практична 1
.docxТема 1. Предмет та еволюція науки про політику
План
1. Предмет, сутність, функції і методи політології.
2. Головні категорії науки про політику.
Предметом політології є вивчення законів, які визначають будову і функціонування політичних систем, політичних відаосин. Вона відповідає на багато політичних запитань, які поставлені практикою сучасного етапу розвитку нашої держави і всього світового співтовариства. Вивчаючи сферу політичного життя, політологія озброєна знаннями закономірностей становлення і функціонування політичної влади, політичних відносин і політичної діяльності, допомогає сформувати необхідні вміння і навики рівноправного учасника політичного життя.
Мета політології — зробити світ політики зрозумілим і розумним.
Політологія - важлива галузь науки. Вона вивчає політичне життя суспільства, його політичну систему, проблеми внутрішньої політики і міжнародних відносин, а також способи прийняття політичних рішень.
Необхідно відмітити, що в процесі наукового пізнання використовуються різноманітні методи. Метод в перекладі із грецької мови означає шлях дослід ження, пізнання. Серед основних методів треба назвати:
Функціональний, який передбачає абстрагування від етичної оцінки політики і грунтується на позитивістській орієнтації дослідника.
Біхевіористичний метод. Суть його полягає в тому, що політика вивчається з допомогою дослідження поведінки окремих особистостей і груп.
Структурно-функціональний передбачає розгляд політики як деякої цілосності, системи, кожен елемент якої має відповідне призначення і виконує специфічні функції.
Системний метод полягає в тому, що політика розглядається як цілісний, складно організований, саморегулюючий механізм, який знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем через „вхід" і „вихід" системи.
Історичний метод вимагає вивчення політичних явищ у послідовному розвитку.
Соціальна значимість політології, її вплив на суспільство проявляється у функціях.
Серед них можна виділити основні:
Концептуально-описова.
Пояснююча.
Прогнозгична.
Інтеграційна.
Перша функція полягає у наданні вченим відповідного запасу понять і категорій. Відповідає на питання: „ Що і як робиться?"
Друга функція полягає у наданні пояснень явищ і процесів на основі встановлення закономірностей і факторів. Відповідає на питання: „Чому робиться так, а не по іншому?".
Третя функція полягає в конструкції передбачень у відповідності із твердженнями, які були раніше використані для пояснень.
Четверта функція полягає в інтегративному використанні досягнень інших наукових дисциплін.
Функції
Теоретично-пізнавальна:
дає
можливість
розкривати об’єктивні тенденції
соціально-політичного розвитку,
реально оцінювати політичні ситуації
Методологічна:
розкриваючи
загальні закономірності політики,
створює базу для окремих політичних
теорій та інших суспільних наук
Регулятивна:
забезпечує
вплив людей та організацій на
політичний процес, їх участь у
політичних подіях, раціоналізацію
політичного життя
Виховна:
сприяє
політичній соціалізації, формуванню
і розвитку політичної культури
Аналітична:
аналіз,
оцінка результатів діяльності держави,
партій, інших елементів політичної
організації суспільства
Світоглядна:
сприяє
правильній оцінці співвідношення
загальнолюдських, державних, класових,
національних, групових, особистих
інтересів, визначенню свого місця в
політичному житті суспільства
Прогностична:
прогноз
розвитку політичних процесів і
ймовірності подій, своєчасне корегування
політики
Категорії
політика, політичні інтереси, політичні цінності
політична влада, політичний режим
державний лад, політична система, політична організація
суб’єкт політики, політичні відносини, політична культура
Категорії науки про політику:
Функціональні
(політичні відносини, політична діяльність ^ політичний процес У політична участь уУ політична норма)
Структурні
( політичний рух , політична організація , політична суб’єктивність, політична ідеологія , політична культура)
Розвитку
(політичний режим політичний розвиток політична революція)