Тема 3 1 Забезпечення державної дисципліни і нагляд за дотриманням метрологічних правил

еталона групи фазових светодальномеров з 2-3 приладів, що забезпечують в діапазоні до 5 км СКП вимірювань 2-5 · 10-7.

Рис. 10 Для механічних засобів вимірювання довжини в якості робочого еталона

1-го розряду служать вимірювальні стрічки до 50 м, що забезпечують похибку вимірювань, що описується формулою (3 + 3 · L) мкм, де L - довжина в метрах. Їх перевірка здійснюється органами державної метрологічної служби на оптико-механічних компараторах.

В якості робочого еталона 2-го розряду в ЛПС використовуються базиси 2-го розряду довжиною до 3 км, інтервали яких відомі з відносною похибкою не більше 1 · 10-3. Повірка базисів проводиться методом прямих вимірювань базисним приладом БП-1. Функції робочого еталона 2-го розряду може виконувати фазовий світловіддалемір, що має верхню межу вимірювань 3-5 км і СКП не більше 1 · 10-6. Його перевірка проводиться методом звірення за допомогою компаратора, довжина якого визначається груповим еталоном з

двох фазових світловіддалемірів, що забезпечує похибку вимірювань не більше

5· 10-7.

Вякості робочого еталона 3-го розряду використовується базис 3-го

розряду довжиною до 5 км, який забезпечує зберігання і відтворення одиниці з СКП не більше 3 · 10-6. Повірка базису може здійснюватися за допомогою фазового світловіддалеміру, що має похибку вимірювань не більше 1 · 10-6 або базисного приладу БП-2. Повірка базису 3-го розряду проводиться не рідше одного разу на три роки.

Робочими засобами вимірювань в ЛПС є:

- світловіддалеміри для прикладної геодезії з діапазоном до 3-5 км і інструментальною похибкою вимірів не більше 0,6-2,0 мм;

- світловіддалеміри геодезичні з верхньою межею вимірювань до 30 км і інструментальною похибкою 3-10 мм;

- світловіддалеміри топографічні з максимальною дальністю до 10 км і інструментальною похибкою 3-10 мм;

- радіодалекоміри з дальністю 30 км і інструментальною похибкою 3-10

см;

- далекоміри геометричного типу (оптичні) з верхньою межею вимірювань до 1000 м і СКП вимірювань 3 · 10-3-2 · 10-4;

- механічні міри довжини (стрічки, рулетки вимірювальні) довжиною 10, 20, 24, 30, 50, 100 м;

- далекомірні блоки тахеометрів (електронних і оптико-механічних).

Як повірочних коштів використовуються робочі еталони відповідних розрядів ЛПС. При цьому допустимо метод прямих вимірювань довжини, що задається лінійним базисом, або метод звірення за допомогою компаратора, якщо в якості робочого еталона використовується високоточний фазовий світловіддалемір. У перспективі в цю перевірочну схему може влитися супутникова геодезична апаратура, за допомогою якої в геодезії вимірюють довжини сторін і координати (збільшення координат). При цьому двочастотні супутникові приймачі можуть виконувати в перевірочній схемі двояку функцію: робочих засобів вимірювань, а також еталонів - при перевірці контрольних базисів 2-го і 3-го розрядів, а також електромагнітних далекомірів.

Забезпечення єдності вимірювань в області геодезії і картографії

Серед найважливіших цільових функцій технічного регулювання в галузі геодезії і картографії необхідно вказати забезпечення єдності вимірювань.

До прийняття Федерального закону «Про технічне регулювання» в геодезичному виробництві застосовувалися 2 системи нормативних документів (рис.11): документи системи стандартизації та документи системи геодезичних, картографічних інструкцій, норм і правил (ГКІНП) [7]

Об'єктами нормативної діяльності в системі метрологічного забезпечення геодезичного виробництва є:

-порядок організації робіт метрологічних служб,

-функціональні обов'язки метрологічних служб,

-методи і засоби механізації тваринницьких ферм засобів вимірювань,

-правила зберігання, обліку та списання засобів вимірювальної техніки,

-методики виконання вимірювань (МВВ),

-порядок здійснення метрологічного контролю і нагляду,

-термінологія,

-локальні перевірочні схеми за видами вимірювань,

-номенклатура нормованих метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки,

-вимоги до полігонів і базисам,

-порядок розробки нормативних документів,

-порядок складання технічного завдання на розробку засобів вимірювань,

-порядок проведення метрологічної експертизи документації,

-вказівки по експлуатації засобів вимірювань,

-вимоги до форми документів метрологічної служби і т. П.

Рис. 11 Перелік чинних нормативних документів галузевої системи забезпечення

єдності вимірювань публікується в щорічному зведеному галузевому покажчику нормативних документів, яку готували і видаваному головною організацією зі стандартизації в галузі геодезії і картографії.

Головною організацією метрологічної служби в області геодезії і картографії (ГОМС) є Федеральне державне унітарне підприємство «Центральний науково-дослідний інститут геодезії, аерознімання і картографії імені Ф.Н.Красовського» (ФГУП «ЦНИИГАИК»). Інститут виконує наукові дослідження і координує роботу 7 базових організацій метрологічної служби галузі (БОМС) і метрологічних служб підприємств галузі [10]. РФ

Метрологічна служба галузі здійснює діяльність із забезпечення єдності вимірювань в галузі геодезії і картографії відповідно до положень Федерального закону «Про забезпечення єдності вимірювань».

ГОМС і БОМС галузі акредитовані в установленому порядку на право виконання своїх функцій. Ряд метрологічних служб підприємств акредитований на право виконання повірки засобів вимірювальної техніки. Головна організація акредитована на право повірки засобів вимірювальної техніки 17 видів, метрологічної атестації методик виконання вимірювань і в якості органу з сертифікації геодезичної, топографічної та приладової продукції.

Метрологічна служба галузі для здійснення своїх функцій має:

робочими еталонами, атестованими в установленому порядку і включеними до чинних перевірочні схеми;

засобами вимірювань, внесеними до державного реєстру засобів вимірювальної техніки та проходять періодичну повірку;

нормативними документами для здійснення всіх запропонованих метрологічної службі функцій.

Поточне планування робіт метрологічних служб здійснюється відповідно до довгострокової галузевої комплексною програмою розвитку стандартизації і метрологічного забезпечення топографо-геодезичного та картографічного виробництва.

Перспективними напрямками розвитку метрологічного забезпечення геодезичного та картографічного виробництва в даний час є:

вдосконалення нормативної бази метрологічного забезпечення на основі нової нормативно-правової концепції;

розробка розділу технічного регламенту щодо забезпечення єдності вимірювань в галузі геодезії і картографії з урахуванням специфіки та змісту робіт з метрологічного забезпечення в галузі;

розвиток метрологічного забезпечення нових технологій (супутникових визначень, цифрового картографування, цифрової фотограмметрії, автоматизованих топографічних систем);

метрологічне супровід розробок Системи сертифікації продукції та системи управління якістю галузевого рівня на базі стандартів серії ISO 9000;

автоматизація і підвищення технічного рівня повірочних робіт; підтримання в стані метрологічної готовності геодезичних полігонів і

еталонних базисів; розробка, стандартизація та метрологічна атестація нових

високопродуктивних методик виконання вимірювань топографогеодезичні призначення;

розробка нових більш досконалих спеціалізованих еталонів і проведення в установленому порядку їх випробувань з метою затвердження типів;

створення типової бази даних «Метролог» другого покоління; придбання і введення в експлуатацію вертикального інтерференційного

компаратора для повірки штрих-кодових рейок для цифрового нівелювання; вдосконалення локальних перевірочних схем для геодезичних засобів

вимірювань.

Функції метрологічного забезпечення виробництва у області геодезії і картографії

В системі життєдіяльності підприємств в галузі геодезії і картографії метрологічне забезпечення має ряд специфічних функцій:

організаційна; економічна; методологічна; гармонізує; правова; ресурсозберігаюча; технологічна; комунікативна; інформаційна; соціальна.

Організаційна функція полягає в об'єднанні колективу фахівців в рамках метрологічної служби з метою виконання робіт, пов'язаних із забезпеченням єдності вимірювань.

Методологічна функція обумовлена необхідністю супроводу технологічних процесів виробництва, наукових досліджень з метою дотримання прийнятих норм, правил, методичних процедур.

Гармонізує функція пов'язана із забезпеченням сумісності галузевих метрологічних правил і норм з діючими міжнародними, національними та регіональними стандартами.

Ресурсозберігаюча функція обумовлена обмеженістю матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових, інформаційних та інших ресурсів і полягає у встановленні і застосуванні в метрологічних нормах обґрунтованих обмежень. Реалізується ця функція, з одного боку, методиками повірочних робіт, а з іншого - через метрологічну експертизу документації.

Правова функція - зумовлена законодавчим характером метрологічних норм і правил, об'єднаних в рамках державної та галузевої систем забезпечення єдності вимірювань, що лежать в правовому полі чинного законодавства (закони «Про геодезії і картографії», «Про забезпечення єдності вимірювань»). Незважаючи на тенденцію до мінімізації обмежують ініціативу заборон і приписів шляхом орієнтації споживачів на добровільність застосування стандартів і інструкцій, геодезичні роботи і вимірювання завжди знаходяться в правовому полі.

Комунікативна функція полягає в необхідності задоволення фахівців (геодезистів, топографів, картографів, метрологів і ін.) В спілкуванні, цілеспрямованому взаємодії, обмін досвідом з метою отримання нових даних, вдосконалення результатів діяльності.

Технологічна функція визначається прагненням до застосування узаконених методів і засобів геодезичних вимірювань при розробці та реалізації технологій геодезичних робіт з метою уникнути непродуктивних втрат.

Інформаційна функція пов'язана зі збільшенням складності, зростанням обсягів і різноманітності інформації, а також технічних засобів її обробки і передачі на різних носіях. Інформаційний потік стає найважливішим каналом

взаємозв'язків між виробниками і споживачами, замовниками і виконавцями геодезичних вимірювань як одного з видів продукції.

Економічна функція полягає в прагненні отримати результати метрологічних робіт в такому вигляді і такої якості, щоб вони сприяли підвищенню ефективності виробництва.

Соціальна функція обумовлена необхідністю оптимізації вимог до методів і засобів вимірювань, метрологічним послуг та інших елементів метрологічну діяльність в інтересах будь-яких соціумів за умови підвищення якості результатів роботи.

Результати реалізації організаційного, методологічного, правового, економічного, технологічного, інформаційного аспектів у діяльності метрологічної служби галузі сприяють прогресу в топографо-геодезичному і картографічному виробництві.

Місце системи заходів з метрологічного забезпечення топографогеодезичного виробництва було визначено вимогами стандарту галузі ОСТ 68- 8.01. Відповідно до цього документа повинні вирішуватися такі виробничі завдання:

забезпечення технологічних процесів найбільш сучасними методами і засобами вимірювань;

встановлення оптимальної номенклатури вимірюваних параметрів і норм точності в виробничих процесах;

забезпечення готовності засобів вимірювань до виконання вимірювань із заданою точністю в конкретних умовах виробництва на підприємстві;

встановлення і контроль дотримання норм і правил вираження результатів вимірювань;

контроль дотримання умов проведення вимірювальних процедур; метрологічний контроль засобів вимірювань після ремонту і в процесі

експлуатації (зберігання).

Відповідно до чинного законодавства в області геодезичної і картографічної діяльності метрологічні служби галузі мають право:

проводити калібрування засобів вимірювальної техніки, які не включені в сферу поширення державного метрологічного нагляду;

здійснювати перевірочні роботи в разі акредитації на право повірки в установленому порядку;

брати участь у випробуваннях геодезичних приладів для цілей затвердження типу (в разі акредитації в якості державного центру випробувань).

Особливості метрологічного забезпечення топографо-геодезичних робіт

Технологія геодезичних робіт регламентується вимогами нормативних актів системи ГКІНП, що знаходяться в правовому полі Закону «Про геодезії і картографії». В інших галузях (будівництво, землеустрій, геологорозвідці, лісовпорядкування, меліорації тощо) діють відомчі нормативні акти, що відображають специфіку виконання геодезичних вимірювань в конкретних областях, з урахуванням делегованих їм повноважень і сформованого взаємодії з Головним картографічним управлінням, як органом державного управління в сфері геодезії і картографії.

Єдина технічна політика в галузі геодезії і картографії здійснюється виконавчим органом державної влади з регулювання геодезичної і картографічної діяльності, яка несе відповідальність за стан і технічний рівень топографо-геодезичних і картографічних робіт в країні.

У різних регіонах країни створені і діють територіальні органи, діяльність яких в частині правильності виконання топографо-геодезичних робіт регулюється чинним законодавством та підзаконними актами. Через систему цих органів ведуться облік і приймання виконаних робіт, проводиться оцінка їх якості, видаються дозволи на проведення робіт, ліцензується діяльність юридичних і фізичних осіб в галузі геодезії і картографії.

Єдність геодезичних вимірювань і необхідна їх точність забезпечуються комплексом організаційних, науково-методичних, технічних, нормативноправових заходів, поєднанням технологічних та метрологічних вимог, що традиційно склалися і постійно розвиваються в практиці топографогеодезичних робіт. Контроль геодезичних вимірювань - невід'ємна складова технології геодезичних робіт. Підготовка геодезичних засобів вимірювань до роботи здійснюється через систему їх технічного обслуговування, повірки, ремонту, юстирування, досліджень.

Незалежно від факту віднесення геодезичних робіт до сфери державного метрологічного нагляду підтримку однаковості засобів вимірювань і забезпечення єдності вимірювань в геодезичних роботах завжди в полі зору фахівців технічних служб.

Методологічно контроль якості і надійності геодезичних вимірювань заснований:

по-перше, на необхідності проведення технологічної повірки засобів вимірювальної техніки, що здійснюється до виїзду на польові роботи і в процесі їх проведення (вибірково);

по-друге, на плануванні і проведенні надлишкових вимірювань, що дозволяють виконувати зрівняльні обчислення і одночасно з отриманням функцій виміряних величин робити оцінку точності кінцевих і проміжних результатів вимірювань;

по-третє, на особливостях геометричній структури геодезичних мереж, що дозволяють використовувати відомі математичні умови (наприклад, суми кутів трикутників і багатокутників, суми перевищень або збільшень координат в замкнутих полігонах), відмінності від яких функцій виміряних геодезичних величин дають справжні похибки вимірювань.

Застосовуваний в геодезичних роботах контроль вимірювань є багатоплановим, т. К. Відноситься і до одиничних спостереженнями, і до сукупності проміжних операцій, а також до кінцевих результатів вимірювань. Контролем охоплено різні стадії життєвого циклу геодезичної продукції - від проектування до отримання кінцевих результатів; органічно вписуючись в технологію геодезичних вимірювань, він може бути передбачений і цільовим призначенням - у формі інспекційного контролю (додаткові проміри, контрольні ходи, повторні незалежні вимірювання).

Технічний аспект забезпечення єдності вимірювань пов'язаний з проведенням перевірочних робіт. Процедура перевірки геодезичних засобів вимірювань, що виконується фахівцями-геодезисти, дещо відрізняється за своїм

підходом від прийнятих у державній метрологічній службі традицій. Це обумовлено конструктивними особливостями геодезичних приладів, характером технології геодезичних робіт і економічними міркуваннями.

Поняття міжповірочного інтервалу для геодезичного кошти вимірів неоднозначно, оскільки окремі метрологічні характеристики слід контролювати кожен раз перед початком робіт, інші - раз на тиждень, треті - раз в квартал, деякі - кожен раз після перевезення, а частина - один раз на півроку, рік або кілька років.

У разі невідповідності будь-якого параметра вимогам нормативних документів аналізуються і усуваються причини, що викликали відмову, і відновлюється працездатність (метрологічна придатність) засобів вимірювальної техніки. Якщо це з якої-небудь причини неможливо, то застосовуються спеціальні методичні процедури, завдяки яким виключаються негативні наслідки метрологічного відмови (наприклад, при наявності кута "i" нівеліра строго дотримуються рівність плечей на станції і не допускають їх істотного накопичення в ході).

Результати повірки геодезичних засобів вимірювань в лабораторних умовах, не можуть служити обґрунтуванням застосування приладу в конкретних польових умовах.

Найважливішим критерієм придатності приладу для застосування за прямим призначенням є результати технологічної повірки з урахуванням особливостей виконуваних на об'єкті геодезичних робіт. Цим пояснюється введення технологічної повірки, яка проводиться відповідно до інструкцій з проведення технологічної повірки геодезичних приладів.

11. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ГЕОДЕЗИЧНИХ ПРИЛАДІВ