Глосарій

Невязка кутова– різниця між сумою кутів виміряних і теоретично зімкнених або розімкнених теодолітних ходів або полігонів.

Невязка лінійна –різниця між обчисленим і теоретичним значенням в сумі приростів координат.

Нівелір– геодезичний прилад для визначення перевищень точок місцевості.

Нівелірний хід– хід, прокладений на місцевості за допомогою нівеліра з метою аизначення перевищень і висот точок.

Нівелювання (горизонтування) прилада– установка горизонтальної вісі прилада паралельно рівневій поверхні.

Нівелювання (просте) –нівелювання, в процесі якого перевищення між двома точками місцевості одержують в результаті однієї установки нівеліра.

Нівелювання (складне) – нівелювання, яке виконують з кількох станцій.

Нівелювання барометричне– нівелювання , яке базується на залежності між висотою і атмосферним тиском і виконується за допомогою барометрів.

Нівелювання– визначення висот точок земної поверхні відносно деякої вибраної точки або над рівнем моря ; визначення перевищень.

Нівелювання геометричне– нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю.

Нівелювання тригонометричне- нівелювання за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю та визначенням відстаней.

Номенклатура аркушів карти– система позначення окремих аркушів багатоаркушевої карти.

Номограма– графік, побудований з урахуванням визначених математичних залежностей, з допомогою якого можна отримувати наближені значення рівнянь або функцій.

О

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції.

Операційний прибуток — це балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат; до інших операційних доходів належать доходи від оренди майна, реалізації оборотних активів, операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів тощо.

Операційні витрати — це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов’язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну частку його доходу.

Оплата праці — це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Організаційна структура управління — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів (виробничих і управлінських підрозділів); у практиці господарювання застосовують кілька типових структур управління: лінійну, функціональну, лінійно-штабну, дивізіональну, матричну.

Оренда — передача майна в строкове володіння і користування за відповідну орендну плату з його відшкодуванням і поверненням.

Орендар — особа (юридична або фізична), яка бере в оренду майно для користування ним.

Орендна плата — регулярні платежі орендодавачу за здане в оренду майно, яке використовується протягом терміну оренди.

Основна заробітна плата — частина загального заробітку працівника, розмір якої залежить від результатів його роботи і визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами в розмірах, установлених чинним законодавством.

Основні робітники — безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції.

Основні фонди — засоби праці виробничого і невиробничого призначення (будівлі, споруди, машини, передавальні пристрої, інвентар та ін.), які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами шляхом амортизаційних відрахувань.

Опознак (пізнавальний знак)– будь-яка контурна точка, розпізнана на аерознімку і на місцевості, координати якої визначені геодезичним способом.

Опорна геодезична мережа– система закріплених на місцевості точок, планове положення і висота яких визначені на основі геодезичних вимірів в одній системі координат.

Орієнтир-бусоль– прилад, призначений для орієнтування планшетів, геодезичних приладів і карт за магнітним меридіаном.

Орієнтування– визначення спостерігачем свого місцезнаходження на місцевості відносно сторін світу.

Орієнтування карти–умовне присвоєння бокам аркуша карти відповідних назв сторін світу.

Основа графічного масштаба –відрізок, який відкладається вліво від нуля графічного масштаба і, як правило, дорівнює цілому числу сантиметрів.

Основа знімальна– геодезична мережа, яку використовують під час топографічного знімання.

Основа профіля –горизонтальна лінія, уздовж якої відмічають положення точок, необхідних для побудови профілю.

П

Патент — виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право власника на відповідний об’єкт промислової власності.

Первісна вартість основних фондів — це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи.

Підприємець — особа, яка здійснює підприємницьку діяльність.

Підприємство — організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг.

Підприємництво — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, наданню послуг і заняттю торговельною діяльністю, з метою отримання прибутку.

Планування — процес установлення цілей підприємства і вибору оптимального шляху їх досягнення.

Плата за землю — вид податку, величина якого визначається на основі кадастрової оцінки землі, залежить від розміщення та якості земельної ділянки; стягується із суб’єктів господарювання у вигляді земельною податку або орендної плати.

Платоспроможність — здатність підприємства виконувати свої коротко- та довгострокові боргові зобов’язання за рахунок власних коштів.

Повна собівартість — всі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

Погодинна оплата праці — форма заробітної плати, при якій заробіток працівника визначається залежно від відпрацьованого ним часу і рівня кваліфікації.

Податки — обов’язкові нормовані платежі до державних або місцевих бюджетів, що їх вносять фізичні та юридичні особи.

Податок на додану вартість — є частиною новоствореної вартості, яка сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Продуктивність праці — це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Професія — характеризує вид трудової діяльності працівника і вимагає спеціальних знань та практичних навичок роботи.

Паралель географічна– умовна лінія, слід перетину земної кулі або еліпсоїда обертання площиною, паралельною площині екватора.

Перевищення– різниця висот точок.

Перетворені координати– координати утворені в результаті зміщення початку відліку системи координат.

Пікетаж траси– система позначення і закріплення точок траси.

Пікетна точка– точка траси, призначена для закріплення даного інтервалу, здебільшого в 100 м.

Пікутна відстань– відстань між сусідніми пікетами.

План топографічний– великомасштабне картографічне зображення на площині в ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, при якому не враховується кривизна земної поверхні.

Плюсова точка– точка вигину схилу чи повороту лінії траси нівелювання.

Поверхня рівнева– поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і теж саме значення.

Позначка фактична– існуюча висота точки.

Помилка абсолютна– різниця між результатом виміру та точним значенням вимірюваної величини.

Помилка відносна– відношення помилки до виміряної величини.

Помилка гранична– найбільше щодо абсолютної величини значення випадкової помилки, яке ще може зявитися за даних умов вимірів.

Пояс (ряд)– чотириградусні смужки мільйонної карти між сусідніми паралеллями з широтами, кратними 4, на північ та південь від екватора.

Профіль місцевості– проекція сліду перерізу місцевості вертикаль-ною площиною заданого напряму на цю площину.

Профіль траси поздовжній– профілю місцевості уздовж осі проекто-ваної споруди.

Профіль траси поперечний– профіль місцевості по лінії, перпендику-лярній до осі траси проектованої споруди.

Пункт геодезичний вихідний– геодезичний пункт, відносно якого визначаються відповідні характеристики положення других геодезичних пунктів.

Пункт геодезичний– пункт геодезичної мережі.

Р

Резервний фонд — джерело зарезервованих коштів як частини прибутку для покриття можливих збитків підприємства (фірми) в процесі фінансово-господарської діяльності.

Реінвестиції — повторні додаткові вкладення коштів, одержаних як дохід від інвестиційних операцій і основною метою яких є одержання підприємницького прибутку, дивіденду або відсотка; розрізняють фінансові реінвестиції (придбання цінних паперів) і реальні (вкладення в основний і оборотний капітал фірми) реінвестиції.

Рентабельність — узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує доходність, прибутковість.

Рентабельність виробництва — показник, що характеризує ефективність використання виробничих фондів і визначається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

Ринок — цілісна система економічних відносин і зв’язків між покупцями і продавцями, що будуються на основі ринкових цін.

Рамка карти– лінія або декілька ліній, що оконтурюють карту.

Рекогностування –попередній огляд місцевості з метою уточнення меж ділянки, яка підлягає зніманню.

Репер– геодезичний знак, закріплюючий пункт нівелірної сітки.

Розграфлення карти– поділ багатоаркушевої карти на окремі карти за певною системою.

С

Сертифікат — це документ, що засвідчує високий рівень якості продукції та її відповідність вимогам міжнародних стандартів КО серії 9000.

Сертифікація продукції — важливий елемент системи управління якістю продукції, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам з обов’язковим документальним оформленням — видачею сертифіката.

Службовець — працівник, який виконує на підприємстві функції підготовки і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль та ін.

Собівартість продукції — сукупність витрат, виражених у грошовій формі, що йдуть на виробництво і збут продукції.

Спеціаліст — працівник, який займається інженерно-технічними, економічними та іншими роботами; рівень їх кваліфікації повинен бути досить високим.

Спеціальність — виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт.

Стандарт — основний нормативно-технічний документ, в якому показники якості продукції встановлюються, виходячи із новітніх досягнень науки, техніки і попиту споживачів.

Стандартизація — комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.

Статут підприємства — це зібрання обов’язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Статутний фонд — сукупність матеріальних ресурсів та коштів, що надаються засновником у постійне розпорядження підприємства чи організації; первісний розмір статутного фонду фіксується в статуті підприємства і використовується як основне джерело власних коштів для формування основних і оборотних фондів.

Серія карт– ряд карт різної тематики, що мають спільні ознаки: єдину математичну та географічну основи, єдині методи відображення та позначення одних і тих же елементів змісту, єдині принципи та ступінь генералізіції картографічного зображення, уніфіковане оформлення тощо.

Сітка географічна– сітка меридіанів та паралелей на математичній поверхні Землі і на глобусі.

Сітка картографічна– зображення сітки меридіанів та паралелей на карті.

Сітка кілометрова– координатна сітка, лінії якої проведені на карті через інтервали, що дорівнюють прийнятому для даної карти числу кілометрів.

Смуга перекриття зон– двоградусна смуга, що включає координатні лінії двох сусідніх координатних зон.

Створ– вертикальна площина, що проходить через кінцеві точки даної лінії.

Стереопара– сукупність двох зображень одного і того ж обєкта, отриманих з двох різних точок зйомки.

Стереоскоп– бінокулярний оптичний прилад для розглядання стереопар; дозволяє бачити зображення обємним.

Стрімкість схилу– кут утворений напрямом схилу з горизонтальною площиною в даній точці.

Стрічка мірна– стрічка, призначена для виміру відстаней на місцевості.

Схилення магнітної стрілки– кут між географічним і магнітним меридіанами в даній точці земної поверхні.

Т

Товариство з обмеженою відповідальністю — організація, створювана на основі угоди між юридичними особами та (або) громадянами шляхом об’єднання їхніх внесків задля досягнення загальних цілей; таке товариство, статутний фонд якого формується лише за рахунок коштів пайовиків, несе відповідальність у межах власного майна, а його учасники — в межах їхніх внесків.

Товариство з повною відповідальністю — вид господарської організації, статутний фонд якої розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами; учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками у статутний фонд, а за нестачі цих сум — додатково майном, що їм належить, в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному внеску кожного з них.

Товарна продукція — продукція підприємства, яка виготовлена за певний період і призначена для реалізації на сторону.

Товарний знак — оригінальне позначення, за допомогою якого товари і послуги одного виробника відрізняються від товарів і послуг інших виробників; головне завдання товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку; має правовий захист.

Трудові ресурси — частина населення країни, яка здатна до трудової діяльності; до їх складу включається населення в працездатному віці.

Тахеометр– геодезичний прилад з горизонтальним і вертикальним кутами, а також нитковим далекоміром, призначений для виконання тахеометричної зйомки місцевості.

Теодоліт– геодезичний прилад, призначений для виміру на місцевості горизонтальних та вертикальних кутів, далекомірних віддалей, магнітних азимутів або румбів.

Теодолітний хід– хід, що прокладається на місцевості за допомогою теодоліта технічної точності і мірної стрічки для вимірювання горизонтальних кутів, магнітних азимутів або румбів і довжин ліній.

Теодолітний хід вільний– теодолітний хід, не привязаний до пунктів геодезичної сітки.

Топографія– географічне та геометричне вивчення місцевості шляхом проведення зйомочних робіт (наземних, з повітря, з космосу) і створення на їх основі топографічних карт.

Точка знімальна– точка, з якої виконують знімання.

Точність масштаба –довжина горизонтального прокладання лінії місцевості, яка на плані чи карті відповідає довжині відрізка 0,1 мм.

Трилатерація- метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні всі їхні сторони.

Тріангуляція– метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні їхні кути і деякі із сторін.

У

Умовно чиста продукція — показник виробничої програми підприємства, який визначається сумуванням обсягу чистої продукції (новоствореної вартості) та амортизаційних відрахувань.

Управління — це особливий вид інтелектуальної діяльності, що застосовує різноманітні засоби і методи впливу на процеси.

Управління персоналом — це частина кадрової політики підприємства, основними функціями якого є планування потреби в певних категоріях персоналу, його набір та відбір, забезпечення процесу навчання персоналу, визначення розмірів заробітної плати і пільг та ін.

Управління підприємством — цілеспрямоване керівництво усіма підрозділами і ланками підприємства для організації і координації їхньої діяльності в процесі постачання, виробництва і реалізації (збуту продукції).

Управління якістю продукції — це дії, спрямовані на встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості продукції в процесі її проектування, виробництва та експлуатації.

Умовний горизонт –точка (лінія), від якої починають будувати шкалу висот профіля.

Умовні знаки– графічні символи для позначення на картах різноманітних обєктів і явищ, а також їхніх якісних і кількісних характеристик.

Умовні знаки заповнюючі– картографічні умовні знаки, що використовуються для заповнення площ обєктів, які виражаються в масштабі карти.

Умовні знаки лінійні– картографічні умовні знаки, що використовуються для зображення обєктів лінійного характеру, довжина яких виражається в масштабі карти.

Умовні знаки позамасштабні- – картографічні умовні знаки, що використовуються для зображення обєктів, які не виражаються в масштабі карти.

Умовні знаки пояснювальні -умовні знаки, за допомогою яких передаються додаткові якісні та кількісні характеристики обєктів.

Ухил місцевості– тангенс кута нахилу лінії місцевості в даній точці.

Ф

Фінансова діяльність підприємства — виникнення грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.

Фінансовий план — план формування та розподілу фінансових ресурсів підприємства.

Фокусна відстань– відстань від головного фокуса лінзи до її оптичного центра.

Фотографічні роботи– коплекс робіт, що проводяться для отримання аерофотознімків.

Фотокарта– карта, що поєднує елементи загальногеографічної карти з фотографічним зображенням місцевості.

Фотоплан– група аерознімків, приведених до одного масштаба, виправлених за кутами нахилу (трансформованих) і змонтованих на єдиній основі; дає точне планове зображення місцевості.

Фотосхема– група аерознімків, суміщених за відповідними контурами і змонтованих на єдиній основі; не являється точним плановим зображенням.

Фототриангуляція– метод визначення положення опорних точок (опознаків) способом вимірів аерофотознімків на фотограметричних приладах (просторова фототриангуляція, що дає всі три координати точок), або способом графічних побудов (планова фототриангуляція)

Ц

Ціна — це грошовий вираз вартості товару; кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги; одночасно ціна відображає його споживчі властивості, купівельну спроможність грошової одиниці, силу конкуренції та ін.

Центрування– суміщення вертикальної осі геодезичного приладу з прямовисною лінією, що проходить через центр геодезичного пункта або точки.

Ціна поділки– величина найменшої поділки, виражена в лінійній або кутовій мірі.

Ч

Чиста продукція — різниця між сумою товарної продукції та матеріальними затратами на її виробництво і сумою амортизаційних відрахувань.

Чистий прибуток — це прибуток, що поступає в розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток та інших обов’язкових платежів; використовується для формування фондів нагромадження і споживання підприємства.

Ю

Юридична особа — суб’єкт цивільного права, що відповідає певним вимогам чинного законодавства; до ознак юридичної особи належать: незалежність функціонування від окремих фізичних осіб, що входять до її складу; наявність власного майна, відокремленого від майна її учасників; право придбавати, користуватись і розпоряджатись власністю; здійснювати від свого імені інші дозволені законодавством дії; право від свого імені вирішувати спірні питання щодо діяльності та конфліктні ситуації у суді та арбітражі; самостійна майнова відповідальність; наявність розрахункового та інших рахунків у банках, самостійного балансу, печатки зі своїм найменуванням, товарного знака тощо.

Юстування– виправлення приладів в цілях встановлення правильної взаємодії і розміщення деталей та вузлів і додержання умов, яким вони повинні задовольняти.

Я

Якість продукції — сукупність корисних споживчих властивостей продукту, що визначають його здатність задовольняти потреби людини та суспільства.