.
8.Загальна характеристика флори Капського царства.
Капське царство найменше серед флористичних царств Землі, до нього входять одна область, яка розташована в пів- денно-західній частині Африки на вузькій смузі шириною 80 км і 1800 км завдовжки (на південь від р. Оранжевої, на сході від Драконових гір). Флора області дуже багата. Ендемічних родин 7, понад 280 родів і близько 7000 видів. Видовий ендемізм досягає 90%. У зв’язку з аридизацією клімату Південної Африки територія, яку займає капська флора, весь час скорочується.
Основний тип рослинності царства – вічнозелені склеро- фільні чагарники (капський маквіс), до складу якого вхо- дить багато ендемічних видів. Зустрічаються також окремі частини вічнозелених лісів з подокарпусів, оливи тощо, численні роди вересових, протейних, айстрових, ірисових.
9.Загальна характеристика флори Австралійського царства.
Австралійське царство займає майже всю Австралію і о. Тасманію. Флора його дуже багата і самобутня. У її складі близько 20 ендемічних родин, понад 570 ендемічних родів і 75% ендемічних видів, що сформувалися ще в крейдяний
період. Найважливішу роль у флорі царства відіграють зла- кові, бобові, миртові, айстрові, орхідні, лілійні, молочайні, осокові, протейні.
10.Загальна характеристика флори Голантарктичного царства.
Голантарктичне царство охоплює нетропічну частину Південної Америки, Нову Зеландію та інші острови Антарктики. У порівнянні з іншими царствами воно має найбідніший флористичний склад. Найбільш характерні родини: складноцвіті, осокові, злаки, бобові, жовтецеві, хрестоцвіті, гвоздикові, ранникові, губоцвіті, розоцвіті, березові, горіхові, таксодієві і ін., широко пред- ставлені мохи і лишайники.
У царстві виді- ляють чотири області: Хуан-Фернанденська, Патагонська, область Субантарктичних океанічних островів і Новозе- ландська, яка має високий видовий ендемізм.