ТЕМА 10-1

ТЕМА 10. ТЕМАТИЧНЕ ДЕШИФРУВАННЯ АЕРОКОСМІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

На відміну від топографічного дешифрування, коли на знімках розпізнають об’єкти приблизно з однаковим обсягом атрибутивних даних, тематичне дешифрування має за мету детальне розпізнавання на зображеннях аерокосмічних знімків окремих об’єктів місцевості, які належать до певного виду чи галузі. Обсяг якісної і кількісної інформації таких об’єктів, яку наносять на знімок і в атрибутивну базу даних, значно перевищує аналогічний обсяг на топографічних картах. Решту об’єктів, прилеглих до тематичних, дешифрують поверхнево. Тематичне дешифрування застосовують для отримання даних по населених пунктах, дорожній мережі, гідрографії, рельєфу, рослинності, сільськогосподарським угіддям, в галузях геології, гляціології, археології тощо.

Дешифрування сільськогосподарських угідь здійснюють з метою отримання даних про місце розташування і характеристики об’єктів для землекористування. Контурами і об’єктами сільськогосподарського дешифрування є: межі землекористувань, рілля, сінокоси, пасовища, сади, виноградники, землі не придатні для сільськогосподарського використання (елементи рельєфу (яри, обриви), забудова, дороги, гідрографія). Основними ознаками дешифрування сільськогосподарських угідь є наявність чітких меж у площинних об’єктів та сліди діяльності людини (паралельні борони, петлі

використовують синтезовані зображення за вегетаційним індексом. Цей індекс дає змогу визначити динаміку розвитку рослин в оперативному режимі та виявити проблемні зони розвитку. Найчастіше вживаний –

RED – коефіцієнт відбиття у червоній (видимій) зоні спектру.

Особливістю дешифрування боліт є відсутність на зображенні чіткої межі між болотом та іншими об’єктами. Болота класифікують на прохідні і непрохідні та за характером рослинності. Прохідними болотами вважають ті, які можна перетнути без спеціальних засобів. Що ж стосується рослинності, то на територіях боліт переважають трав’яна вологолюбна рослинність та пригнічені дерева. На знімках контур боліт можна розпізнати за межами

інших площинних об’єктів, які підступають до цих боліт, в іншому випадку чітких меж не показують, а передають зображення боліт заштрихованими площами з приблизними відокремленням прохідних і непрохідних боліт. Ознакою наявності боліт можуть також бути зображення густої сітки дрібних річок, осушувальних каналів та розробок торфу, які чітко спостерігаються на знімку.

Для геологічного дешифрування застосовують знімки отримані з повітря, космосу і наземним методом, причому в гірських районах крім планового знімання виконують ще перспективне. Індикатором для розпізнання порід є не їх окремий колір або тон, а порівняння цих кольорів в сукупності з такими ознаками, як форма, розміри і взаємне розташування. Тобто для визначення геологічних елементів застосовують ландшафтне дешифрування складовими якого є рельєф, гідрографія і рослинність. Процес виявлення окремих порід, які виходять на поверхню, полегшує застосування спектрозональних знімків. А на знімках отриманих у інфрачервоному тепловому діапазоні, завдяки різниці температур, можна виявити геологічні аномалії на загальному фоні (поклади руди довше зберігають тепло ніж інші породи).

Гляціологічне дешифрування використовують для картографування льодовиків, основними складовими зображення яких є розломи, тріщини, зсуви, лавинонебезпечні райони тощо. Використання матеріалів аерокосмічного знімання значно спрощує, а в деяких випадках є незамінним в процесі слідкування за рухами і змінами льодовиків.

Археологічне дешифрування виконують за плановими і перспективними знімками, отриманими при малій висоті Сонця над горизонтом. Багато старовинних будівель і елементи деяких археологічних об’єктів (наприклад, внутрішня забудова кварталів, окремі деталі оборонних об’єктів, могильники, елементи дорожньої та сільськогосподарської інфраструктури) часто настільки зруйновані й так «розчинилися» в сучасному ландшафті через зміну забарвлення та ерозії, що з висоти людського зросту їх дуже важко помітити. Через зміни рельєфу частина археологічного об’єкту може знаходиться під шаром ґрунту, і тому візуальне виявлення та наземне топографічне знімання (а значить і дослідження) стають неможливими. Аероабо космознімок дає можливість одночасного огляду великої території на якій легше виявити приховані під шаром ґрунту структури археологічного об’єкта. Основними ознаками дешифрування археологічних об’єктів є: відмінності в кольорі і тоні поверхні ґрунту та

рослинності; геометрична форма відмінна від природних об’єктів; закономірності розташування на місцевості; власна тінь об’єкта. Аналогічно до геологічного дешифрування в археологічному є доцільно використовувати зображення отримані в інфрачервоному тепловому діапазоні.