 
        
        практична 1
.docxТема 1. Предмет та еволюція науки про політику
План
1. Предмет, сутність, функції і методи політології.
2. Головні категорії науки про політику.
Предметом політології є вивчення законів, які визначають будову і функціонування політичних систем, політичних відаосин. Вона відповідає на багато політичних запитань, які поставлені практикою сучасного етапу розвитку нашої держави і всього світового співтовариства. Вивчаючи сферу політичного життя, політологія озброєна знаннями закономірностей становлення і функціонування політичної влади, політичних відносин і політичної діяльності, допомогає сформувати необхідні вміння і навики рівноправного учасника політичного життя.
Мета політології — зробити світ політики зрозумілим і розумним.
Політологія - важлива галузь науки. Вона вивчає політичне життя суспільства, його політичну систему, проблеми внутрішньої політики і міжнародних відносин, а також способи прийняття політичних рішень.
Необхідно відмітити, що в процесі наукового пізнання використовуються різноманітні методи. Метод в перекладі із грецької мови означає шлях дослід ження, пізнання. Серед основних методів треба назвати:
Функціональний, який передбачає абстрагування від етичної оцінки політики і грунтується на позитивістській орієнтації дослідника.
Біхевіористичний метод. Суть його полягає в тому, що політика вивчається з допомогою дослідження поведінки окремих особистостей і груп.
Структурно-функціональний передбачає розгляд політики як деякої цілосності, системи, кожен елемент якої має відповідне призначення і виконує специфічні функції.
Системний метод полягає в тому, що політика розглядається як цілісний, складно організований, саморегулюючий механізм, який знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем через „вхід" і „вихід" системи.
Історичний метод вимагає вивчення політичних явищ у послідовному розвитку.
Соціальна значимість політології, її вплив на суспільство проявляється у функціях.
Серед них можна виділити основні:
- Концептуально-описова. 
- Пояснююча. 
- Прогнозгична. 
- Інтеграційна. 
Перша функція полягає у наданні вченим відповідного запасу понять і категорій. Відповідає на питання: „ Що і як робиться?"
Друга функція полягає у наданні пояснень явищ і процесів на основі встановлення закономірностей і факторів. Відповідає на питання: „Чому робиться так, а не по іншому?".
Третя функція полягає в конструкції передбачень у відповідності із твердженнями, які були раніше використані для пояснень.
Четверта функція полягає в інтегративному використанні досягнень інших наукових дисциплін.
 
	Функції 
					Теоретично-пізнавальна:
					дає 
					можливість
					розкривати об’єктивні тенденції
					соціально-політичного розвитку,
					реально оцінювати політичні ситуації 
					
					 
					
					 
					
					 
					Методологічна:
					розкриваючи
					загальні закономірності політики,
					створює базу для окремих політичних
					теорій та інших суспільних наук 
					
					 
					
					 
					
					 
					Регулятивна:
					забезпечує
					вплив людей та організацій на
					політичний процес, їх участь у
					політичних подіях, раціоналізацію
					політичного життя 
					
					 
					
					 
					
					 
					Виховна:
					сприяє
					політичній соціалізації, формуванню
					і розвитку політичної культури 
					
					 
	 
	Аналітична:
	аналіз,
	оцінка результатів діяльності держави,
	партій, інших елементів політичної
	організації суспільства 
	Світоглядна:
	сприяє
	правильній оцінці співвідношення
	загальнолюдських, державних, класових,
	національних, групових, особистих
	інтересів, визначенню свого місця в
	політичному житті суспільства 
	Прогностична:
	прогноз
	розвитку політичних процесів і
	ймовірності подій, своєчасне корегування
	політики 
  
 
  
 
  
 
  
 
  
			
	
				 
			
				 
			
				 
			
				 
			
				 
			
				 
			
				 
		
Категорії
- політика, політичні інтереси, політичні цінності 
- політична влада, політичний режим 
- державний лад, політична система, політична організація 
- суб’єкт політики, політичні відносини, політична культура 
Категорії науки про політику:
- Функціональні 
(політичні відносини, політична діяльність ^ політичний процес У політична участь уУ політична норма)
- Структурні 
( політичний рух , політична організація , політична суб’єктивність, політична ідеологія , політична культура)
- Розвитку 
(політичний режим політичний розвиток політична революція)
