Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЛЕКЦІЯ_Модель незбуреного руху ШСЗ

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.06.2022
Размер:
492.8 Кб
Скачать

Рух супутника на орбіті визначається другим і третім законами Кеплера. У

другому законі Кеплера зазначається, що за рівні проміжки часу радіус-вектор супутника описує площі рівних секторів. Інакше кажучи, що секторіальна швидкість супутника є стала. Це можна довести, якщо розглядати рух ШСЗ у системі координат O , жорстко скріпленій з площиною орбіти (рис. 3). Дві осі,

О і O лежать у площині орбіти, тоді третя O – направлена перпендикулярно до площини орбіти по вектору інтеграла площ с. Вісь О направлена у точку перигею.

z

 

 

c

r

 

 

 

 

 

f

 

 

П

 

O

y

 

 

 

 

N

x

Рис. 3. Зв’язок систем координат O і Oxyz.

У вибраній орбітальній системі координат (рис. 3) інтеграли площ

отримаємо з виразу

i

j

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r r

 

 

0

 

i 0 j 0 k c

,

(30)

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де i , j , k - орти відповідних осей орбітальної системи координат. Розкриваючи визначник і прирівнюючи вирази при однакових ортах, отримаємо

 

 

 

 

(31)

c .

 

 

Введемо полярну систему координат у площині орбіти через радіус-вектор r

і кут v, і в цій системі координат

виразимо інтеграл площ

(31). Для

цього

знайдемо вирази для координат ,

і складових вектора

швидкості

 

 

 

,

супутника у площині орбіти

 

 

 

 

r cos v ,

 

 

 

 

r cosv r sin v v ,

 

 

 

r sin v ,

r sin v r cos v v .

 

 

(32)

Тепер підставимо вирази (32) у формулу (31) для вектора площ і після перетворень отримаємо

r 2 v c .

(33)

Нехай положення супутника за невеликий проміжок часу t зміниться на кут v. Тоді площа, яку опише радіус-вектор супутника, буде площею сектора

 

 

 

 

r 2

 

s

 

 

 

 

v .

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідну від площі по часу t називають секторіальною швидкістю, яка

запишеться так

 

 

 

 

 

 

s

ds

 

 

1

r 2v .

(34)

 

 

 

 

 

dt

 

2

 

 

 

Порівнюючи формули (33) і (34), маємо

 

 

 

 

 

 

 

s

c

 

,

 

(35)

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

що виражає другий закон Кеплера.

Рівняння орбіти в полярних координатах. Розв’язок системи рівнянь (29)

єрівнянням орбіти. В орбітальній системі координат система (29)

перетворюється у таку:

0

 

. (36)

r c2 f 0

Вполярних координатах друге рівняння системи (36) після підстановки

r cos v прийме вид

 

 

c 2

 

 

r

 

 

 

 

.

 

1 f

cos v

 

Якщо позначити

 

 

 

 

c2 p ;

 

f e ,

(37)

отримаємо рівняння кривої другого порядку у полярних координатах

 

r

p

 

,

(38)

 

1 e cos v

де p – параметр кривої, е – ексцентриситет. Параметр орбіти (для еліптичного руху – фокальний параметр) можна виразити через велику піввісь орбіти

p a 1 e2 .

(39)

В залежності від ексцентриситету е плоска крива другого порядку може приймати різну форму і значення інтегралів c, f i h при цьому також змінюються. Дослідимо, які значення приймає інтеграл енергії V 2 2 r h при різних ексцентриситетах е. Для цього використаємо рівняння зв’язку перших семи інтегралів (25), в якому враховуючи позначення (37), отримаємо

e2 1 h c 2 .

(40)

В еліптичному русі 0 e 1, тоді на основі (40) h 0 , і з інтегралу енергії виходить, що

V 2 2 r .

Це означає, що кінетична енергія руху супутника менша за його потенціальну енергію. Для окремого випадку, коли e 0 , із (40) маємо

h

.

(41)

 

p

 

При коловому русі радіус орбіти r p a . Враховуючи це і підставляючи

(41) в інтеграл енергії, отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

.

(42)

 

 

 

r

 

Якщо приймемо, що Земля сферичної форми з радіусом 6371,1 км

і =

398600,5 км32, то V = 7,91 км/с.

 

 

 

 

 

 

При параболічному русі e 1, тому h 0 і, відповідно

 

 

 

 

 

 

 

V

2

.

(43)

 

 

 

 

r

 

Таким чином, при параболічному русі кінетична і потенціальна енергії супутника однакові. Для Землі це відбудеться при швидкості супутника то V = 11,2 км/с.

В теорії руху ШСЗ прийнято колову швидкість супутника називати першою

космічною швидкістю, а параболічну – другою космічною швидкістю.

При гіперболічному русі e 1 і h 0 , тому

 

V 2 2 r .

(44)

В цьому випадку визначальну роль відіграє кінетична енергія супутника, вона більша від потенціальної енергії.

Динамічний інтеграл. Всі, отримані вище, інтеграли (12), (18) і (23) не можуть бути загальним розв’язком системи диференціальних рівнянь незбуреного руху (6), тому що не містять час у явному виді. Інтеграл, який дає в явному виді залежність положення ШСЗ на орбіті від часу t отримаємо інтегруванням виразу для інтеграла площ (33), підставляючи туди рівняння

орбітальної кривої (38), маємо

v

dv

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t .

(45)

 

 

 

 

1 e cos v

2

3

0

 

 

 

p

 

Інтеграл в лівій частині виразу (45) залежить від того, яке значення приймає ексцентриситет орбіти е.

Оскільки ШСЗ, як правило, має еліптичну орбіту 0 e 1, тому розглянемо тільки цей випадок. Для обчислення інтеграла (45) вводять нову змінну на основі тангенса половинного кута за формулою

tg

v

 

1 e

 

tg

E

.

(46)

 

 

 

 

2

 

1 e

 

 

2

 

 

Після диференціювання (46), підстановки у (45) і інтегрування отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E e sin E

 

 

 

 

 

 

t

.

(47)

 

 

a3

Введемо середній рух n і середню аномалію M за формулами

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

,

 

(48)

a3

 

M n t .

 

(49)

Рівняння (47) із врахуванням (48) і (49) прийме вид:

 

E e sin E M .

 

(50)

Це рівняння називається рівнянням Кеплера. Воно зв’язує допоміжну змінну,

якою є ексцентрична аномалія Е, середню аномалію М, момент проходження супутника через перигей і час t.

Згідно з формулою (49) середня аномалія М зростає прямо пропорціонально часові і визначає положення деякого фіктивного супутника, який рухається рівномірно по колу радіуса великої півосі а з періодом T, що дорівнює реальному.

Реальний супутник рухається по еліпсу і відповідно з другим законом Кеплера має максимальну швидкість в перигеї і мінімальну в апогеї.

Нехай супутник має період обертання Т. Тоді з рівнянь (49) і (50) виходить ,

що при повному оберті ШСЗ отримаємо 360 nT , звідси

n

360

 

2

.

(51)

 

 

 

T

 

T

 

Таким чином, n – середня кутова швидкість рухомої точки. В небесній механіці її називають середнім рухом.

Підставимо у формулу (51) замість n вираз (48) і після перетворень отримаємо

T 2

 

4

2

const ,

(52)

a3

 

 

 

 

 

 

Ця формула відображає третій закон Кеплера, згідно з яким в еліптичному незбуреному русі відношення квадрата періоду Т обертання супутника по орбіті до куба її великої півосі а є величина стала для даної планети.

Рух ШСЗ за законами Кеплера є найпростішою моделлю орбітального руху супутника і називається кеплерівським або незбуреним рухом. Необхідною умовою виконання законів Кеплера є припущення, що Земля (центральне тіло) і

супутник - це матеріальні точки з масами рівними масам Землі і супутника відповідно. У цьому випадку супутник рухається під дією тільки двох сил -

гравітаційного притягання Землі та прискорення супутника.