Тема 5. Міжнародні організації створені оон.

ЮНЕСКО; ЕКОСОС; Міжнародний суд; ВОЗ. ФАО.

Відповіді на запитання для самоперевірки та підготовки до контрольної роботи:

1. На яких рівнх відбувається міжнародне природоохоронне співробітництво.

У структурі міжнародної екологічної політики виділяються два рівні.

1. Міжнародна глобальна екополітика — це розробка і здійснення міжнародних правових, політичних і зовнішньоекономічних акцій з урахуванням екологічних обмежень у соціально-економічному розвитку, запасів природних ресурсів, які є у світі, та їх розподілу між регіонами і країнами. Мета такої політики — збереження глобального інтегрального ресурсу планети. Тому в ході її здійснення встановлюються зони, квоти і ліміти на використання тих чи інших корисних копалин, узгоджується плата за забруднення, видаються заборони на викиди тих чи інших речовин.

Міжнародна глобальна екополітика знаходиться ще на стадії розробки, хоча є основною сферою уваги всіх міжнародних екологічних форумів. Іноді вона може набувати досить агресивного характеру, виходити за межі міжнародних угод і норм. Елементом глобальної екологічної політики є певний транснаціональний рівень, спільний для декількох держав, пов’язаних у єдину екологічну систему, стан якої впливає передусім на ці країни.

2. Міжнародна регіональна екополітика охоплює інтереси країн одного континенту, які об’єднані природно-географічним середовищем, іноді одним морем (Чорне, Середземне, Балтійське), або рікою (Дніпро, Дунай, Рейн). Найтісніші контакти мають країни, в яких спільні кордони. Вони обумовлюють і характер транскордонного переносу забруднень повітрям, водою, встановлюють квоти на видобування природних ресурсів і т.д. Слід зазначити, що регіональна екополітика, на жаль, ще не пішла далі загальних декларацій про загрози, що виникли. Країни діють головним чином відособлено на своєму державному рівні. Як правило, немає чіткої координації дій між найближчими сусідами.

2. Які Вам відомі світові й регіональні екологічні організації. Мета їх створення, завдання програма діяльності?

Велике значення у розвитку міжнародного співробітництва у розв‘язанні екологічних проблем мають різні світові й регіональні екологічні організації. Найголовнішою з них залишаєтьсяООН та її підрозділи – ЮНЕСКО (з культури), ФАО (з сільського господарства і продовольства) і спеціальна організація з охорони природи ЮНЕП (штаб-квартира у Найробі, Кенія),що почала свою діяльність у 1972 р. як реалізація “Програми ООН з навколишнього середовища” (Стокгольмська конференція, 1972 р.). 

Серед інших світових організацій, що роблять значний внесок у розв‘язання глобальних екологічних проблем, ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров‘я) у сфері забезпечення екологічної безпеки населення, ВМО (Всесвітня метеорологічна організація) у сфері функціонування глобального моніторингу разом з ЮНЕП, СКОПЕ (Науковий комітет з проблем навколишнього середовища Міжнародної Ради наукових союзів)у сфері екологічних наукових досліджень, ММО (Міжнародна морська організація) у сфері захисту ресурсів морів та океанів), МАГАТЕ (Міжнародна агенція з атомної енергетики) у сфері захисту від радіаційного забруднення та багато інших.

Всесвітній фонд дикої природи (англ. World Wide Fund for Nature), до 1986 р. — Всесвітній фонд дикої природи (англ. World Wildlife Fund, WWF) — міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. 

Місія WWF — запобігання наростаючій деградації природного середовища планети і досягненні гармонії людини і природи. Головна мета — збереження біологічної різноманітності Землі. Символ Всесвітнього фонду дикої природи — гігантська панда.

Глоба́льний екологі́чній фо́нд (ГЕФ, англ. Global Environment Facility, GEF) — незалежний міжнародний фінансовий суб'єкт, чия діяльність реалізується через Програму розвитку ООН, Програму охорони навколишнього середовища ООН, і Світовий банк. ГЕФ надає фонди для фінансування додаткових витрат для того, щоб проект став екологічно привабливим.

ромада Рибалок України (ГРУ) — Всеукраїнське громадське об'єднання рибалок-любителів і спортсменів. Включає до свого складу Всеукраїнський благодійний фонд, Всеукраїнський риболовно-спортивний клуб і Всеукраїнську громадську організацію. Організація об'єднує всіх, хто захоплений риболовлею, чия трудова діяльність так чи інакше пов'язана з риболовним спортом або бізнесом, займається проблемами екології, охорони природи, стану водойм та боротьбою з браконьєрством.

Організація має на меті захист прав та інтересів українських рибалок: повсюдна заборона вільного продажу сіток і незаконних знарядь лову, громадська охорона рибних ресурсів і водного середовища України, популяризація і розвиток як любительського так і спортивного рибальства, а також риболовного туризму, підвищення рибальської культури населення, навчання азам майстерності підростаючого покоління, рибальська реабілітація дітей-сиріт та інвалідів.

Ґрінпіс (англ. Greenpeace, у перекладі — «зелений мир») — міжнародна природоохоронна організація, заснована 1971 року в Канаді. Основне завдання організації — сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей та влади до збереження природи.

Станом на березень 2007 року у програмі Ґрінпісу є 6 завдань:

1, зупинити глобальне потепління;

2, зберегти природу океанів;

3, зберегти стародавні ліси та джунглі;

4, забезпечити атомне роззброєння;

5, ввести екологічне землеробство;

6, припинити виготовлення токсичних речовин.

ЕкоКлуб Зелена Хвиля — екологічна організація студентів та випускників Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), робота якої направлена на сприяння збереженню навколишнього природного середовища шляхом освітньої діяльності та практичних заходів.

Мета створення

- Надавати студентам НаУКМА можливість набути професійного досвіду природоохоронної діяльності; - Сприяти самореалізації екологічно свідомих студентів і згуртуванню студентської громади навколо принципів охорони навколишнього природного середовища; - формувати імідж Академії, як «екологічно свідомого» навчального закладу України.

Екологі́чний сою́з (Екосоюз) — наукова екологічна громадська організація, що створена та діє в Удмуртії. Керівним органом є Координаційна рада, яку з 1992 року очолює Л. Я. Ямпольський.

Мета Екосоюзу — призводити до оздоровлення навколишнього середовища в Удмуртії. За участі членів Екосоюзу розроблені та прийняті Лісовий кодекс та Закон про надра Удмуртії, а також інші нормативні документи. Ініціативна група щорічно організовує підліткові екологічні табори та екскурсії.

Європейська агенція довкілля (ЄАД) (англ. European Environment Agency (ЕЕА) — агенція ЄС для забезпечення незалежною інформацією про стан навколишнього середовища. Також зустрічаються назви — Європейське екологічне агентство (ЄАД), Європейське агентство з охорони довкілля. Розташоване в Копенгагені (Данія).

сновні напрями роботи ЄАД:

- запобігання зміні клімату; - запобігання втратам біологічного різноманіття і розуміння його просторової зміни; - захист людського здоров'я і якості життя; - використання і управління природними ресурсами і відходами.

Ініціатива Хартія Землі— це колективна назва надзвичайно різноманітної глобальної мережі людей, організацій і закладів, які беруть участь у розповсюдженні та втіленні морально-етичних норм і принципів Хартії Землі.

Цілі:

- Ознайомити світову спільноту з Хартією Землі та поширювати розуміння її всебічного етичного бачення. - Сприяти схваленню та офіційному визнанню Хартії приватними особами, організаціями та Організацією Об’єднаних Націй. - Сприяти застосуванню Хартії Землі як офіційного довідника і втіленню її принципів громадянським суспільством, діловими колами та урядами. - Заохочувати і підтримувати застосування Хартії у навчальних цілях у школах, університетах, релігійних спільнотах, місцевих спільнотах тощо. - Сприяти визнанню і застосуванню Хартії Землі в якості документа „м’якого” закону.

Стратегічні завдання

- Сприяти зростанню глобальної мережі прибічників і партнерів Хартії Землі за співпраці з радниками, партнерськими організаціями та робочими групами. - Розробляти та розповсюджувати високоякісні інформаційні та навчальні матеріали серед різноманітних цільових груп, які охоплюють мільйони людей. - Перекладати найважливіші матеріали Хартії Землі на найпоширеніші мови світу. - Створювати веб-сайти Хартії Землі в усіх країнах у співпраці з ключовими особами та організаціями. - Сприяти розповсюдженню бачення Хартії Землі у визначних місцевих, національних та міжнародних подіях та заохочувати приватних осіб та організацій до використання цінностей Хартії у сферах їхньої діяльності. - Пов’язувати Хартію Землі з важливими міжнародними ініціативами та процесами таким чином, щоб її етична основа могла бути використана як керівництво при вирішенні таких нагальних питань, як зміна клімату, втрата біорізноманіття, Цілі Розвитку Тисячоліття, продовольча безпека та розв’язання конфліктів. - Організовувати навчальні програми, які б сприяли прийняттю та застосуванню Хартії Землі в різноманітних сферах. - Розробляти рекомендації та інструменти, щоб допомагати організаціям, діловим колам та місцевим спільнотам використовувати Хартію Землі для оцінки прогресу на шляху до сталого розвитку.

Також організовано багато інших спеціальних міжнародних організацій природоохоронного характеру. Перша з них була створена ще в 1877 р. і називалася “Об‘єднання проти забруднення річок”. Відомі також такі організації:

– Міжнародний союз із захисту природи (Брюссель, 1948 р.), пізніше (у 1961 р.) перейменований на Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів(МСОП) (IUCN) (його членами є 105 країн світу);

– Глобальний екологічний фонд (ГЕФ)(кінець 80-х років);

– Міжнародна комісія з китобійного промислу (Вашингтон, 1946 р.);

– Міжнародна комісія із захисту Рейну (IKRS) (Базель, 1950 р.);

– Міжнародна комісія із захисту Альп (CIPRA) (1952 р.);

– Всесвітній фонд охорони природи (WWF) (1961 р.);

– Всесвітня комісія з навколишнього середовища та розвитку (заснована у 1983 р. як самостійна міжнародна комісія ООН) (Базель);

– Фонд “За виживання і розвиток людства” (1988 р.);

– Всесвітній інститут ресурсів (WRI);

– Міжнародна організація з питань тропічної деревини (ІТТО);

– Комісія з питань захисту Ельби (Магдебург, 1990 р.);

– Всесвітній фонд охорони дикої природи(1993 р.);

– Міжнародна рада охорони птахів;

– об‘єднання зоопарків, ботанічних садів, заповідників світу та багато інших.

+Ці організації займаються виробленням екологічних програм; виконують спеціальні наукові дослідження (знаходять виконавців і джерела фінансування); координують організаційну, освітню і виховну діяльність; узгоджують суперечності у розв‘язанні екологічних питань між окремими країнами; надають різні види допомоги; сприяють розвиткові заповідних територій, зоопарків, ботанічних садів, моніторингу; допомагають виробляти міжнародні правові документи на глобальному і регіональному рівнях, а також у сфері спеціальних видів природоохоронної діяльності.