Рогінського і Левіна

Спрощена класифікація рас радянських антропологів Якова Рогінського і 1963 року представляє три великі раси й перехідні метисації між ними, проміжні раси.

Євразійська велика раса (атланто-балтійська, біломорсько-балтійська, кавказо-балканська, середньоєвропейська та індо-середземноморська раси).

Перехідні ефіопська і південноіндійська раси.

Екваторіальна велика раса (бушменська, негрільська, негрська, веддоїдна, австралійська і меланезійська раси).

Перехідні курильська і полінезійська раси.

Азійсько-американська велика раса (північно- і південноазійська, далекосхідна, арктична і американська раси).

Перехідні (до євразійської великої раси) уральська і південносибірська раси.

Бунака

Деревоподібна схема радянського антрополога Віктора Бунака 1980 року поєднує в собі історичний аспект спорідненості людських рас та їхнє географічне поширення. У такій схемі окремі малі раси об'єднуються в гілки, а гілки в 4 стовбури, що відповідають 4 типовим великим людським расам[4].

Тропічний стовбур

• Африканська гілка (нілоти, суданці, негріллі, гвінейці, бушмени);

• Океанійська гілка (папуаси, меланезійці, тасманійці, негритоси).

Південний стовбур

• Континентальна гілка (веддоїди, бадарійці);

• Давньоіндонезійська гілка (австралійці, полінезійці, індонезійці, курильці).

Східний стовбур

• Сибірська гілка (самодійці, евенки, монголи, тюрки, арктичні сибірці, ескімоси);

• Уральська гілка;

• Південноазійська гілка (китайці, мяо-яо, в'єтнамо-кхмерці, японці);

• Американська гілка (тихоокеанські, атлантичні, центральноамериканські, амазонські та андські індіанці, неоарктиди, патагонці);

Західний стовбур

• Європейська гілка (лопарі, карпатці, балти, центрально-східноєвропейці, атлантиди, центрально-західноєвропейці);

• Середземна гілка (каспійці, кавказці, понтійці, ферганці, індо-іранці, семіто-аравійці, сиріце-загросці);

• Середземноморська гілка (балканці, лігурійці, нижньодунайці, іберійці);

Кушитська гілка (ефіопи, бербери).